Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 червня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Суд над Януковичем: протести захисту і трильйон гривень в обвинувальному акті

Судове провадження щодо обвинувачення Віктора Януковича у держзраді зрушило з мертвої точки
Суд над Януковичем: протести захисту і трильйон гривень в обвинувальному акті

Генеральний прокурор Юрій Луценко має усі підстави позначити 29 червня «червоною датою» в особистому календарі. Справа, яку він називав «безпрецедентною» нарешті отримала реальний, а не номінальний хід у суді.

Для цього досягнення прокуратурі знабилося рівно сім місяців. Підозру колишньому президенту оголосив 28 листопада 2016 року особисто Юрій Віталійович під час засідання іншої судової справи – за обвинуваченням п’ятьох «беркутівців» у масових розстрілах на Майдані. Тоді Луценко прибув до Святошинського райсуду столиці, коли там відбувався відеодопит Януковича. У перерві, коли трансляцію з Ростова-на-Дону ще не вимкнули, генеральний прокурор зачитав текст підозри. Однак досі точно не відомо, чи почув її президент-утікач.

Читайте також: «Легітимна» спроба впливу

Від того часу безпосередньо справа Януковича або пов’язані з нею скарги та клопотання побували на розгляді вже чотирьох судів. Нагляд за досудовим розслідуванням здійснював Печерський райсуд столиці. Ця ж установа дозволила і здійснення процедури спеціального досудового розслідування у справі (процедуру застосовують до підозрюваних, які переховуються від слідства – Ред.). Однак, коли в березні обвинувальний акт передали до все того ж Печерського райсуду, то виявилося, що в цій установі неможливо організувати колегію для її розгляду по суті. Справа в тім, що провадження стосовно колишніх президентів України мають низку вимог щодо суддів. По-перше, необхідно сформувати колегію в складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. По-друге, є загальна вимога про заборону суддям брати участь у розгляді справ, якщо їх уже залучали в якості слідчого судді на етапі досудового розслідування. Виявилося, що у Печерському суді залишилося тільки двоє суддів, які відповідають цим вимогам – Наталя Васильєва та Галина Матійчук, а цього недостатньо для формування колегії. Таким чином справа потрапила на розгляд в Апеляційний суд Києва, який 28 березня передав її на розгляд в Оболонський райсуд столиці.

Захист Януковича виступив проти цього та хотів розгляду саме у Печерському суді. Зі скаргами на рішення передати справу на Оболонь адвокат Януковича Віталій Сердюк дійшов до Вищого спеціалізованого суду (ВССУ). Сердюк мотивував це чисельними, на його думку, порушеннями закону під час визначення колегії суддів в Оболонському суді, а також тим, що ГПУ чинить тиск на суддів цієї установи через справи щодо незаконних рішень проти учасників Революції Гідності. Судді ВССУ відхилили клопотання та назвали аргументи Сердюка «припущеннями».

Адвокат Віталій Сердюк. Фото: Станіслав Козлюк

У той час, коли ВССУ відхилив клопотання Сердюка, в Оболонському суді колегія суддів вже встигла провести підготовче засідання. Хоча й тут ситуацію важко назвати безхмарною. У квітні суд сформував колегію у складі головуючого Владислава Дев’ятка, Дмитра Камбулова та Максима Тітова. Проте вже наприкінці того ж місяця Камбулов звільнився з посади судді за власним бажанням. Щоправда, його дуже швидко замінили на Костянтина Васалатія.

Спеціальне судове провадження

Перше завдання, яке необхідно було виконати представникам обвинувачення в особі прокурорів Руслана Кравченка та Максима Крима – це домогтися процедури спеціального судового провадження (ССП), ширше відомого як «заочний суд». Процедура стала можливою після нещодавніх змін до Кримінально-процесуального кодексу, а її опоненти кажуть, що закон прописано спеціально «під Януковича». За аналогією зі спеціальним досудовим розслідуванням, таке провадження здійснюють стосовно підсудних, які переховуються від слідства та оголошені у міждержавний або міжнародний розшук.

Фото: Станіслав Козлюк

«27-річний захисник честі і гідності української нації у суді», як свого часу назвав Руслана Кравченка генпрокурор Юрій Луценко, оголосив клопотання про призначення ССП вже на самому початку засідання 29 червня. Сторона захисту очікувано заперечила. Не тільки щодо клопотання, але й стосовно всього процесу, включно з найменшими нюансами. Власне, заперечення усього видається головною тактикою, яку взяв на озброєння захист Януковича. Коли Печерський суд відмовлявся від справи – захист Януковича був проти, коли справу приймав Оболонський райсуд – захист Януковича був так само проти.

«Судді Тітов і Васалатій перебувають під тиском через наявність проваджень у Вищій Раді Правосуддя, які досі не розглянуті. Деякі з них по півроку лежать. По кожній скарзі суддя може бути підданий тиску і покаранню, аж до звільнення. Ми вважаємо, що до кінця розгляду справ у ВРП справедливий суд неможливий», - почав свій виступ адвокат Віталій Сердюк. Після цього він також висловив зауваження до дій головуючого, який нібито не надав захисту можливості долучити матеріали, які мають велике значення з огляду на можливе призначення ССП. Окрім того, суддя назвав Януковича «обвинуваченим», що також не відповідає дійсності на думку його захисту: «Обвинувальний акт і матеріали не були вручені згідно закону через неправильні дії прокурора. Янукович сьогодні - не обвинувачений».

«Наразі суддям колегії невідомо про наявність проваджень ВРП тому про тиск не може йти мови, а особа стає обвинуваченою після надходження обвинувального акту до суду», - відповів на це суддя Владислав Дев’ятко.

Загалом, перша частина засідання 29 червня нагадувала баталію саме між захистом Януковича і суддями, які постійно сперечалися з усіх питань. Прокурори Кравченко і Крим рідко долучалися до розмов. Іноді це виглядало так ніби сторони процесу змінили позиції і на боці обвинувачення виступають захисники Януковича, прокурори сидять на лаві підсудних, а Дев’ятко – їхній адвокат.

Прокурори Кравченко (ліворуч) і Крим. Фото: Станіслав Козлюк

«24 травня прокурор групи прокурорів Юрій Луценко у Верховній Раді заявив, що особисто доводитиме вину Януковича. Однак Луценко неодноразово не прибув на засідання без поважних на те причин. Тому він має понести дисциплінарну відповідальність через рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури. Він не з’явився 26 та 29 червня. Це неповага до суду», - пішов у наступ Сердюк.

«Уточніть, ви вважаєте що прокурори Крим і Кравченко не справляються зі своїми обов’язками?» - запитав Дев’ятко.

«Він обіцяв прийти і публічно обвинувачував Януковича», - наполягав Сердюк.

«Я не почув відповіді на запитання», - парирував Дев’ятко.

«Ці прокурори також перебувають під тиском…» - не зупинявся адвокат Януковича.

Читайте також: Під акомпанемент затримань: як пройшов звіт Луценка у Раді

У подібному ключі відбувалася вся перша частина засідання. Щодо суті справи, то загалом звести аргументи захисту Януковича можна до наступного: причина неявки Віктора Януковича до суду – поважна, оскільки існує реальна небезпека його життю на території України, а тому призначати ССП не можна в жодному разі. Підтвердити небезпеку можуть сім охоронців Януковича часів його президентства та пілот, який перевозив гаранта 22 лютого 2014 року – він нібито чув погрози диспетчерів застосувати військову авіацію проти президентського борту.

«Суть клопотання зрозуміла. Вони розкажуть про можливий замах на Януковича 22 лютого (2014 року – Ред.)?» - запитав суддя.

«Також вони мають інформацію про існуюючу загрозу життю Януковича», - відповів Сердюк.

«Обґрунтуйте, яка саме загроза?»

«Я не можу казати за них, але вони давали покази та інформацію про можливу загрозу з боку представників нинішньої влади у випадку перетину кордону… пояснення надані неодноразово… Є навіть фотоматеріали кулі і магазину охоронця, який постраждав від нападу».

«Але ж це стосується 22 лютого».

«Зрозумів, але ці свідки мають відомості про загрозу і на даний час»

«Ви їх у липні 2016 року опитували у Москві?

«Так. Деякі особи в Москві, деякі у Києві».

Після цього суд відхилив клопотання, зазначивши, що заяви 2016 року нині перевіряє прокуратура.

Колегія суддів на чолі з Владиславом Дев’ятком. Фото: Станіслав Козлюк

Інше питання, яке обговорювали під час засідання – можливість присутності Януковича у режимі відеоконференції. Раніше суд надав змогу екс-президенту вийти на зв'язок через Skype або інші подібні програми у зручний для нього і захисту спосіб. Однак захист Януковича таке не влаштовує. Вони бажають, щоб відеоконференцію організували офіційно, як це було 28 листопада 2016 року під час засідання Святошинського райсуду, коли екс-президенту й оголосили підозру. Для цього необхідно, щоб ГПУ звернулася до Росії з клопотанням про сприяння в організації такої конференції. На думку обвинувачення, за обставин, коли розглядається справа про зраду на користь РФ – це неможливо.

Читайте також: Нестримне бажання Януковича

Зрештою, після кількох годин протестів та заяв захисту Януковича, суд ухвалив все ж таки призначити процедуру спеціального судового провадження та одразу перейшов до зачитування обвинувального акту.

Януковича обвинувачують у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та плануванні, підготовці, розв'язуванні та веденні агресивної війни (організаторами цих злочинів прокуратура вважає неназваних поки що російських посадовців), а також у держраді. Окрім того, з обвинувального акту стало відомо, що чи не головним доказом проти Януковича є його відоме письмове прохання до Владіміра Путіна застосувати в Україні війська. На це налаштовує навіть оформлення прес-центру, який облаштували у приміщенні прокуратури неподалік Оболонського райсуду. Там спеціально розвісили великий плакат із цитатами з цього звернення. За зраду України Янукович нібито отримав неназвані поки що «преференції» для проживання на території РФ.

При цьому зачитування обвинувального акту тривало понад годину. У ньому встигли згадати про обов’язки Януковича на посаді президента, його присягу народу України, Акт проголошення незалежності та детально переповісти епізоди анексії Криму. Також у обвинувальному акті йдеться про збитки від анексії у «понад  1 трильйон 80 мільярдів 352 мільйони гривень». Щоправда, не зазначено чи ляже відшкодування цієї суми на плечі екс-президента.

Після зачитування акту захист Януковича поставив три чи не найбільш логічні з усього сказаного ними за цей день питання: по-перше, чи слідує з нього, що станом на березень 2014 року, коли Янукович звернувся до Путіна, він все ще перебував на посаді діючого президента України; по-друге, які саме преференції у Росії він отримав; і нарешті, звідки взялася сума у понад трильйон гривень, якщо оцінки вартості майна у матеріалах справи немає.

Логічні відповіді на ці питання обвинуваченню і доведеться надати у наступні місяці. Якщо, звісно, справа не перетвориться виключно на політичне шоу, вигоди від якого можуть отримати і Янукович і нинішні українські політики. Річ у тому, що сторони анонсували виклик до суду понад 280 свідків на двох, значна частина з яких – діючі посадовці. Тому ризик того, що у стінах Оболонського суду з’явиться конкурент нині популярним на українському телебаченні ток-шоу за участі політиків – високий.

Щоправда, згідно рішення суду, свідків опитуватимуть тільки після дослідження речових доказів у справі. Їх сторони мають надати до 5 липня. Наступне засідання призначене вже на четвер, 6 липня.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Перша фаза переговорів про вихід Великої Британії з ЄС виявилася важкою. Але друга ще й не почалася
    17 грудня, The Economist
  • Добротна будівля початку ХХ століття на розі Миру й Грецької з дерев’яною вивіскою «Izba-читальня». «Youth has no age», — читаємо напис на вхідних дверях і такий самий високо на стіні над баром усередині.
    17 грудня, Ганна Чабарай
  • У багатих країнах дерева відвойовують територію. Розширення лісів не завжди популярне, але воно триватиме
    16 грудня, The Economist
  • Модернізована лісопереробна промисловість Білорусі лишається зоною ризикованого інвестування
    16 грудня, Сяргєй Пульша
  • Що заважає розвиватися лоукост-перевезенням в Україні
    16 грудня, Максим Віхров
  • Москва активно використовує право вето в Радбезі ООН. Що це говорить про її позиції на міжнародній арені
    16 грудня, Олександр Костриба
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.