Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 листопада, 2010   ▪   Аліна Пастухова ,   Наталія Гейчук   ▪   Версія для друку

Чистилище для влади

Хто з нинішніх високопосадовців мав би подати у відставку за люстраційними критеріями
Матеріал друкованого видання
№ 48 (161)
від 26 листопада, 2010
Чистилище для влади

У Грузії очистять владу від таємних агентів радянських спецслужб і партійних функціонерів комуністичного режиму. Грузинський парламент у першому читанні схвалив законопроект, відповідно до якого високі державні посади не зможуть обіймати працівники КДБ та компартійна номенклатура СРСР (члени Центрального комітету, секретарі районних та міських комітетів компартії та комсомолу). Вочевидь, у Грузії, яка після мирної революції 2003 року прагне будувати демократію західного зразка, усвідомили, що колишні спецслужбовці та номенклатурники, які міцно вкорінилися у системі державної влади, працювати на досягнення цієї мети просто нездатні. Ці люди не можуть і не хочуть змінити власну радянську ментальність, вони від початку не спроможні сприйняти будь-які зміни, їхні методи управління застарілі, просякнуті бюрократією і корупцією, а тому лише шкодять проведенню реформ.

Грузини скористалися люстраційним досвідом тих пострадянських країн (Чехії, Польщі, країн Балтії), які ще в 1990-х звільнили державні апарати від представників радянського режиму. В Україні окремі політики та громадські діячі час від часу також згадують про люстрацію, було навіть кілька спроб розглянути відповідні законопроекти в парламенті. Але ці ініціативи у Верховній Раді завжди блокували, що й не дивно. За результатпами дослідження Тижня, у вищих ешелонах влади  прописалися чимало компартійних функціонерів і кадебістів, які, як показує досвід, колишніми не бувають.

Інший досвід:

Позбутися зрадників

Чехословаччина

4 жовтня 1991 року країна першою в регіоні ухвалила закон про нелегітимність комуністичного режиму (фактично про люстрацію), який досі найсуворіший у Центральній та Східній Європі. Від роботи в державному апараті на п’ять років відсторонялися кадрові працівники й таємні агенти спецслужб, а також співробітники партійного апарату комуністичної партії, які керували державною безпекою на політичному рівні, – загалом 140 тис. осіб.

Відтоді кожен претендент на державну службу в оновленій Чехословаччині мав пройти перевірку на відсутність фактів співпраці з комуністичним режимом. Архівні дані перевіряла незалежна комісія при Міністерстві внутрішніх справ, склад якої формували президент, міністр внутрішніх справ і директор Федеральної інформаційної служби безпеки. Тих, хто перевірку не проходив, негайно звільняли. Тодішній президент Чехословаччини Вацлав Гавел намагався накласти вето на продовження дії закону про декомунізацію, але парламент подолав вето, і закон став безстроковим.

Угорщина

У 1992 році угорський парламент ухвалив закон Зетені-Такача, що передбачав притягнення до кримінальної відповідальності без терміну давності осіб, які зрадили Батьківщину в грудні 1944 – травні 1990 років. Утім, уже 1994 року Конституційний суд Угорщини обмежив біографічний контроль осіб, які обіймають державні посади, охарактеризувавши попередній етап люстрації як політичну помсту. Надалі процес люстрації в Угорщині мав на меті просто забезпечити вільний доступ до державної інформації.

Польща

Закон про люстрацію був прийнятий у Польщі тільки 1997 року – після тривалого періоду політичної боротьби, незважаючи на запеклий опір Леха Валенси. Усі охочі стати держслужбовцями та кандидати в депутати, які співпрацювали з комуністичними спецслужбами, повинні були публічно покаятися. Тим, хто намагався приховати своє минуле, загрожувало звільнення. Зокрема, у 2004 році люстраційний суд виявив, що голова польського сейму Юзеф Олекси у 1970-х працював з польською військовою розвідкою, проте приховав цей факт у своїй люстраційній заяві, і 5 січня 2005 року йому довелося піти з посади.

До 2005 року люстраційну процедуру пройшли близько 150 тис. поляків. Однак із 30 тис. заведених справ тільки в 127 випадках було доведено, що людина співпрацювала з комуністичними спецслужбами. У 2006 році нижня палата Сейму розширила дію закону, який спочатку стосувався тільки міністрів, депутатів, сенаторів, суддів та чиновників, однак Конституційний суд країни визнав їх частково такими, що не відповідають Основному Закону. Отже, від люстрації звільнили журналістів, підприємців, науковців та викладачів недержавних вишів.

Країни Балтії

У Литві діє закон про перевірку мандатів депутатів, яких підозрюють у співпраці зі спецслужбами СРСР та інших держав. Латвійський закон про вибори 1992 року вимагає від усіх кандидатів у депутати письмову заяву про наявність або відсутність у них контактів з радянськими або іншими спецслужбами. Колишнім співробітникам іноземних спецслужб заборонено виставляти свої кандидатури для участі в парламентських виборах. Усі країни Балтії відкрили свої архіви.

 

Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено