Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 серпня, 2011   ▪   Сергій Грабовський   ▪   Версія для друку

Парад нікчем

Як відомо, Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) залишив у силі рішення донецького суду про визнання незаконним присвоєння звання Героя України (посмертно) лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері та головному командирові Української повстанської армії, прем’єрові підпільного уряду Роману Шухевичу
Парад нікчем

ВАСУ визнав мотивувальну частину відповідних рішень Донецького окружного адмінсуду задовільною, і тим самим поповнив і без того масштабні лави нікчем – юридичних, політичних і моральних.

Нагадаю, Донецький суд торік вирішив: укази президента Ющенка про надання звання Героя України Степанові Бандері та Роману Шухевичу протиправні і мають бути скасований, оскільки ані Бандера, ані Шухевич ніколи не були українськими громадянами, а звання Героя, за статутом цього звання, може отримати лише громадянин України. Мовляв, до 1991 року Українська держава не існувала, а згадані особи померли до цього року.

Деякі знані історики вже встигли прокоментувати рішення ВАСУ. Так, завідувач відділом Інституту історії НАН України професор Станіслав Кульчицький заявив, що під час розгляду в судах законності указу президента Ющенка щодо присвоєння цих звань розглядалася не історична складова, а питання правомірності підписаних документів. Агентство "Інтерфакс" так передає позицію Кульчицького: історик вважає не зовсім коректним аргумент прибічників скасування цих указів стосовно того, що, мовляв, Шухевич i Бандера не були громадянами України. "Сучасна Україна виникла лише в 1991 році i раніше у нас громадянство було або польське, або радянське", - резюмував Кульчицький.

Натомість ті, хто обстоював правомірність присвоєння звань Героїв України Бандері та Шухевичу, обурюються подвійними стандартами як Донецького адмінсуду, так і ВАСУ: мовляв, герой штурму Рейхстагу лейтенант Олексій Берест теж ніколи не був громадянином України, а тим часом ніхто не збирається відбирати у нього присвоєне посмертно високе звання.

Якби йшлося про футбольний матч, то після всього цього слід було би гучно засюрчати. І показати цілу купу червоних карток.

Адже справа у тому, що Степан Бандера та Роман Шухевич насправді були громадянами України, і далеко не один день.

Степан Бандера народився, як відомо, 1 січня 1909 на Калущині. А 19 жовтня 1918 року на Галичині була проголошена Українська держава, яка 13 листопада отримала назву (за тогочасним правописом) Західньо-Української Народньої Республіки (ЗУНР). У листопаді 1918 року батько Степана Андрій Бандера став послом (депутатом) парламенту ЗУНР – Української Національної Ради. А 22 січня 1919 року у Києві відбулося урочисте проголошення Акту про Злуку ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку. Згідно з законом "Про форму влади в Україні", ухваленим Трудовим Конгресом України, ЗУНР отримала назву "Західна Область Української Народної Республіки" (ЗО УНР, ЗОУНР). УНР була визнана десятками держав світу, включно із Російською Федерацією (нарком закордонних справ якої Лев Троцький зробив це стосовно УНР ще наприкінці грудня 1917 року, до IV Універсалу), з цілим рядом цих держав мала дипломатичні відносини, підписала низку міжнародних угод.

І хоча влітку 1919 року територія ЗУНР була окупована польськими військами, але до 1923 року, допоки на засіданні Ради послів держав Антанти не були визнані фактичні кордони Польщі на сході, жителі регіону не могли бути польськими громадянами. Та й після цього право чинність їхнього польського громадянства сумнівна, адже Варшава одержала під своє кермо Східну Галичину із умовою надання їй автономії. Останнє, як відомо, Варшавою не було виконано, що юридично делегітимізувало польські претензії на ці території і на відповідне підданство їхніх жителів.

Але достатньо й того, що Степан Бандера був у дитинстві громадянином ЗУНР та УНР (які в чинному Законі про громадянство України названі серед попередників нинішньої Української держави) достатній час, щоб на це звернув увагу навіть Донецький окружний адміністративний суд. Трохи старший за провідника ОУН Роман Шухевич (1907 року народження) також у дитинстві мав громадянство ЗУНР та УНР.

А відтак – обоє мали і юридичне право на звання Героїв України, бо в статуті цього звання не вказано, громадян якої саме Української держави нагороджують ним, скільки часу і коли треба бути таким громадянином.

Ну, а твердження що до 1991 року Української держави ніколи не існувало, взагалі виглядає анекдотичним. Воно є куди крутішим за твердження із підручників з історії КПСС, де згадувалося, хоч і між іншим, про незалежні соціалістичні республіки в 1919-22 роках, які потім створили Совєтський Союз. Власне, ВАСУ вслід за Донецьким судом юридично заперечив і факт існування СССР: якщо ніколи не було незалежних соціалістичних республік, то звідкіля міг узятися союз цих республік? Ба більше: при заснуванні Союзу у правовому плані незалежних республік до відповідної угоди було записане право республік-засновниць на вихід із союзної держави (згодом воно поширилося й на інші включені до СССР країни чи новоутворені республіки). Саме цим правом і скористалася Україна 24 серпня 1991 року.

Ось такі справи.

Та було би несправедливо спрямувати всі інвективи щодо нікчемності лише в бік ВАСУ та Донецького адмінсуду. Згадаймо, що речники національно-патріотичних сил зауважують суддям: а чому ж звання Героя України не позбавляють на підставі відсутності українського громадянства учасника штурму рейхстагу лейтенанта Береста?

Проте ж Олексій Берест також у дитинстві встиг побути громадянином України – щоправда, іншої, ніж Бандера і Шухевич. Народився він 9 березня 1921 року на Сумщині, тобто у незалежній під формально-правовим оглядом Українській Соціалістичній Радянській Республіці. А ця республіка, за Конституцією 1919 року, мала власне громадянство...

Отож виходить, що одна сторона вважає: її належність до судового корпусу звільняє від необхідності бодай щось знати стосовно розглядуваної справи, крім бажань начальства (вгадайте з одного разу, хто саме є тим начальством в очах ВАСУ?), друга сторона так само непохитно переконана, що її щирого патріотизму достатньо для успіху справи, а ґрунтовні знання – це щось від лукавого. От і маємо своєрідний, але дуже показовий для сьогоднішньої України парад нікчем.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено