Політика

  ▪   Аліна Пастухова

Піар з елементами залізної завіси

За урядовим законопроектом про статус іноземців та осіб без громадянства стоїть радше бажання не розширити їхні права, а підвищити імідж влади на Заході, при цьому не допускаючи в країну «небажаних» іноземців

Того тижня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект «Про статус іноземців та осіб без громадянства», розроблений Кабміном. Як стверджують автори документа, його завданням є вдосконалення законодавчої бази у сфері міграції, зокрема, закріплення правового статусу іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних стандартів з прав людини. У Кабміні запевняють, що цей законопроект значно розширює права іноземців та осіб без громадянства, що перебувають на території України. За словами одного із розробників, міністра юстиції Олександра Лавриновича, документ сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань з прав людини. Також ініціатори проекту закону стверджують, що його ухвалення допоможе усунути колізії між положеннями чинного законодавства, що регулюють питання статусу іноземців та осіб без громадянства, і положеннями Конституції.

Натомість правозахисники стверджують, що урядовий законопроект не пропонує серйозних нововведень, а фактично дублює ті права та обов’язки іноземців і осіб без громадянства, які уже передбачені українським законодавством. Водночас нечіткість низки норм, що регулюють правила в’їзду та виїзду цих осіб, може призвести до порушення їхніх прав.

Складається враження, що цей урядовий документ є черговою технологією для переконання західної аудиторії у винятковій ліберальності української влади.

У законопроекті, зокрема, йдеться про те, що права іноземців та осіб без громадянства є невідчужуваними та непорушними, що вони рівні перед законом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. У законопроект включено норму про повагу честі та гідності, а також передбачено, що «іноземці та особи без громадянства не можуть бути піддані катуванням, жорстокому, нелюдському і такому, що принижує їхню гідність, поводженню та покаранню». Проект також гарантує забезпечення прав на свободу та особисту недоторканність, повагу до особистого та сімейного життя, вільній вибір місця проживання та пересування, на інформацію, свободу віросповідання, власність, свободу зібрань, охорону здоров’я та звернення до органів влади.

Та всі ці права і без того гарантує Конституція, норми якої є нормами прямої дії. І за потреби захистити їх іноземці чи особи без громадянства могли б і без спеціального закону.

Заявлені в новому законі правила в’їзду та перебування іноземців на території України також дублюють закони з питань міграції, ухвалені ВР у квітні поточного року. Так, відповідно до пропозицій уряду, до України не зможуть в’їхати люди, які дискредитували країну, а також неспроможні фінансово забезпечити своє перебування на її території. З цих же причин можуть бути вислані іноземці, які вже перебувають в Україні. Також іноземець може бути депортований, якщо після приїзду на навчання чи роботу у визначений термін він так і не з’явився у виші, де планував навчатися, чи на місці роботи.

Варто зауважити, що частина законопроекту, в якій мова йде про відмову іноземцям у в’їзді в Україну, потребує доопрацювання. Зокрема, документ передбачає, що громадянам інших держав або особам без громадянства може бути відмовлено у наданні візи у випадку загрози національній безпеці держави або охороні громадського порядку, забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України. Але в ньому не визначено, що вважається загрозою національній безпеці чи громадському порядку з боку таких осіб. Тому є ризик, що загрозу нацбезпеці щоразу трактуватимуть так, щоб не пустити до країни осіб, погляди яких із якихось причин не подобаються владі.

Нагадаємо, що торік до України не пустили керівника українського Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге, і таке рішення Генпрокуратура пояснювала саме «загрозою нацбезпеці», хоча насправді експерт просто критикував політичний курс президента Віктора Януковича.