Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 листопада, 2011   ▪   Богдан Цюпин   ▪   Версія для друку

100% безпеки в інтернеті не гарантує ніхто

Ерік Акербум – національний координатор з контртероризму та питань безпеки Нідерландів виявився одним із тих, хто готовий на болючу правду, заявивши, що повністю захиститися від зловмисників в інтернеті неможливо
100% безпеки в інтернеті не гарантує ніхто

Він пішов навіть далі, заявивши, що «не варто навіть намагатися цього робити».

Ці неприємні слова можна вважати висновком велелюдного зібрання професійних інтернетників, політиків і фахівців з безпеки на лондонській конференції з питань кібернетичного простору.

Але іншим, передбачуванішим висновком було визнання, що нині без інтернету функціонування значної кількості сучасних технічних процесів та життєво важливих інфраструктур більшості країн світу неможливе.

Понад те, на інтернет покладають надію як на одну з рушійних сил економічного зростання, чого до сліз бракує урядам щораз більшої кількості країн світу. Ідеалісти ж сподіваються, не більше не менше, покращення нашого тіснішого світу.

Правила, поліція... цензура?

Суперзірками зустрічі були інтернетові активісти з арабських країн, які розповідали про роль мобільних телефонів і комп’ютерів у революціях Арабської весни.

Політики, зокрема такі промовці, як британський прем’єр-міністр Девід Кемерон, заявляли про потребу узгодження певних правил в інтернеті, на кшталт правил вуличного руху, які також, на жаль, повністю не вберігають від аварій на шляхах, але допомагають упорядковувати рух транспортних магістралей.

Читайте також: Українські ЗМІ можуть опинитись на гачку узаконеної цензури

Протилежну позицію обстоювали такі учасники, як Джиммі Вейлс – один із засновників Вікіпедії. Тож він каже, що головна загроза інтернету – це аж ніяк не хакери, а... політики, які у своїх найщасливіших снах бачать у власних руках віжки для мережі, якими можна би було потягти чи праворуч, чи ліворуч, або навіть зупинити увесь інтернет, якщо на те їхня ласка .

Над подібним розмірковував і сам Девід Кемерон, коли у Лондоні влітку вирували заворушення. Поліція бачила, що розбишаки і грабіжники координують свої дії з допомогою мобільного зв’язку та соціальних мереж. Пан Камерон, як стверджують обізнані джерела, казав своїм урядовцям про бажаність принаймні тимчасового закриття, зокрема, мережі BlackBerry, повідомлення якою пересилаються в закодованому вигляді, і тому поліція не мала до них легкого доступу принаймні в перші дні заворушень.

Найбільша небезпека для можливостей інтернету – намагання владних органів у таких країнах, як Китай (до речі, вони частково успішні), запроваджувати цензуру на інформацію та обмежувати доступ користувачів до певних послуг (у Піднебесній заблокована мережа «Твіттер» і пошук певних слів у мережі).

До Китаю нещодавно долучилися Росія з Узбекистаном і Таджикистаном, які пропонують запровадити національні межі та певні види контролю над всесвітньою мережею.

Шапка горить на...

Мотиви Москви та Пекіна з їхніми однодумцями можуть лунати благородно: хіба не варто боротися з пропагандою насильства, дитячою порнографією і взагалі з використанням інтернету в злочинних намірах? Звичайно, що варто, навіть треба! – скаже нормальна людина.

Але вона може і не зауважувати, що країною походження значної кількості порнографічної продукції в інтернеті є саме РФ та інші пострадянські держави, в яких представники влади вміють так гарно роздувати щоки й голосно обурюватися занепадом моральності у суспільстві.

Естонія 2007 року стала об’єктом цілеспрямованих кібератак на комп’ютерні мережі країни, витоки яких, заявили фахівці НАТО, вели до Росії.

Американські та західноєвропейські уряди та компанії кажуть про сотні тисяч щоденних атак на військові та урядові системи, а особливо про атаки з метою промислового шпіонажу на мережі великих компаній, що, як стверджують авторитетні джерела, походять із Китаю.

Благим намірам тих, хто бажає наводити лад в інтернеті, просто не вірять.

Інтер/нет/пол

Все ж таки злодіям потрібна протидія, і фахівці кажуть, що інтернет не може бути винятком з інших сфер діяльності людини. Не гарантуючи 100% безпеки, зі злочинним використанням інтернету слід боротися так само, як зі злочинністю в інших галузях. Поліції потрібні ресурси для реагування на злочини і можливість притягати злочинців до відповідальності.

Щодо запобігання, то до цієї справи можуть бути і вже залучені не так державні органи, як приватні компанії.

Керівник найвідомішої російської комп’ютерної фірми «Лабораторія Касперского» Євґєній Касперскій у Лондоні стверджував, що про сучасні проблеми, а саме розбишак і злодіїв в інтернеті він попереджав ще кілька років тому. За ті роки, обіцяючи вберегти користувачів від цих загроз, він розбудував одну з найуспішніших нових компаній Росії з глобальними операціями, продаючи антивірусні програми.

Тепер пан Касперскій заявляє про те, що треба поспішати. «Інакше, – каже він, – люди будуть, як у казці «Аліса в Країні Чудес», де на чаюванні говорять про те, що вже давно відбулося».

Але його пропозиції не всім стануть до вподоби. Пан Касперскій говорив про потребу створення нового Інтерполу – Інтернетполу. Хоч як це соромно для людини, що стала мільйонером у галузі комп’ютерної безпеки, він також визнав, що повний захист неможливий.

І тому, заявив він, у деяких випадках інтернет треба буде кроїти – відрізати комп’ютерні мережі компаній та підприємств і установ від загального інтернету, щоб до важливих комп’ютерів не могли дістатися зловмисники, наприклад, з метою промислового шпіонажу.

Це усе коштуватиме неабияких грошей, застерігав пан Касперскій зі співчутливою, але все ж таки усмішкою людини, яка усвідомлює, що такі фахівці, як він, найближчим часом без роботи не залишаться.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено