Політика

  ▪   Ганна Чабарай

Побачити невидимих виборців

У комітетах парламенту загальмувався законопроект, який дозволить переселенцям та внутрішнім мігрантам голосувати на місцевих виборах там, де вони справді живуть

За чинним законодавством на місцевих виборах в Україні можна проголосувати лише за місцем реєстрації. Саме до нього прив’язана виборча адреса. Так само українцям не можна голосувати в одномандатних округах на виборах народних депутатів, якщо людина не зареєстрована в цьому окрузі. Місце голосування можна тимчасово й одноразово змінити (без зміни виборчої адреси) лише для волевиявлення на загальнонаціональних виборах.

 

Проте, разом із цим, у країні є велика кількість мобільного населення, яке живе не там, де зареєстроване. Воно позбавлене права обирати місцеву владу в місцях свого фактичного проживання.  До такої категорії, наприклад, належать внутрішні трудові мігранти, яких, за останніми даними Міжнародної організації міграції, 1,6 млн. Крім того, станом на лютий в країні зареєстровано майже 1,5 млн переселенців із Донбасу та Криму. Згідно з дослідженням аналітичного центру CEDOS за 2016 рік, від 15% до 30% українців живуть не там, де зареєстровані. 

 

Читайте також: Головний біль політтехнологів

 

Нагадування про право голосу

 

Усі ці люди не можуть змінити своє місце реєстрації чи не роблять цього з об’єктивних причин, тому зіштовхуються з низкою проблем. Однією з них є неможливість реалізувати своє конституційне право голосувати на виборах. Тиждень уже писав, що вирішити це та багато інших питань могла б зміна системи реєстрації місця проживання на декларативну (див. «Без штампів»). Проте є й коротший шлях. У парламенті вже рік перебуває законопроект №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)», який пропонує механізми вирішення проблеми. Його розробили за участі експертів Громадянської мережі ОПОРА, Громадського холдингу «Група впливу», Міжнародної фундації виборчих систем, Центру інформації про права людини, «Крим СОС», «Донбас СОС» та інших. Ініціаторами стали 24 народних депутати з різних фракцій. Щоб нагадати про документ, під входом у комітети ВРУ 19 березня представники різних громадських організацій провели акцію «Невидимі виборці», аби нагадати про людей, зокрема, переселенців, що переїхали до нових громад, проте не можуть сповна скористатися своїм виборчим правом.

 

 

«Чотири роки ці люди проживають у нових громадах, але не почуваються повноцінними громадянами, тому що вони позбавлені виборчих правна місцевих виборах і не можуть обирати депутатів в одномандатних округах на парламентських виборах. Для вирішення цієї проблеми був розроблений законопроект 6240, який пропонує конкретні механізми забезпечення виборчими правами внутрішніх переселенців та інших осіб, які мешкають  не за місцем реєстрації в паспорті, наприклад, трудових мігрантів, яких в Україні декілька мільйонів», – зазначила Тетяна Дурнєва, керівниця Громадського холдингу «Група впливу».

 

Читайте також: Мисливці за голосами

 

Ольга Айвазовська, координаторка мережі ОПОРА, розповіла, що перша редакція законопроекту готувалася ще в 2015 році, але тоді він був орієнтований суто на переселенців. Зараз документ актуалізували ще й для внутрішніх мігрантів – людей, які працюють не в тих територіальних громадах, у яких зареєстровані. Айвазовська наголосила, що виборче право громадян – це не політика, а управління, адже місцеве самоврядування спонсорується, в тому числі, з податків трудових мігрантів і внутрішньо переміщених осіб. «Рівні дороги, якісна освіта, якісна медицина – це не питання, куди нам завтра вступати – в НАТО чи Євросоюз, тим паче, що на національних виборах будь-який громадянин має можливість проголосувати там, де перебуває де факто. Цей радянський принцип реєстрації, або прописки, повинен піти в небуття, тому що місцева громада має наповнюватись не лише податками від громадян, які живуть, працюють, навчаються в громадах, але і їхніми спроможностями, ідеями, уявленнями про те, як саме громада і місто повинні розвиватися. Дискримінаційна політика в частині ненадання права голосу внутрішньо переміщеним особам є якраз не європейською, а скоріше радянською практикою, від якої потрібно позбавлятися. Тим паче, що Україна постійно декларує, що вона відходить від своїх східних сусідів, а прагне до Європейського союзу», – наголошує експертка. За її словами, в документ закладені запобіжники від зловживання правом змінювати виборчу адресу.

 

 

 «Законопроект передбачає можливість громадян, які проживають у громадах, звернутися до органу ведення Державного реєстру з заявою про зміну виборчої адреси. Для того, щоб ця заява була обґрунтована, необхідно додати один з шести передбачених законопроектом документів, наприклад, для ВПО це довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, для інших категорій громадян це може бути договір оренди тощо. Орган ведення Державного реєстру виборців має можливість із залученням інших інституцій перевірити обґрунтованість цієї заяви й прийняти рішення про зміну виборчої адреси громадянина. Такий підхід відповідає всім міжнародним стандартам, і, що не менш важливо, враховує специфіку внутрішнього переміщення, яка виникла внаслідок російської агресії на Донбасі та анексії Криму», – пояснив Олександр Клюжев, аналітик мережі ОПОРА.

Що пропонує законопроект

Згідно з текстом законопроекту, кожен виборець зможе звернутися до органу ведення Державного реєстру і змінити свою виборчу адресу, якщо має на це одну з підстав, підтверджених документами:

  • Довідка внутрішньо переміщеної особи.
  • Договір оренди житла.
  • Документ про підприємницьку діяльність.
  • Документ про право власності на житло.
  • Документ про догляд за особою.
  • Документ про шлюб чи родинні стосунки.

Водночас, для попередження зловживань існують обмеження для зміни виборчої адреси:

  • Звернутися щодо зміни виборчої адреси можна лише впродовж п’яти днів після початку виборчого процесу.
  • Змінити виборчу адресу повторно можна не раніше, ніж через 180 днів.
  • Якщо виборець змінив зареєстроване місце проживання після зміни виборчої адреси, то його нова виборча адреса буде визначатися цим місцем реєстрації.

 

Інфографіка Громадського холдингу «Група впливу»

 

Після вступу в дію цього закону належність громадянина до територіальної громади буде визначатися  його виборчою адресою, а не зареєстрованим місцем проживання, як є зараз.

 

Автори законопроекту вважають, що  він допоможе переселенцям та іншим мобільним громадянам реалізувати свої права на виборах, запобігти дискримінації за місцем проживання, привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів, сприяти інтеграції внутрішньо переміщених осіб та знизити соціальну напругу між органами влади і мобільним населенням.

 

Читайте також: Небезпечні стереотипи

 

Учасники акції зібрали підписи під зверненням до голови Верховної Ради з вимогою пришвидшення розгляду законопроекту. Звернення передали через Ганну Гопко, яка є однією з його ініціаторів. Зазначимо, що Головне науково-експортне управління у своєму висновку рекомендує термін звернення до органів Реєстру не обмежувати п’яти днями. Також ГНЕУ звертає увагу на суперечність: одночасно йдеться про можливість звернення з заявою до органів Реєстру не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу виборів і встановлюється заборона на таке звернення – «у разі, якщо станом на день звернення до органу ведення Реєстру виборця, зазначеного у частині тринадцятій цієї статті, виборчий процес […] уже розпочався, виборча адреса такого виборця не може бути змінена до завершення відповідного виборчого процесу або процесу референдуму». Загалом ГНЕУ ухвалило, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням зауважень. Наступний етап – розгляд законопроекту в профільному Комітеті з питань правової політики та правосуддя, після чого його можна вносити в тижневий порядок денний та голосувати в першому читанні.