Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
13 травня, 2011   ▪   Сергій Грабовський   ▪   Версія для друку

Русофоби з ПРИВОЗУ

Запеклими русофобами насправді є зовсім не «українські націоналісти», а різноманітні «родінці» та інші «сини отєчєства»
Матеріал друкованого видання
№ 19 (184)
від 12 травня, 2011
Русофоби з ПРИВОЗУ
Фотогалерея: Перекреативили (зображень: 5)

Європол назвав Одесу разом із румунською Констанцою і болгарською Варною головними воротами транзиту латиноамериканського кокаїну в Європу. З цією контрабандою дуже важко боротися як через її великі обсяги, так і через «кришування» впливовими місцевими силами.

Одеський «десант» у складі групи ветеранів війни та активістів партії «Родіна», організацій «Дозор» і «Русскоє єдінство» 9 травня дістався Львова й після сутички зі свободівцями реалізував свою мету – розгорнув на львівському Пагорбі слави великий червоний прапор.

На перший погляд, ці два сюжети сучасного життя України аж ніяк не поєднані. Насправді ж поєднані. Але не поверховим, а глибинним зв’язком.

Річ у тім, що лідер «Родіни» депутат Одеської міськради Ігор Марков – постать вельми специфічна. У певних місцевих колах, серед таких самих «авторитетів», він відомий як Марадонна. В інтернеті можна знайти чимало цікавої інформації щодо діяльності Маркова в бурхливі 1990-ті, та й у 2000-х він відзначився неабиякими бізнесовими та політичними оборудками. Нині ж йому особливо добре – адже близький до мера Одеси Олексія Костусєва. А ще депутат контролює відомий своєю специфічною, скажімо так, ідеологією телеканал АТВ.

І що впадає в око: перманентне антиукраїнське шаленство Маркова вдало поєднувалося з виступами в антисемітському листку «Наше дело», аж поки той не був закритий за рішенням суду.

Здавалося б, Марков і створені ним організації (а крім партії «Родіна» це ще й «Патріоти Отчізни» та «Русскій клуб») плюс згадані вже «Дозор» і «Русскоє єдінство», виходячи з їхніх назв, мали б перейматися передусім реальними проблемами одеситів російського походження, такими як наведення елементарного порядку, подолання корупції, боротьба з криміналом і наркотрафіком у регіоні. Але ні, головною проблемою для цієї публіки була і є боротьба з «українськими націоналістами й фашистами», до яких, зважаючи на виступи самого Маркова та його сподвижників, вони зараховують усіх, хто розмовляє українською мовою і наважується сумніватися в імперській величі Росії та потребі переходу «Новоросії» під крило Кремля.

І ось саме цей Марков став одним із ініціаторів та організаторів рейду на Львів, проведеного його однопартійцями та їхніми союзниками. Рейду з метою розгорнути великий червоний прапор і продемонструвати львів’янам та всій країні, хто тут господар.

Зауважу, що пієтет до червоного прапора притаманний не всій Одесі й не всім одеситам російського походження. Так, Конгрес російських громад Одеси виступив із заявою щодо рішення Верховної Ради про вивішування совєтських прапорів на адміністративних будівлях, у якій було зазначено: «Замість пам’яті про людей, які загинули у найстрашнішій війні в історії людства, нам підсовують антилюдську ідеологію, загорнуту в обгортку «прапора перемоги». Прийнятим рішенням депутати Верховної Ради опоганюють пам’ять мільйонів і мільйонів людей, закатованих комуністами «до», «під час» і «після» Другої світової війни, яка була великою трагедією всіх народів Європи... У цей день потрібно сходити в храм і помолитися за упокій душ загиблих людей.

Але яке там «помолитися». Які там мільйони росіян, знищені в різні роки більшовиками. Яка там руйнація святинь. Головне – врізати як слід отим клятим хохлам-западенцям (очевидцями зафіксовані вигуки «гостей» Львова: «Хохлы – параша! Победа эта наша!», «Смерть Галичине!» тощо) та піднести сталінський прапор над столицею «українського П’ємонту». І зробити це так, щоб якнайкраще зафіксували оператори московських телеканалів. А для цього не шкода й ветеранів війни підставити (яким садистом треба бути, щоб везти 80–85-річних людей на мікроавтобусах з Одеси до Львова і назад (чи, може, то були зовсім не ветерани Другої світової, а значно молодші ветерани «компетентних органів»?).

Так чи інакше можемо дійти висновку: впливові офіційні постаті однієї із загальноєвропейських «столиць наркотиків» (а йдеться не лише про Маркова – в операції брали участь депутати інших місцевих рад Одещини) здійснили досить успішну провокацію, покликану збурити політичну ситуацію в Україні й посилити наявний світоглядно-ментальний розкол серед українських громадян. А крім того, погіршити ставлення до етнічних росіян на заході країни. Реальні ж проблеми Одеси та її мешканців російського етнічного походження цих політичних персонажів не цікавлять, а якщо й цікавлять, то під одним ракурсом: як «наварити» на них якнайбільше «бабла» (охочі можуть знайти в інтернеті чимало цікавого про бізнес Ігоря Маркова і Ко). Ото й виходить, що запеклими русофобами насправді є зовсім не «українські націоналісти», а різноманітні «родінці» та інші «сини отєчєства».


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено