Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 грудня, 2011   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

Посадити Тимошенко-2: Апеляційний суд обрав старий сценарій

Перший день апеляційного процесу у справі Юлії Тимошенко відкрив новий сезон захопливого шоу. Штовханина депутатів із беркутівцями і швидка для судді – все це квіточки. Далі може бути більше
Посадити Тимошенко-2: Апеляційний суд обрав старий сценарій

Здається, що сценаристи, які вигадували концепцію цієї світової прем’єри, навіть не намагалися прописати бодай схематично, як все має відбуватися. Голий експромт і годі. Творчість заради творчості.

Все розпочалося з того, що процес вирішили почати раніше. Навіщо – не зрозуміло. Невже задля того, щоб швидше випустити Тимошенко на волю, втихомирити Європу перед підписанням важливої угоди і припинити страждання хворої жінки? Очевидно, що ні. Зрозуміти логіку диригентів так складно, як неможливо передбачити, чим все закінчиться. Втім, «вдалий» початок багато про що свідчить.

Шість автобусів із представниками Державної служби охорони Міністерства внутрішніх справ і два автобуси з працівниками спеціального підрозділу «Беркут» у подвір’ї суду – це справа звична. Останнім часом навіть відзначення державних свят без масовки з людей у шоломах не обходяться. Годі й казати про такий важливий захід, як суд над опозиційним лідером.

Неабиякий інтерес викликає перетасування суддів у переддень розгляду справи. Суддю Ірину Горб, яка протягом місяця вивчала справу, зненацька замінили на Олену Сітайло, котра й в очі не бачила тих десятків томів документів, позаяк, цілком зрозуміло, не мала на це часу. Нібито пані Горб сама попросила, щоби її звільнили від важливої державної місії «впекти» Тимошенко за ґрати і взяла самовідвід. Про причини такого вчинку можна лише здогадуватись. Хоча й без пояснень ясно, що молода суддя, знаючи досвід колеги Кірєєва, просто не захотіла бруднити рук і ставити на своїй кар’єрі хрест. А що святе місце порожнім не буває, то їй заміну знайшли швидко. Заміна, вона ж суддя Олена Сітайло, прийняла виклик долі і в перший день зими ризикнула відкрити попереднє засідання. Чи був цей крок зваженим? Можливо...

В апеляційному судді до процесу підготувалися ретельно, а тому можна припустити, що працювала ціла команда. Забезпечено посилену охорону, облаштовано прес-центр із прямою трансляцією для преси і створено всі умови, щоби не пропустити до зали суду нікого зайвого, навіть народних обранців. Враховано, одним словом, весь досвід попередньої епопеї в Печерському суді. А для більшої певності, що все відбуватиметься так, як заплановано, навіть головну винуватицю «торжества» вирішили не привозити на засідання, адже її присутність, по-перше, не є обов’язковою, а по-друге, може негативно позначитися на процесі загалом і на присутніх, які її давно не бачили, зокрема. Коротше кажучи, задля уникнення зайвих клопотів. Хоч там як, але Юлі справді зле, а наш суд, як відомо, найгуманніший суд у світі ще з радянських часів, тож мучити хвору жінку зайвий раз не буде.

Отже, відповідно до сценарію все мало пройти на славу. Мало, але не так сталося, як гадалося. Бо привид Юлії Тимошенко так само, як привид комунізму, блукав Європою, та й нині по судах країни і по всіх кабінетах вищого чиновницького складу блукає. Він, може, й не являється їм у кошмарах, але життя неабияк отруює.

Зіпсував привид Тимошенко і чудовий грудневий день в апеляційному суді. Спочатку обурені депутати не зрозуміли, чому їх, недоторканних, не пускають до зали суду і, прагнучи відновити справедливість, трохи пошарпались з охоронцями правопорядку. Відтак їм на допомогу кинулися нечисленні протестувальники, яких навіть не пустили на територію суддівського подвір’я і які, щоб розпорошити сили доблесних міліціонерів, спробували знести паркан. Такі злагоджені дії опозиції мали позитивний результат. Спочатку охорона невеликими групами запустила людей на подвір’я, а згодом і депутатам дозволили пройти до зали, де відбувалось засідання.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу під час попереднього розгляду апеляційний суд вирішує питання, пов'язані з підготовкою справи до розгляду по суті (про необхідність проведення судового слідства, про виклик у разі потреби додаткових свідків чи витребування додаткових доказів, про зміну або скасування запобіжного заходу засудженому).

Втім, від початку все пішло шкереберть. Ще з порога захист екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко вустами адвоката Юрія Сухова заявив відвід судді Олені Сітайло. Автоматизована система, мовляв, обрала головуючим суддею за апеляцією Тимошенко Ірину Горб, однак за день до попереднього розгляду апеляції суд замінив її на пані Сітайло. Захист не має офіційних повідомлень від суду про те, що заміну судді було проведено у рамках закону, а тому вимагає її відводу.

Заява прозвучала так нахабно несподівано, що в суду відібрало мову і він вирішив оголосити перерву та піти порадитись, як діяти далі. Поки судді опановували себе, зважували всі «за» і «проти» і приймали рішення, минуло багато часу. Як і слід було сподіватися, повернувшись знову до зали, суддя Олена Сітайло повідомила, що відмовляється прийняти свій відвід. Підстав для цього, мовляв, немає жодних, тому що її кандидатуру визначено без порушень закону. А Ірина Горб, самоусунулась від розгляду справи виключно з моральних міркувань, оскільки брала участь в інших справах, які можуть стосуватися справи про газові контракти з Росією, за якою Тимошенко було засуджено.

Така вичерпна відповідь, здавалось би, мала зняти всі перешкоди для продовження засідання, але температура в залі лише почала підвищуватися. Адвокат Юрій Сухов знову заявив клопотання і попросив шановний суд тимчасово призупинити розгляд апеляції через погіршення стану здоров’я своєї підопічної, яка не може бути присутньою на розгляді. Суд знову пішов радитись, але повернувшись, знов-таки відмовився задовольнити клопотання.

Поки адвокати клопотали, а судді радились, на вулиці перед судом розігралась справжня драма між прихильниками Юлії Тимошенко і правоохоронцями. Один з «тихарів» (працівник органів одягнутий у цивільне) так старанно вів оперативну зйомку серед мітингувальників, що буквально вивів їх із себе. Люди оточили хлопчину з відеокамерою і почали вимагати його посвідчення. Він спочатку відпирався, але, зрозумівши, що з ним не жартують, був змушений підкоритися. Посвідчення пішло по руках, а працівник органів перелякано намагався його відібрати. За цим дійством тривалий час спостерігали беркутівці, але навіть і гадки не мали втручатися. Лише коли журналісти залюбки відзняли всі дані горе-«тихаря», люди вдосталь натішились, а хлопчина з органів мало не розплакався, беркутівці вирішили встрянути і швидко відбили колегу в мітингувальників.

А тим часом в суді продовжували клопотати. Юлія Тимошенко потребує оперативного медичного втручання, заявив адвокат Олександр Плахотнюк і попросив про зміну запобіжного заходу для підопічної. Цього для судді Олени Сітайло було вже забагато. Їй раптом стало зле і невдовзі до подвір’я суду приїхала швидка. Лікарі надали судді медичну допомогу, вона трохи заспокоїлась, віддихалась і, попри прогнози, що на цьому засідання, мабуть, закриють, за дві години знову з’явилася в залі суду. Мужня жінка оголосила про відновлення засідання і продовжила вислуховувати учасників процесу. Вигляд у неї був, м’яко кажучи, не дуже. Суддя виглядала знервованою. Тримаючись з останніх сил, вона, напевно, зрозуміла, що для першого разу досить і вирішила, що слід покласти край цьому.

Повідомила про рішення суду залишити Тимошенко під арештом, призначила розгляд справи на 13 грудня, визнала зайвим відновлювати досудове слідство, відмовила у припиненні провадження за апеляцією через хворобу екс-прем’єра, відмовила депутату Сергію Власенку бути адвокатом Юлії Володимирівни і закрила засідання. За п’ять хвилин з подвір’я суду виїхала швидка з включеними мигалками і всі запідозрили, що судді знову стало зле і її вирішили госпіталізувати. Ані підтвердити, ані спростувати ці здогадки, ніхто не наважився, але цього нетреба було. Адже і без цього все ясно. Схоже, суддя Сітайло виявилась не таким міцним горішком, як її колега Кірєєв.

І в цьому, мабуть, головна інтрига. Позаяк щодо результату апеляційного процесу, здається, вже ніхто не має жодних ілюзій. Навіть у соратників Юлії Володимирівни, які всі свої надії покладають виключно на суд у Страсбурзі, куди подаватимуть апеляції після проходження усіх кіл пекла української Феміди.

Чи ризикне після всього пережитого сьогодні суддя Олена Сітайло далі продовжувати провадити так невдало розпочату апеляційну справу Тимошенко, а чи візьме приклад зі своєї колеги Ірини Горб, велика загадка. Можливо, 13 грудня світ побачить вже нову «жертву» та «цапа відбувайла» у почесній місії запроторити лідера опозиції до в’язниці. Цілком можливо. А відтак ще нову і нову, і нову. І так до нескінченності. Адже часи непевні, а місія не з приємних. Чи багато знайдеться охочих псувати собі життя і кар’єру, беручи на себе сумнівний тягар чиїхось образ і забаганок. Хтозна. Земля, як твердять мудреці, – кругла. 


Матеріали за темою:

1
Адміністративна реформа: підвищення прозорості органів влади— 10.72%
 
2
Боротьба з корупцією— 33.63%
 
3
Підвищення прозорості судів, втілення принципу "закон один для всіх"— 26.74%
 
4
Покращення виборчої системи— 3.06%
 
5
Спрощення дозвільної і податкової систем— 5.75%
 
6
Зменшення впливу монополій— 1.63%
 
7
Земельне законодавство: скасування мораторію на продаж землі— 1.1%
 
8
Енергетична незалежність і диверсифікація джерел постачань палива— 7.5%
 
9
Покращення системи соціальних виплат, пенсійної системи— 3.1%
 
10
Освітня реформа наближення до європейських стандартів— 1.51%
 
11
Запровадження страхової медицини— 3.02%
 
12
Створення професійної армії— 2.24%
 
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Корупційні скандали не рідкість і для деяких країн-членів ЄС, особливо, для тих, хто приєднався до спільноти після тривалого перебування в орбіті СРСР.
    10 грудня, Ольга Ворожбит
  • Ліберали намагаються уникнути поразки, підтримуючи протекціонізм і посилення прикордонних режимів
    10 грудня, The Economist
  • Перший російський військовий, якого я побачила, був майже точною копією президента своєї держави. Невисокий, з типовою зовнішністю, усміхнений, але абсолютно холодний до всього, що не стосувалося безпосередньо його. Зовнішність прекрасно підійшла б для розвідника: типовий чоловік між 30 та 40 роками, швидше худорлявий, без виразних ознак ані в рисах обличчя, ані в мові.
    10 грудня, Вікторія Малишева
  • Чому влада зволікає з легалізацією видобутку бурштину
    10 грудня, Денис Казанський
  • Чи зможе Франсуа Фійон подолати Марін Ле Пен?
    9 грудня, The Economist
  • На яких засадах утворилася і функціонує «Воля народу»
    9 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено