Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 листопада, 2011   ▪   Ростислав Павленко   ▪   Версія для друку

Мантри в тумані: влада вперто виставляє себе на посміховисько

Відмова Януковича летіти до Вроцлава на зустріч із польськими та німецькими колегами буцімто через страх перед туманом стала лише хрестоматійним прикладом «ведмежої грації» тих, хто відповідає за прикриття негожих дій керівництва.
Мантри в тумані: влада вперто виставляє себе на посміховисько

Випадок такий рельєфний, що наштовхує відразу  на кілька доволі серйозних тем.

По-перше, про «ведмежу грацію». Іноді складається враження, що відповідальні за гарний імідж президента мислять себе в часах «залізної завіси», коли монополія на істину належить лояльним до влади ЗМІ, а інших просто немає.

Таке сприйняття вельми схоже на те, що відбувається у відомій сусідній державі; цілком можливо, зараження цим вірусом вітчизняних владних іміджмейкерів пов’язане з роботою «радників» із тієї країни. Радник голови Адміністрації президента Ігор Шувалов, наприклад, цілком може задавати тон в ігноруванні реальності й удаванні, що громадяни чутимуть тільки те, що скаже керівництво. Але нині часи інші.

Тож не встигла ще благопристойна версія про жахливий туман над полем у Вроцлаві розійтися інформаційним простором, як її витіснила новина про те, що, крім Віктора Федоровича, туману більше ніхто не злякався. А розтиражована новинними агенціями реакція німецького президента Крістіана Фульфа на нерішучість українського колеги: «Ми зустрінемося з Януковичем, коли спаде туман, і думаю, що з України спаде туман» – практично не залишила сумніву у справжніх причинах туманофобії нашого гаранта. Довелося все-таки летіти і вислуховувати від європейців про необхідність звільнити  політичнихв’язнів... Як висловився один із політологів, для нинішньої влади характерна суміш зарозумілості з некомпетентністю.

Тут маємо другу тему. Ті, хто готує керівництву держави відповіді на гострі запитання, і саме керівництво, якщо воно з ними погоджується й озвучує їх, певно, вважають аудиторію в Україні та за її межами озбавленою можливості адекватно сприймати дійсність. Знову і знову читається мантра про «незалежний суд». Однак влада не переконала ані Захід, ані українців загалом, ані своїх прихильників. За даними соціологічної служби «Рейтинг», позбавлення Тимошенко волі підтримують лише 24% опитаних загалом в Україні, менш як половина мешканців Донбасу (45%) та прихильників Партії регіонів (48%).

Читайте також: Європа нам не допоможе

Отже, «посадка» екс-прем’єрки не принесла навіть електоральних дивідендів. Від неї, як і від репресій узагалі, тільки шкода. Нині під загрозою не лише ратифікація, а й саме підписання угоди з Євросоюзом, про що вже заговорили в кулуарах європейські дипломати. Влада в Україні марно намагається скинути з себе відповідальність за зрив цілком реального шансу запустити механізм інтеграції до ЄС, використовуючи ще одну стару мантру: «А Європа не дає нам перспективи членства». На етапі Угоди про асоціацію згадані перспективи окремо не прописуються. Власне, укладення самої Угоди про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі і є тією «перспективою членства», якої нібито прагнуть можновладці. І тут важливий третій момент.

Деякі дії (чи радше не дії) влади на зовнішній арені упродовж останнього року (зокрема, завершення підготовки угоди з ЄС, спускання на гальмах більшості російських інтеграційних планів у різних галузях енергетики та промисловості тощо) породили  подівання, що вона спроможна адекватно оцінити національний інтерес принаймні крізь призму власного економічного інтересу, перспектив для підприємств, які їй належні чи підконтрольні. Але відмова чути і наполегливі попередження Європи, і позицію власного суспільства на користь потурання своїм ірраціональним бажанням та страхам позбавляє будь-яких ілюзій.

Влада – в тумані самонавіювань і самозаспокоювань. Вона йде своїм курсом перетворення країни на вотчину вузького кола людей. Решта – лише мантри. І те, що в них практично ніхто не вірить, турбує керівництво держави дедалі менше.

Читайте також: Дегенерація




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.