Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 грудня, 2011   ▪   Дмитро Боярчук   ▪   Версія для друку

Без батогів і пряників: держбюджет-2012 не обіцяє суттєвих змін

Ухвалений бюджет є просто робочим варіантом державного кошторису, який може бути не раз відкоригований під впливом низки чинників
Матеріал друкованого видання
№ 1 (218)
від 1 січня, 2012
Без батогів і пряників: держбюджет-2012 не обіцяє суттєвих змін

Президент підписав закон про держбюджет на 2012 рік. Документ видається цілком реалістичним: доходи – 332,8 млрд грн, видатки – близько 358,1 млрд грн. Закладені параметри досить консервативні, але це не означає, що фінплан держави буде виконано. Він не враховує вельми ймовірних шокових економічних потрясінь (як в Україні, так і за її межами).

Читайте також: Держава продовжує жити в борг

Під час розробки держбюджету-2012 розгорнулися неабиякі дискусії навколо прогнозів реального зростання ВВП, але в українських реаліях доцільніше орієнтуватися на номінальний показник. Останнім часом дефлятор (відношення номінального ВВП, вираженого в ринкових цінах поточного року, до реального в цінах базисного року) не опускається нижче ніж 15–20%. За таких умов параметри реального збільшення (4% чи 5%?) не мають значення. Хоча дещо й впливають на прогнози податкових надходжень. Через сповільнення розвитку основних держав – торговельних партнерів України очікування приросту номінального ВВП зменшили на 5 млрд грн.

Ще один аспект, який хвилює багатьох, – зростання держборгу. Підстави для занепокоєння, вочевидь, є, але проблеми наразі суто теоретичні. 2011-го темпи приросту реального ВВП України випереджали темпи збільшення її боргових зобо­в’язань. На середину 2011-го відношення держборгу до ВВП сягнуло 40%, згодом показник зменшився до 36–37% – цілком прийнятно з урахуванням того, що навряд чи він стрімко зростатиме найближчим часом, адже кредитори не готові надавати Україні нові позики. Але значна частина зобов’язань України є валютними плюс колосальні зовнішні борги корпоративного сектору. За таких обставин варто побоюватися девальвації гривні, що може розбалансувати економічну ситуацію, в рази збільшити бюджетне навантаження і фіскальний тиск. За такого сценарію навіть грошовий друкарський верстат не допоможе. Девальвацію здатні спровокувати, зокрема, і події на зовнішніх ринках, а саме різке зниження попиту, обвал цін на продукцію вітчизняних експортерів. Причому ключовим для України в цьому контексті є й питання вартості російського газу. Воно не вирішене. Відповідно ухвалений бюджет є просто робочим варіантом державного кошторису, який може бути не раз відкоригований під впливом низки чинників.

Читайте також: Вбивство науки

По суті, держбюджет-2012 прийняли просто тому, що це треба було зробити. Зокрема, і для відновлення співпраці з МВФ… Відчутно, що за браку поступок із боку РФ у питанні вартості блакитного палива та зовнішніх валютних ін’єкцій імовірність девальвації гривні буде надвисокою. Причому її обвал може статися ще й до виборів – суто адміністративні методи навряд чи дадуть змогу НБУ втримати курс. Для тих, хто при владі, це неприпустимо. До речі, потрібно віддати належне уряду: у надскладній ситуації невизначеності в ухваленому бюджеті немає «передвиборчих пряників». Але це не означає, що вони не з’являться пізніше – в середині 2012-го, ближче до парламентських перегонів, коли влада зможе реалістичніше оцінити тренди.

Доходи держбюджету цілком збалансовані. Багато галасу здійнялося навколо фіскальних апетитів, але – зверніть увагу – 2012-го вони зростають набагато скромніше, ніж 2011-го. Це при тому, що інфляція автоматично збільшує номінальні доходи компаній і відрахування до бюджету. Державний кошторис обрахований, виходячи з припущення, що 2012-го буде збільшення прибутків підприємств на 10,9 млрд грн – до 293,6 млрд. Це реалістично і може свідчити про те, що держава ставитиметься до бізнесу лояльніше, зокрема в наболілому питанні авансових платежів. Хоча пошук додаткових ресурсів для загравання з електоратом 2012-го не виключений. Малий і середній бізнес, напевно, ховатиметься в тіні, але його частка в наповненні бюджету України не така вже й значна. 2/3 усіх податків збирають із великих платників, яким у тіні не сховатися.

Дефіцит держбюджету фінансуватимуть здебільшого за рахунок приватизації: від продажу держмайна планують отримати 10 млрд грн. Цілком реалістично з урахуванням того, що 2011-го така сама сума виявилася посильною завдяки продажу ВАТ «Укртелеком». До речі, 20 грудня на підпис президентові було подано Закон «Про Фонд державного майна України», який виводить ФДМУ з-під парламентської юрисдикції. Навіть якщо станеться щось несподіване і ВР вийде з-під впливу Партії регіонів, то Фонд залишиться під контролем президента. А консолідація влади – передумова швидкої та «правильної» приватизації.

Видаткова частина бюджету – окрема історія. Чимало експертів негативно поставилися до зменшення капітальних державних інвестицій, проте навряд чи варто вигадувати зайву проблему – останні в Україні майже неефективні, їх недоцільно розглядати як інструмент економічного розвитку. Натомість збільшення витрат на силові структури напередодні виборів читалося. У Росії зарплати військовослужбовцям, до речі, підвищили втричі, у Білорусі співробітники КДБ і МВС отримують на порядок більше за працівників західних корпорацій. Україна рухається цим самим шляхом.

Читайте також: Цинізм в зеніті: влада скорочує соціальні програми і збільшує витрати на себе


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У вівторок, 21 лютого, світові та українські ЗМІ поширили гучну новину: Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа до США. Однак, як виявилося, це рішення ще навіть не початок кінця цієї гучної справи.
    22 лютого, Ольга Ворожбит
  • Приглядаючись до нового американського лідера, французи з острахом впізнають своє можливе близьке майбутнє.
    22 лютого, Алла Лазарева
  • Напередодні чергової річниці розстрілу активістів Майдану та втечі Януковича, що послідувала услід за цим, в Україні за традицією знову пожвавилися розмови про нову революцію. При цьому одні заговорили про це зі страхом, а інші з надією.
    22 лютого, Денис Казанський
  • Літературна спільнота дізналася від «модернізованого» журі Національної премії ім’я лауреату 2017 року
    21 лютого, Олена Кухар
  • Другий рік поспіль роковини розстрілів Небесної сотні перетворюються на неабиякий привід для піару із обов’язковими закликами знову вийти на Майдан, аби звалити «злочинну владу».
    21 лютого, Станіслав Козлюк
  • Міста, як і люди, зазнають тиску стереотипів, тільки от, на відміну від нас, вбирають їх і перетравлюють, не страждаючи. Ми ж вибудовуємо досконалі за структурою й виглядом очікування, щоби потім із розгону вгатитися в них – наче в ідеально чисті скляні двері, яких не видно. Іноді місто, яке обіцяє – чудова принадна проекція, ге? – продуктивну працю, вдалу відпустку чи романтичну подорож, стає місцем найбільшого болю. В'язницею. Містом пам'яті про власне безсилля.
    20 лютого, Юлія Кропив’янська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено