Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 березня, 2012   ▪   Леонід Александров   ▪   Версія для друку

Влада готується «дати в пику»?

Влада шукає механізми компенсації величезних втрат підтримки, яких зазнала протягом двох років. Схоже, планується знову вдатися до масштабного застосування адмінресурсу, маніпуляцій і фальсифікацій
Матеріал друкованого видання
№ 11 (228)
від 15 березня, 2012
Влада готується «дати в пику»?
Фотогалерея: Вперед у 2004-й (зображень: 9)

Рейтинг влади, за різними опитуваннями, знизився до 14–18%. Наближені до неї джерела повідомляють, що навіть керівник виборчого штабу регіоналів Андрій Клюєв, який нещодавно нібито отримав вотум недовіри від почесного лідера ПР Віктора Януковича, був змушений донести до патрона свої сумніви щодо шансів партії отримати хоча б просту більшість у майбутній Верховній Раді. Попередні виборчі кампанії, особливо в 2002 та 2004 роках, засвідчили, що влада може здобути перемогу навіть за низького рейтингу – достатньо вдатися до соціального популізму та спотворити електоральні настрої. Останні дії, рішення, заяви біло-синіх чітко демонструють, що вони мають намір скористатися цими інструментами, як у старі добрі для них часи, щоб і після жовтня 2012-го зберегти контроль над парламентом.

Читайте також: Янукович і ПР вирішили вдатися до підкупу виборців

ЗМІНИТИ ПРАВИЛА ПОСЕРЕД ГРИ

Коли торік у листопаді Верховна Рада ухвалила новий закон про вибори безпрецедентною для останнього часу більшістю у 366 голосів народних депутатів, поодинокі критичні заяви щодо нових виборчих правил просто потонули в суголосному хорі Партії регіонів, БЮТ і «Фронту змін». Більша частина опозиції переконувала, що підтримати такий документ – правильний крок. Мовляв, заборона зняття кандидатів Центрвиборчкомом і прийняття рішення більшістю не від присутніх, а від складу виборчої комісії, а також низка інших норм стануть запобіжниками проти фальсифікацій.

У такий спосіб влада отримала те, чого їй бракувало (як здавалося на той момент) для впевненої перемоги на парламентських перегонах: підвищення прохідного бар’єра до 5% (обмежуючи кількість опозиційних партій, що потраплять до парламенту), повернення до пропорційно-мажоритарної системи (мажоритарка «забезпечує» їй у рази більше мандатів, аніж списки, як це було 2002-го і на місцевих виборах 2010-го), заборону на участь блоків у кампанії (щоб ускладнити об’єднання опонентів). Зрештою, вона здобула таку необхідну позитивну реакцію опозиції, щоб засвідчити Євросоюзу демократичність виборчого процесу (надто якщо доведеться вдаватися до відвертих фальсифікацій: мовляв, які можуть бути до нас претензії – опозиція також голосувала саме за такі правила гри).

Натомість у законі про вибори залишили досить неоднозначну норму, всупереч рішенню Конституційного Суду від 1998 року, яка дозволяє кандидатові в депутати одночасно балотуватись і за партійним списком, і за мажоритарним округом. Тоді деякі оглядачі припустили, що зробили це навмисно, щоб за потреби домогтися на «переконливих» підставах перегляду виборчих правил. Власне, така потреба, зважаючи на критично низький рейтинг влади, виникла, а відтак процес «оновлення» згаданого вище документа розпочався. 23 лютого група народних депутатів спрямувала до Конституційного Суду подання щодо відповідності Основному Закону положень про можливість одночасного балотування як за партійними списками, так і за мажоритарними округами. До речі, Роман Забзалюк під час презентації своїх плівок ЗМІ зазначав, що це подання готують у надрах фракції «Реформи заради майбутнього», до якої він «перейшов», і що також ставив свій підпис під ним.

Якщо кандидатів-мажоритарників позбавлять «підстраховки» у вигляді місць у партійних списках, вони будуть більш уразливими до тиску адмінресурсу під час виборів. Адже в разі програшу ризикуватимуть виявитися беззахисними перед можливою розправою, що підтвердила доля Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, які не мали депутатського мандата. Водночас зросте конкуренція за прохідні місця в списках опозиційних політсил, а відтак і конфліктогенність у їхньому середовищі.

Читайте також Вальбурга Дуглас: «Коли політичних опонентів кидають до в’язниці, на виборах потрібна велика кількість міжнародних спостерігачів»

А вже 29 лютого КСУ отримав ще одне депутатське подання, у якому парламентарії вимагають дати відповідь на запитання, чи можна прикріплювати до одномандатних округів столиці всі закордонні виборчі дільниці. Позбавлення Києва, який традиційно голосує проти Партії регіонів, закордонних дільниць може призвести до втрати ним кількох мажоритарних округів із позитивними наслідками такого рішення для загального результату регіоналів на виборах у столиці.

Уже сьогодні експерти прогнозують можливість перекроювання багатьох мажоритарних в інтересах партії влади. Так, на круглому столі в Міжнародній фундації виборчих систем (IFES) експерти Комітету виборців і Лабораторії законодавчих ініціатив висловили побоювання щодо перспективи маніпуляцій із визначенням їхніх меж. Згідно зі ст. 18 Закону «Про вибори народних депутатів України», одномандатні округи утворюються в межах АРК, областей, міст Києва і Севастополя «з приблизно рівною чисельністю виборців у кожному». Проте «приблизність» може сягати +/-12%. Не виключено, що підконтрольна владі ЦВК умисно зменшить кількість виборчих у західних і центральних областях, де біло-сині мають найменшу підтримку, і збільшити в порівняно лояльних до влади східних. Ця технологія перекроювання може мати і локальний характер – звуження електоральної бази авторитетних опозиційних кандидатів за рахунок зміни меж округів.

Імовірним є зниження прохідного бар’єра та інші зміни, які полегшували б життя супутникам ПР (на кшталт Литвина) і сплутували плани опозиції. Остання в підсумку замість чотирьох колон та узгодженого списку мажоритарників може отримати велику кількість «технічних опозиціонерів», які після перемоги в округах перейдуть на службу владі.

Керівництво не приховує, що прагне відтворити успіх «За ЄдУ» 2002 року, коли тій із рейтингом 12% прямо чи опосередковано вдалося залучити до своєї фракції більшість депутатів від мажоритарних округів у Верховній Раді IV скликання. Нині триває активний пошук псевдоопозиційних «нових облич» насамперед на агарних територіях майбутніх виборчих округів. Про це, зокрема, розповідає голос, схожий на голос голови фракції «Реформи заради майбутнього» Ігоря Рибакова, на плівках Забзалюка: їм пропонуватимуть широку підтримку з боку влади (адміністративний ресурс) та наближеного до неї бізнесу (фінансова допомога).

Зарадити цій технології має передбачене угодою про об’єднану опозицію від 22 січня 2012-го формування єдиного списку кандидатів-мажоритарників. Як це сталося, наприклад, на нещодавніх виборах до Житомирської облради в Червоноармійському районі, де, попри масштабне застосування владою адмінресурсу, погодженому висуванцеві від «Батьківщини» та «Фронту змін» вдалося перемогти з результатом 43% голосів (що для мажоритарних виборів у Центральній Україні є доволі високим показником). Тож якщо раніше оглядачі прогнозували перемогу біло-синіх за 160–180 мажоритарними округами з 225, то останнім часом представники опозиції висловлюють свою впевненість у перемозі в більшості з них. Утім, спочивати на лаврах останній зарано.

Прохідного кандидата в депутати, заздалегідь погодженого й оголошеного єдиним від опозиції, взагалі можуть не зареєструвати. Ці наміри, зокрема, в останньому інтерв’ю Тижню фактично підтвердив Тарас Чорновіл, який вийшов із фракції Рибакова одразу після оприлюднення плівок Забзалюка. Одним із варіантів може бути рейдерська схема: скасування судом рішення з’їзду партії про висунення кандидата в депутати за скаргою одного чи кількох делегатів. Хоча, відповідно до нового закону, ЦВК не може знімати із перегонів, це легко можуть зробити прокурорські працівники.

Читайте також: «Регіонали» повторюють шлях «ЗаЄдУ»

ПРАВО СИЛЬНОГО

Коментуючи поразку Януковича і його російських консультантів 2004 року, один із них, Ґлєб Павловскій, заявив, що революції в Україні «просто вчасно не дали в пику». Попри непевність такого висновку, його, здається, бере на озброєння нинішня влада. Принаймні та її частина, яка підштовхує керманича домагатися перемоги будь-що, граючи на комплексах і стереотипах. Що, власне, частково підтверджують плівки Забзалюка. Нині президент і його оточення відкрито збирають до рук усі силові важелі. Після призначення керівниками МВС і податкової служби осіб, яких пов’язують зі старшим сином гаранта, у цих відомствах розпочалася справжня чистка: розстановка на ключові посади людей, відданих новому керівництву, причому по всій вертикалі, знизу догори. Подібне, мабуть, очікує і СБУ, і тим більше Міноборони, нових очільників яких також вважають близьким до Олександра Вікторовича Януковича.

Схоже, розпочалася підготовча робота до виборів і по лінії прокуратури. 2 березня кум президента Віктор Пшонка замінив прокурора однієї з найпроблемніших і водночас найважливіших для влади областей – Львівської. Замість Віталія Ковбасюка (переведеного на посаду заступника) новим керманичем обласної прокуратури став Олег Василенко, який до цього був прокурором Сумщини. А до Сум відряджено Руслана Білоконя, який досі очолював Головне управління ГПУ.

У Криму на місцевих виборах 2010 року масово «закривали» потенційних кандидатів від «нерегіональних» партій, звинувачуючи в кримінальних злочинах. Зокрема, напередодні місцевих виборів було затримано мера Алушти Володимира Щербину, селищного голову Лівадії Анатолія Мамикіна (який обіймав цю посаду 25 років) та інших конкурентів регіоналів на електоральному полі Криму.

До кандидатів-мажоритарників можуть прийти не лише з прокуратури. Зважаючи на те що в їхніх лавах буде немало представників бізнесу, ймовірно, долучаться і податківці, і УБЕЗ. Не виключено, що опозиціонерам шитимуть навіть виборчі злочини, наприклад, підкуп виборців (ст. 157 КК), імітувати який досить легко.

Влада має важелі для того, щоб застосувати і менш жорсткі, але ефективні технології з викривлення волевиявлення народу. Серйозний ризик для опозиції – створення абсолютно нерівних, неконкурентних умов у веденні виборчої кампанії, починаючи з масштабного підкупу людей і закінчуючи цілковитим домінуванням в інформаційному просторі. До речі, як свідчать внутрішні джерела у київській Партії регіонів, технологи-«гречкосії» Леоніда Черновецького на сьогодні ледь не в повному складі працюють на ПР. Іншим (також згаданим на скандально відомих плівках Забзалюка) механізмом впливу на підсумки кампанії може стати введення представниками влади до складу виборчих комісій формально від опозиції своїх людей. Це дасть змогу ухвалювати потрібні керівництву держави рішення в комісіях, де воно може навіть і не мати формальної більшості.

Чим усе це може обернутися, відомо з місцевої кампанії-2010 та подальших довиборів: спираючись на законодавство, яким розширено права виборчих комісій, вони можуть позбутися всіх представників опозиційних сил, спостерігачів і журналістів (під приводом того, що ті «заважають їхній роботі») і надати потрібний владі результат. Саме це ледве не сталося 12 лютого 2012 року в Червоноармійському районі Житомирської області, де  обласна виборча комісія відмовилася реєструвати офіційних спостерігачів від одного з опозиційних кандидатів.

«І НІХТО НЕ ДІЗНАЄТЬСЯ…»

Окремо розвивається вельми важливий напрям – нейтралізація вчасної та адекватної реакції Заходу на перебіг виборів в Україні. Його розробка відбувається за класичними працями, які змальовують історію та методику проведення операцій радянськими спецслужбами.

Прикладом може бути ситуація навколо керівника місії Євросоюзу Жозе Мануела Пінту Тейшейри.

Водночас наші можновладці розгортають у Європі власні рупори. Так, у січні цього року в Брюсселі розпочав роботу Європейський центр сучасної України, до якої, як вважають, має долучитися народний депутат від ПР Леонід Кожара. А співпрацювати можуть євроексперти, раніше помічені в коментуванні на користь російської чи нинішньої української влади (зокрема, Інна Кірш). Такі центри повинні створювати «інформаційний шум», підтримуючи традиційну думку «спостерігачів СНД» про те, що в Україні «все відбувається нормально».

Читайте також: Європа не має наміру грати з Києвом у політкоректність


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено