Політика

  ▪   Ганна Чабарай

Невидимий електорат. Як проголосувати переселенцям та іншим мобільним громадянам

Уже за півроку, 31 березня 2019-го, в Україні відбудуться вибори президента, ще через шість місяців, 27 жовтня, українці обиратимуть парламент.
Матеріал друкованого видання
№ 38 (566)
від 20 вересня

За законодавством, виборча адреса прив’язана до зареєстрованого місця проживання. Утім, можна змінити місце голосування на загальнонаціональних перегонах, якщо в день волевиявлення громадянин перебуватиме не там, де зареєс­трований. В Україні велика кількість мобільного населення, яке живе не за «пропискою». Наприклад, внутрішніх трудових мігрантів, за даними Міжнародної організації з міграції, близько 1,6 млн. Крім того, офіційно зареєстровано майже 1,5 млн переселенців із Донбасу та Криму.


Згідно з результатами дослідження Національної системи моніторингу «Ситуація з ВПО» станом на червень 41% переселенців мали намір голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, 33% не збираються цього робити. Найпоширенішою причиною відмови є переконання, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) позбавлені права голосу (31%). Більше ніж половина опитаних (60%) не знає, як голосувати на новому місці проживання, 38% обізнані з цією процедурою.


Загалом же, згідно з дослідженням аналітичного центру CEDOS за 2016 рік, від 15% до 30% українців мешкають не там, де зареєстровані. Якщо вони мають намір проголосувати на майбутніх виборах, то повинні подбати про свою присутність у списках на тих дільницях, де їм зручно це робити. Адресу потрібної дільниці можна знайти на сайті Державного реєстру виборців (ДРВ). Потім слід звернутися до найближчого органу ведення ДРВ із паспортом і написати заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Зазвичай працівники цих органів допомагають заповнити документи та знайти номер відповідної дільниці.

 

Читайте також: На прохання громадськості...


До заяви обов’язково додається документ, який є підставою для зміни місця голосування: довідка з місця навчання, роботи, підтвердження права власності на житло, договір оренди, довідка ВПО — перелік не є вичерпним. Для кримських переселенців цю процедуру спростили ще перед виборами 2014-го: Центральна виборча комісія ухвалила постанову, за якою виборці з Криму та Севастополя могли не додавати до заяви жодних документів, достатньо було показати паспорт із відповідною реєстрацією. За даними ЦВК, 2014-го на президентських виборах 171 тис. осіб змінила місце голосування, із них лише 6 тис. були кримчанами. На парламентських перегонах того самого року 190 тис. українців скористалися цією можливістю, із них 3,6 тис. кримчан і майже 33 тис. мешканців Донбасу — не тільки переселенці з окупованої його частини, а й жителі підконтрольних територій.


Водночас наступного року громадяни з виборчою адресою на окупованому Донбасі також зможуть змінювати місце голосування без довідок: 5 вересня ЦВК дала їм таку можливість. «Але є один момент: наразі ще немає відповідного указу президента про затвердження меж та переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їхніх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, про який ідеться у відповідній постанові ЦВК № 129. Якщо до початку виборчого процесу такого документа не буде, то можна буде, як і раніше, принести довідку про взяття на облік ВПО. Або, можливо, будуть ще якісь зміни, які максимально спростять голосування для виборців, що мають виборчу адресу на тимчасово окупованій території», — пояснила Тетяна Дурнєва, керівниця Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ».


Заяву для зміни місця голосування можна подавати від початку виборчого процесу (для майбутніх президентських виборів це орієнтовно 31 грудня) і не пізніше як за п’ять днів до дня голосування. Краще робити це не в останній момент, щоб не потрапити в чергу. Органи ведення ДРВ складають попередні списки виборців і виготовляють іменні запрошення, які кожен отримує за кілька днів до виборів. Також дільнична виборча комісія надає для ознайомлення списки у своєму приміщенні: кожен може прийти, знайти себе там, перевірити, чи правильно внесено його дані. «Залежно від виборів списки тих, хто голосуватиме, є на дільницях або не пізніше як за вісім, або не пізніше як за 20 днів до дня голосування. Рекомендуємо не відкладати на останній момент ані звернення до органу ДРВ щодо зміни місця голосування, ані перевірку себе в списках виборців», — зазначає Дурнєва.

 

Читайте також: У пошуках національної буржуазії


А ще, нагадує вона, є спеціальні виборчі дільниці, які утворюються в стаціонарних лікувальних закладах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні, на полярні станції України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини. У день виборів їм надається відпустка не менш ніж на чотири години. Українці, які цього дня перебувають в іншій країні, голосують на дільницях закордонних дипломатичних установ нашої держави.


Підкреслимо, що місце голосування можна змінити лише для конкретного дня виборів. Якщо ж виникає потреба проголосувати ще раз, наприклад, за президента в другому турі, то треба звернутися до органу ведення ДРВ повторно. А вже зміна виборчої адреси є підставою для постійного прикріплення виборця до конкретної дільниці на всіх видах перегонів: як загальноукраїнських, так і місцевих. Змінити виборчу адресу можна тільки змінивши зареєстроване місце проживання. Відтак громадянин зможе брати участь у місцевих виборах у новій громаді та голосувати за народного депутата від округу.

 


Саме цих прав, за нинішнім законодавством, поз­бавлені мобільні громадяни, які постійно проживають не там, де зареєстровані, а також внутрішньо переміщені особи. Багато переселенців уже понад чотири роки мешкають у нових громадах, однак не можуть брати участь у місцевих виборах. Довідка ВПО не є підставою для зміни виборчої адреси, а для реєстрації в новому місці треба, наприклад, купити там нерухомість, більшість не може собі цього дозволити. Для вирішення такої проблеми експерти Громадянської мережі «ОПОРА», Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Міжнародної фундації виборчих систем та інших правозахисних організацій розробили законопроект № 6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Документ півтора року перебуває в парламенті, проте ніяк не дійде до сесійної зали.

 

Читайте також: Підводні рифи праймеріз


Законопроект пропонує дати виборцям можливість змінити виборчу адресу без прив’язки до реєстрації місця проживання. Наприклад, підставою для такої зміни стане довідка переселенця, договір оренди житла, підприємницька діяльність, право власності на житло, догляд за особою, шлюб чи родинні стосунки з людиною, яка зареєстрована за певною адресою. Водночас автори пропонують і запобіжники, щоб уникнути зловживань такою можливістю. Наприклад, звернутися щодо зміни місця голосування можна в будь-який момент, але не пізніше, ніж на п'ятий день із початку виборчого процесу. Змінити виборчу адресу повторно можна не раніше, ніж через 180 днів. Якщо виборець змінив зареєстроване місце проживання після зміни виборчої адреси, то його нова виборча дільниця визначатиметься місцем останньої реєстрації. Після набрання чинності законом належність громадянина до територіальної громади визначатиметься  його виборчою адресою, а не зареєстрованим місцем проживання.


Громадські організації розгорнули широку інформаційну кампанію на підтримку законопроекту, щоб до місцевих виборів 2020 року всі громадяни дістали право проголосувати без перепон. Координаторка мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська на тематичній акції в березні закликала депутатів ухвалити закон, оскільки місцеве самоврядування спонсорується, зокрема, із податків трудових мігрантів і внутрішньо переміщених осіб. «Рівні дороги, якісна освіта, якісна медицина — це не питання, куди нам завтра вступати: у НАТО чи Євросоюз. Тим паче, що на національних виборах будь-який громадянин має можливість проголосувати там, де перебуває де-факто. Цей радянський принцип реєстрації або прописки має піти в небуття, тому що місцева громада повинна наповнюватися не лише податками від громадян, які живуть, працюють, навчаються в громадах, а і їхніми спроможностями, ідеями, уявленнями про те, як саме суспільству й місту слід розвиватися», — наголосила вона. Натомість, додала експертка, дискримінаційна політика позбавлення права голосу внутрішньо переміщених осіб є не європейською, а радянською практикою, якої потрібно позбавлятися.