Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 липня, 2011   ▪   Аліна Пастухова   ▪   Версія для друку

Паперові тенета

Поки влада обіцяє вдосконалити систему надання адміністративних послуг (видачі довідок, дозволів тощо), громадяни і далі потерпають від чиновницького свавілля
Матеріал друкованого видання
№ 28 (193)
від 7 липня, 2011
Паперові тенета

«Навіщо облгази під час укладання договорів із насе­­ленням вимагають пре­­д’явити ордер на отримання житла, який видавався в 70-х роках минулого століття?» – відповідь на це запитання намагався знайти Віктор Янукович під час засідання комітету з економічних реформ при президенті. Але так її і не отримав.

Без відповіді залишаються й сотні подібних питань громадян, у яких виникали проблеми з оформленням закордонних паспортів, проходженням техогляду автомобіля чи одержанням ліцензії на ведення бізнесу. Непотрібні довідки, незручні прийомні години, черги. Крім того, затягнуте в часі надання адмі­ністративних послуг та ще й вимога дорого за них заплатити – інколи навіть за бланки чи ламінування документів.

Хоча президент наголошує, що надмірна плата за адмінпослуги поза законом, виправляти ситуацію ніхто не поспішає. Точкові зміни, до яких сьогодні вдається команда Януковича, не дають очікуваних результатів. Експерти ж наголошують, що наведення ладу в цій галузі варто починати з ухвалення спеціального законодавства.

Ціна послуг для народу

В Україні наразі відсутня належна правова база, що регулює сферу адмінпослуг, пояснюють експерти Центру по­­літико-правових реформ. Через законодавчий хаос (на сьогодні налічується близько 100 нормативних актів різного рівня) чиновники не лише ускладнюють процедуру їх надання, а й завищують плату за них.

Використовуючи своє право утворювати суб’єкти господарювання, органи влади формують посередницькі структури, які стають монополістами в наданні державних послуг. За офіційними даними, їхня кількість перевищує 11 тис., значна частина з яких дублюють функції держорганів. За інформацією Єдиного державного реєстру юросіб та фізичних осіб-підприємців, 7608 з них входять до сфери управління міністерств, 3567 – до інших центральних органів виконавчої влади. Нерідко такі установи самостійно визначають розмір плати. Наприклад, самі розраховують розцінки за послуги БТІ й лише подають їх на затвердження облдержадміністраціям.

«Шанс заробити провокує появу нових дозволів, ліцензій, реєстрацій тощо», – зазначає експерт Центру політико-пра­­вових реформ Віктор Тимощук. Так, за даними ГоловКРУ, у 2005–2006 роках водіїв зобо­­в’язували купувати за 11 грн пластикові тримачі для талонів техогляду, тоді як їхня собівартість становила 90 коп. Загалом у такий спосіб МВС «заробило» понад 18 млн грн. За словами голови «Спілки водіїв» Сергія Овчиннікова, ця практика в МВС зберігається до сьогодні.

Споживачі адмінпослуг часто не розуміють, яка сума коштів і за надання якої послуги має сплачуватися, що дає змогу вводити громадян в оману. Приміром, за закордонний паспорт передбачено різних платежів на суму понад 500 грн замість законних 170 грн державного мита. Багато українців скаржиться, що під час оформлення паспорта їх змушували купувати страховий поліс, хоча цього не вимагає законодавство.

За даними Рахункової палати, держпідприємства, що належать до сфери управління МВС і надають платні адмінпослуги, упродовж 2010-го систематично фінансували міністерство й перераховували йому кошти як благодійну допомогу. Значна частина цих «доброчинних надходжень» спрямовувалася на створення комфортних умов для керівництва: придбання автомобілів, комп’ю­­терної техніки, ремонт офісних приміщень.

Особливо зручно заробляти на підприємцях. Щоб пришвидшити процес отримання дозволів для ведення бізнесу, їм пропонують вирішити проблему за додаткову плату або радять звернутися по допомогу до конкретної фірми-посередника. «Основні витрати – не офіційна вартість послуг, а хабар, який потрібно дати, щоб їх одержати», – розповідає лідер громадського руху «Спільна спра­­ва» Олександр Данилюк.

Косметичний ремонт

Президент вимагає навести лад у царині надання адмінпослуг, однак косметичний ремонт, до якого вдається влада, результатів фактично не дає.

Спроби полегшити їх отримання для бізнесу вже були. У жовтні 2010 року Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачалося зменшення кількості видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Прийнято закон про перелік документів дозвільного характеру в сфері господарської діяльності, який набирає чинності з 1 січня 2012 року. Відповідно до нього від суб’єктів господарської діяльності забороняється вимагати документи, які не внесені до визначеного ним переліку. Було створено дозвільні центри, які мали зробити процедуру одержання дозволів прозорішою і швидшою. Та лише в кількох містах вони перебувають у нормальному робочому стані (див. Тиждень №25/2011).

Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає надання платних адмінпослуг тільки бюджетними установами або підприємствами, відповідні пов­новаження яких передбачені законодавчо. Ще 1 лютого цього року влада обіцяла ліквідувати всі структури, які надають адміністративні послуги незаконно. Кількість установ мали зменшити з 11 тис. до 1,5 тис. Але обіцянку не виконано досі.

Експерти стверджують: по­­ки не зменшиться кількість «папірців» і замість сотні нормативних актів не буде єдиного закону, що визначить процедуру та порядок оплати адмінпослуг, жодна ініціатива керівництва держави проблему не усуне.

Перший крок до реформ

Нині в Мін’юсті розробляються два документи, які посприяли б вирішенню цього питання: проекти Адміністративно-проце­­дур­­ного кодексу та закону про адмінпослуги. Вони мають з’я­­витись у парламенті вже під час осінньої сесії.

Проект кодексу визначає принципи адміністративної процедури і засади адміністративного провадження, регулює документування відповідного збору та витрат, пов’язаних із його здійсненням. Оскаржити дії установи, що розглядала адміністративну справу, особа зможе у вищому за неї органі влади. Законопроект про адмінпослуги зобов’язує установи безкоштовно інформувати громадян про порядок надання послуг. Забороняється вимагати інформацію та документи, які можна отримати без участі особи або не передбачені законодавчо.

За словами першого заступника голови парламентського Комітету з держбудівництва, нардеп від БЮТ Ольга Бондар, обидва документи досить чітко визначають процедуру і таким чином спрощують отримання адмінпослуг. Натомість експерт Віктор Тимощук переконаний: це не вирішить цілковито проблему. Адже кількість послуг не зменшується, а питання оплати вирішують лише частково: «Хотілося б бачити певні стандарти, відповідно до яких встановлюється ціна на послуги, та й самі послуги, кількість папірців треба скоротити до мінімуму».

На думку голови Українського юридичного товариства Олега Березюка, прийняття законопроектів може призвести до колізій між ними та Господарським і Цивільним кодексами. Цим користуватимуться чиновники, розтлумачуючи законодавчі норми так, як їм вигідно.

«Залучення приватних компаній, як передбачено законопроектом, до надання державних послуг фактично легалізує хабарі. Кожному буде зрозуміло, куди і скільки потрібно заплатити. Але ці кошти і далі йтимуть в обхід державного бюджету», – вважає Олександр Данилюк.

Хоча надання адмінпослуг винятково органами влади теж не панацея: це може призвести до додаткового навантаження на службовців. Виникне потреба в створенні нових підрозділів, що суперечить проголошеній концепції адмінреформи. Недоліками для споживачів у процесі таких змін можуть бути перебої з наданням послуг.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено