Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 жовтня, 2017   ▪   Версія для друку

Боротьба за Україну: що радять українським реформаторам західні аналітики?

Як оцінюють реформи в Україні впливові західні аналітичні центри у двох своїх останніх звітах
Боротьба за Україну: що радять українським реформаторам західні аналітики?

Цього тижня з’явилося два важливих звіти щодо проблемних зон в українських реформах та досягнутого завдяки їхньому проведенню після 2014 року. Звіт “Внутрішній ворог” від незалежної американської урядової організації Гельсинська Комісія фокусується на проблемах боротьби з корупцією, а ґрунтовне дослідження британського королівського інституту Chatam House “Боротьба за Україну”  аналізує успіхи реформ після 2014 року, визначає проблемні зони та радить і Україні, і західним партнерам на які аспекти слід звернути увагу.

Звіт Гельсинської Комісії є доволі песимістичним, бо фокусується на одному із найбільш болючих аспектів українських реформ – антикорупційному. Завданням Гельсинської комісії є моніторинг виконанням державами-учасницями взятих в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) зобов’язань. Серед них є так зване “добре урядування” (Good Governance), до якого і належить боротьба з корупцією. Як відзначають автори звіту, на сьогодні Україні вдалося імплементувати багато важливих реформ, що допомагають боротися з корупцією, зокрема в енергетичній сфері, фінансовому та економічному секторах. Хоча судова реформа відстає у цьому процесі і серед рекомендацій, які пропонує цей звіт, пришвидшення реформування саме цього сектора та започаткування антикорупційного суду.

В Україні присутні усі види корупції: від великої корупції на найвищому рівні до дрібної, до якої вдають прості громадяни для доступу до базових послуг, як наприклад, лікарські послуги чи освіта. Австори матеріалу цитують дослідника із Carnegie Europe Томаса де Ваала, який вважає, що корупція – це невідповідне слово для ситуації в Україні. “З того часу, як країна стала незалежною у 1991 році, проблема полягає не в тому, що держава, яка добре функціонувала, була корумпована незаконними практиками, а в тому, що корумпована практика є тими правилами, за якими керують цією державою”, - каже де Ваал.

Автори звіту “Внутрішній ворог” описують корупцію в Україні крізь призму історії, звертаючи увагу і на радянську спадщину, і на політичну систему олігархічної конкуренції, і на інституціоналізовану корупцію. “Найбільший елемент радянської спадщини – це корупція та тіньова економіка. Остання від 1991 року не зникла і нині налічує понад 50% економіки”, - цитують вони дослідницю транснаціональної організованої злочинності Луїз Шеллі.

Щодо антикорупційних зусиль, то автори матеріалу вважають, що попри те, що в останні роки реформи в Україні тривали повільніше, “є причини сподіватися і так само є багато позитивних показників щодо антикорупційної реформи в Україні”. Серед них започаткування “антикорупційної архітектури” та успіх реформ у численних секторах, зокрема, енергетиці, банківському секторі, державних закупівлях, охороні здоров’я, економічному регулюванні та поліції. Однак, як зазначають автори звіту, “замість обрати повномасштабну реформу системи правоохоронних органів після Євромайдану, Україна натомість імплементувала часткову реформу старої системи та розвинула паралельні антикорупційні структури”. До прикладу, не було реформовано СБУ, а швидкість реформування судової гілки дуже повільна.

“НАБУ працює вражаюче, але й далі перебуває під загрозою олігархічних інтересів в українському суспільстві”, - пишуть аналітики Гельсинської комісії. Вони також вважають, що НАБУ потребує додаткових структур, що матимуть можливість проводити розслідування і відзначають як і представники МВФ потребу створення Національного Антикорупційного Суду якомога швидше.

Найважливішою антикорупційною реформою автори звіту називають “реформу енергетичного сектора”; банківську реформу вони вважають “помірно успішною”. Що ж до реформи держзакупівель, то автори обох досліджень (і Гельсинської Комісії і Chatam House) відзначають успіх системи ProZorro.

Основними факторами, що  стоять за “стійкістю корупції в Україні” автори звіту “Внутрішній ворог” називають  три фактори: олігархів, незакінчену економічну лібералізацію та газовий арбітраж”.

Що ж до подальшої роботи, то на думку Гельсинської комісії, Україна повинна продовжувати впроваджувати подальші реформи (виділяються, зокрема, судова реформа, реформа енергетичного та банківського сектора та побудова подальшої антикорупційної архітектури) та захищати своє громадянське суспільство та вільні медіа. У свою чергу міжнародні партнери (США, ЄС та міжнародні організації) повинні продовжувати тиск щодо впровадження необхідних реформ та надавати необхідну допомогу

Дослідження Chatam House є більш оптимістичним і фокусується не лише на проблемах, але й на досягненнях сучасної України та на зобов’язаннях захіжних партнерів. “Нині перед Україною стоять два основні завдання: дати відсіч Росії та закінчити реформування багатьох галузей (включно з євроінтеграційним напрямком)”, - вважають автори дослідження.

Великої уваги аналітики Chatam House надають підписанню Україною угоди про асоціацію, не зважаючи на різнобічний тиск. “Крім того, упродовж останніх чотирьох років було проведене значно глибше реформування, ніж за останні 22 роки незалежності”, - відзначають вони. Серед позитивних аспектів є також те, що на думку британського королівського інституту, не виправдалися побоювання, що Захід знову впаде у стан “втоми від України” або ж спокуситься на «велику домовленість» з Росією. Непохитною також є позиція США. “Утім, більшість позитивних змін в Україні не назвеш незворотними, а політичний клімат – здоровим”, - вважають дослідники.

В Україні ЄС має безпрецедентні повноваження для форсування реформ. Проте Євросоюз доволі боязко натискає на важелі впливу, що може призвести до втрати довіри реформаторів. Як відзначають, автори матеріалу, багато представників української еліти трактують реформи доволі формально, “обмежуючись створенням видимості фундаментальних змін та імплементації Угоди про асоціацію”. До того ж в Україні немає єдиного центру, який би займався прийняттям рішень щодо євроінтеграції. Серед усіх галузей, що поребують реформ, економічна політика України є однією з найважливіших, на думку аналітиків Chatam House. Серед досягнень у цій галузі, наприклад, базова макроеномічна стабілізація. Як автори звіту Гельсинської комісії, так і аналітики Chatam House, виділяють реформу енергетичного сектора.

Окрему увагу автори дослідження також приділяють українському громадянському суспільству. “Після Євромайдану суспільство вже не було таке паралізоване, як після Помаранчевої революції 2004–2005 років”, - наголошують вони. Утім, на думку аналітиків, громадянське суспільство в цілому тримається на невеликій групі активістів та професійних неурядових організацій. У той час як «стара система», підвладна групам інтересів посилює оборону. Крім того автори цього дослідження відзначають дуже важливий факт роботи громадянського суспільства та неурядових організацій в Україні: “Бракує каналів комунікації між громадянами та громадськими організаціями, які б дозволяли консолідувати бачення громадян та в подальшому транслювати це бачення наверх до органів влади. Складається враження, що громадські організації відокремлені від місцевих громад, тому діють радше від імені громадян, аніж разом із ними”. Автори матеріалу вважають, що західні донори повинні фінансувати проекти, які сприяють розбудові громадських мереж

Найвизначнішим досягненням у сфері антикорупційних реформ на думку авторів цього дослідження – була відмова від постачання газу з Росії, що звузило коло можливостей для корупційних оборудок.

Що ж до нових інститутів (НАБУ та САП), яким багато уваги надали у звіті Гельсинської комісії, то на думку авторів цього дослідження, вони “ще мають довести результативність своєї роботи, що здебільшого гальмується через відсутність надійної судової системи”.

“Україна мусить усвідомити, що внутрішнє перетворення є необхідною умовою як національної безпеки, так і євроатлантичної інтеграції. Створення ефективної, надійної та прозорої державної системи – це основний національний інтерес. Якщо правоохоронні органи, служби безпеки і оборони не виконуватимуть своїх обов’язків, країна залишатиметься небезпечно вразливою для інформаційної війни, вторгнення, підривної діяльності та дестабілізації”, - вважають у Chatam House.

Що важливо, автори дослідження відзначають потребу періодично переглядати санкції, “в разі потреби посилюючи або ж залишаючи як є – і це має тривати стільки ж, скільки триватиме незаконна анексія Кримського півострова і дестабілізація на Сході Україн”. Також НАТО та ЄС повинні започаткувати консультативні програми для правоохоронних органів та безпекового сектора, що продовжило вже наявні програми у секторі оборони.

У питанні євроінтеграції Заходу слід мати реалістичні очікування щодо потрібного для реформ в Україні часу. На думку британських аналітиків, Група підтримки України Європейської комісії (ГПУЄК) є “особливо вдалим рішенням у політиці щодо України”. І саме цей механізм слід застосовувати під час планування допомоги Україні.

Chatam House також закликає до проведення земельної реформи та реформування 3000 державних підприємств. “Громадянське суспільство і міжнародна спільнота повинні приділяти реформі виборчої системи та реформі державного управління стільки ж уваги, скільки й антикорупційним заходам”, - вважають аналітики Королівського інституту міжнародних відносин. Адже лише в такому випадку можна буде значно швидше позбутися старої системи та відкрити дорогу справжнім молодим реформаторам.

“Прогрес в Україні помітний на багатьох фронтах, однак насправді ситуація доволі загрозлива. Незавершені реформи можуть підірвати довіру до «нових сил» і призвести до розчарування серед мільйонів українців. Це стане «зеленим світлом» для реваншистів і популістів”, - наголошують в Chatam House і кажуть про потребу відновлення суспільної довіри.

“Немає жодних ознак, що свідчили б про зміну курсу Володимира Путіна щодо України, тому і Захід також повинен бути непохитний. Україна перебуває на межі – і кожна зі сторона має шанси на перемогу”, - так аналітики Chatam House завершують своє резюме і ці два речення є дуже важливим лейтмотивом їхнього дослідження.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Обвинувачені у вербуванні українців для торгівлі наркотиками на території РФ можуть вийти на волю вже у перший день зими.
    23 листопада, Андрій Голуб
  • Навіщо білоруським спецслужбам скандал з «українськими шпигунами» й хто може бути в ньому зацікавлений
    23 листопада, Сяргєй Пульша
  • За кілька останніх років роль Нафтогазу в українській політиці різко змінилася. Якщо до 2015-го він був чи не найбільшим головним болем усіх урядів, яким регулярно доводилося шукати можливості покриття багатомільярдних доларових дефіцитів компанії, то тепер перетворився на найприбутковіший державний актив.
    23 листопада, Олесь Олексієнко
  • Що спричинило заколот в «ЛНР». На кого зроблять ставку російські куратори
    23 листопада, Денис Казанський
  • Скандалів і проблем навколо розслідувань, пов’язаних зі злочинами часів Революції гідності, налічується, певно, не один десяток.
    23 листопада, Станіслав Козлюк
  • Як саме єврейську столицю бачать сучасні ізраїльські режисери, киянам показали на фестивалі «Дні Єрусалима в Києві».
    22 листопада, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.