Політика

  ▪   Андрій Голуб

Антикорупційні перегони

Чому вже нині є претензії до організаторів конкурсу на посади в Антикорупційному суді
Матеріал друкованого видання
№ 33 (561)
від 16 серпня

8 серпня розпочато приймання документів від кандидатів у антикорупційні судді. Процедура триватиме до 14 вересня. Усього в новому суді відкрито 39 вакансій: 27 осіб потраплять до першої інстанції, ще 12 — до апеляційної палати. Щодо кількісного складу майбутніх борців із корупцією, то особливих нарікань із боку громадськості немає. За даними НАБУ, за перше півріччя 2018-го агентство передало до судів 35 обвинувальних вироків щодо 62 осіб. За такої динаміки на розгляді в одного антикорупційного судді в першій інстанції перебуватиме в середньому п’ять справ на два роки (якщо не буде вироків). Це не йде в жодне порівняння з навантаженням на суддів установ загальної юрисдикції. За перше півріччя 2017-го середньомісячне надходження на одного суддю становило понад 56 справ і матеріалів.


Наразі немає проблем і в питанні технічного забезпечення роботи суду. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ще до ухвалення профільного закону встиг пообіцяти свою відставку з посади, якщо Вищий антикорупційний суд (ВАКС) не запрацює. Пізніше в липні під час засідання уряду він дав профільним відомствам місяць на залагодження питань про приміщення суду, а також його фінансування та охорону. У серпні стало відомо, що обидві палати планують розмістити в Солом’янському районі Києва. У цьому ж районі розташовано головний офіс НАБУ. Претендентами стали дві сусідні будівлі по вулиці Максима Кривоноса, 2-А (для першої інстанції) та вулиці Преображенській, 5/2 (для апеляційної палати). Обидві нині перебувають на балансі Мінрегіону.

 

Читайте також: Антикорупція. Новий вид спорту


Суперечностей немає, якщо справа стосується цифр і споруд, але вони з’являються одразу ж, коли мова заходить про людей, які й вершитимуть правосуддя в новій установі. Зокрема, представники Громадської ради доброчесності (ГРД) одночасно зі стартом конкурсу оприлюднили перелік претензій до його організації. Хоча ці докори не нові, але саме тепер вони дістали шанс на прискіпливу увагу з боку суспільства.


Судова реформа триває в Україні від 2016 року та вже пройшла чимало етапів. За цей час відбувся конкурс до нового Верховного Суду, а 115 його переможців почали працювати. Також триває кваліфікаційне оцінювання всіх суддів України: співбесіди в його межах відбуваються майже щодня й стежити за ними можна онлайн. Усі суперечки та взаємні претензії учасників процесу сповна проявилися ще на цих етапах.


Головна відмінність історії з Антикорупційним судом лише в одному: від самого початку вона стала вкрай політизованою, а в Україні це автоматично означає набагато більшу увагу до теми з боку ЗМІ. Для прикладу достатньо згадати, що судовою реформою передбачили два спеціалізовані суди. Окрім антикорупційного, це Вищий суд із питань інтелектуальної власності. Конкурс до цієї установи розпочався ще торік і нині близький до завершення. Більшість його етапів минули майже непоміченими. Серед 234 претендентів на посади в цій установі понад 90% становлять чинні судді або судді у відставці. Лише 19 осіб вийшли з фахового середовища та працюють адвокатами або патентними повіреними. За словами члена ГРД Віталія Титича, представники галузевої професійної спільноти, за невеликими винятками, проігнорували конкурс через створення перешкод ще на етапі подачі документів.

 

Читайте також: У МВФ схвалили український план щодо антикорупційного суду


«Суддям не потрібно доводити достатність досвіду й стажу. Натомість адвокати мусять принести нотаріально завірені копії судових рішень із зазначенням їхніх прізвищ. У відкритому для всіх Єдиному реєстрі судових рішень прізвища не вказують. Окрім того, досвідчені адвокати на певному етапі припиняють ходити по судах і делегують повноваження молодшим партнерам. Тож багатьох кваліфікованих адвокатів можуть відсіяти вже на цьому етапі», — каже інший член ГРД Галина Чижик. Її цитата хоч і повторює за змістом попередній абзац, але стосується конкурсу саме до Антикорупційного суду.

У разі незмінності чинних правил активна громадськість і політичні сили, які лобіювали якнайшвидше утворення суду, навряд чи будуть задоволені його персональним складом. У такому разі Антикорупційний суд ще до початку роботи стане об’єктом критики й недовіри


Аналогічні приклади можна знайти для ілюстрації будь-якої претензії ГРД щодо організації конкурсних відборів в українські суди. Усі конкурси проводять за майже однаковими правилами, і Антикорупційний суд не стане винятком. Після етапу подачі документів слідує спецперевірка НАЗК декларацій кандидатів. Якщо не виникнуть претензії із боку профільного органу, пред’явити претендентам буде фактично нічого. Це стало причиною того, що чимало конкурсантів, яких ГРД вважала недоброчесними, пройшли попередні конкурсні відбори. Те саме стосується й претензій щодо підрахунку балів і прозорості процедур загалом. Щодо встановлення мінімального прохідного балу на розсуд ВККС, то ілюстрацією може стати історія судді з Кропивницького Романа Брегея, який безуспішно оскаржував у суді результати конкурсу до Верховного Суду (див. Тиждень, № 31/2017). Інша претензія в тому, що знання кандидата становитимуть лише 20% його оцінки. Решта залежить від висновків ВККС щодо низки параметрів, процедура формування яких закрита. Усі ці претензії лунають мало не від початку судової реформи.


Зрештою, відомі й контраргументи з боку судової влади. Їх можна звести до того, що конкурси найпрозоріші у світі, а такого органу громадського контролю, як ГРД, узагалі не передбачено ніде, крім України. Окрім того, у ВККС зазначають, що до Верховного Суду, наприклад, потрапило в кілька разів більше осіб із числа адвокатів та науковців, ніж це передбачено європейськими практиками.


З усього перерахованого можна вже тепер зробити щонайменше два висновки. По-перше, хоча проблеми з конкурсом до судів не нові, але саме завдяки відбору до Антикорупційного суду про них дізнається набагато більша кількість населення. Це очевидний плюс. По-друге, у разі незмінності чинних правил активна громадськість і політичні сили, які лобіювали якнайшвидше утворення суду, навряд чи будуть задоволені його персональним складом. У такому разі Антикорупційний суд ще до початку роботи стане об’єктом критики й недовіри. А також перетвориться на інструмент під час президентської та парламентської виборчих кампаній, які вже стартували. І це очевидний мінус.
Слід зауважити, що на загал представники громадянського суспільства єдині в своїх оцінках того, що відбувається довкола конкурсу. Вони закликають якнайбільше уваги приділяти всім етапам і зміні конкурсних процедур. Коли ж справа доходить до деталей, то наголоси різняться. Це можна пояснити відмінною історією відносин із владою в питанні судової реформи.

 

Читайте також: Сергеюс Муравйовас: «Антикорупція – це менеджмент ризиків»


Найрадикальніші представники, які, зокрема, представляють частину ГРД, переконані, що без змін у конкурсних процедурах боротьбу за якісний Антикорупційний суд уже нині можна вважати програною. Ще в березні ГРД припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні суддів. Безпосередньою підставою стали зміни в регламенті ВККС щодо посилення вимог до висновків громадського органу. Насправді ж причин багато, і чимало їх стосується саме конкурсних процедур. За інформацією Тижня, уже кілька місяців відбуваються консультації про повернення членів Ради до процесу кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсах. Ці консультації відбуваються за сприяння міжнародних донорів і за посередництва медіаторів із НаУКМА. Проте станом на сьогодні це не привело до жодних практичних результатів. У ВККС нібито готові пом’якшити вимоги до рішень ГРД, але відмовляються переглядати конкурсні процедури. Окрім того, у листопаді спливає термін повноважень нинішнього складу Громадської ради доброчесності. Координатори ГРД Віталій Титич та Галина Чижик не дають прямої відповіді на запитання, чи збираються особисто вони обиратися на новий термін. Те саме, за їхніми словами, стосується більшості членів Ради, які нині зважують «за» і «проти». Навряд чи та частина Ради, яка вирішить припинити свою участь в органі, піде тепер на пом’якшення оцінок судової реформи.
Поміркованіші представники громадськості обережніші в оцінках та заявах. До таких можна віднести низку членів Реанімаційного пакету реформ — коаліції громадських організацій, яка активно лобіювала створення Антикорупційного суду. Вони підтримують вимоги щодо покращення конкурсних процедур, але також зауважують на досягненнях. Зокрема, це стосується самого Закону «Про Вищий антикорупційний суд». У приватних розмовах його називають найбільшим компромісом із можливих. У документі, нехай і зі скандалами, але все ж врахували вимоги активістів щодо повноважень Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) та неможливості розгляду звичайними судами апеляційних скарг на вироки у корупційних справах на момент створення ВАКС.

 

Читайте також: Велика годівниця. Державний сектор, як джерело корупційного збагачення


На питанні ГРМЕ варто зупинитися окремо. Створення цього органу — одна з небагатьох відмінностей у доборі суддів Антикорупційного суду порівняно з іншими. Міжнародні експерти замінять у процесі саме ГРД. Вони дістали розширені повноваження. Висновок ГРД могла подолати ВККС голосами 11 із 16 своїх членів. Якщо висновок ГРМЕ буде негативним, до 11 голосів членів кваліфікаційної комісії суддів доведеться додати ще й половину голосів самих міжнародних експертів (три із шести). Окреме питання, яким чином оберуть цих шістьох експертів. Право на висунення кандидатів дістали 14 міжнародних організацій. За словами Анастасії Красносільської з Центру протидії корупції, координуючу роль у процесі висунення взяв на себе Європейський Союз. Це зроблено з метою подання єдиного погодженого списку від усіх організацій. Що ж до можливих кандидатів, офіційної інформації немає. Водночас, за інформацією Тижня, експертами можуть стати Томас Фаєрстоун (екс-прокурор у США) та Карлос Кастресана, який очолював боротьбу з корупцією в Гватемалі під егідою ООН. Обидва вже відомі українській публіці як кандидати на посаду аудиторів НАБУ. Кандидатури обох зі скандалом відхилила нинішня парламентська коаліція. Водночас у ВККС бажають, щоб серед експертів було більше суддів, а не прокурорів. Роль ГРМЕ не слід переоцінювати: іноземці, які ввійдуть до цього органу, матимуть лише місяць на перевірку досьє кандидатів. Уже тепер можна спрогнозувати, що серед претендентів буде дуже мало одіозних персон. Більшість становитимуть невідомі широкому загалу «темні конячки», і їхня поведінка на новій посаді до останнього лишатиметься таємницею.


Терміни реального початку роботи Антикорупційного суду прогнозувати зарано. Конкурс до суду з питань інтелектуальної власності триває вже 11 місяців. Голова ВККС Сергій Козьяков заявив, що відбір до ВАКС завершиться в першому півріччі наступного року. Після цього слідують розгляд кандидатур переможців у ВРП і призначення президентом. У будь-якому разі розгляд справ у новому суді розпочнеться вже після виборів глави держави. Лише тоді можна буде остаточно оцінити й результати конкурсу.