Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 листопада, 2011   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Співдоповідачів ПАРЄ не пустили до Тимошенко

Хто така ПАРЄ, щоб зустрічатися із засудженою Тимошенко? «Ви не маєте підстав для такої зустрічі», – приблизно таку відповідь отримали Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін – співдоповідачки щодо України Парламентської асамблеї Ради Європи (Моніторинговий комітет) під час свого останнього офіційного візиту до України
Співдоповідачів ПАРЄ не пустили до Тимошенко

Суддя Печерського суду Києва Родіон Кірєєв відзначився цього разу тим, що відхилив запит представниць Ради Європи, членом якої є Україна, відвідати у в'язниці екс-прем'єрку. Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін обіцяють, що знову вимагатимуть можливості побачитися з нею, крім того, під час свого наступного візиту відправлять запит на відвідини Юрія Луценка. Про все це вони розповіли під час прес-конференції у Києві.

З'ясувалося, що це вже не перша така відмова посадовцям ПАРЄ. Комісару Ради Європи з прав людини Томасу Хаммарбергу також не дозволили зустрітися з ув'язненими українськими екс-посадовцями. «Я не могла повірити в те, що ми, як співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ, не можемо зустрітися з пані Тимошенко. Ми вважаємо, що це є симптомом тієї системи, яка починає діяти в Україні», – прокоментувала ситуацію Марієтта де Пурбе-Лундін, що представляє Швецію в ПАРЄ. Взагалі склалося враження, що представниці Ради Європи, м'яко кажучи, в шоковані цим. Так, приміром, в Азербайджані, країні, щодо недемократичності правлячого режиму якої в Європі немає жодних сумнівів, доповідачі ПАРЄ не мали проблем із відвідинами в тюрмі тих, кого вважають політичними в'язнями. Вони стикнулися з ними до України лише в Білорусі.

Члени Моніторингового комітету ПАРЄ також підтвердили, що представники української влади пообіцяли їм повністю декриміналізувати статті 364, 365 Карного кодексу України. На уточнююче запитання Тижня, чи йшлося в цих обіцянках саме про частину 3 статті 365, за якою засуджено Юлію Тимошенко, представниці Ради Європи відповіли, що йшлося «про повну декриміналізацію цих статей». Водночас в Адміністрації президента їм заявили, що не можуть тиснути на парламент – це, мовляв, суто його прерогатива вирішувати долю цих статей. А Володимир Литвин на зустрічі з доповідачами припустив, що для декриміналізації статей може забракнути депутатських голосів.

Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін також прояснили одну дуже важливу річ щодо реформи парламентської виборчої системи. Рада Європи ніколи не просила українських можновладців реформувати чинну пропорційну систему. Їм настійливо радили кодифікувати виборче законодавство. А це цілком різні речі. «Всередині України має бути досягнутий консенсус щодо виборчого законодавства. Щодо парламентських виборів, то ми не можемо нікого судити доти, доки вони, власне, не відбудуться», – заявила шведська співдоповідачка. З цього можна зробити висновок, що наразі Моніторинговий комітет дуже обережний у питаннях визначення типу системи, яка мала б діяти в Україні на наступних виборах. Від української влади очікують, що, якщо вона вже взялась за реформування, про яке не просили, то зробить це в інтересах «не окремої політичної сили, а всієї України».

При цьому ПАРЄ не говорить про те, що відомо вже багато років поспіль усім, хто хоч трохи заглиблювався у специфіку української виборчої системи: в цій країні треба розбити єдиний загальнонаціональний виборчий округ на певну кількість дрібніших багатомандатних і запровадити відкриті партійні списки під час голосування. Ось шлях до утвердження демократії. Рада Європи не може нав'язувати Україні певну систему, навіть якщо очевидно, що є вибір хибний для долі країни та вибір правильний. Єдине, що було цього разу чітко анонсовано: ПАРЄ не приймає ідеї 5-відсоткового прохідного бар'єру та заборони блокам партій брати участь у парламентських виборах, бо через це буде втрачена значна кількість голосів українських виборців.

Також з'ясувалося, що від України очікували й досі сподіваються насамперед зовсім інших реформ: реформи кримінального законодавства, кримінального правосуддя, прокуратури, адвокатури, зміни етики роботи міліції. Ось, що мало б формувати першочерговий порядок денний нинішньої влади. 

У січні 2012 року на сесії ПАРЄ розглядатиметься проміжний звіт щодо ситуації в Україні. Уявімо, що справжнього прогресу в справі реформування правоохоронних органів та кримінального правосуддя Моніторинговий комітет так і не дочекається, а Тимошенко, Луценко й інші екс-урядовці залишатимуться далі за ґратами, тоді цілком вірогідним є сценарій, за яким ПАРЄ ухвалить негативну резолюцію з рекомендаціями ЄС вжити перших конкретних санкцій щодо українських посадовців, причетних до порушень прав людини. ПАРЄ має таку практику закликати свої держави-члени приєднуватися до санкцій, запроваджених проти можновладців певної країни Європейським Союзом. Саме в компетенції останнього блокувати рахунки конкретних компаній та осіб і забороняти в'їзд на свою територію. І ось тоді вперше українській олігархії може стати по-справжньому непереливки.

Зауважимо, що тональність і акценти оцінок співдоповідачів ПАРЄ за підсумками їхнього останнього візиту до України вже були різкими й позбавленими жодних ілюзій: «ПАРЄ дуже занепокоєна тим, що відбувається в Україні. Ваш уряд багато говорить, але робить не так багато. Проте ваша країна все ще має можливість все зробити правильно. Наступні три – чотири місяці будуть украй важливими для її майбутнього», – підсумувала Марієтта де Пурбе-Лундін. Повна доповідь Моніторингового комітету ПАРЄ щодо ситуації в Україні буде представлена аж 2013 року. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено