Політика

  ▪   Олександр Михельсон

У Львові все спокійно

Неофіційна столиця Галичини перемогла без жодного пострілу. У Львові не було ні різанини, ні рубанини, ба навіть банальних бійок.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (190)
від 23 червня, 2011

Були тільки чергові спроби провокацій з нагоди 70-ї річниці нападу нацистської Німеччини на сталінський СРСР. Але всі вони провалилися ще до початку. І за це львів’янам безмежна повага.

Нагадаємо, що 9 Травня провокації, на жаль, вдалися. Організаторів не покарано – провести повномасштабне незаангажоване розслідування ніхто й не подумав.

Водночас сумні й сумнівні події 9 Травня, схоже, дещо налякали паліїв етноворожнечі, котрі з приходом нової влади почуваються як ніколи привільно. Одразу після львівського конфлікту стало зрозуміло, що то був лише «тест» для антиукраїнських сил, справжня мета яких – влаштування масових провокацій 22 червня, в день 70-ї річниці початку німецько-радянської війни. Про своє бажання «захистити історію» заявили відомі своїми українофобськими висловлюваннями глава Харківської ОДА Добкін, міський голова Одеси Костусєв, Компартія України та, врешті-решт, численні маргінальні проросійські організації, чия відомість для ЗМІ пояснюється хіба що кумедністю.

Проте з наближенням трагічної дати «захисники» червоних прапорів почали давати задній хід. Спочатку від «візиту» до Львова відмовився Добкін, потім і мерія Одеси. Схоже, що надійшла відповідна команда зверху. Саме зараз тривають важкі перемовини з Кремлем щодо цін на російський газ. І супроводжуються вони антиукраїнськими виступами на всіх фронтах. Наприклад, делегація Росії, країни, де щороку відбувається понад сотня вбивств на расовому ґрунті, намагається перед ПАРЄ звинуватити Україну в «підтримці нацизму». В такій ситуації офіційний Київ аж ніяк не зацікавлений підігравати північному сусідові, а відтак відкрито підтримувати «ритуальних» українофобів, котрі створюють «правильну» картинку для російських ЗМІ.

Львів’яни справді зробили все, щоб уникнути нового конфлікту (достатньо зазначити, що до спеціально створеного Громадського комітету з протидії провокаціям входило семеро депутатів Верховної Ради). Чого не можна сказати про потенційних провокаторів: напередодні річниці початку війни стало відомо, що до Львова їдуть з «антинаціоналістичною» акцією представники двох єврейських організацій Одеси. 

Спершу сутичка видавалася неминучою. Але дуже швидко провокацію засудили впливові єврейські фундації України. За їхніми даними, творці організацій, що мали намір відвідати 22 червня Львів, раніше були помічені в структурах проросійських нацистів і не раз дозволяли собі не лише антиукраїнські, а й антиєврейські (!) дії та висловлювання.

Підсумком усього став громадянський мир. 22 червня у Львові минуло досить спокійно: комуністи носили червоні прапори, городяни піднімали державні знамена з траурним крепом. Ніхто нікому не заважав. Хочеться вірити, що громадськість нарешті навчилася не реагувати на провокації українофобів.