Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 вересня, 2011   ▪   Ростислав Павленко   ▪   Версія для друку

Таки до Росії?

Нагнітання емоцій в українсько-російських відносинах, яке дехто поспішив назвати газовою війною, схоже, лишається в минулому
Матеріал друкованого видання
№ 40 (205)
від 29 вересня, 2011
Таки до Росії?

Після зустрічі з Путіним і Мєдвєдєвим нашій владі помітно полегшало. Проте навіть дещиця інформації, яка потрапила після зустрічі в експертні кола, вказує на те, що замість газової війни, схоже, матимемо газову капітуляцію. Зокрема, поновилось обговорення сценаріїв створення консорціуму з управління українською ГТС – Росія нібито «погодилася» не на білоруський (двосторонній із перспективою цілковитого перебирання контролю над трубою Кремлем), а на тристоронній формат консорціуму. Щоправда, зважаючи на давні відносини Газпрому і деяких європейських газових компаній, для України такий формат не дуже відрізнятиметься від білоруського.

Тиждень уже прогнозував, що за рішучими заявами українських посадовців цілком може ховатися бажання вирішити проблему ціни на газ у традиційний – корупційний – спосіб. Навіть у розпал обміну інформаційними випадами прем’єр Азаров говорив про можливість допуску росіян до структури, яка створюватиметься на базі нинішнього Укргазвидобування. Ймовірно, «формати» консорціуму навколо ГТС також із цієї сфери.

Читайте також: Диявол у «дрібницях»

Звичка української влади покладатися тільки на власні судження і не довіряти альтернативній інформації зле пожартувала з нею. Керівництву Росії, схоже, вдалося провести дві операції. По-перше, розіграно схему «тиск-послаблення». Непоступливістю Москва доводила Януковича і КО до розпачу, й коли у неформальній обстановці резиденції в Завидові тиск раптом зменшився, з’явилась емоційна схильність погодитися на «компроміс». По-друге, українську владу, вочевидь, налякали жупелом. Напередодні переговорів Газпром провів чергову акцію з просування свого проекту «Південний потік», підписавши низку документів із європейськими компаніями. Це ще не означає невідворотності побудови цього газогону в обхід України, але чимало представників нашої влади перейнялися проблемою кудись «прилаштувати» вітчизняну ГТС.

Якщо ці тенденції візьмуть гору, РФ суттєво просунеться у взятті під контроль стратегічних галузей української економіки. Отримавши в управління труби, а відтак постачання газу на підприємства, російська сторона зможе створити для останніх такі умови роботи, що чергові СП з передачею їм нашої власності стануть неминучі.

Жовтень, на який заплановані українсько-російські переговори з конкретизації завидовських домовленостей, може стати критичним місяцем у відверненні України від Європи. Росія поспішає реалізувати цей сценарій: схоже, у її відносинах із ЄС закінчується період, коли постачання газу виправдовувало порушення європейських правил. Представники Єврокомісії провели обшуки в німецькому й чеському офісах дочірніх компаній Газпрому за звинуваченнями в цінових змовах і зловживанні становищем на ринку. Європейці довго спостерігали за цими «особливостями бізнесу по-російськи», але нині, схоже, Москву таки примусять грати за правилами.

Така зміна в підході європейців до взаємодії з РФ дає сподівання і на те, що й українську владу примусять виконувати зобов’язання. З огляду на свою історію та ментальні особливості нинішні наші можновладці розуміють тверду позицію й чіткі альтернативи. Якщо зараз представники ЄС наполяжуть на тому, що політичний процес в нашій державі має залишатися в демократичних межах (допуск усіх лідерів опозиції до участі у виборах, вільні вибори тощо), а угоди з Росією не суперечили енергетичним пакетам Єврокомісії (зокрема, Газпром як видобувна компанія не може брати участь в управлінні ГТС), Україна збереже шанс повернутися до Європи.

Читайте також: Путін покличе агентів до звіту


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про померлих годиться говорити добре або взагалі нічого. Певно, користуючись цим принципом, португальці останнім часом почали згадувати свого колишнього диктатора Антоніу Салазара лише в позитивному ключі. Про нього не забувають у книжках, журналах, навіть знімають фільми. Про часи диктатури говорять як про період стабільності, й тому деякі португальці на честь Салазара складають навіть тужливі пісні — фаду.
    16 січня, Ростислав Панічев
  • Якою є внутрішня й зовнішня роль нестоличних музейних закладів
    16 січня, Ганна Трегуб
  • Як марнотратна система субсидій вбиває шанс України на енергонезалежність
    16 січня, Олександр Крамар
  • Чи зможе колективний Захід пережити власні ілюзії та зміну світоустрою Росією
    15 січня, Едвард Лукас
  • Як склалася доля кримських спортсменів, що до 2014-го виступали за Україну
    15 січня, Іван Вербицький
  • Гроші, гроші… Свята з’їдають безліч грошей. Ніби перетворюєшся на Пантаґрюеля, здатного жерти безкінечно… Я навіть потайки ходжу «в гості» до нашого холодильника переконатися, що маю запас продуктів. Є в мене таке дивацтво після літа 2014-го. Якщо запас чомусь зменшується, починаю нервуватися.
    14 січня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено