Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 квітня, 2011   ▪   Андрій Дуда   ▪   Версія для друку

Сумнівний привілей

Румунія, Угорщина і Росія послаблюють свої діаспори в Україні, пропонуючи українцям свої паспорти
Сумнівний привілей

Відповідно до ст. 4 Конституції України «в Україні існує єдине громадянство». Тому чинне законодавство України передбачає втрату громадянства України у разі набуття громадянства іншої держави. Однак принаймні три сусідні держави провадять свідому політику «створення» власних громадян у прилеглих країнах, зокрема й в Україні. Такі дії не лише шкодять безпеці України, а і створюють чималі проблеми людям, які  скористатись з принад «додаткового громадянства».

Паспортна війна

1 січня 2011 року набрав чинності Закон Угорської Республіки «Про внесення змін до Закону Угорської Республіки 1993 року «Про угорське громадянство», що дозволяє іноземцям угорського походження, які постійно проживають на території суміжних з Угорщиною країн, отримувати її громадянство за спрощеною процедурою. Цим самим угорська влада продовжила «паспортну війну» Росії і Румунії проти суміжних держав, зокрема і України.

Відповідно до Закону про громадянство Румунії, її громадянство за спрощеною процедурою можуть отримати українці, які народилися або проживали на території Румунії з 1918 до 1940 року, та українці, які мають таких родичів. Якщо зважити, що до 1940 року територія Північної Буковини і Бесарабії перебувала у складі пронацистської Румунії, політичний підтекст цієї норми вгадати не важко.

Врешті, Федеральний закон "Про громадянство Російської Федерації» встановлює спрощену процедуру при отриманні російського громадянства для окремих категорій іноземців, які народилися чи проживали на території колишнього СРСР. 

Як наслідок, вже сьогодні експерти говорять про 50 тисяч українців, які отримали громадянство Румунії, принаймні про 20 тис. українців, які суміщають українське громадянство з російським (це при тому, що правоохоронці не виявляють належного завзяття у виявленні таких людей).   

У цій історії є суттєвий «безпековий» момент. Прикладів, коли «захист своїх громадян» ставав приводом до агресії, більш, ніж достатньо. Ризики такого сценарію Росія знову нагадала у 2008 році, коли «примушувала до миру» Грузію за буцімто загрозу громадянам РФ.

Водночас цей аспект не варто перебільшувати: для агресії можуть знайтись інші підстави. Намагання ж Бухареста і Будапешта «розвести» своїх громадян в Україні, а надто паніка в окремих політичних колах України щодо цього виглядають комічно.

Насправді, ініціатива румунської чи угорської держави щодо стимулювання отримання українськими громадянами їх громадянства – це демагогія, ефект від якої може бути протилежним очікуваному.

Якщо виходити з логіки, наприклад, румунських політиків, які хочуть побудувати «Велику Румунію», то необхідно максимально утверджувати свої позиції на землях, які вони вважають «своїми», плекаючи місцеві етнічні громади. Але надання румунського громадянства, навпаки, стимулює виїзд українських румунів з місць їх компактного проживання у Румунію і інші країни Євросоюзу, тим самим послаблюючи їх вплив в Україні. Те ж саме можемо сказати і про угорські ініціативи з надання українцям угорського громадянства.

Аналогічний ефект мають освітні програми, у тому числі отримання освіти в Румунії, Угорщині, Росії. Студенти, які закінчили відповідні вищі навчальні заклади, не матимуть особливого застосування в Україні зі своїми дипломами. Відтак більшість з них шукає роботу в цих країнах, а не в Україні, тим самим послаблюючи інтелектуальний рівень відповідних діаспор.

Політики, які роздувають пристрасті навколо «повернення територій», надання місцевим мешканцям свого громадянства, очевидно, це розуміють. Але у них є своя правда: педалювання цієї теми – вірний шлях до збільшення електоральної підтримки.

Бють за паспорт

Але ігри політиків можуть мати сумні наслідки для українців, які купляться на принади біпатризму. Якщо буде виявлено факт прихованого подвійного громадянства, втрати можуть бути значно більшими, аніж переваги. Адже, за невеликим винятком, мало хто з нових «біпатридів» планує змінювати своє місце проживання. По-перше, у більшості є в Україні нерухомість, власні господарства; по-друге, соціальна адаптація в країнах ЄС, особливо людей середнього та старшого віку, є дуже складною. А жити в Україні де-юре іноземному громадянину створить певний дискомфорт:

Втрата права власності на землю.Відповідно до ч.5 ст.22 Земельного кодексу України, «землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним  громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам». Таким чином, у період аграрної реформи, коли буде знятий мораторій на продаж землі, громадяни України, які набули громадянства іншої держави, не зможуть взяти участі у купівлі землі.

Питання землі достатньо актуальне для українських угорців і румунів. У Закарпатській області угорців, відповідно до останнього перепису, - 151,5 тис.осіб. З них – лише 20% живуть у містах, решта – селяни. На Закарпатті ж по селах мешкає 32 тис. мармороських румунів. Аналогічна ситуація на Буковині та Бесарабії, де румуни та молдовани живуть, як правило, в селах.

Втрата права зайняття посадв органах державної влади та місцевого самоврядування, активного і пасивного виборчого права на місцевих та інших видах виборів.

Мешканцям Севастополя, АРК та російськомовних міст – так само, як угорських та румунських громад – треба пам’ятати, що втрата українського громадянства позбавить їх права на будь-яку публічну кар’єру в Україні.

Врешті, втрата українського громадянства може мати наслідки і для молодих людей, які поєднують його з громадянством Росії. Такого «поєднувача» можуть чекати «сапогі, каска, бронєжилєт» в лавах російської армії у найбільш гарячих точках.     

Очевидно, втрата права на землю та на зайнятість – не єдині обмеження для негромадян. Є й інші – негромадяни не мають права навчатися у вищих начальних закладах за державним замовленням, безкоштовно отримувати медичні послуги, проживають в українських готелях за тарифом «для іноземців».

Це добре слово «іммігрант»

Утім, чинне законодавство України виділяє категорію іноземців, що постійно проживають на території України, і надає їм статус нарівні з статусом громадянина України. Зокрема щодо медичного обслуговування, надання освітніх послуг тощо. Ці негромадяни входять в категорію «іммігрантів» відповідно Закону України «Про імміграцію» від 7 червня 2001 року.

Щоби екс-громадянин України і далі міг комфортно жити в Україні, він має подати документи на отримання дозволу на імміграцію.

Але не треба забувати, що особи, які раніше перебували в громадянстві України, мають право на імміграцію лише в межах відповідної квоти. На 2010 рік вона склала по всій Україні 253 особи, а загальна квота на імміграцію по всій Україні становила на 2010 рік 9191 особу. Ще менший розмір квоти на імміграцію на 2011 рік – 7595 осіб, квота на імміграцію для колишніх громадян України – 256 осіб.

Якщо зважити, що квота встановлюється в кожному регіоні, очевидно, що людям, які втратили громадянство України, чекати на статус «іммігранта» можна достатньо довго. Так, загальна квота на імміграцію для АРК на 2011 рік склала 429 осіб, для Чернівецької області – 146 осіб, для Закарпатської області – 101 особа. А до того часу, як особа отримає статус іммігранта, їй доведеться жити в Україні як іноземцеві, який тимчасово перебуває на її території. І на загальних підставах, визначених для іноземців, платити за навчання, медичні послуги тощо.

Спеціально для окремих «патріотів» інших держав з «Русского единства» чи товариства імені Емінеску, що живуть в Україні, повідомимо: за статтею 12 Закону «Про імміграцію», підставою для скасування дозволу на імміграцію  є дії  іммігранта, які «становлять  загрозу  національній безпеці України, громадському порядку в Україні». При цьому визначає, чи дії іммігранта становлять таку «загрозу», навіть не суд, а орган,  який видав дозвіл на імміграцію.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено