Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
9 грудня, 2011   ▪   Спілкувався: Богдан Цюпин   ▪   Версія для друку

Запасний варіант: угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС можуть бути розведені

З одного боку, ЄС хоче наблизити Київ до Брюсселя, щоб Україна не опинилася на авторитарній орбіті Москви в євразійській спільноті з Казахстаном та Білоруссю. Із другого – не має бажання підписувати й ратифіковувати угоди, якщо з демократією та правами людини в Україні стає гірше
Матеріал друкованого видання
№ 50 (215)
від 8 грудня, 2011
Запасний варіант: угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС можуть бути розведені

Чарльз Таннок – депутат Європейського парламенту від Великої Британії. Він активіст урядової консервативної партії і є речником британських консерваторів із міжнародних питань у Брюсселі. 2004 року був одним із керівників делегації європарламентаріїв на президентських виборах в Україні. Активно працює над питаннями розширення Євросоюзу, був одним з ініціаторів нещодавньої резолюції Європарламенту щодо України.

У. Т.: Чи означає схвалена Європарламентом резолюція, що ЄС прагне розвивати відносини з Україною, незважаючи на проблеми, про які зараз багато говорять? Зокрема, ув’язнення Юлії Тимошенко.

– Це, не виключено, трохи поспішний висновок. І, може, не зовсім правильний. Безумовно, є велике бажання просувати угоду щодо вільної торгівлі й досягти угоди про асоціацію, але зараз ми лише на стадії завершення переговорів та парафування документів країнами-членами. Наразі є бажання парафувати їх. Далі мали б відбуватися підписання й ратифікація. Угода мусила б пройти через Європарламент. Але перед тим ми хотіли б побачити певні покращення в царині прав людини та принципів демократії. Але я можу говорити тільки про те, про що мене інформують урядовці й про що кажуть у нашій парламентській групі. Я жодним чином не наголошував би на якомусь вето, доки триває ця стадія, з боку Європарламенту, коли йдеться про згадані угоди, а втім, ми дуже незадоволені погіршенням ситуації в Україні, особливо у таких сферах, як незалежність судочинства й свобода ЗМІ. Є стурбованість арештами опозиційних лідерів та політиків, особливо справою Юлії Тимошенко.

Читайте також: Резолюція Європарламенту щодо України (повний текст)

У. Т.: Чи є це ознакою бажання більшості в Європарламенті таки укласти угоду про асоціацію з Україною?

– Я вважаю, що Європарламент, особливо соціалістичні лідери, дуже прагнуть зближення з Україною. Ми поділяємо спільний європейський простір та цінності і вважаємо її європейською державою. Напевне, тому й очікуємо вищих стандартів. Адже Київ є членом Ради Європи й висловив європейські прагнення – дістати членство у ЄС. Тому наші очікування від України дуже високі. Зараз ми бачимо, що справи у країні почали відкочуватися назад. Тому ми це дуже критикуємо. Звичайно, ми усвідомлюємо потребу наблизити Україну політично й економічно до Заходу, до Євросоюзу. І саме тому працюємо над угодами про асоціацію та вільну торгівлю. Звичайно, ми постали перед дилемою. З одного боку, хочемо наблизити Київ до Брюсселя, щоб Україна не опинилася на авторитарній орбіті Москви в євразійській спільноті з Казахстаном та Білоруссю. Із другого – не маємо бажання підписувати й ратифіковувати угоди, якщо з демократією та правами людини стає гірше. Тому це дуже складне рішення. Європейські політичні лідери повинні чітко розрахувати, як просуватися з часовими межами. Отже, ми ніби надсилаємо заохочення, а саме обіцянку про можливість парафування угод, але ратифікація та остаточні підписи, а також схвалення європейським парламентом можуть бути відкладені, в очікуванні на покращення загального клімату в царині прав людини й демократії в Україні.

У. Т.: Отже, це те, що, на вашу думку, буде 19 грудня на саміті Україна – ЄС? Тобто угоди парафують, але не підпишуть?

– Я настроєний оптимістично. Участі в саміті не братиму, але сподіваюся, що парафування головами делегацій на переговорах відбудеться. Вони просто парафують папери, це зовсім не ратифікація (яка є іншою процедурою і забирає більше часу). Парафування означає, що всі головні положення узгоджено, головні питання вирішено, і перед нами є остаточна версія власне угоди, яка піде на затвердження.

У. Т.: Скільки часу може забрати процедура ратифікації, від парафування й до набуття чинності?

– Нині ще є розбіжності стосовно того, чи це змішана угода, чи проста торговельна. Якщо остання з двох, то для її затвердження потрібне лише незаперечення на рівні міністрів і парламенту Євросоюзу, якщо ж її розглядатимуть як змішану політично-торговельну, тоді знадобиться ратифікація парламентами всіх 27 держав-членів. Наскільки я розумію з розмов із посадовцями, нині йдеться про звичайну торговельну угоду. Якщо це так, то вона могла б набути чинності досить швидко. Можливо, у перші шість місяців наступного року. У разі потреби ратифікації 27 парламентами це може тягнутися рік, а то й два.

Читайте також: Україна на роздоріжжі

У. Т.: Чи пов’язані між собою угоди про асоціацію та вільну торгівлю?

– Очевидно пов’язані. Це окремі документи, але тих самих сторін. Нині з угодою про асоціацію невирішене питання полягає в тому, що вона мала б замінити Угоду про партнерство та співпрацю (УПС), яка була загальною моделлю для пострадянських країн. Тепер статус угоди підвищується до угоди про асоціацію, як цього вимагає резолюція Європарламенту річної давнини. В угоді про асоціацію, на жаль, немає згадки (хоч Європарламент і вимагав цього в попередніх резолюціях) про можливість задоволення прагнення України вступити в ЄС згідно зі статтею 49 договору про Європейський Союз. Наскільки я розумію, українська сторона цим невдоволена. Це може стати червоною смугою, через яку парафування не відбудеться.

У. Т.: Яка з двох угод, на вашу думку, значущіша? Вагомішою може здаватися зона вільної торгівлі.

– Крім того, як на мене, вона найважливіша, бо йдеться про економічний добробут двох сторін. Угода про асоціацію, як я вже сказав, – це заміна УПС. Вона, звичайно, передбачає певні сфери політичної співпраці включно з парламентськими зустрічами тощо. Але і в межах угоди про вільну торгівлю також наявні положення про демократію і права людини, які є засадничими передумовами. Отже, вільна торгівля разом із гарантіями дотримання певних базових цінностей – це одне з найважливіших положень. Угода про асоціацію обумовлює головні параметри взаємин двох сторін. Це важливо, особливо коли вона включатиме статтю 49 про європейську перспективу, що означало б певний план та надію, що Україну розглядають так само, як і балканські країни, як потенційного члена ЄС.

У. Т.: Не виключаєте, що угоду про асоціацію буде відкладено як більш політичну й наразі проблематичну? Чи можуть сторони зосередитися радше на угоді про вільну торгівлю?

– Це правда. Але, як я вже сказав, навіть угода про зону вільної торгівлі містить положення про демократію і права людини. Якщо в Україні й надалі заарештовуватимуть політичних діячів і садитимуть їх до в’язниць, то це буде трактовано як порушення умов договору.

У. Т.: Зважаючи на ваш досвід та обізнаність в українських справах, як ви сказали б, сприймання України в ЄС відрізняється від того, що було, скажімо, на п’ять років раніше?

– У часи Помаранчевої революції сподівання були надзвичайно великими. Серед багатьох парламентаріїв від країн ЄС панував ентузіазм, надії, що Україна перетвориться принаймні на потенційного чинавіть реального кандидата. Нині в Європі багато уваги приділяють єврозоні, економічній кризі, Арабській весні з її кризою; країни Західних Балкан стали пріоритетом тощо. Україна трохи втратила своє центральне місце, зійшла з новин. Після Помаранчевої революції 2005 року вона опинилася в полі зору багатьох європейських діячів та впливових постатей. Але нині вже не в центрі уваги багатьох людей. За останні півтора року, я сказав би, після президентських виборів та перемоги Януковича, є уявлення, виправдане чи ні, що в Україні погіршилася ситуація зі станом прав людини, і що вона нібито більше схиляється до Москви.

У. Т.: Ви сказали «виправдане чи ні» – це означає, що ви особисто не переконані?

– Ні, я вважаю, що стан дотримання прав людини безсумнівно погіршився. Чи більше Київ схиляється до Москви, щодо цього я не такий певний. Я сказав би, що іноді відбувається гра в покер, коли Україна заявляє, мовляв, як не дасте нам ось цього, то ми підемо в тому напрямку. Я не переконаний, що адміністрація чи великі олігархи фірташі та ахметови надто хочуть, аби їх проковтнула російська економіка чи російські олігархи. Гадаю, вони зацікавлені в суверенній багатополярній закордонній і торговельній політиці для України й хочуть мати доступ до західних та європейських ринків. Сподіваюся, що вони проштовхуватимуть західний напрямок для української економіки, але це складна гра.

Читайте також: Відчуження


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено