Тиждень.ua
П'ятниця, 25 квітня Мобільний RSS
Укр Eng
Увійти
24 квітня, 2012  ▪  Тиждень  ▪  Версія для друку

Лист Юлії Тимошенко із Качанівської колонії (повний текст)

Джерела передали Тижню повний текст листа Юлії Тимошенко з Качанівської колонії, в якому вона розповідає про події 20 квітня

У п’ятницю, 20.04, після завершення робочого дня мені віддали заключення німецьких лікарів професорів П. Хааса та К.Н.Айнхойпля, які зазначили, що я не зможу поправити свій стан здоров’я в цій клініці, яку запропонувала українська влада.

Причина не в лікарях. Я вірю українським лікарям та глибоко їх поважаю, знаю, в яких складних умовах вони працюють. І не в обладнанні лікарні – воно відповідає стандартам. Причина в загальній ситуації щохвилинного насилля, знущання, які мені організував діючий президент України.

Після отримання висновку німецьких лікарів я письмово повідомила начальника колонії, усно наглядаючого прокурора та заступника міністра охорони здоров’я, що до зустрічі з моїм захисником, враховуючи зміст висновку, я не можу переїжджати в лікарню. Ми домовилися, що такий переїзд в лікарню відбудеться в понеділок після спілкування з Сергієм Власенком.

Але приблизно біля 21.00 з тюремної камери, де я перебувала, вивели мою сусідку, а через деякий час після того до мене зайшли 3 чоловіки кремезної статури. Вони підійшли до мого ліжка, накинули на мене простирадло та почали втрьох стягувати з ліжка, докладаючи грубу фізичну силу. Від болю та відчаю я, як могла, почала захищатися та отримала через простирадло сильний удар кулаком в живіт, мені скрутили руки та ноги, підняли та потягнули в простирадлі на вулицю. Я думала, що наступили останні хвилини мого життя. Від невиносимого болю в спині та страху я почала кричати та кликати на допомогу, але ніякої допомоги я не отримала. В якийсь момент від страшного болю я просто відключилася та прийшла до тями вже в лікарняній палаті. В стані крайнього стресу я відмовилася будь з ким спілкуватися до зустрічі з моїми захисниками. На наступний день я відмовилася від їжі. Але зустрічі з захисниками так і не відбулося. Зараз я думаю про те, який безвихідь та безсилля відчуває кожна людина сьогодні, коли стикається з насиллям влади в усіх її проявах. Коли до мене почали застосовувати грубу фізичну силу, я уявила весь відчай тих беззахисних людей, яких жорстоко, по-звірячому б’ють, а іноді і вбивають слуги народу в погонах в численних тюрмах, слідчих ізоляторах, міліцейських відділках, зонах, в підвалах сучасного СБУ-НКВС. Коли в чотирьох замкнутих стінах, в повній ізоляції від світу, над тобою орудують м’ясники з перекошеними від лютті обличчями і коли ти не знаєш, це кінець життя чи ні - саме в такі хвилини особливо чітко усвідомлюєш, яку ми країну побудували за 20 років незалежності і що ми не маємо права залишити її в такому нелюдському вигляді нашим дітям.

Я припинила їсти 20 квітня тільки з однією метою, щоб привернути увагу демократичного світу до того, що відбувається в центрі Європи, в країні під назвою Україна.  І питання не в долі сучасних українських політв’язнів; ми готові стійко та гідно проходити свій шлях, який би він не був. Проблема в іншому – в негайному розумінні, що президент України неухильно та педантично будує в великій європейській Україні концентраційний табір насильства та безправ’я, які доповнюються безпрецедентним збагаченням правлячої родини та її оточення за рахунок привласнення державних ресурсів. Треба негайно усвідомити цей трагічний стан речей та негайно це зупинити, застосувавши всі засоби українських та міжнародних можливостей та впливів. Якщо час буде втрачено, ми отримаємо Лівію або Сірію в центрі Європи, і тоді вже буде запізно гасити пожежу.

Я благаю демократичний світ та всі здорові сили в Україні почати негайно діяти та спільними зусиллями ліквідувати цю загальноєвропейську загрозу. Саме ліквідувати, бо консервативне лікування ситуації вже неможливе.

План, який я пропоную, складається з 2 пунктів: по-перше, розпочати публічні міжнародні розслідування всіх корупційних оборудок родини Януковича та його оточення, де були задіяні міжнародні фінансові трансакції та оформлення власності, здобутої незаконним шляхом, на території інших держав.

Я публічно прошу всіх чесних журналістів, лідерів громадських рухів, службовців, силовиків та інших небайдужих людей передати мені матеріали журналістських та інших розслідувань, які чітко доводять міжнародний характер злочинів правлячої верхівки України. Я публічно звернуся до офіційної влади тих країн, в юрисдикції яких проводилися корупційні злочини наших правителів з проханням провести неупереджені, незалежні розслідування цих злочинів та притягнути до відновідальності винних. Треба розпочати Велике Очищення Країни вже зараз         .

По-друге, треба докласти всіх зусиль, щоб без революцій, мирно, під час парламентських виборів усунути авторитарний режим Януковича з усіма його метастазами. Найближчим часом я оголошу звернення до всіх громадян України з поясненням, як це на мій погяд можливо зробити. Якщо на парламентських виборах народу України завадять усунути цю владу, це означає, що доведеться піднімати нову мирну революцію. Але чого точно не можна робити – так це бути мовчазним стадом, яке ведуть на заклання. Поки я жива, я буду цьому протистояти. І ви не дозволите так принижувати Україну, я це знаю…

Ваша Юлія Тимошенко. 


Матеріали за темою:

465
Ви не оцінювали матеріал
Реклама
Останні публікаціїзгорнути
  • Німецька буква закону заважає раціональному кризовому менеджменту
    вчора, The Economist
  • Тиждень поспілкувавсь із хлопцем, який побував у лавах проросійських бойовиків під Слов’янськом
    вчора, Валерія Бурлакова
  • У буквальному сенсі те, що називалося державою до подій листопада – лютого, тепер нею лишається хіба де-юре, і далі зі страшенним скрипом допрацьовуючи останні крихти свого ресурсу та з кожним новим днем доводячи власну неефективність
    вчора, Богдан Буткевич
  • Бійці невидимого фронту: підприємці в часи громадянського протистояння
    вчора, The Economist
  • Російськомовні українські націоналісти приходять до своїх поглядів не завдяки, а всупереч власному оточенню
    22 квітня, Валерія Бурлакова
  • Верховний представник ОБСЄ із питань національних меншин Астрід Торс про те, які бачить проблеми кримських татар у теперішній ситуації, чи вважає українців у Криму національною меншиною та про те, що змінювати законодавство треба не поспішаючи.
    22 квітня, Ольга Ворожбит
  • І знову я в поїзді зі Львова. Уранці – Київ і ненадовго на Майдан. І знову потяг. І п’ятнадцять годин. На край України. На її східну межу, на її найменш українську частину, її радянський острівець, на цю Росію, якщо чесно.
    21 квітня, Лукаш Сатурчак
  • Від редакції: «Асиметрична симетрія» – це проект, який ставить собі за мету дослідити сучасні українсько-польські відносини. Що думають поляки й українці одні про одних? Наскільки глибокі стереотипи та історичні рани? Як живуть діаспори? Щоб знайти відповіді на ці запитання, Лесь Белей і Лукаш Сатурчак мандрують Україною та Польщею і роблять репортажі. Тиждень стежить за проектом і публікує уривки їхніх досліджень, які мають вийти окремою книжкою.
    21 квітня, Лесь Белей
  • Соціопсихолог про «номенклатурну спадковість» та вписаних в ікони можновладців
    21 квітня, Станіслав Козлюк
  • Хороші новини для новинарів
    21 квітня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв’язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2014 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.