Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 червня, 2017   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

Скористатися нагодою

Щойно українські парламентарі вирішили серйозно зайнятися державними справами й перш, ніж розчинитися в екзотичних принадах літа, попрацювати на благо народу, який вони так сердечно й щиро люблять, як трапилася халепа.
Матеріал друкованого видання
№ 23 (499)
від 8 червня
Скористатися нагодою
Фото: УНІАН

Стокгольмський арбітражний інститут підсунув їм справжню свиню. За інших обставин, звісно, це рішення можна було б тільки вітати. Адже нарешті спір між Нафтогазом і Газпромом за газові контракти 2009 року вирішено на нашу користь. Тільки невже з цим чудовим подарунком не можна було почекати хоча б до середини липня? Коли країна порине в традиційний анабіоз, а політики нарешті зникнуть з трибун та екранів. Чекали ж не один місяць, почекали б іще. І нічого нікому не сталося б. Верховна Рада прийняла б усі необхідні законопроекти, яких накопичилося чимало. Наприклад, про регулювання закупівельної ціни на молоко та підтримку села, про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, про приватну ветеринарну практику, безпечність та гігієну кормів і припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Розглянула б зміни до Земельного, Бюджетного, Водного та Кримінального кодексів, можливо навіть, з упровадженням смертної кари як виду покарання за корупційні злочини (таке пропонує вождь найпростіших Каплін), запустила б реформу медицини, цілком імовірно, просунулася б у напрямку оновлення судової системи і, нарешті, щось таки вирішила в пенсійній сфері, внісши, скажімо, зміни до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загаль­но­обов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій.

Читайте також: Точка втрати рейтингу

А ще чекають своєї черги проекти законів про установу бізнес-омбудсмена та державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного й плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також про розповсюдження та рекламу електронних сигарет. Кров з носа потрібно внести зміни до актів, які регламентують гуманне ставлення до тварин, про містобудівну діяльність, а також поводження з відходами. Унесено в плани розгляд змін законодавства стосовно статусу й соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стосуються підвищення рівня соціа­льного захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також щодо підвищення ефективності процедур банкрутства, загально­обо­в’язкового державного пенсійного страхування і, звісно, надто чутливі зміни до Конституції щодо недоторканності народних депутатів України та суддів і щодо децентралізації? Врешті, чимало яких іще добрих справ глобального масштабу можна було б зробити, якби не такий от сюрприз.

Щоб там хто казав про неможливість позачергових парламентських чи президентських виборів, саме під їх знаменням нині відбуваються всі більш-менш значимі та гучні події в країні

Попри свій показовий позитив, уся ця історія надто нагадує підлу провокацію. Адже тільки дурень не міг би передбачити, що почнеться на українській політичній кухні відразу після оприлюднення такого рішення. З одного боку, це перемога, але з іншого: газ та ціна на нього віддавна є болючою темою в Україні, а тут іще купа питань, рішення по яких і приймати особливо не хочеться, і консенсусу знайти неможливо — омбудсмени всілякі, ЦВК. Ну, а якщо вірити останнім соціологічним дослідженням, які демонструють суттєво присілий рейтинг чинного президента на тлі повільного, але впевненого зростання популярності лідера однієї з опозиційних фракцій, то й пояснень ніяких не треба. Справжнісінький тобі «Шатун 2.0». Адже відволікти увагу та перевести стрілки — чи не єдиний вихід із ситуації, що склалася. Загальмувати всі процеси, перетворивши весь конструктив у, вибачте за відвертість — срач, — і справу вирішено. Старий перевірений метод. А там, дивись, і якась ідея як викручуватися вигулькне.

Хто можливі автори цієї цинічної провокації, неважко здогадатися. Хто отримувач вигоди — також. Варто лише подивитися, проти кого спрямовано удар, і логічний ланцюжок вимальовується сам собою. Погляньте, як накинулися відразу на Юлю Тимошенко з усіх боків, цькують, звинувачують. А вона ж, сердешна, рятувала тоді країну від замерзання. Ніхто й не цікавиться, чого їй, бідненькій, тоді вартувало витиснути з кровожерного Путіна той контракт. Побули б ті всі, невдячні скотиняки, в її шкурі там, у Кремлі… І невже завалити Юлію Володимирівну, яка дихає в спину Петру Олексійовичу, основне завдання Стокгольмського арбітражу, а не якийсь там пошук істини й відновлення історичної справедливості? Не хочеться в це вірити. Та й як вдалося там, у Стокгольмі, домовитися за таку послугу? Там же правосуддя не те, що в нас…

Читайте також: Як парламент відкладає важливі рішення

Звісно, це злий жарт, арбітраж тут ні при чому. Але здатність українських політиків використовувати у своїх ігрищах будь-які приводи, аби шоу тривало, таки сумна реальність. Щоб там хто казав про неможливість позачергових парламентських чи президентських виборів, саме під їх знаменням нині відбуваються всі більш-менш значимі та гучні події в країні. Ставку знову зроблено на піар, причому всіма гравцями. І не важливо, коли хоч якісь вибори насправді будуть, восени чи за два роки, маніпуляції уже набирають обертів.

Президент вірить, що ще має шанс виправити ситуацію, треба лише обеззброїти основних опонентів і привабити потенційного виборця чимось вартісним. Із реформами й життям по-новому не дуже складається, то чому б не виїхати на державницькій проблематиці з соціальним відтінком? Справжніх рятівників нації завжди люблять. Але і Юлія Тимошенко не гірший рятівник. Треба лишень пояснити, що газ за її контрактом коштував дешевше, долар вартував менше, а ціни взагалі були казково доступні. Популізм теж непоганий інструмент. Тим паче лідерка «Батьківщини» як ніхто знає, що її справжній виборець нікуди не подінеться: він вірний і все прощає. Головне, перетягти на свій бік усіх заблукалих овець, які перекинулися колись хто до Ляшка, хто до «Самопомочі», хто взагалі, прости Господи, до Рабиновича. Ляшко й Рабинович теж, до речі, не в тім’я биті. Покупець на такий товар, виявляється, не лише є — його хоч гать гати! Варто лишень гнати потрібну ахінею й результат гарантований. Ну а всі решта, вони теж не проти взяти участь, головне — зрозуміти, куди вітер подує, і вчасно запропонувати свої послуги.

Читайте також: На нове коло. Що відбувається у Раді

На жаль, судячи з настрою депутатів, особливої роботи, як і вагомих результатів від неї, очікувати наразі не варто. Залишилося всього два з хвостиком пленарні тижні. Відважитися на прийняття якихось доленосних законів, як от медичної реформи, розгляд якої анонсовано на четвер, вони, звісно, можуть, тільки от чи набереться потрібна кількість адекватних, здатних зрушити з місця цей не підйомний тягар, велике питання. І проблема не лише в конфліктах інтересів, відсутності голосів, потужному лобі — усе набагато сумніше. У такому гальмуванні та імітації, схоже, зацікавлені як в уряді, так і в Адміністрації президента. Ідеться ж по суті про потребу зруйнувати систему, яка їх влаштовує.  


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено