Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 жовтня, 2011   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Територія впливів: на що впливає ПАРЄ

До Ради Європи кожен приїздить по свою правду. І майже гарантовано знаходить як однодумців, так і опонентів. Ідеться про плюралізм дискурсів чи розпорошеність дії? Очевидно, про все відразу
Матеріал друкованого видання
№ 42 (207)
від 13 жовтня, 2011
Територія впливів: на що впливає ПАРЄ

Раду Європиназивають лабораторією демократії та майданчиком міждержавного спілкування, втіленням демагогії та перехрестям дипломатичних стратегій. Із кожним визначенням можна й посперечатися, й погодитися. Ця міжнародна організація означає можливості й недосконалості, бюрократичні обмеження й сміливі прецеденти.

У приміщенні Палацу Європи трапляється посваритися на сходах із Жиріновскім і познайомитися з іноземним міністром у черзі по каву. Тут народжуються несподівані партнерства і вмирають великі амбіції. Багато хто каже, що в Раді назріли серйозні зміни. Та лише нечисленні люди вірять, що нинішня реформа вирішить найглибші суперечності міжнародної структури.

ЗАГАДКА УКРАЇНСЬКОЇ СКЛЯНКИ

Спроба обговорити українську політичну ситуацію в режимі позачергових дебатів під час жовтневої сесії Ради Європи асоціюється із суфійською загадкою про склянку з водою, яка або напівповна, або напівпорожня. Частина колег уперто констатувала факт відмови від дискусії з даного питання. Саме так першим прокоментував голосування один із російських депутатів, і якраз його пояснення в автоматичному режимі заполонили вітчизняні медіа.

Інші журналісти наголошували, що кількісно в залі засідань переважали ті, хто підтримав дебати: 82 голоси «за» й 69 «проти». Не набралося лише кваліфікованої більшості – двох третин акредитованих на сесії членів національних делегацій. Цифри доводять, що увага до України є, і зовсім не маргінальна. Це важлива тенденція, якою не варто нехтувати, зазначають депутати з групи народників – найчисленнішої, до речі, політичної групи в ПАРЄ.

Як і все в Раді Європи, українська темадістала декілька публічних прочитань. Сергій Головатий, заступник голови Юридичного комітету ПАРЄ, заявив, що в Україні «немає проблем із дотриманням верховенства права та немає політичних в’язнів». Натомість голова того самого Юридичного комітету, депутат від Кіпру Крістос Пургурідіс вважає, з точністю до навпаки, що нашою державою керують «клани, близькі до кримінальних», і що відмова від дискусії про політичні репресії була помилкою. На рівні кожного комітету, політичної групи, національної делегації Рада Європи – все, крім одностайності.

Пан Пургурідіс був одним із тих, хто найзатятіше наполягав на дебатах щодо України. Він тричі виносив це питання на обговорення в юридичному комітеті, порушував його також у перший день осінньої сесії ПАРЄ, на засіданні бюро. Але пропозиція не зібрала більшості. «Не варто застосовувати математичного прочитання результатів голосувань у Страсбурзі, – вважає співробітник апарату Ради Європи. – Тут багато важить дипломатія впливу, дипломатія моральних авторитетів. Певні ідеї, як ті струмочки, лише з часом набувають сили та потужності. І тоді їх не спинити».

У цьому сенсі показовим є феномен Ганне Северінсен. Для одних вона беззаперечний авторитет, людина чітких політичних принципів та зрозумілих моральних стандартів. Для інших – кістка в горлі. Пам’ятаю відверту радість одного з українських дипломатів: «Вона більше не буде депутатом у Данії, і нарешті залишить нас у спокої». Був грудень 2003-го, і висновки Ганне Северінсен – тоді доповідачки щодо України – очевидно, суперечили поясненням офіційного Києва, які мусив просувати й насаджувати за кордоном знайомий дипломат.

Нині пані Северінсен справді більше не входить до складу данської делегації. Але специфіка Ради Європи в тому, що інститут моральних авторитетів тут – дуже потужний чинник впливу. Недарма десятиліттями страсбурзький Палац Європи надає широку трибуну громадським організаціям, які з успіхом презентують тут свої розслідування та звіти.

Северінсен більше не доповідач із питань України. Але жодна сила не здатна не пустити її до Страсбурга й завадити висловитися з того чи того приводу. Нехай тепер вона не депутат, а активіст Данського Гельсінського комітету з прав людини. Для одних її заступництво – гарантія справедливості. Інші, як-то голова української делегації Іван Попеску, сподіваються згодом ухвалити такий «Кодекс честі» ПАРЄ, який «не дозволить колишнім доповідачам ставати відвертими лобістами». Правнича наївність депутата зворушує, але важливо інше: якби виступи пані Северінсен не були влучні, офіційний Київ не мав би причини метушитися.

Читайте також: Ганне Северінсен - владу дратує те, що я висловлюю свою думку, коли мене запитують

СУХИЙ ЗАЛИШОК

Хоча під час жовтневої сесії ПАРЄ українська тема прозвучала лише пунктиром, у найближчі місяці Страсбург планує щодо нашої держави відразу кілька місій. Для завершення планової доповіді «Функціонування демократичних інституцій в Україні» передбачено приїзд доповідачок Майліс Репс та Маріетти де Пурбе-Лундін. Сама доповідь мусить бути готова у першій декаді грудня. Її проект оприлюднять напередодні католицького Різдва.

У листопаді країну відвідає Томас Гаммерберґ – комісар з прав людиниРади Європи. Поміж іншого він цікавитиметься умовами, в яких утримують за ґратами українських громадян. Не лише колишніх високопосадовців, а й простих людей, із якими також не завжди справедливо поводиться вітчизняна Феміда. Проте якщо на час перебування пана Гаммерберґа в Україні Юрій Луценко та екс-заступник міністра оборони Валерій Іващенко будуть і надалі позбавлені волі, не виключено, що комісар Ради Європи спробує їх відвідати. Як і Юлію Тимошенко.

До кінця року має відбутися ще один важливий візит – Марілуїзи Бек, доповідачки Ради Європи з теми дотримання країнами-членами основних прав та свобод. У жовтні було вирішено, що Україна стане однією з держав, яким пані Бек присвятить особливу увагу. Її доповідь проходить підготовку до обговорення наступного року.

Нарешті, хоч би як старалися регіонали та їхні союзникивідвернути увагу інших депутатів ПАРЄ від проблем у державі, планову доповідь «Функціонування демократичних інституцій в Україні» так чи інакше поставлено в порядок денний січневої сесії організації. Офіційний Київ блефує і вустами свого міністра закордонних справ намагається переконати українського виборця, ніби засудження Тимошенко та інші політичні процеси не впливають ані на перспективи підписання угоди з Європейським Союзом, ані на репутацію країни в Раді Європи.

Це не так. Високопоставлений французький дипломат на умовах анонімності розповів Тижню про існування внутрішнього міністерського документа, який закликає інших учасників Євросоюзу суворіше ставити питання про дотримання принципу верховенства права в Україні. «За відсутності активної мобілізації в самій державі настав час діяти, – вважає співрозмовник нашого видання. – Франція порушить питання політичних переслідувань на рівні Комітету Міністрів Ради Європи, де сьогодні головує Україна. Ми вважаємо, що дальша співпраця між нею та ЄС має прямо залежати від здатності Києва забезпечити право українців на плюралізм».

Час покаже, наскільки дієвими виявляться дії різних політичних таборів, представлених, зокрема, в Раді Європи. Проте можна не сумніватися, що із засудженням Тимошенко пильнішої уваги з боку зарубіжних політиків Україні не уникнути.  Але тепер реакція має бути значно жорсткішою.

Читайте також: Рада Європи – Росія, Україна: хто на кого впливає?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено