Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 липня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Boxing Day у Верховній Раді

В останній день роботи сесії народні депутати принесли виборцям сакральну жертву, а за це дозволили собі відкласти низку важливих питань.
Boxing Day у Верховній Раді
Фото: УНІАН

У Великій Британії та ще низці англомовних країн одразу після Різдва святкують так званий Boxing Day – цього дня люди отримують під ялинку свої подарунки. В Україні ж Boxing Day найбільше відомий завдяки футболу та став синонімом новорічного марафону в англійській Прем’єр-Лізі. Напередодні та під час різдвяних свят у лізі грають по три-чотири матчі за 10 днів, а один з турів випадає саме на Boxing Day. Такий насичений графік виснажує футболістів, тому передбачити результат ігор складно, а фаворити часто втрачають очки. Вважається, що саме ця багатоденка визначає майбутнього чемпіона Англії або принаймні звужує перелік претендентів на трофей.

В Україні, де популярність професійного футболу знижується через економічну кризу, а якість телебачення та серіалів не всім до смаку, свою порцію розваг для людей регулярно постачає Верховна Рада. Для прихильників цього «шоу» аналогом Boxing Day став останній сесійний тиждень літа, який досяг найвищої точки в останній день голосувань, у четвер, 13 липня.

Традиція відкладати найважливіші питання на кінець сесії склалася вже давно. Розгляд питання у цей період – вірна ознака, що консенсусу стосовно нього немає і визначити результат голосувань наперед достатньо складно. Бюджет в останні три роки ухвалюють взагалі під ранок в останній робочий тиждень року.

Проте цього разу депутати перевершили самих себе. Серед безлічі питань, які відклали на кінець сесії, можна виділити пенсійну, медичну та освітню реформи, нові закони про Конституційний суд та політику в сфері кібербезпеки, багатомільярдні зміни до держбюджету і, нарешті, скандальну історію з призначенням аудитора НАБУ, яка триває від зими.

Недоторканність

У цей хід подій втрутилася прокуратура, від якої раніше надійшли подання на притягнення до кримінальної відповідальності шести нардепів з різних фракцій. Як виявиться згодом, це багато в чому сплутало карти організаторам різних міжфракційних домовленостей, завдяки яким у Раді часто «протягують» необхідні рішення. Ще вранці четверга прогнозувати, які питання Рада зрештою ухвалить, а які провалить, було дуже ризикованою, якщо не безнадійною справою.

Тиждень уже писав про те, як депутати обійшлися з першою п’ятіркою своїх колег. На розгляд цих питань виділили майже весь день вівторка. Головна ознака – відсутність логіки та послідовності у рішеннях. Не став винятком з цього правила й розгляд питання стосовно Михайла Добкіна, який відклали на четверг.

Читайте також: Чи є логіка у голосуваннях за зняття недоторканності

Вранці цього дня більшість співрозмовників Тижня  серед депутатів схилялися до того, що Рада підтримає подання на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Опозиційного блоку», але заборонить затримання та арешт. Саме так і сталося у вівторок з його колегами Максимом Поляковим та Бориславом Розенблатом.

«Я можу прямо зараз закластися з вами, що буде саме так. У коаліції «договорняк» з «Опозиційним блоком», - запропонував кореспондентові Тижня один із нардепів. Про «договорняк» окремі депутати казали і безпосередньо у сесійній залі. Мовляв, «Опозиційний блок» підтримає необхідні президенту законопроекти, зокрема про Конституційний суд та бюджетні зміни, в обмін на заборону арештовувати однопартійця. Екс-регіонали дійсно віддали 25 голосів за новий закон про Конституційний суд, які стали визначальними. Ще 22 голоси надійшло за багатомільярдні бюджетні зміни, а цей закон взагалі ухвалили мінімально необхідними 226-ма голосами. Останнє рішення цікаве й тим, що йшлося про розподіл частини так званих «конфіскованих грошей Януковича». Кілька мільярдів зі збільшеного бюджету зазначені як видатки на безпеку та оборону, однак значну частину цієї суми (близько 1 млрд грн) отримає Нацполіція. Голова МВС Арсен Аваков під час голосування навіть особисто прийшов до Ради.

Проте о 18:43 на депутатів «Опозиційного блоку» чекала дуже гірка несподіванка. Електронне табло у Верховній Раді показало цифру «250» - саме стільки нардепів погодилися дати дозвіл на затримання Добкіна. Ще 242 голоси отримало подання на дозвіл його арештувати у випадку відповідного рішення суду. Таким чином депутати ще раз підтвердили повну відсутність логічних пояснень їхнім голосуванням – Добкін став єдиним нардепом, якого дозволили взяти під варту.

Це вже був майже фініш робочого дня під акомпанемент протестів біля Ради. Протестувальники заблокували усі виходи з парламенту з низкою різних вимог. Серед них – повне зняття депутатської недоторканності та новий закон про вибори. Чи вплинули ці протести на рішення депутатів стосовно Добкіна – невідомо, але сакральну жертву у вигляді депутата суспільству все ж принесли.

Аудит

Перед цим голосуванням нардепи розібралися з кількома важливими питаннями порядку денного. Окрім вже згаданих рішень по Конституційному суду та бюджету, розглянули також питання щодо аудитора НАБУ.

Після першого провалу голосування за аудитора у березні розгорнулася тривала боротьба у Комітеті з питань запобігання та протидії корупції. Навесні до складу комітету ввійшли одразу три нових представники БПП – Андрій Немировський, Тетяна Ричкова та Юрій Буглак. Одразу після цього через парламент намагалися протягнути «позаконкурсну» кандидатуру Найджела Брауна, що не вдалося. Однак зміна балансу сил у комітеті фактично паралізувала його роботу. Від березня і аж до 13 липня тривала епопея з організацією і проведенням нового конкурсу. Як відомо, переможцем попереднього став Роберт Сторч - заступник генерального інспектора США. Однак Сторча обирали ще за старого балансу сил.

Опоненти влади у комітеті з «єврооптимістів», «Самопомочі», «Батьківщини» та низки позафракційних майже не приховували, що затягують проведення конкурсу. Щоправда, часто в цьому затягуванні їм допомагали опоненти, які влаштували довгі дискусії про те, як саме та коли проводити співбесіди з кандидатами. На визначення процедури пішло кілька засідань.

Читайте також: Аудит у НАБУ: за що борються сторони конфлікту

«Ви ж доросла людина, ви розумієте, навіщо Порошенку цей аудитор. Щоб приборкати Ситника. Тому оця вся війна іде за третього аудитора (одного призначає президент, іншого уряд, третього парламент). Як на мене у цій залі (парламенту) немає політичної волі призначити незалежного аудитора. Якщо неможливо призначити незалежного аудитора, то краще його взагалі не буде ніякого», - заявив кореспонденту Тижня нардеп та член антикорупційного комітету Юрій Дерев’янко.

Зрештою, 12 липня з кандидатами все ж провели співбесіди. Переможцем конкурсу стала Олександра Яновська, яку свого часу Кабмін делегував у  конкурсну комісію з відбору голови НАБУ. Вона ж і очолювала ту комісію. За Яновську віддали голоси 13 членів комітету.

Проте Раді делегували ще трьох кандидатів - завідувача кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України Сергія Гончаренка, прокурора Марту Борщ, яка вела у США справу проти Павла Лазаренка та іспанського прокурора Карлоса Кастренсану, відомого масштабною антикорупційною операцією під мандатом ООН у Гватемалі. Усі набрали по 9 голосів членів комітету. Останніх двох підтримувала комітетська «опозиція». Цікаво, що колишній «кандидат від влади» Найджел Браун брав участь у конкурсі, але набрав тільки 5 голосів.

Наступного дня у сесійній залі майже повторилася ситуація березня. Яновська набрала удвічі більше голосів, ніж інші кандидати, однак цього не вистачило для перемоги – 216 замість необхідних 226.

За словами співрозмовників Тижня, тепер питання перенесено вже на осінь. Фактично, всі терміни для організації комісії і так минули. Закон про НАБУ не містить чітких вимог щодо строків проведення аудиту, однак вказано, що його проводять «щороку». Перший рік діяльності НАБУ минув ще у грудні 2016. У тексті меморандуму з МВФ, який містить пункт про аудит Бюро, йшлося, що комісію створять ще в квітні, а до кінця червня вона сформулює технічне завдання – як саме слід проводити аудит.

Співрозмовники Тижня, зокрема з фракції БПП, сходяться на тому, що буде призначено новий конкурс, а подання кандидатури поза ним, безпосередньо у сесійну залу – малоймовірне. Також вірогідно, що на новому конкурсі будуть вже інші кандидати.

«У цьому конкурсі було багато шанованих кандидатів і, зокрема, мої викладачі, яких я дуже поважаю. Однак на мою особисту думку, кандидати яких Рада не підтримала вже не повинні висуватися», - каже член антикорупційного комітету від БПП Юрій Буглак.

Водночас скоро може постати нова проблема: для участі у конкурсі може бракувати фахових кандидатів, які відповідають вимогам законодавства.

Читайте також: Синдром депутатського імунодефіциту

«Я просто вже не знаю, як запрошувати кандидатів рівня Сторча, Кастренсани чи Борщ до конкурсу. Якщо заздалегідь відомо, що Верховна Рада їх не підтримає», - каже нардеп та голова антикорупційного комітету Ради Єгор Соболев. Інша проблема з призначенням членів аудиторської комісії, що закон доволі розмито пояснює вимоги до них. Там зазначено, що члени повинні мати «значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях». Це викликає різночитання. На думку Соболєва, таким вимогам відповідають лише іноземці. За словами Буглака, іноземцем має бути тільки один із трьох аудиторів, і його може призначити президент. Голова фракції БПП Артур Герасимов у спілкуванні з журналістами пояснив підтримку українця на посаду аудитора тим, що в іншому випадку «доведеться перекладати величезні стоси документів про діяльність НАБУ».

Реформи

Ситуація у сесійній залі парламенту в останній день голосувань не надто відрізнялася від стану справ під його стінами. На вулиці прокляття і образи на адресу нардепів лунали з боку мітингувальників, які висловлювали все наболіле небагатьом народним обранцям, які ризикнули поспілкуватися. У залі депутати й самі справлялися із завданням поскандалити. Від самого ранку група депутатів, переважно від «єврооптимістів», «Самопомочі» та позафракційних заблокувала трибуну з мегафоном, який глушив виступи опонентів. На це гостро відреагували інші депутати у залі.

«Нам досить різних грузинів, грузинок та інших іноземців, які приїздять сюди і нищать медицину, сільське господарство, правову систему і здійснюють процес окупації нашої держави!» - кричав нібито прихильник лівих ідей та, за власним висловом, голова Соціалістичної партії Сергій Каплін, вочевидь натякаючи на Міхеїла Саакашвілі та його «Рух нових сил». На цю заяву навіть відреагувала віце-спікер Ірина Геращенко: «Я попрошу тих, хто виступає утриматися від ксенофобських заяв». Перед цим сама Геращенко голосно сварилася з кимось із блокувальників трибуни: «Ви на мене не кричіть! Вдома на кухні на свою дружину кричати будете!»

Ввечері, коли розглядали питання Добкіна, у хід пішли міцніші слова – «урод», «падонок» і «мудак» з боку нардепа Ігоря Гузя.

Однак щойно з Добкіна все ж зняли недоторканність, запал депутатів різко згас. Вони неодноразово провалили пропозицію Андрія Парубія продовжити роботу на кілька годин. На той час у депутатів залишалися нерозглянутими питання медичної та освітньої реформ, а також кібербезпеки. Раніше вони змогли більшістю голосів підтримати у першому читанні зміну системи нарахування пенсій. Міністр соціальної політики Андрій Рева під час обговорення цього питання на комітеті визнав, що запропоновані зміни є не реформою, а радше оптимізацією: «Комплексну реформу через одне відомство неможливо провести. Ми створюємо умови, щоб реформувалися інші. У тому числі в напрямі запровадження накопичувальної системи». За його словами, зміни не подолають дефіцит Пенсійного фонду, однак дозволять втримати нинішній показник від збільшення (цьогоріч дефіцит становить 141 млрд грн).

Зрештою, депутати так і не дійшли до розгляду реформ, хоча в залі парламенту цього очікували в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та міністр освіти Лілія Гриневич. На годиннику було вже 20:00, а до законопроектів унесли 1700 правок, більшість з яких навряд чи б зняли без обговорення. О 20:08 Андрій Парубій оголосив про завершення засідання.

Верховна Рада пішла на відпочинок до вересня. Звісно ж, завжди є можливість скликати позачергову сесію парламенту. Однак такі ініціативи рідко завершуються успіхом через складність завдання зібрати у Києві достатню кількість депутатів влітку. Коли у депутатів дійдуть руки до реформ восени спрогнозувати важко. Можливо, під Boxing Day на Різдво, коли завершуватиметься вже наступна сесія парламенту.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.