Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 квітня, 2012   ▪   Андрій Скумін   ▪   Версія для друку

Кримінально-політичний кодекс

Ухвалений у форсованому режимі новий Кримінально-процесуальний кодекс мав на меті показову адаптацію до міжнародних стандартів, за якою в українських реаліях критимуться ширші можливості влади продовжувати політичні репресії
Матеріал друкованого видання
№ 16 (233)
від 19 квітня, 2012
Кримінально-політичний кодекс

У ніч на п’ятницю 13-те парламент ухвалив новий Кримінально-процесуальний кодекс (досі в Україні діяв старий, прийнятий 1960 року, що не раз зазнавав змін). Оцінюючи цей документ, можна з певністю сказати, що він не тільки й не стільки юридичний, як політичний. У ньому максимально враховано інтереси нинішньої владної еліти: за потреби він здатен бути чудовим інструментом у кримінальному переслідуванні інакодумців, хоча водночас може врятувати злочинця із владного табору номенклатури від суворих умов утримання в СІЗО. У Кодексі чітко помітне й бажання сподобатись Європі (невипадково стахановська штурмівщина в його прийнятті – до Великодня – дивним чином збіглася з початком слуханням справи «Луценко проти України» в Європейському суді з прав людини 17 квітня..

Читайте також: Новий КПК не змінить свідомість корумпованих слідчих і суддів і навряд чи покращить відносини з Європою

ПІАР ДЛЯ ЄВРОПИ

Відчутно, що для команди Януковича КПК великою мірою став іміджевим проектом, мета якого продемонструвати Європі, що офіційний Київ здатен жертвувати совковою традицією на користь західних норм правової культури. Той факт, що співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ з питань України вже привітали Віктора Януковича із прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу, лише підтверджує цю думку.

Значна частина новел КПК від 13 квітня 2012 року справді є кроком уперед порівняно з аналогом 1960-го.

Насамперед це стосується порядку досудового розслідування. На сьогодні алгоритм його початку за заявою у спрощеному вигляді передбачає: 1) подання заяви громадянином, юридичною особою до органу внутрішніх справ, прокуратури тощо; 2) проведення відповідної перевірки фактів, викладених у заяві; 3) порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. Очевидно, вже на даному етапі було дуже багато проблем. Щоб зменшити відсоток нерозкритих злочинів, правоохоронці відмовляються порушувати кримінальні справи. 2010 року з поданих тільки до органів МВС 3,1 млн заяв та повідомлень про злочин лише близько 800 тис. виявилися підставою порушення карної справи. Водночас статистика не враховує випадків, коли органи відмовлялись приймати заяви від потерпілих.

За новим кодексом, інститут кримінальної справи суттєво змінюється. Досудове розслідування розпочинається від моменту внесення відомостей про карне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям провадження або спрямуванням до суду обвинувального акта. Таким чином, жодних перевірок до внесення в Реєстр проводити не треба, жодних постанов про порушення справи не приймають.

Щоправда, у вітчизняних умовах ці законодавчі норми можуть мати інше звучання. Річ у тому, що в Україні вже склався ринок нелегітимних «послуг», коли за $200–500 (це розцінки рівня слідчого районного відділу МВС) можна було інспірувати порушення кримінальної справи проти бізнесмена-конкурента і в межах провадження серйозно його «потрусити». Способом захисту відтак стало оскарження постанови про порушення кримінальної справи в судовому порядку. А тепер оскаржити правомірність досудового розслідування буде неможливо. До того ж із прийняттям Кримінально-процесуального кодексу порядок формування Єдиного реєстру не затверджено; це має здійснити Генеральна прокуратура.

Гуманізовано (щодо підозрюваних) новоприйнятим кодексом і вимоги щодо проведення слідства: ліквідовано можливість повернення справи на додаткове розслідування, термін слідчих дій обмежено від 6 до 12 місяців. Запроваджено інститут домашнього арешту для осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, за який передбачено позбавлення волі. Особи, яких підозрюють у неважких порушеннях, можуть бути випущені під заставу. Очевидно, що це на 15–20% розвантажить переповнені вітчизняні СІЗО.

Читайте також: Експерти не вірять, що новий КПК покращить ситуацію у кримінальному судочинстві

БАТІГ І ПРЯНИК

Натомість не вписується в міжнародні стандарти й у конституційне поле України посилення Кодексом вимог до захисників. Опозиція в особі представників «Батьківщини» вже заявила, що це удар по захисту Юлії Тимошенко, однак це швидше свідчення того, що адвокатські об’єднання провели дуже грамотну лобістську кампанію під час підготовки проекту Кримінально-процесуального кодексу.

Протистояння між офіційними «адвокатами» та просто «юристами» в Україні має свою історію. За поки що чинним КПК 1960 року, правники, які не мають адвокатської ліцензії, нарівні з адвокатами можуть представляти інтереси підсудних у судовому процесі. Але з прийняттям Кодексу від 13 квітня все зміниться – таке право матимуть лише люди, включені до Єдиного реєстру адвокатів. Це може призвести до переформатування ринку юридичних послуг по всій Україні й полегшить вплив влади на «правильних» захисників «неправильних» підсудних, як це вже мало місце в СРСР. Утім, малоймовірно, що професіоналізація захисту викличе якісь принципові заперечення з боку міжнародних організацій.

Серед знакових можна виокремити статтю 97 «Показання з чужих слів». Зміст її в тому, що суду дозволено визнавати допустимим доказом свідчення з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказами згідно з іншими правилами допустимості останніх. Кодекс визначає як показання з чужих слів «висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи». Але проблема в тому, що плітка, яку особа почує в тролейбусі чи біля будинку на лавочці, може легко підійти під статус «показань із чужих слів».

Наочний висновок фахівців Головного науково-експертного управління Верховної Ради: «…використання чуток, якими за своєю суттю можуть бути показання з чужих слів, є неприпустимим при розслідуванні злочинів, оскільки обвинувачення повинне ґрунтуватися на доказах, достовірність яких можливо перевірити». До речі, ті самі спеціалісти звернули увагу й на інший аспект статті 97: її положення «може бути істотною перепоною для встановлення істини у справі, оскільки особа, яка даватиме показання з чужих слів, не може нести відповідальність за їх неправдивість».

Звичайно, легалізацію чуток у судовому процесі можна було б вважати казусом некомпетентності законодавця, якби норма була випадковою. Але хід обговорення в парламенті даного положення свідчить про його принципове і свідоме відстоювання Партією регіонів. Регіонали проігнорували пропозиції пом’якшення цього пункту, було повністю відкинуто поділ доказів на «основні» та «супровідні». А це породжує підозри в тому, що новий Кримінально-процесуальний кодекс використають як інструмент переслідувань проти всіх невгодних для нинішньої влади, просто на підставі чуток.

Поки що рано говорити про те, наскільки ефективно запрацює механізм, закладений Кримінально-процесуальним кодексом. Та навіть коли припустити, що плюсів у нового документа значно більше, ніж мінусів, даний законодавчий акт не спричинить революції в діяльності правоохоронної системи, судових органів. Кодекс у нас новий, але кадри міліціонерів, прокурорів, суддів – старі. КПК частково змінює процес, але він жодним чином не змінить професійної підготовки слідчих, прокурорів, суддів, і найголовніше – не ліквідує корупційних зв’язків, якими вони обросли.

Читайте також: 5 недоліків проекту нового Кримінально-процесуального кодексу


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено