Політика

  ▪   Андрій Голуб

Судити по-новому. Яким буде Антикорупційний суд

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про створення Вищого антикорупційного суду (ВАС). Які питання стануть ключовими перед його остаточним розглядом та що може змінитися

В останній день зими  Петро Порошенко зібрав журналістів у Мистецькому Арсеналі, щоб поспілкуватися про виклики 2018-го року. Довгоочікувана прес-конференція голови держави за традицією почалася не з запитань журналістів, а з промови самого Порошенка. Вона зайняла чверть відведеного на спілкування з пресою часу.

 

Питанням боротьби з корупцією президент присвятив кілька хвилин. Зокрема, він висловив задоволення, що парламент нарешті включив до порядку денного законопроект про Антикорупційний суд.

 

«Буду дуже щасливим, якщо на найближчих засіданнях у першому читанні цей законопроект буде прийнятий. Це б відкрило шлях до максимально широкого обговорення цього документу і остаточного його ухвалення на цій сесії вже за декілька тижнів», - зазначив Порошенко та додав, що дискусія все ж не повинна виходити за межі Конституції, законодавства і рекомендацій Венеційської комісії.

 

Читайте також: Антикорупційний суд. Питання смаку

 

Окрім того, президент додав, що збирати голоси під антикорупційні законопроекти  «не просто». За його словами, це стосується й створення Антикорупційного суду: «Зі свого боку я зробив усе, що від мене залежить. Звертаюся до Верховної Ради, звертаюсь до коаліції, щоб переконати народних депутатів підтримати ці надзвичайно важливі рішення».

 

Рада почула звернення вже наступного дня. «Переконати» вдалося 282 народних депутати. Вчергове для ухвалення рішення не вистачило б депутатів самої коаліції, яка дала тільки 217 голосів. Решту отримали завдяки фракціям «Самопомочі», «Батьківщини», Радикальної партії Ляшка, груп «Відродження» і «Воля народу», а також чималої кількості позафракційних. У підсумку законопроект «Про Вищий антикорупційний суд» пройшов перше читання і є велика вірогідність, що вже найближчим часом буде проголосований у другому. Інше питання, у якому вигляді. У різних зацікавлених сторін досі відсутнє спільне бачення того, яким же має бути новий суд.

 

А судді хто?

 

«Я думаю, що зовсім одіозних людей серед суддів не буде, однак ми матимемо багато «темних конячок», - каже член Громадської ради доброчесності (ГРД) Роман Маселко про майбутній склад Антикорупційного суду.

 

ГРД створили з метою надання громадськості механізму впливу на призначення нових суддів. Це мало сприяти зростанню довіри суспільства до суддівського корпусу. Нещодавно механізм апробували під час конкурсу до Верховного суду, однак результати важко назвати успішними з огляду на заявлену мету. Спочатку Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) подолала більшість негативних висновків ГРД стосовно кандидатів. У кінцевому результаті кожен четвертий суддя нового Верховного суду має негативний висновок ГРД. Через це у Раді доброчесності вважають, що позиція громадськості під час обрання складу нового Верховного суду, врахована не була.

 

З боку судової влади заявляють, що конкурс до Верховного суду був безпрецедентно відкритим і жодного подібного прикладу залучення громадськості до призначень суддів в інших країнах немає. Вже скоро розпочнуться конкурси на посади суддів місцевих судів, де ГРД знову виконуватиме свою роль, однак законопроектом про «Вищий антикорупційний суд» її участь взагалі не передбачена. Роль ГРД фактично виконуватимуть міжнародні експерти. У законопроекті прописані аналогічні функції.

 

Читайте також: Створення антикорупційного суду в Україні. Експерти презентували Порошенку проект закону

 

«Ми часто виїздили на місця і розбиралися з тими чи іншими повідомленнями про кандидатів, перевіряли їх. Міжнародні експерти такого не робитимуть», - зазначає Маселко. За його словами, експерти не допустять найбільш одіозних персонажів, однак проведення ретельної перевірки більшості маловідомих кандидатів до нового суду чекати не слід. За таких умов навряд чи можна чекати, що персональний склад ВАС суттєво відрізнятиметься за своєю якістю від середнього складу будь-якого місцевого суду.

 

З боку судової влади наполягають що найкращі кандидати вже всередині системи. Зокрема, таку думку нещодавно прямо висловив голова ВРП Ігор Бенедисюк в інтерв’ю Тижню: «Призначити суддею когось із судової системи легше, бо можна підняти й почитати його рішення, а якщо це буде людина, яка жодного разу їх не ухвалювала, то ще невідомо, як вона це робитиме».

 

Суто формально законопроект президента передбачає низку вимог до майбутнього антикорупційного судді. Зокрема, суддя має досягти віку 35 років, а також відповідати принаймні одній з вимог щодо досвіду роботи: мати стаж роботи суддею не менше п’яти років, адвокатом – не менше семи років, наукової роботи у сфері права - не менше семи років або мати сукупний стаж в усіх перерахованих сферах не менше семи років.

 

Інші критерії стосуються осіб, які точно не зможуть судити у ВАС. Зокрема, це особи, які протягом попередніх десяти років працювали у правоохоронних органах або органах податкового і митного контролю, обіймали політичні посади та мали представницький мандат. Окрім того, протягом попередніх п’яти років працювали у політичній партії, внесені до реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення або безпосередньо пов’язані з юридичною особою, яка вчинила такі правопорушення. Також заборона стосується тих, хто був членом ВККС та ВРЮ до набрання чинності законом "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", тих, хто входив до Комісії з питань держзакупівель або тендерних комітетів до запровадження системи Prozorro, а також тих, хто має судову заборону на зайняття державних посад.

 

Читайте також: Рада ухвалила у першому читанні законопроект про Вищий антикорупційний суд

 

Разом із тим до потенційних суддів існує ще одна вимога, яка прописана не настільки чітко. Суддя повинен мати «значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією, володіє знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини».

 

Запитання до того, що саме означає такий досвід виникли, зокрема, у Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке зазначило у своєму висновку, що положення потребує уточнення.

 

Міжнародні експерти

 

«Визначальна роль» - мабуть найбільш відоме словосполучення у контексті дискусій про створення Вищого антикорупційного суду. Йдеться про те, які саме функції та на якому етапі конкурсу виконуватимуть міжнародні експерти.

 

Суто формально президентський законопроект передбачає передачу усіх функцій Громадської ради доброчесності експертам, обраним міжнародними організаціями. Схожою буде і назва – Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). За нормами законопроекту, окрім перевірки кандидата на професійну етику, доброчесність та походження майна, ГРМЕ візьме на себе також уже згадане питання відповідності критерію професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією.

 

Так само, як і у випадку з ГРД, ВККС матиме змогу подолати висновки Ради 11 голосами від свого складу. Скасування цієї норми було однією з ключових вимог до законопроекту з боку громадських організацій.

 

«Законопроект надає експертам, номінованим міжнародними донорами, замість ключової, виключно дорадчу роль у доборі антикорупційних суддів. Фактично, передбачається створення нової Громадської ради, аналогічної до Громадської ради доброчесності, як в конкурсі до Верховного суду. Висновки експертів Громадської ради доброчесності мали не допустити проходу недоброчесних суддів до нового суду, проте через їх необов’язковість до врахування цього не сталося», - йдеться у заяві «Реанімаційного пакету реформ».

 

Читайте також: Правовий комітет Ради прийняв рішення щодо закону про Антикорупційний суд

 

Разом із тим, проблема не тільки у цьому пункті. На думку Романа Маселка, міжнародні стандарти не можна сліпо переносити на українські реалії, адже це не призведе до очікуваного з боку суспільства результату.

 

«Ми пропонували різні моделі того, як має працювати Рада міжнародних експертів. Наприклад, замість того, щоб подавати негативні висновки про кандидатів, можна було б запровадити модель  позитивних висновків – коли Рада експертів рекомендує ВККС саме призначити певну особу у суд, і в цьому виявляється її визначальна роль», - каже він.

 

Водночас із точки зору законодавства та Конституції, принципи добору суддів у всі суди України повинні бути однакові. Усі сторони наполягають, що конкурс до ВАС повинен не суперечити Конституції та існуючому законодавству. Проте саме створення ГРМЕ вже виходить за межі існуючого законодавства. Для уникнення суперечностей планують використати норму Конституції про можливість перехідних тимчасових заходів для вирішення нагальних соціальних проблем, якою вочевидь є проблема корупції.

 

«І ми в робочій групі і Венеційська комісія вказали про тимчасовий характер цього додаткового фільтру (ГРМЕ – Ред.) і визначальної ролі. Законопроект президента передбачає створення постійно діючої Ради міжнародних експертів. Це неправильно. І це дійсно проблематично з багатьох позицій», - каже Олександр Водянніков, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а також член Ради з питань судової реформи при президенті та Конституційної комісії. Він додає, що сам законопроект про створення Антикорупційного суду не проходив обговорення на Раді з питань судової реформи, що також можна вважати проблемою.

 

Серед можливих варіантів запровадження механізму ГРМЕ, Водянніков називає передусім два. Перший, як і закладено у законопроекті президента, - передача функцій від ГРД.

 

«Чи дозволяє такий механізм запровадити визначальну роль? Питання в тому, яку силу матимуть висновки ГРМЕ. Якщо абсолютне вето – то це дійсно так. Якщо вето, яке може подолати ВККС, то скоріше за все ні. Другий варіант такий. Після подачі документів кандидатами та відсіву з формальних ознак список потрапляє до ГРМЕ, яка й формує «короткий список» і передає відібраних кандидатів ВККС, яка вже й здійснює подальшу процедуру відбору вже з цих кандидатів. Це також визначальна роль», - зазначає Водянніков.

 

Читайте також: МВФ виснув вимоги Україні щодо законопроекту про антикорупційний суд

 

За інформацією Тижня, до другого читання законопроект можуть змінити саме під другий варіант організації Ради міжнародних експертів. Підтримати такий варіант у своєму висновку може Вища рада правосуддя, а це означатиме підтримку з боку судової влади, проти якої навряд чи прямо виступить коаліція у Раді.

 

Інше питання, хто обиратиме міжнародних експертів. Згідно з законопроектом, цю роль покладено на міжнародні організації, які займаються антикорупційною діяльністю в Україні. Однак тут можуть виникнути низка проблем. Реєстр таких організації веде Мінекономрозвитку. Наразі існує лише три організації, які відповідають критеріям законопроекту – це Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Рада Європи та ОБСЄ. При цьому остання з перелічених може вдмовитися від своєї ролі, адже це не передбачено її мандатом для роботи в Україні. Відповідно, закладена президентом модель точно не спрацює і потребує змін до другого читання. Одним із варіантів може бути залучення до процесу фондів, які вкладають найбільше коштів у антикорупційні проекти в Україні та Європейського союзу. Однак проблеми можуть виникнути і тут, адже у законопроекті йдеться про організації, у яких бере участь Україна.

 

Спеціалізований чи спеціальний суд

 

Останнє питання, яке викликає суперечки – юрисдикція суду. Проблема виникає тому, що у законодавстві України немає чіткого визначення того, що саме вважати корупційними злочинами. Єдина згадка про них вказана у статті 45 Кримінального кодексу, де серед іншого згадуються, наприклад, торгівля зброєю та багато злочинів, які не стосуються корупції вищих посадовців. На думку громадських організацій, це може завантажити суд значною кількістю незначних справ і таким чином заблокувати його роботу.

 

Інша позиція полягає в тому, щоб обмежити підсудність виключно справами НАБУ і САП, однак у такому разі суд може стати спеціальним, а не спеціалізованим, що заборонено законодавством. Якщо виникне такий прецендент, то існує велика вірогідність, що в Україні з’являтимуться нові суди під кожен новий правоохоронний орган, наприклад, під Службу фінансових розслідувань, яку планують створити найближчим часом.

 

Окрім усього перерахованого не слід скидати з рахунків і фактор Верховної Ради, який вже проявив себе під час ухвалення нових кодексів судочинства. Тоді мало хто зміг передбачити появу у законопроектах відомої «правки Лозового», яка поставила під загрозу саме існування правоохоронної системи. Зважаючи на резонанс довкола Антикорупційного суду, правок до другого читання буде багато, і які з них потраплять до остаточної версії закону передбачити доволі складно.