Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 липня, 2011   ▪   Аліна Пастухова   ▪   Версія для друку

Обслуговуючий персонал

Схильні до конформізму політики, чиновники, представники офіційної науки і культури, експерти вбудовуються в олігархічну систему, допомагаючи їй функціонувати і розвиватися. Тиждень виокремив найхарактерніші групи пристосуванців і їхніх «лідерів»
Матеріал друкованого видання
№ 25 (190)
від 23 червня, 2011
Обслуговуючий персонал

НІЧОГО, ОКРІМ БІЗНЕСУ

156 і 72 депутати, проведені до ВР відповідно блоками БЮТ і НУ – НС, разом становлять парламентську більшість. Якби вони залишилися вірними гаслам, під якими їх обирали, новій президентській адміністрації не вдалося б ані сконцентрувати владу, ані використовувати її для зловживань. Крім того, виконавчу владу нинішній глава держави мав би ділити з урядом, сформованим більшістю БЮТ – НУ – НС. Однак волевиявлення людей було спотворено переходом депутатів-«тушок» до іншого табору.

Утворилося замкнене коло: чимало народних обранців перебігло, рятуючи свій бізнес чи родичів, але реальна загроза виникла лише після того, як зі створенням більшості під регіоналів останнім було передано контроль над правоохоронними органами.

Давид Жванія

Кум екс-президента Віктора Ющенка завжди підтримував тих політиків, яких вважав сильнішими на поточний момент.

«Ющенко – глобальний політик, і в нього мета набагато вища – треба визначити, як буде розвиватися суспільство» (2005 р.).

«Я однозначно не буду підтримувати кандидата в президенти Януковича. Іншого кандидата, який міг би виграти, крім Тимошенко, немає. Тому я чітко заявляю, що підтримую кандидата в президенти Тимошенко» (2009 р.).

«Мені важливо було зрозуміти, які амбіції у глави держави, які завдання він ставить, які реформи планує провести… я готовий бути активним учасником реалізації цих планів». (2010 р.).

Олександр Фельдман

У 2004-му був однією з довірених осіб кандидата в президенти Януковича на Харківщині. У 2005-му увійшов до складу провладної фракції БЮТ. Своє рішення пояснював так: «Мені як членові парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів імпонує соціально орієнтована політика уряду Юлії Тимошенко».

У травні 2011-го приєднався до провладної фракції ПР, пояснивши свій вчинок зрадою біло-сердечних: «Зрадив не я – зрадили мене. Мене викликала до себе Тимошенко і з незрозумілих причин запропонувала передати керівництво Харківською облорганізацією «Батьківщини» панові Авакову, членові партії «Наша Україна».

Богдан Губський

Народний депутат із 2002 року, член прокучмівської більшості. Належав до «великої сімки» СДПУ (о). У лютому 2006-го увійшов до провладної фракції БЮТ, щоб зберегти посаду заступника голови Комітету ВР з фінансів та банківської діяльності. У вересні 2010-го, перед місцевими виборами, очолював Київську облорганізацію БЮТ. Сприяв її розколу, внаслідок якого на Київщині Блок Юлії Тимошенко було знято з виборів. Виключений за це зі складу фракції.

НАЗАД ПО ПРИВІЛЕЇ

Зміна політичної влади означає, що ті провідні державні службовці, які не поділяли цінностей і гасел (відкрито заявляли про це) партії-переможця, мають залишити посади й обстоювати свої погляди в опозиції. Однак чимало колишніх чиновників повертаються служити опонентам, щоб і далі користуватися всіма перевагами, які дає наближеність до влади.

Володимир Литвин

голова Верховної Ради

Екс-голова Адміністрації президента Леоніда Кучми та лідер блоку прокучмівської партії «За Єдину Україну» готовий на все, щоб залишатися у великій політиці. Йому приписують авторство вислову: «Амбіції у більшості випадків беруть гору над амуніцією». Під час президентських виборів 2004-го зайняв позицію миротворця. За Ющенка погодився увійти до коаліції з НУ – НС та БЮТ. Коли ж країну очолив Янукович, політсила спікера приєдналася до більшості, керованої ПР. Брав учать у проштовхуванні змін до закону про регламент парламенту, які легалізували депутатські міжфракційні переходи опозиціонерів до команди влади.

Віктор Балога

міністр із надзвичайних ситуацій

Колишній есдек, 2002-го приєднався до команди Ющенка, був обраний до ВР за списком «Нашої України». З вересня 2005-го –  був міністр із надзвичайних ситуацій, 2006-го очолив Секретаріат президента. Влітку 2009 року подав у відставку за власним бажанням, вийшов із НУ, створив свій політичний проект «Єдиний центр». Почав виступати за альянс помаранчевих із регіоналами. Повернувся у велику політику завдяки встановленню контролю над Закарпаттям у результаті перемоги його партії в області на місцевих виборах 2010-го. В обмін на лояльність до влади своїх соратників у регіоні отримав посаду міністра з надзвичайних ситуацій. «Якби Віктор Ющенко після перемоги на президентських перегонах зробив мужній крок і призначив прем’єром людину з команди Партії регіонів, ми б сьогодні не мали тих політичних, економічних та гуманітарних потрясінь, з якими зіштовхнулися в останні роки, а були б уже в Євросоюзі», – стверджує тепер Балога.

Андрій Портнов

радник президента України, керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента

Колишній соратник Тимошенко (яка покладалася на нього в «делікатних» юридичних питаннях), екс-депутат ВР від фракції БЮТ, що був основною зброєю бютівців у судах, погодився співпрацювати з командою головного конкурента Юлії Володимирівни в обмін на крісло в президентській адміністрації.

Марина Ставнійчук

радник президента, керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адмінистрації

Запам’яталася роботою в Центрвиборчкомі. У 2004 році була поміж тих, хто голосував за затвердження результатів другого туру президентських виборів, які визнали сфальсифікованими. У 2007-му несподівано стала заступником голови Секретаріату президента, представником у Конституційному Суді й ЦВК. Ще донедавна жорстко критикувала розроблений владою закон про місцеві вибори, закон про судоустрій, скасування політреформи. Вибори до місцевих рад називала «найбільш брудними за всі роки незалежності». Та в квітні вона несподівано працевлаштувалася в Адміністрацію президента Януковича. Є членом Венеціанської комісії, і її головна функція – підтримка позитивного іміджу влади на Заході.

Андрій Гончарук

радник президента

За часів Леоніда Кучми був міністром зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, заступником міністра економіки. Ющенко призначив його заступником голови Секретаріату президента. Гончарук зумів залишитися в АП і після приходу до влади Януковича.

VIP-ОБСЛУГА

Всупереч сподіванням учасників Помаранчевої революції, Віктор Ющенко і його оточення не тільки не зруйнували олігархічної системи в Україні, а й фактично підтримали її, дозволивши олігархам безперешкодно розбудовувати свої структури, беручи під контроль цілі сектори економіки.

Віктор Ющенко

екс-президент

Третій президент постійно знаходить виправдання діям четвертого; так, нещодавно він сказав, що на момент підписання Харківських угод цьому рішенню не було альтернативи. Натомість вважає, що «хохлом» є той, хто виконує газові угоди Тимошенко – Путіна.

Віра Ульянченко

голова Секретаріату президента Ющенка

Ульянченко не проти прилаштувати серед регіоналів Ющенка і бути якнайближче до влади. «Наша Україна» готова бути учасником дієздатної партнерської коаліції, яка сформує Кабінет Міністрів на чолі з прем’єром Віктором Ющенком», – заявила вона.

ВИГІДНЕ «ПРОЗРІННЯ»

Деякі представники «демократичних сил», ревні опозиціонери, незалежні журналісти переходили в табір регіоналів, отримуючи посади, доходи чи можливість реалізації амбіцій в обмін на служіння. Кожен із перебіжчиків цього типу фактично має облагороджувати вигляд влади, представляючи цілі сектори, без яких неможливий розвиток демократії: свободу слова, правову реформу тощо.

Владислав Каськів

нардеп, голова Держагентства з інвестицій та управління нацпроектами

Один з активістів Помаранчевої революції, координатор громадянської кампанії «Пора», член робочої групи з організації акцій, спрямованих на захист волевиявлення на президентських виборах 2004-го, ще недавно категорично заперечував можливість роботи на Януковича: «У будь-якому разі для нас тут компромісів немає і наші принципи не продаються… якщо постане так питання, то ми готові кілька місяців побути в опозиції». Тепер він стверджує: «Я вірю в мотивацію Януковича!»

Ганна Герман

радник президента, керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань АП

У 2004 році очолювала Київське бюро «Радіо Свобода», паралельно вела на опозиційному до Януковича «5 каналі» програму «Час пік» і досить жорстко критикувала команду біло-блакитних. Але раптово перейшла на бік Партії регіонів. «Працюю з кимось лише доти, доки мені це цікаво... Я завжди дорого коштувала, і ви це знаєте. «Радіо Свобода» платило мені великі гроші. І всюди я працюватиму за добрі гроші», – пояснила вона мотиви свого рішення ще 2004-го.

Олександр Лавринович

міністр юстиції

Колишній рухівець, депутат ІІ і ІІІ скликань. У 2002-му був обраний народним депутатом ІV скликання за списком «Нашої України», проте відмовився працювати в парламенті й обійняв посаду міністра юстиції в уряді Анатолія Кінаха, після чого круто змінив свою орієнтацію. З листопада 2006-го – міністр юстиції вже в Кабінеті Віктора Януковича. На дострокових виборах 2007-го обраний депутатом від Партії регіонів.

Сергій Головатий

народний депутат від ПР

Народний депутат усіх шести скликань, один із авторів Акта проголошення незалежності України, двічі міністр юстиції. Колір політичної сили змінював тричі. У 2002-му потрапив до парламенту за списком БЮТ. У 2006-му йшов на вибори вже в команді пропрезидентського блоку «Наша Україна». Але найгучніший політичний трансфер Головатий здійснив 2007 року, приєднавшись до лав «антикризової» коаліції. До ВР IV скликання обраний уже за списком Партії регіонів.

Олександр Мороз

У другому турі президентських виборів 2004 року підтримував Ющенка. Після обрання парламенту V скликання за посаду спікера приєднався до коаліції з ПР та комуністами. «Я готовий блокуватися хоч із чортом, якщо від цього отримує користь уся країна», – патетично пояснив він свою позицію. На дострокових виборах 2007-го очолювана ним СПУ не змогла подолати виборчого бар’єра.

ОСОБЛИВИЙ ВИПАДОК

Нестор Шуфрич

заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони

Колишній есдек, відданий Януковичу ще з часів президентської кампанії-2004. Хоча до ПР прийшов не одразу, 2006-го намагався влаштувати політичне майбутнє з блоком «Не Так!», але політсила не потрапила до парламенту. На дострокових виборах 2007-го до ВР пройшов за списком ПР. В уряді Азарова був міністром із надзвичайних ситуацій, але в липні його звільнили. Як компенсацію отримав невпливову посаду заступника секретаря РНБО. Любить стверджувати, що досі відданий і чинному президентові, і СДПУ(о): «Я не кинув Януковича заради Ющенка й не залишив своїх однопартійців заради Януковича...»

Сергій Тігіпко

віце-прем’єр, міністр соціальної політики

У 2004-му очолив передвиборчий штаб Януковича. Та коли зрозумів, що Вікторові Федоровичу вибори не виграти, залишив регіоналів. 2008-го став радником прем’єра Тимошенко, а також співголовою створеної при Кабміні Ради інвесторів. На президентських виборах-2010 фінішував третім. «Я не розраховую на жодні політичні дивіденди і не збираюся ні з ким загравати, щоб їх отримати», – переконував Тігіпко. Але погодився на посаду віце-прем’єра в уряді Азарова.

Петро Симоненко

лідер КПУ

Постійно виправдовується перед виборцями за підтримку «класового ворога», час від часу критикує дії ПР і навіть інколи демонструє опозиційність (то виступає проти мажоритарної виборчої системи, то не голосує за пенсійну реформу). Але й далі лишається в альянсі з «класовим ворогом» – олігархами.

Інна Богословська

нардеп від ПР

Без коментарів

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Як представники традиційної, ще радянської інтелігенції, так і сьогоднішні інтелектуали знаходять теплі місця біля влади чи фондів, які розподіляють кошти, й озвучують повідомлення, вигідні замовникам.

Іван Драч

поет, громадський діяч

У літературі доби шістдесятників його поезія свого часу здійняла неабиякий галас. У кінематографі саме на сценарії Драча було створено низку справді культових фільмів, таких як «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест». Водночас письменник вміє налагодити стосунки з будь-якою владою. За Радянського Союзу отримав дві державні премії: премію УРСР імені Тараса Шевченка та Державну премію СРСР. За правління Кучми – орден князя Ярослава Мудрого, а за Ющенка – звання «Герой України». Нині входить до Гуманітарної ради при президенті. «Я 30 років був членом КПРС. Гріх було б не вважати мене конформістом. Але «конформіст» для мене не лайливе слово. Це людина, котра знає ситуацію, розбирається в ній і робить ті кроки, які вважає потрібними», – каже поет.

Дмитро Стус

син поета

Син поета-дисидента Василя Стуса, літературознавець, кандидат філологічних наук. Входить до Гуманітарної ради при президенті й стверджує, що радий «дружити з драконом»: «Україна довгі роки виборювала незалежність, і коли вона нарешті стала незалежною, то співпрацювати з владою вже соромно? Даруйте, але тут щось не в’яжеться. Я вважаю, що коли бодай чимось можу допомогти в розбудові культурного простору України, то мушу це робити».

Петро Толочко

історик

Слави пристосуванця в наукових колах зажив іще за СРСР, оскільки завжди намагався дотримуватися концепції, що не суперечить лінії партії. У 2002-му потравив до парламенту IV скликання за списком БЮТ, однак швидко перебіг на бік прокучмівської більшості. Нині допомагає чинній владі знаходити історичні аргументи правильності її проросійської позиції: виступає проти «націоналістичного трактування історії». Зокрема, заперечує, що Голодомор був геноцидом українського народу. «Треба пам’ятати одне: ніколи Україна не була колонією», – підкреслює історик, при цьому додаючи, що «в російській політичній еліті українці завжди відігравали важливу й значущу роль».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
  • Турецькій економіці потрібні нудні звичайні реформи. Натомість її підрихтовують нашвидкуруч
    22 липня, The Economist
  • Приватизація держмайна в Україні так і не стала інструментом економічної політики. Десятиліття затягування з реалізацією неефективних активів супроводжуються оскаженілою боротьбою за право придбати дешево найпривабливіші об’єкти
    22 липня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено