Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 січня, 2012   ▪   Аліна Пастухова   ▪   Версія для друку

Скандал з архівами: держава зберігає чи втаємничує інформацію?

Законопроект «Про Національний архівний фонд та архівні установи», що дозвляє знищувати архівні документи та обмежувати доступ до них на 75 років, переполошив наукові та громадські кола. Науковці побоюються, що під виглядом “безнадійно застарілих” будуть знищуватися історично важливі свідчення
Скандал з архівами: держава зберігає чи втаємничує інформацію?

Громадськість стурбована імовірними перешкодами до суспільно значимої інформації. Тиждень обговорив перспективи ухвалення цього закону в другому читанні з народними депутатами Андрієм Шкілем та Тарасом Чорновлом.

Андрій Шкіль (БЮТ):

- Цей законопроект,  - у тому вигляді, в якому він є зараз, - порушує закон про доступ до публічної інформації і не відповідає європейській практиці. Демократичні стандарти дозволяють закривати тільки ті частини архіву, які містять небезпеку для тих людей, чиї прізвища розархівовуються. Закриті ті частини архіву, які стосуються проведення люстрації. Щодо будь-яких інших кроків держави, архів тільки забезпечує зберігання, а не втаємничення інформації.

Парламентська більшість має близько 275 голосів, тому схвалити цей законопроект у другому читанні і запровадити в українському законодавстві ще одну тоталітарну норму влада зможе без жодних проблем. Тут залишається лише застосовувати громадський тиск на неї. Ми будемо це робити, будемо активізовувати громадськість, щоб не допустити голосування за цей законопроект у другому читанні.

Тарас Чорновіл, («Реформи заради майбутнього»):

- Цей закон неоднозначний. Я не в захопленні від нього і вважаю, що до другого читання треба робити декілька правок. Але, на мою думку, до приховування інформації він стосунку немає. Йдеться не про закриття доступу до інформації. На сьогоднішній день в архівах теж існує списання документів, які низько вартісні, які дублюються, які не відповідають критеріям архівного збереження, чи знаходяться в такому страшному стані, що зберігатися не можуть.

Проблема в  тому, що сьогодні немає жодних критеріїв, за якими треба визначати, що саме підлягає знищенню. Тому виникають ситуації, як у справі Табачника, коли виринають неймовірно знамениті документи Йосипа Сліпого, які потім від імені Табачника комусь даруються. І ці документи не обов’язково вкрадені. Дуже часто вони просто списані за невідповідністю. І законопроект вводить певну структуру, яка має визначити, хто братиме на себе відповідальність за рішення: чи документ має зберігатись в архіві, чи списуватись. Має створюватися відповідна комісія, яка цим займатиметься. Крім того, документи до 1946 року, за цим законом не можуть бути списані, а мають зберігатися. А вже після 1946 року, то комісія має визначати їхню долю. Не анонімний працівник архіву, а саме комісія. Я вважаю, що це правильні норми.

З іншого боку, в нашій історіографії є певний період, який викликає розбіжності. І враховуючи, що архів зараз під контролем Комуністичної партії, щоб не виникло спокуси ліквідувати документи за період після 1946 і до середини 1950-х років, коли відбувались визвольні змагання, потрібно термін від якого комісія зможе визначати документи невартісними і вилучати, визначити не 1946-а, а 1955 роком. Після 1955 року, матеріалів, які б хотіли навмисно знищити, набагато менше. Я буду вносити таку поправку.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено