Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 листопада, 2011   ▪   Сергій Андрушко ,   Марина Андрушко   ▪   Версія для друку

Як британський парламент оцінює ситуацію в Україні

Гелен Ґудман, членкиня лейбористської партії парламенту Великої Британії, секретарка групи британських депутатів з питань України, що об’єднує всі партії уряду, ініціювала слухання щодо стану відносин між Сполученим Королівством та Україною в палаті громад
Як британський парламент оцінює ситуацію в Україні

Сама депутатка і доповідала. Занепокоєна долею Юлії Тимошенко і питанням стратегічного вибору України, Ґудман вимагає відповіді від заступника міністра закордонних справ своєї країни, чому його шеф так і не спромігся відвідати Україну з часу останніх виборів? Чи збирається його міністерство заявити, що суд над Тимошенко є неприпустимим? В який бік повернуться переговори щодо угоди про асоціацію?

У жовтні Ґудман відвідала Україну. «Я не зустріла жодної людини, яка б вважала, що суд над екс-прем’єркою відбувся правомірно та був політично невмотивованим. Таких не було навіть серед тих, хто засуджував політику Тимошенко під час її прем’єрства», – каже вона. За її словами, і за кордоном, і в Україні переслідування та вирок Тимошенко розглядаються винятково як спроба чинної влади звести політичні рахунки та усунути її з політичної арени. «У мене склалось таке враження, що влада зробила це зовсім не переймаючись тим, як це позначиться на її репутації ні всередині країни, ні у світі», – таку думку Ґудман виголосила після приїзду з України на дебатах у британському парламенті.

Засідання відбувалося у Вестмінстерському холі – це одна із зал парламенту. Українське питання розглядали після лівійського. Дебати – це обговорення без голосування, їхня мета – привернути увагу уряду до проблеми. Два столи один навпроти одного, з одного боку сидять депутати, з іншого – представники уряду. Всього британських депутатів – 650, але в цій залі не більше кількох десятків. Утім, засідання транслюють по телебаченню та інтернету. Промова Ґудман щодо України тривала чверть години, за які вона встигла розповісти про корупцію та безробіття в країні, про Тимошенко та стратегічну важливість інтеграції України в Європу «Нині Україна переживає скрутні часи. Вирок та ув’язнення Юлії Тимошенко відкинули цю країну на багато років назад. Під час Помаранчевої революції народ показав бажання бачити Україну демократичною. Ми ж маємо цим людям довести в цей важкий для них час, що ми дуже занепокоєні тим, що відбувається в їхній країні», – розповіла депутатка.

«Україна на порозі важливого стратегічного вибору. Тривають перемовини про угоду щодо асоційованого членства в Євросоюзі, і керівництво країни неодноразово заявляло про своє бажання такого вибору. Водночас з огляду на історичні причини Україна тягнеться до Росії. Багато хто в Україні вважає, що як альтернатива одночасно з Угодою про асоційоване членство в Євросоюзі, бажано приєднатися до Митного союзу із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Керівництво країни має знайти шлях, який забезпечить правильний розвиток гармонійних відносин з усіма сусідами», – виголосила  Ґудман.

Заступник міністра закордонних справ Джеремі Браун, до якого зверталася на дебатах Гелен Ґудман, у свою чергу розповів, що в Україні триває згортання демократії, зокрема, знищення свободи преси та незалежних судів, а також стирання розподілу гілок влади. Він наголосив, що занепокоєння Європи та Британії такими процесами в Україні були висловлені уряду країни, утім, почуті не були.

На додаток він виголосив таку свою думку: «Хтось може запитати, чому ми маємо залишатись такими відкритими для України тоді, як застосували санкції до Білорусі, наприклад щодо затримання лідерів опозиції. Україна та Білорусь перебувають у різних категоріях. Попри те, що ми глибоко розчаровані останніми подіями, Україна залишається однією із найдемократичніших держав у СНД. Білорусь навпаки є найбільш репресивною країною не лише Європи, а й світу. Тож ми досі переконані, що Угода про асоціацію та вільну торгівлю – найкраща можливість для впровадження демократії в Україні, для перетворення економіки та сприяння довготривалої стабільності та процвітання в Європі». Зрештою, Джеремі Браун закликав владу України звільнити Юлію Тимошенко та інших політв’язнів і надати їм право брати участь в політичному житті та наступних парламентських виборах.

Гелен Ґудман: «Використання техніки для голосування є великою помилкою»

Гелен Ґудман шість років працює депутатом, останній з яких її партія перебуває в опозиції. Політик каже, що цього року члени її партії працюють з подвійною силою, щоби зрозуміти, чому торік вони програли вибори і що слід зробити, щоб мати більшість у парламенті після наступних виборів.

У. Т.: Якою була мета вашого візиту до України?

– Насамперед вивчити ситуацію. Я зустрілася з вашими урядовцями, членами провладної та опозиційних партій. Я розмовляла про загальні перспективи розвитку України, зокрема, й про економічний розвиток. Моя головна мета – сприяти налагодженню взаємовигідних відносин України та Великої Британії. Це важливо для двох доволі великих за територією країн Європи, важливо знати одне одного та вибудувати наші відносини. Якщо бути чесною, я дуже схвильована ситуацією в Україні. Віктор Янукович виграв попередні вибори, і зрозуміло, що кожна нова влада дещо може змінювати напрями в політиці, але ненормально, коли влада зосереджується на тому, щоби упіймати опозицію та притягти до суду.

У. Т.: Якою, на вашу думку, буде доля Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом?

– В основі Європейського Союзу як такого два важливі принципи. Перший: всі країни мають бути демократичними, дотримуватись прав людини, мати вільну пресу та незалежний суд і правову систему. Другий: економічні досягнення, які ґрунтуються на вільному ринку. Коли укладається угода щодо асоційованого членства, країни Європи мають бути упевненими в тому, що Україна дотримується цих принципів. Притягнення Тимошенко до суду створило погану репутацію Україні.

У. Т.: Чим займається опозиція Великої Британії, якщо закони ухвалює правляча частина парламенту?

– Ми виступаємо і голосуємо проти ухвалення законів, з якими не погоджуємось. Окрім цього, ми як інспектори збираємо інформацію поза межами парламенту про те, що насправді відбувається в суспільстві, та оприлюднюємо її. 

У. Т.: Ви бачили відео в інтернеті, як в Україні парламентарії голосують не лише за себе, а ще й за інших депутатів їхніми депутатськими картками?

– Уже саме використання техніки для голосування є великою помилкою. Вона дозволяє легко голосувати за іншого, а значить – ошукувати. Цікаво, як давно в Україні діє ця технологія? В Британії система голосування не мінялася протягом останніх кількох століть. Щоб віддати свій голос, треба вийти з приміщення парламенту через кімнату, там зареєструвати своє ім’я, поставити підпис, лише так твій голос додається. Кожен парламентарій це робить, і обдурити тут практично неможливо. Це повільна система, кожне голосування триває 12 хвилин, але це «чиста» система. 

У. Т.: Що б ви в такому разі порекомендували українським парламентарям, які використовують технічну можливість голосувати ще за кількох?

– Це їхня велика помилка. Чи не найважливіша умова демократії – це довіра між політиками і електоратом. Якщо політики припускаються таких помилок, вони втрачають довіру народу. Україна – надзвичайно важлива країна, розташована в центрі Європи, й усі її сусіди дуже зацікавлені у її стабільній демократії. І кожен член українського парламенту несе велику відповідальність за те, щоб в Україні демократія була ефективною.

У. Т.: В Україні є лікарні для парламентаріїв та урядовців, де безоплатне медобслуговування та надається транспорт для поїздки до лікарів. Чи у Великій Британії так само?

– (Сміється).Ні.      

У. Т.: А ще наші парламентарії можуть коштом держави відпочивати у депутатських санаторіях на узбережжі Чорного моря в Криму, де, серед іншого, вони оздоровлюються й після закінчення терміну їхніх повноважень. Чи ви маєте такі привілеї?

– (Сміється ще гучніше). Ні. Утім, я залюбки відвідала б ці санаторії (усміхається).

У. Т.: Українські депутати отримують безоплатне житло або їх забезпечують апартаментами у готелі. Як у вас?

– Житлом нас не забезпечують, проте виділяють кошти для оренди житла в Лондоні, оскільки у нас парламентарії із різних регіонів мають проживати на термін своїх повноважень у Лондоні. Такі привілеї ми маємо виключно на час виконання своїх повноважень, але не після спливання їхнього терміну.

У. Т.: Наскільки великий ваш офіс?

– У нас депутати можуть мати лише чотири помічники, не більше.

У .Т.: Чи можуть журналісти отримати інформацію про доходи та видатки депутатів?

– Все є в декларації зі сплати податків. Ми маємо декларувати також видатки на утримання офісу, працівників, витрати на транспорт під час відряджень, усе це публікується.

У. Т.: Де?

– В інтернеті. Зокрема, на парламентських сайтах.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено