Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 червня, 2011   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

У Львові все спокійно

Неофіційна столиця Галичини перемогла без жодного пострілу. У Львові не було ні різанини, ні рубанини, ба навіть банальних бійок.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (190)
від 23 червня, 2011
У Львові все спокійно

Були тільки чергові спроби провокацій з нагоди 70-ї річниці нападу нацистської Німеччини на сталінський СРСР. Але всі вони провалилися ще до початку. І за це львів’янам безмежна повага.

Нагадаємо, що 9 Травня провокації, на жаль, вдалися. Організаторів не покарано – провести повномасштабне незаангажоване розслідування ніхто й не подумав.

Водночас сумні й сумнівні події 9 Травня, схоже, дещо налякали паліїв етноворожнечі, котрі з приходом нової влади почуваються як ніколи привільно. Одразу після львівського конфлікту стало зрозуміло, що то був лише «тест» для антиукраїнських сил, справжня мета яких – влаштування масових провокацій 22 червня, в день 70-ї річниці початку німецько-радянської війни. Про своє бажання «захистити історію» заявили відомі своїми українофобськими висловлюваннями глава Харківської ОДА Добкін, міський голова Одеси Костусєв, Компартія України та, врешті-решт, численні маргінальні проросійські організації, чия відомість для ЗМІ пояснюється хіба що кумедністю.

Проте з наближенням трагічної дати «захисники» червоних прапорів почали давати задній хід. Спочатку від «візиту» до Львова відмовився Добкін, потім і мерія Одеси. Схоже, що надійшла відповідна команда зверху. Саме зараз тривають важкі перемовини з Кремлем щодо цін на російський газ. І супроводжуються вони антиукраїнськими виступами на всіх фронтах. Наприклад, делегація Росії, країни, де щороку відбувається понад сотня вбивств на расовому ґрунті, намагається перед ПАРЄ звинуватити Україну в «підтримці нацизму». В такій ситуації офіційний Київ аж ніяк не зацікавлений підігравати північному сусідові, а відтак відкрито підтримувати «ритуальних» українофобів, котрі створюють «правильну» картинку для російських ЗМІ.

Львів’яни справді зробили все, щоб уникнути нового конфлікту (достатньо зазначити, що до спеціально створеного Громадського комітету з протидії провокаціям входило семеро депутатів Верховної Ради). Чого не можна сказати про потенційних провокаторів: напередодні річниці початку війни стало відомо, що до Львова їдуть з «антинаціоналістичною» акцією представники двох єврейських організацій Одеси. 

Спершу сутичка видавалася неминучою. Але дуже швидко провокацію засудили впливові єврейські фундації України. За їхніми даними, творці організацій, що мали намір відвідати 22 червня Львів, раніше були помічені в структурах проросійських нацистів і не раз дозволяли собі не лише антиукраїнські, а й антиєврейські (!) дії та висловлювання.

Підсумком усього став громадянський мир. 22 червня у Львові минуло досить спокійно: комуністи носили червоні прапори, городяни піднімали державні знамена з траурним крепом. Ніхто нікому не заважав. Хочеться вірити, що громадськість нарешті навчилася не реагувати на провокації українофобів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
  • Як показує практика, хворіти в «ДНР» небезпечно для життя не лише з огляду на самі захворювання, а й зважаючи на рівень медицини, яка ще лишилася тут, в окупації.
    22 січня, Станіслав Васін
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
  • Найбільше значення в житті Олександри Екстер мали два міста: Київ і Париж. Але саме в Києві вона прожила найдовше
    21 січня, Тетяна Філевська
  • Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».
    21 січня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено