Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
30 грудня, 2011   ▪   Дмитро Боярчук   ▪   Версія для друку

Без батогів і пряників: держбюджет-2012 не обіцяє суттєвих змін

Ухвалений бюджет є просто робочим варіантом державного кошторису, який може бути не раз відкоригований під впливом низки чинників
Матеріал друкованого видання
№ 1 (218)
від 1 січня, 2012
Без батогів і пряників: держбюджет-2012 не обіцяє суттєвих змін

Президент підписав закон про держбюджет на 2012 рік. Документ видається цілком реалістичним: доходи – 332,8 млрд грн, видатки – близько 358,1 млрд грн. Закладені параметри досить консервативні, але це не означає, що фінплан держави буде виконано. Він не враховує вельми ймовірних шокових економічних потрясінь (як в Україні, так і за її межами).

Читайте також: Держава продовжує жити в борг

Під час розробки держбюджету-2012 розгорнулися неабиякі дискусії навколо прогнозів реального зростання ВВП, але в українських реаліях доцільніше орієнтуватися на номінальний показник. Останнім часом дефлятор (відношення номінального ВВП, вираженого в ринкових цінах поточного року, до реального в цінах базисного року) не опускається нижче ніж 15–20%. За таких умов параметри реального збільшення (4% чи 5%?) не мають значення. Хоча дещо й впливають на прогнози податкових надходжень. Через сповільнення розвитку основних держав – торговельних партнерів України очікування приросту номінального ВВП зменшили на 5 млрд грн.

Ще один аспект, який хвилює багатьох, – зростання держборгу. Підстави для занепокоєння, вочевидь, є, але проблеми наразі суто теоретичні. 2011-го темпи приросту реального ВВП України випереджали темпи збільшення її боргових зобо­в’язань. На середину 2011-го відношення держборгу до ВВП сягнуло 40%, згодом показник зменшився до 36–37% – цілком прийнятно з урахуванням того, що навряд чи він стрімко зростатиме найближчим часом, адже кредитори не готові надавати Україні нові позики. Але значна частина зобов’язань України є валютними плюс колосальні зовнішні борги корпоративного сектору. За таких обставин варто побоюватися девальвації гривні, що може розбалансувати економічну ситуацію, в рази збільшити бюджетне навантаження і фіскальний тиск. За такого сценарію навіть грошовий друкарський верстат не допоможе. Девальвацію здатні спровокувати, зокрема, і події на зовнішніх ринках, а саме різке зниження попиту, обвал цін на продукцію вітчизняних експортерів. Причому ключовим для України в цьому контексті є й питання вартості російського газу. Воно не вирішене. Відповідно ухвалений бюджет є просто робочим варіантом державного кошторису, який може бути не раз відкоригований під впливом низки чинників.

Читайте також: Вбивство науки

По суті, держбюджет-2012 прийняли просто тому, що це треба було зробити. Зокрема, і для відновлення співпраці з МВФ… Відчутно, що за браку поступок із боку РФ у питанні вартості блакитного палива та зовнішніх валютних ін’єкцій імовірність девальвації гривні буде надвисокою. Причому її обвал може статися ще й до виборів – суто адміністративні методи навряд чи дадуть змогу НБУ втримати курс. Для тих, хто при владі, це неприпустимо. До речі, потрібно віддати належне уряду: у надскладній ситуації невизначеності в ухваленому бюджеті немає «передвиборчих пряників». Але це не означає, що вони не з’являться пізніше – в середині 2012-го, ближче до парламентських перегонів, коли влада зможе реалістичніше оцінити тренди.

Доходи держбюджету цілком збалансовані. Багато галасу здійнялося навколо фіскальних апетитів, але – зверніть увагу – 2012-го вони зростають набагато скромніше, ніж 2011-го. Це при тому, що інфляція автоматично збільшує номінальні доходи компаній і відрахування до бюджету. Державний кошторис обрахований, виходячи з припущення, що 2012-го буде збільшення прибутків підприємств на 10,9 млрд грн – до 293,6 млрд. Це реалістично і може свідчити про те, що держава ставитиметься до бізнесу лояльніше, зокрема в наболілому питанні авансових платежів. Хоча пошук додаткових ресурсів для загравання з електоратом 2012-го не виключений. Малий і середній бізнес, напевно, ховатиметься в тіні, але його частка в наповненні бюджету України не така вже й значна. 2/3 усіх податків збирають із великих платників, яким у тіні не сховатися.

Дефіцит держбюджету фінансуватимуть здебільшого за рахунок приватизації: від продажу держмайна планують отримати 10 млрд грн. Цілком реалістично з урахуванням того, що 2011-го така сама сума виявилася посильною завдяки продажу ВАТ «Укртелеком». До речі, 20 грудня на підпис президентові було подано Закон «Про Фонд державного майна України», який виводить ФДМУ з-під парламентської юрисдикції. Навіть якщо станеться щось несподіване і ВР вийде з-під впливу Партії регіонів, то Фонд залишиться під контролем президента. А консолідація влади – передумова швидкої та «правильної» приватизації.

Видаткова частина бюджету – окрема історія. Чимало експертів негативно поставилися до зменшення капітальних державних інвестицій, проте навряд чи варто вигадувати зайву проблему – останні в Україні майже неефективні, їх недоцільно розглядати як інструмент економічного розвитку. Натомість збільшення витрат на силові структури напередодні виборів читалося. У Росії зарплати військовослужбовцям, до речі, підвищили втричі, у Білорусі співробітники КДБ і МВС отримують на порядок більше за працівників західних корпорацій. Україна рухається цим самим шляхом.

Читайте також: Цинізм в зеніті: влада скорочує соціальні програми і збільшує витрати на себе


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено