Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 квітня, 2011   ▪   Аліна Пастухова   ▪   Версія для друку

Необхідне, але недостатнє

Розуміння власного інтересу дає змогу українському істеблішменту опиратися повному підкоренню ззовні. Однак його часто бракує для протистояння тискові, що ґрунтується на корупційних схемах
Матеріал друкованого видання
№ 15 (180)
від 14 квітня, 2011
Необхідне, але недостатнє
Фотогалерея: Необхідне, але недостатнє (зображень: 14)

Візит до України Владіміра Путіна деякі оглядачі називають поразкою російського прем’єра і в його політиці «збирання земель», і в пікіруванні з Дмітрієм Мєдвєдєвим у контексті підготовки до президентських виборів. Досить імовірно, що її причиною стало нерозуміння не лише Путіним, а й усією тамтешньою верхівкою процесів, які впливають на формування істеблішменту в Україні. Чи то імперська зверхність, чи небажання визнати за українцями право на осібність, а відтак відмінність від росіян раз по раз перешкоджають доведенню до завершення російських «бліцкригів» щодо інтеграції України.

Виникла вже навіть певна схема. Росіянам вдається домогтися чималих поступок – йдеться чи про вигідний контракт, чи про схему постачання газу, чи про доступ до пакетів стратегічних підприємств – і отримати зиск. Утім, як тільки мова заходить про незворотні кроки, які перекриють для України можливості інтеграції в Європу чи якось інакше обмежать маневр, такі ініціативи відкидаються або спускаються на гальмах.

Україна уникає розчинення в «Русском мірє», однак ані не спромоглася на власну творчу, «наступальну» роль у регіоні, ані не здатна опиратися заздалегідь невигідним країні схемам та угодам, які гарантують короткотерміновий зиск для конкретних політиків і чиновників. Ситуація навколо втягування України в Митний союз, що формується Росією, є промовистим прикладом.

І вашим, і нашим

Ставлення угруповань в українській владі до запропонованих російською стороною умов залежить від їх оцінок реалістичності та тривалості. Дешевший газ потрібен усім групам для зменшення вартості виробництва. Адже конкуренція на ринках металу дедалі запекліша, і будь-яка внутрішня перевага може означати спроможність зайняти (або не втратити) певну нішу. Тому обіцянки Росії про дешевий газ в обмін на входження до Митного союзу мали б впасти на сприятливий ґрунт.

Однак усі розуміють, по-перше, тимчасовість будь-яких послаблень (приклад Білорусі під боком), а по-друге, відсутність будь-яких гарантій (легкість, із якою росіяни дають обіцянки й «розкидаються мільярдами», не може не насторожувати досвідчених у таких питаннях українських бізнес-політиків).

У вітчизняному істеблішменті склався своєрідний консенсус: довести до логічного завершення переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС, але при цьому не лише не посваритися з Росією, а й за можливості домогтися зниження ціни на газ. Якщо для цього потрібне виконання певних ритуалів чи створення непрозорих схем, на нього готові піти.

За свідченням джерел у коридорах влади, найменш схвально поставилася до участі України в Митному союзі група... Дмитра Фірташа – Юрія Бойка, яка традиційно є проросійською. З одного боку, Фірташ перебирає під контроль хімічну галузь, але можливі втрати на експорті в разі запровадження санкцій з боку СОТ перевищують будь-які вигоди від МС. З іншого – група поклала око на видобуток вітчизняного газу, розуміючи, що російське паливо лише дорожчатиме, а переваги матиме той, хто володітиме українськими джерелами включно зі сланцевими та шельфовими.

Інші ж групи впливу від пропозиції росіян теж не в захваті. У короткостроковій перспективі Ахметов і Клюєв могли б виграти від зниження ціни на газ, однак вони розуміють і далекосяжні наслідки. Тому зайняли вичікувальну позицію: не заперечуючи проти якихось домовленостей із РФ, наслідком яких буде дешевший газ, проте й не маючи наміру активно їх просувати.

У кулуарах навіть обговорювали версію «шлюбу без оформлення стосунків»: погодження з Москвою квот і тарифів в обмін на дешевший газ без формального вступу України до Митного союзу.

Дилеми правителів

Уряд на чолі з Азаровим опинився під подвійним тиском. З одного боку, звички, попередній досвід, аргументи російської сторони штовхають в обійми Євразії. Зрештою, з 2003 року саме Микола Янович є найбільшим прибічником МС, ЄЕП та інших неблагозвучних абревіатур російського авторства. З іншого – здоровий глузд і викладки економічного аналізу однозначно застерігають проти цього. Такий внутрішній конфлікт на тлі поновлення чуток про можливу відставку Азарова пояснює особливу похмурість прем’єра останнім часом. Він мусить знайти формулу «і вашим, і нашим». Якщо вона провалиться, Миколу Яновича оголосять винним і відставка стане доконаним фактом. Якщо ж буде успішною, у перемоги з’являться інші батьки.

Подейкують, що глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін отримав карт-бланш на упослідження внутрішніх опонентів, зокрема й під «вирішення питання» з росіянами. Під час березневого візиту в Україну першого заступника голови уряду РФ Іґоря Шувалова саме з Льовочкіним обговорювалися теми «економічної спів­праці України і Росії у двосторонньому форматі, а також на багатосторонньому рівні». Джерела перекладають цю фразу з дипломатичної мови просто: найбільш наближеній до нашого президента особі було виставлено пакет російських пропозицій щодо МС і певні енергетичні схеми як компенсацію втрат.

Однак крім пропозицій Кремля керівництво України бачить й інші факти. Так, Світовий банк ще в січні цього року підготував «Попередню оцінку впливу створення МС ЄврАзЕС на його членів». Висновок невтішний: «Аналіз різних сценаріїв неодмінно доводить, що МС ЄврАзЕС створить умови для зниження ВВП (країн-членів) унаслідок обмеження торгівлі зі світом, які перекриють будь-які позитивні впливи від розширення торгівлі між учасниками союзу». Він загалом збігається з позицією українських експертів, які готували відповідні документи для оцінки можливих наслідків запровадження МС. Економічний аналіз свідчить явно не на користь союзу, і цю позицію доведено до керівництва АП та уряду.

Пошук виходу в тумані

Здавалося б, на цьому можна ставити крапку: заздалегідь невигідний союз не має розглядатися як можливий варіант. Однак українські можновладці продовжують пошук різних «формул». Зокрема, Віктор Янукович озвучив формулу «3+1». Джерела в АП стверджують, що йдеться про співпрацю між окремо Україною й окремо МС. Прем’єр Азаров наголошує, що при цьому не можна втратити напрацьовані з країнами двосторонні угоди, бо домовленості з Митним союзом у цілому можуть скасувати деякі вистраждані компроміси між кожним його учасником і Києвом для критичних галузей українського експорту: металу, хімії чи агропродукції. Представники Євросоюзу, зокрема посол Німеччини в Україні Ганс-Юрґен Гаймзет, уже заявили, що такий підхід ЄС влаштовує: у Союзі вважають неприйнятним лише безпосередній вступ України до МС.

Але Росія не погоджується на щось менше, ніж повноцінне приєднання нашої країни до Митного союзу. І всі обіцянки з цінами на газ пов’язують саме з цим.

Перебування між двома категоричними позиціями і необхідність обирати – некомфортне становище для української влади. Їй ближчі маневри в тумані й непрозорі схеми. Арсенал прийомів, звичний у внутрішньому використанні, навіть намагаються застосувати на зов­нішній арені. Інсайдери вважають натяки на можливість інтеграції в МС тиском на Європейський Союз у контексті переговорів про ЗВТ і лібералізацію візового режиму. Натомість нещодавнє порушення справи проти Юлії Тимошенко «за фактом перевищення влади та службових повноважень при укладанні газових контрактів із Росією в 2009 році» називають спробою тиску на Путіна: мовляв, невигідна нам угода взагалі нелегітимна. Утім, ефективність такого тиску сумнівна: ЄС чітко заявив, що в разі вступу до МС Київ може забути про євроінтеграцію; РФ дала зрозуміти, що не бачить зв’язку зі справою Тимошенко і вважає угоду чинною, а ресурсів довести протилежне українська влада не має.

У Києві, як сказав перший віце-прем’єр РФ Шувалов на прес-конференції з українським колегою Клюєвим, «не з усіх питань знайдені взаємоприйнятні рішення чи навіть підходи». Безпосередню спробу РФ затягти Україну в невигідний для неї союз відбито. Однак Путін не залишить київський холодний душ без відповіді. У 2003 році реакцією Москви на відмову Києва від нав’язуваного нею ЄЕП.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено