Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 листопада, 2011   ▪   Андрій Дуда   ▪   Версія для друку

Нев’їзні й заморожені: Захід може погіршити звичне життя українських посадовців

Поки що рішення про санкції проти українських можновладців у ЄС та США не прийнято. Але в разі подальших демонстративних порушень прав людини звичний стиль життя українських посадовців чиновників та їхній сімей може змінитися
Матеріал друкованого видання
№ 45 (210)
від 3 листопада, 2011
Нев’їзні й заморожені: Захід може погіршити звичне життя українських посадовців

Практику заборони в’їзду як форму колективної відповідальності ЄС і США активно використовують проти урядовців держав, які практикують або толерують порушення прав людини.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ІЗГОЇ

У лютому 2003 року Рада міністрів Європейського Союзу запровадила заборону на в’їзд до ЄС представників керівництва Придністровської Молдовської Республіки. Щороку дію цієї санкції періодично продовжували, нині вона діє до 1 жовтня 2012 року (остання пролонгація відбулась у вересні). Серед тих, кому не можна в’їжджати на територію ЄС, президент ПМР Ігор Смирнов, його сини Володимир та Олег, віце-президент Придністров’я Олександр Корольов, керівники органів державної влади. 2004 року ЄС заборонив в’їзд на територію країн Євросоюзу особам, звинуваченим у закритті шкіл із молдавською мовою викладання.

Ще одним європейським ізгоєм стала владна верхівка Білорусі. 2006 року близько 40 її високопосадовців, включно з президентом Лукашенкою, одержали заборону на в’їзд у зв’язку з масовими фальсифікаціями виборів глави держави 19 березня 2006-го. У 2008-му ці санкції були скасовані, з огляду на звільнення з тюрем РБ ряду опозиційних активістів. Два роки потому через масові порушення прав людини під час виборів у грудні 2010 року не лише Євросоюз, а й Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про заборону в’їзду на територію країн ЄС та США президенту Лукашенці та 157 білоруським чиновникам. Крім того, окремим представникам режиму було заморожено активи у європейських банках.

Читайте також: Білорусь у вигнанні

СПРАВА МАҐНІТСКОГО

Зовсім недавно заборону на в’їзд як форму колективної відповідальності застосували Сполучені Штати Америки щодо декотрих російських чиновників. Нагадаємо, 2008 року Сєрґєй Маґнітскій, аудитор британської юридичної фірми Firestone Duncan, яка надавала послуги фонду Hermitage Capital Management у Росії, оприлюднив інформацію про участь представників правоохоронних органів Російської Федерації в рейдерських захопленнях низки підприємств та розкраданні 5,4 млрд руб. бюджетних коштів. Відомого юриста й бухгалтера Маґнітского чекала типова для таких викривачів у Росії доля: його самого звинуватили в ухилянні від оподаткування, посадили в СІЗО, де з допомогою ув’язнених створили нелюдські умови утримання. Понад те, в ізоляторі, не зважаючи на клопотання захисту, йому відмовили в наданні медичної допомоги. Як наслідок – у листопаді 2009-го 37-річний Маґнітскій помер у СІЗО «Матросская тишина».

Така дикість викликала масштабні протести представників міжнародних правозахисних організацій. Проте, в Росії як у Росії. Ніхто з фігурантів справи Маґнітского, які пресували аудитора й довели його до передчасної смерті, так і не був притягнутий до відповідальності, прокуратура не побачила в їхніх діях складу злочину.

Урядова Комісія США з безпеки і співробітництва в Європі відреагувала на справу Маґнітского оприлюдненням списку осіб, чиї дії на посадах в органах російської влади мають прямий чи опосередкований стосунок до його смерті. Керівник комісії, сенатор Бенджамін Кардін звернувся до державного секретаря Гілларі Клінтон із проханням запровадити для даних осіб та членів їхніх сімей заборону на в’їзд до США. Відповідний законопроект S.1039 («Закон про відповідальність за дотримання верховенства права») було внесено до Конгресу. У список Кардіна (його ще називають «списком Маґнітского») потрапили 60 посадових осіб (співробітники МВС, Генпрокуратури, ФСБ, податкової служби, органів виконання покарань, а також 11 суддів), причетних до смерті аудитора. Крім заборони на в’їзд, законопроект передбачає для фігурантів цього переліку замороження рахунків у банках Сполучених Штатів. Держдеп до прийняття закону запровадив заборону на в’їзд у країну для фігурантів «списку Кардіна».

Ініціатива США викликала відповідну реакцію і в Європі (на рівні як інститутів ЄС, так і національних держав). У Великій Британії, наприклад, санкції щодо осіб зі «списку Кардіна» реалізують негласно.

Виникнення такого списку стало приводом до правозахисних акцій у РФ. Зокрема, у ЗМІ було опубліковано лист російських правозахисників та представників інтелігенції до американських органів влади з проханням розширити перелік за рахунок переслідувачів Міхаіла Ходорковского.

Москва, утім, не залишилась у боргу. Щоправда, це той випадок, коли до трагедії вплітаються комічні елементи. У відповідь на дії американського Держдепу було створено… російський список посадовців США, яким також заборонили в’їзд до РФ.

Читайте також: Третій шлях до рабства

ДЛЯ ЧОГО НАМ АМЕРИКА, ДЛЯ ЧОГО НАМ ЄВРОПА?

На Заході чимало політиків вважають: гласне чи негласне закриття кордону треба застосовувати і для наших посадовців, пов’язаних із політичними репресіями та порушенням прав людини в Україні. Здавалося б, невелика біда для чиновника, якщо його не пустять до Європи чи США, йому і вдома добре. Однак на сьогодні вітчизняні «еліти» – на відміну від України як держави та більшості її громадян – давно й достатньо тісно інтегровані в євроатлантичний світ. Народні депутати, високопосадовці, судді й навіть чиновники середньої руки в країні активно використовують усі блага, породжені провідними державами світу (відкриття рахунків у банках Європи та в США; купівля тамтешньої нерухомості; лікування й відпочинок у європейських країнах; навчання дітей у авторитетних навчальних закладах Заходу тощо). У Сполучених Штатах українські політики, чиновники вирішують велику кількість питань бізнесового характеру. ЄС – це 27 розвинутих країн, які вже давно стали звичним для українського істеблішменту місцем зберігання коштів та активів, якісного відпочинку, лікування. Заборона на в’їзд у ЄС – це позбавлення права відвідання Лондона й Берліна, Монако й Парижа. Та найголовніше навіть не це. Йдеться про фактичну загрозу повної маргіналізації українського істеблішменту за прикладом придністровського чи білоруського, до чого він на сьогодні однозначно не готовий. Скажімо, чи перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв сприйме заборону в’їзду в Австрію, де, за даними журналістських розслідувань, у нього серйозний «сімейний» бізнес? Чи готовий член парламенту України і ключовий спонсор Партії регіонів Рінат Ахметов до вето на в’їзд у Велику Британію? Нещодавно з’явилась інформація про те, що його структура придбала найдорожчий пентхаус у Сполученому Королівстві за Ј135,4 млн (близько $220 млн); за повідомленням ЗМІ, в ці апартаменти підприємець планує вкласти ще $100 млн. Якщо буде запроваджено санкції, як потрапити в елітний об’єкт?

Ще більш євроінтегрованими є чада українських можновладців. Син Едуарда Прутніка, хрещеника Віктора Януковича, Кирило закінчив Британську міжнародну школу. Син Ріната Ахметова Дамір навчався у швейцарській школі Le Rosey, пізніше – в Лондонській школі економіки. Разом із ним здобував освіту син Андрія Клюєва. Дочка віце-прем’єра Сергія Тігіпка Анна закінчила Лондонський університет. І що, тепер випускники європейських вишів із числа українських мажорів одержать відмову в отриманні візи до місць, де минули прекрасні студентські роки? Адже персональні санкції стосуються не лише чиновників, а й членів їхніх сімей.

Читайте також: Не дати забетонувати: відхід від Європи зробить українців безправними


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено