Політика

  ▪   Станіслав Козлюк

Рада, санкції і NewsOne

Верховна Рада звернулася до Ради нацбезпеки з пропозицією запровадити санкції щодо телеканалів «112» та «NewsOne»

Близько двох тижнів тому, 20 вересня, на сайті Верховної Ради з’явилася петиція із вимогою «в рамках законодавства припинити ліцензійну діяльність телеканалів «112» та «NewsOne». Автором петиції вказаний Артур Переверзєв. Для того, аби парламент розглянув це звернення, необхідно було зібрати 25 тис підписів за, фактично, три місяці. Однак на це знадобилося близько двох тижнів. Не останню роль, певно, в цьому зіграла й кампанія у соцмережах – від моменту реєстрації петиції у Facebook ширилися заклики підтримати звернення до народних депутатів із вимогою «закрити рупори Кремля». Цікаво й те, що того ж 20 вересня у сесійній залі Ради виступав президент Петро Порошенко, який заявив, що частина інформаційного простору України «окупована».

«Деякі українські політики тиражують фейки російської пропаганди, намагаються зняти з агресора відповідальність за війну, цинічно перекладаючи її з Росії на Україну. Деякі телеканали, газети, інтернет-видання стали неприхованими рупорами російської пропаганди. Я поділяю думку голови Верховної Ради про те, що у період виборів питання інформаційної безпеки є одним із головних і що частина нашого інформаційного поля так само окупована, як і частина української території», – заявив тоді Порошенко.

«Держава Україна перебуває в умовах “гібридної війни” та агресії Росії проти її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності… народні депутати України не можуть закривати очі та потурати поширенню дезінформації, ворожої пропаганди через інформаційні активи Кремля в Україні, зокрема на телеканалах “112 Україна” та NewsOne, які активно транслюють інформаційну політику “руского міра” в Україні та перебувають під управління кума Путіна - Медведчука (Віктор Медведчук – в часи президента Леоніда Кучми був главою Адміністрації президента) та регіонала Мураєва (Євген Мураєв – народний депутат, входив до Партії регіонів та Опозиційного блоку), який виступає проти декомунізації та називав Олега Сенцова терористом», – йшлося у петиції.

Після того, як звернення набрало необхідну кількість голосів, відреагували народні депутати. Вони зареєстрували в парламенті постанову-звернення до Ради національної безпеки й оборони з пропозиціями запровадити санкції щодо згаданих телеканалів. Серед ініціаторів документу й колишні журналісти – Мустафа Найєм, Єгор Соболєв, Світлана Заліщук, Сергій Висоцький. Постанову підтримали 229 народних депутатів, 42 виступили проти, 5 утрималися, 59 не голосували. «За» висловилися представники Блоку Петра Порошенка, Народного фронту, Самопомочі, Батьківщини, Радикальної партії Ляшка і частина позафракційних. «Проти», очікувано, виступили представники Опозиційного блоку. Проігнорували голосування депутати з групи «Відродження» і «Воля народу».

Читайте також: Бур’ян. Чому проросійські виступи стають можливими

Водночас, утримався від голосування за постанову один з її ініціаторів – Мустафа Найєм. У коментарях в соцмережах депутат пояснив: це свідома позиція.

«Я свідомо утримався. Постанова колег прописана не зовсім в тому формулюванні, в якому я це планував спочатку. У парламенту фізично немає можливостей і повноважень розслідувати такі справи. Ми можемо тільки ініціювати розгляд, а не накладати санкції», – написав політик.

Згодом він додав, що виступає проти закриття ЗМІ без рішення суду і реальних доказів, що ті чи інші медіа порушували законодавство.

«Я проти закриття будь-яких ЗМІ без рішення суду і реальних доказів ними порушення законів. Але тепер м'яч на стороні президента і РНБО, і я впевнений, це буде ще одним сеансом зняття масок. Тому що мій прогноз: Радбез не прийме ніякого реального рішення з цього питання. На жаль, вся демонстративна ненависть до Віктора Медведчука і його сателітів – це гра на публіку, розрахована на ідіотів. Справжня мета демаршів, бойкотів і криків про антидержавну діяльність – контроль над медійним простором перед виборами або створення більш сприятливих обставин для переговорів з власниками і менеджерами цих телеканалів», – переконаний нардеп.

Генпродюсер «112» Артем Марчевський вже заявив, що таке рішення Ради політично мотивоване. «Ситуація, що склалася, – політичне замовлення і дуже дорогий піар окремих політичних сил, у якому замішані 229 народних депутатів, більшість із яких – часті гості в ефірі телеканалу», – цитує медійника інформагенція Інтерфакс-Україна.

В той же час, на захист телеканалу «NewsOne»  виступили різні політики. Скажімо, Андрій Деркач, який входив свого часу до Партії регіонів і голосував за «диктаторські закони» Віктора Януковича. «Сьогоднішнє рішення по 112-му каналу і НьюсВан – це вже неприкритий перехід від паразитування на слоганах про європейську демократію до встановлення диктатури. Хочу нагадати владі про те, що свобода слова не може бути вибірковою», - підкреслив нардеп.

Читайте також: Агенти впливу. Як працює п'ята колона Росії

Варто зазначити, що претензії до телеканалів «112» і «NewsOne» виникали давно. І мова не лише про надання майданчика відверто проросійським політикам, які поширюють пропагандистські тези північного сусіда. Наприклад, 112-му закидають порушення умов ліцензування. Свого часу медіаексперт Тетяна Попова зауважувала, що цей телеканал отримував ліцензію на створення регіональних телеканалів.

«Ліценцію 112-му каналу було видано для створення регіональних каналів, а не одного національного. Нацрада має право забрати ліценцію у 112-го за порушення умов ліцензування, або ж 112-му слід відкрити в кожному регіоні свою студію», – цитує Попову видання Deutsche Welle.

Водночас, NewsOne відзначався створенням фейкових новин. Скажімо, у вересні минулого року телеканал випустив в ефір сюжет про нібито засідання Комітету з фінансових питань Конгресу США щодо корупції в Національному банку України. В сюжеті навіть з’являвся народний депутат Сергій Тарута, який заявив, що «виступив з промовою в Конгресі на обговоренні питання корупції в нашому Національному банку. Наведені факти особливо зацікавили Джеймса Вулсі, колишнього главу ЦРУ». Проте згодом американське видання The Weekly Standard з’ясувало, що жодних подібних слухань в Конгресі не відбувалося. Відтак телеканал отримав попередження від Нацради за поширення фейкових новин. Нацрада з телебачення і радіомовлення судилася з телеканалом і навіть виграла справу.

Однак найсильніше обурення в активної громадськості викликала історія, яка сталася не так давно. У червні цього року в ефірі 112-го виступав депутат Євген Мураєв. І він заявив, що український в’язень Олег Сенцов «готував підпали і вибухи».

«Сенцова можна по-різному сприймати. З точки зору того, що людина готувала підпали і вибухи, для частини населення він є терористом. Для націоналістичної частини він, напевне, є героєм. Час розставить на свої місця, хто правий, а хто неправий», - заявив нардеп.

Слова Мураєва про Сенцова з 7 хвилини 19 секунди

У тому ж таки червні з’явилися чутки про те, що обидва телеканали у власність отримав Віктор Медведчук. У прес-службі Медведчука цю інформацію не підтвердили. Але вже у серпні стало відомо, що телеканал NewsOne передали у власність колишньому першому заступнику голови Адміністрації президента часів Януковича Андрію Портнову (нині перебуває на території Росії, в Україні щодо нього відкрита низка кримінальних проваджень). Водночас «Радіо Свобода» з’ясувало, що іще весною 2018-го формальним власником 112-го став німець Едуард Катц, який перепродає вживані автомобілі. Разом із тим, генпродюсером телеканалу став Артем Марчевський, якого пов’язують із вже згаданим Медведчуком. Разом із тим, згідно інформації видання Media Sapiens, на телеканалі зросла цитованість Медведчука.

Читайте також: Злоякісна пухлина

Нардепи у своєму зверненні пропонують боротися із проросійською пропагандою наступним чином: заблокувати активи, запобігти виведенню капіталів за межі України, зупинити виконання економічних і фінансових зобов’язань, анулювати ліцензії, заборонити користуватися радіочастотами, припинити надання телекомунікаційних послуг тощо. Проте досі не зрозуміло, чи будуть перевіряти телеканали на порушення українського законодавства і як саме це відбуватиметься. Так само не відомо, як в РНБО планують доводити, що ці канали належать чи не належать Медведчуку.

«Ми поки не отримали постанову Верховної Ради. Ми люди підневільні. Коли отримаємо постанову – маємо її виконати. Скільки часу може зайняти перевірка – важко сказати», – розповіли Тижню в РНБО.

Разом із тим медіаюристи у коментарях виданню «Детектор Медіа» зауважили, що таке рішення українського парламенту може свідчити про те, що Нацрада з питань телебачення не справляється із своїми функціями. В той же час, вони застерігають, що такий інструмент в майбутньому можуть використати проти політичних конкурентів, які можуть і не поширювати російську пропаганду.

В той же час варто пам’ятати, що ані Верховна Рада, ані РНБО не можуть самостійно накладати санкції. Можна припустити, що процес із згаданими телеканалами буде подібний до заборони російських медіа в Україні. А підпис під відповідним рішенням буде ставити президент Порошенко.