Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 вересня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Новий сезон у Раді. Наважитись на реформи

Влада змогла ухвалити в парламенті першу з обіцяних цієї осені реформ, однак далі буде складніше.
Новий сезон у Раді. Наважитись на реформи

З сесійної зали Верховної Ради трохи приглушено лунають звуки національного гімну. На годиннику кілька хвилин по 10-й ранку. У кулуарах парламенту зараз майже порожньо: депутати у залі, журналісти у ложі для преси. Однак перед дверима сесійної зали зосереджено стоїть одна людина. Жінка у чорному діловому костюмі трохи опустила голову донизу та періодично рухає пальцями правої руки. Іноді до цього додається рух плечем, який нагадує розминку м’язів. «Ко-заць-ко-го ро-о-о-о-ду!» - доносяться до кулуарів останні звуки гімну. В цей момент жінка різко тягне на себе ручку масивних дверей сесійної зали та рішуче входить до неї. Вся ця ситуація нагадує вихід на ринг боксера перед важливим боєм: щоправда той чекає початку музики, а тут було навпаки.

Для Юлії Володимирівни Тимошенко новий політичний сезон – хоч і черговий, але справжній бій. Чи вийде вона з нього переможцем, стане зрозуміло вже у січні. Водночас нинішня осінь цілком може стати визначальною у контексті оцінки її реальних можливостей стати президентом. До виборів уже менше двох років, а за українськими традиціями – це однозначний старт кампанії. Саме зараз стане ясно: високий рейтинг лідера «Батьківщини» - тимчасовий або це тенденція, яка збережеться аж до виборів.

Невідомо, чи було спланованим, чи стало випадковим запізнення Тимошенко на момент оголошення про відкриття сьомої сесії. У будь-якому разі її поява привернула якнайбільше уваги.

Читайте також: Між бажанням та спроможністю

 «Ця осінь, на моє переконання, стане особливою», - каже з трибуни під час вітального слова спікер Андрій Парубій. У цей час в декого з журналістів у ложі преси з’являється посмішка через двозначність фрази, яку можна сприйняти і як підбадьорювання, і як приховане попередження про небезпеку. Парубій уточнює, що йдеться про шанс завершити кілька важливих реформ: освітню, судову, пенсійну, медичну. Окрім того, Рада повинна нарешті розібратися з кадровими призначеннями у НБУ, ЦВК та Рахунковій палаті, а після цього переходити до ухвалення бюджету.

Парубій закликає депутатів до єдності. Те саме робить і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який отримав слово услід за спікером. Однак вже перші голосування дня показують, що за літо принципи діяльності Верховної Ради змінилися не надто сильно. У залі не знайшлося достатньо голосів навіть для ухвалення порядку денного нової сесії. Після цього тричі провалюється і спроба ухвалити порядок денний бодай на тиждень.

У цей момент в кулуарах зі страшенним гуркотом падає відеокамера оператора одного з телеканалів. Дехто з колег навіть відгукується зойком, оцінюючи можливу вартість розбитої техніки. Цього разу обійшлося. Окрім того, вже скоро налагодилося з голосуваннями і в депутатів: з четвертої спроби депутати змогли ухвалити тижневий порядок денний. За це проголосувала мінімально необхідна кількість нардепів – 226. Чи є зв'язок між двома подіями ще належить вивчити знавцям забобонів.

Зранку нардепи часто прогулюються кулуарами парламенту та здебільшого не уникають запитань журналістів. Водночас у них часто немає відповідей.

«Прогнози справа невдячна», - відповідає заступник голови фракції «Народного фронту» Андрій Тетерук на запитання журналістки про те, чиї голоси більшість залучить для ухвалення потрібних законів.

Відповідь на це питання тривожить усіх ще від літа, коли нардепи пішли на канікули, відклавши розгляд низки важливих тем. З відповідей співрозмовників Тижня слідує, що рішення ухвалюватимуть шляхом укладання ситуативних союзів. Водночас, яка саме конфігурація складеться на підтримку того чи іншого рішення можна говорити ледь не в день самого голосування. Також припускають пакетні рішення, коли за підтримку реформи загалом, коаліція просуває якусь із пропозицій потенційних «союзників».

Читайте також: Імітація реформ

Між тим, тандему БПП та «Народного фронту» було б слід звернути увагу також на самих себе. Зокрема, на питання дисципліни та постійних чвар усередині фракцій. Як показало головне голосування дня (за освітню реформу), дві фракції можуть дати максимум 180 голосів, і це за умов мінімальної кількості суперечностей та зацікавлених сторін.

Освітню реформу не випадково обрали для тестування спроможності Ради ухвалювати рішення. За словами самих нардепів, стосовно неї виникає найменше суперечностей. Цього не можна сказати про пенсійну та медичну реформи, щодо яких ламають списи постійно. Саме тому, за висловом голови фракції БПП Артура Герасимова, після освітньої реформи, скоріше за все, слідуватиме розгляд змін до кодексів у рамках реформи судочинства, а найбільш проблемні питання відкладуть наостанок.

Освітня реформа також сприятлива, бо до неї подали порівняно невелику кількість поправок до другого читання – близько 1,7 тисяч, з яких 600 відхилені. Це дещо більше, ніж до законопроекту про мед реформу (близько 900 правок), але менше, ніж у питаннях пенсій (близько 2,1 тисячі правок) і кодексів (понад 5 тисяч правок). Подання великої кількості поправок до законопроекту також є своєрідною технологією для затягування процесу.

Незважаючи на позірний консенсус щодо освітньої реформи, у ній міститься положення, яке от уже кілька місяців збурює громадськість. Йдеться про статтю 7 запропонованого законопроекту «Про освіту», яка визначає мову освітнього процесу. Текст законопроекту готували до другого читання рік. Левову частку цього часу зайняло формулювання саме статті 7. Для цього навіть збирали три круглі столи. Якщо коротко, то проблема зводиться до того, що саме гарантуватиме держава нацменшинам – навчання їхньою мовою (йдеться про низку предметів) чи тільки вивчення безпосередньо самої мови нацменшини. У Міністерстві освіти, профільному Комітеті ВР, організаціях нацменшин та частина громадськості підтримують «навчання», посилаючись на норму Конституції, решта громадськості хоче «вивчення», посилаючись на рішення Конституційного суду. Цю дискусію у мініатюрі можна було спостерігати у вівторок під час засідання парламенту.

Спочатку у ролі головного захисника української мови побував Олег Мусій, який принагідно прийшов у Раду в вишиванці. За його словами, формулювання статті 7 «вбивають Україну». Однак головну роль відіграла депутат від БПП Оксана Білозір. Вона вимагала поставити на підтвердження 131-у поправку свого авторства: «Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на вивчення рідної мови в закладах освіти».

«Дорогі мої, якщо зараз прийняти поправку пані Білозір, то все! Ми вдруге вбиваємо кримсько-татарську мову. Нашу мову вже забороняли за радянських часів!», - відреагував на це інший депутат від БПП Рефат Чубаров, який сидить у залі безпосередньо перед Білозір. Та почала у відповідь розводити руками і заперечно хитати головою.

Читайте також: Вчіть іншому!

Ще перед цією полемікою Лілія Гриневич спробувала запропонувати компромісну норму: діти починають вчитися своєю національною мовою, а поступово, ближче до випускних класів зростає кількість предметів українською. Однак така пропозиція не здобула 226 голосів. Так само не змогла подолати цю позначку і поправка Білозір. Після цього спікер запропонував депутатам провести додаткові консультації.

Консультації почалися прямо у кулуарах парламенту, де помічник нардепа Ганни Гопко та координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда щось жваво доводив нардепу Білозір із текстом законопроекту в руках. Періодично до них приєднувалися інші люди.

«Вдасться переконати?», - запитав кореспондент Тижня у Шамайди після завершення розмови.

«Не знаю», - відповів він. І за секунду додав: «Можливо».

Офіційні консультації почалися дещо пізніше, під час обідньої перерви у парламенті. Перед 16:00 голова фракції БПП Артур Герасимов вийшов до журналістів та повідомив про досягнення компромісу. Компроміс полягає у такій нормі: «Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою   відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою».

Фактично йдеться про те, що діти з нацменшини зможуть здобувати початкову освіту національною мовою за бажання батьків. Надалі ж освітній процес відбуватиметься державною мовою. Ще декілька дисциплін можна викладати офіційними мовами ЄС. За такий компроміс проголосували 255 нардепів, включно з Чубаровим і Білозір.

Тепер у депутатів на черзі щорічне послання президента у четвер 7 вересня та, можливо, зміна кодексів у контексті реформи судочинства у той самий день.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У двох звільнених містах Донеччини - Слов’янську та Краматорську - вже більше двох років виконують проект із забезпечення житлом пільговим категоріям переселенців та місцевих мешканців. Будівництво обросло скандалами, бо гроші, які виділив Євросоюз, витрачені, а жодний з п’яти гуртожитків так і не зданий в експлуатацію. Тиждень.ua поспілкувався з колишнім технічним керівником проектів в обох містах Леонідом Ліщуком, який довів свою точку зору на корупційні схеми, свідком яких він став.
    26 вересня, Єлизавета Гончарова
  • Антон Цедік, боєць «Донбасу» з позивним Еней, передчував війну на Сході задовго до її початку й сповна виконав свій обов’язок воїна
    26 вересня, Олекса Коба
  • На які тенденції вказують результати парламентських виборів у ФРН
    25 вересня, Юрій Лапаєв
  • Розмовляю з приятелькою. Розмова точиться навколо майбутнього(через рік) вступу її доньки до вишу – треба вже обирати, куди йти. Батьки обмірковують вступ до російських університетів. Я цікавлюся, чому, бо знаю, що зараз багато росіян навпаки їдуть вчитися до нас – у нас дешевше в рази, а підтвердження місцевого диплому потім у Росії обійдеться смішною сумою. Тобто економія очевидна.
    25 вересня, Вікторія Малишева
  • Що спонукає сучасні демократичні країни вдаватися до певного обмеження свобод
    25 вересня, Юрій Лапаєв
  • Китай називає себе світовою державою. Усе завдяки Сі Цзіньпіну
    24 вересня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено