Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 травня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Як парламент відкладає важливі рішення

Народні депутати тихцем та без особливих проблем для себе провалили законопроект, який міг стати революцією у кримінальному законодавстві.
Як парламент відкладає важливі рішення

«Я звертаюся до вас та прошу: ухваліть нарешті закон про корупційні проступки. Це на 30% знизить навантаження на слідство», - так Юрій Луценко під час звіту у Верховній Раді 24 травня завершує відповідь на питання про стан вуличної злочинності, який за словами самого генпрокурора, вкрай поганий. У цей момент депутат Мустафа Найєм з місця показує характерний жест руками голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрію Кожем’якіну. Іронічний жест можна розшифрувати як «давай, пошвидше, влада ж дає добро». Кожем’якін у відповідь тільки посміхається та розводить руками.

За день до цих подій, 23 травня, відбулося рядове пленарне засідання Верховної Ради. У той день депутати зосередилися передусім на медійній сфері. У центрі уваги ЗМІ опинилося, зокрема, запровадження 75% квот на мовлення українською на телебаченні. Також нардепи до перерви ухвалили кілька законів щодо реклами та, у першому читанні, закон, що зобов’язує мовників зберігати записи ефірів один рік на випадок позовів щодо спростування недостовірної інформації. З цього переліку у порядку денному вирізнявся один законопроект, який не стосувався ані сфери медіа, ані застосування мови.

Маніпуляції з порядком денним

Законопроект 2897 із довгою назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків» станом на 23 травня пролежав у Раді рівно два роки. З його назви важко зрозуміти, що йдеться про одну з найважливіших реформ у правоохоронному секторі, про яку ведуть дискусії вже п’ять років, від часу ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу ще за часів Віктора Януковича.

Знайти в Україні когось, хто відкидає саму цю ідею – надзвичайно складно, якщо взагалі можливо. Однак, коли справа доходить до ухвалення рішення – чогось завжди бракує.

Читайте також: На нове коло. Що відбувається у Раді

 «Я розкажу про законопроекти, які слід було б винести на розгляд. Минулого тижня у мене була зустріч зі спеціальним представником генсека Ради Європи Режі Брійя. Він окремо наголосив на одному законопроекті - 2897. Це законопроект про запровадження кримінальних проступків, який сьогодні вкрай необхідний, щоб розвантажити правоохоронний блок. Просить генпрокурор, просить голова Нацполіції, просить СБУ, але ніхто не чує у Верховній Раді. Повторюю ще раз. Ми зобов’язані перед Радою Європи, а також є чітка вимога Кримінально-процесуального кодексу», - заявив голова комітету Андрій Кожем’якін під час Погоджувальної ради в парламенті у понеділок, 22 травня. Після цього нардеп назвав ще кілька законопроектів, які також важливо розглянути якнайшвидше.

«Я би попросила секретаріат ці питання підготувати і, можливо, на наступний тиждень ми якраз блоком і розглянули б законопроекти, що стосуються забезпечення правоохоронної діяльності», -відповіла на це заступник голови парламенту Ірина Геращенко, яка вела засідання.

«Розглянути блоком» - означає винести на розгляд парламенту низку законопроектів однієї тематики, щоб депутати могли сконцентруватися саме на цій сфері у конкретний робочий день. Власне, саме так і відбулося 23 травня, коли нардепи ухвалили цілу низку «медійних» законопроектів. Незважаючи на домовленості під час Погоджувальної ради, одразу за ними у порядку денному містився й законопроект 2897. Не блоком з іншими, а окремо.

Про що йдеться

Усі правопорушення в Україні діляться на кримінальні та адміністративні. Інформація про них відповідно зведена у два кодекси – Кримінальний (КК) та Адміністративний (КУПАП).

У 2012 році, ухвалюючи новий Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), автори передбачили запровадження нового інституту кримінальних проступків. Відтоді і аж до сьогодні – це єдиний документ в українському законодавстві, де згадано такий термін. У законодавстві створили суперечність, наслідки якої набули загрозливих форм.

Читайте також: Між бажанням та спроможністю

КПК передбачає, як саме мусить діяти слідчі під час розслідування того чи іншого злочину. Інакше кажучи, у ньому формалізовано процедуру, виходити за межі якої слідчий не може. Водночас кримінальні проступки, за задумом авторів КПК, це тип злочинів, які не несуть особливої загрози для суспільства, тому для них передбачили «полегшену» форму досудового розслідування – дізнання.

Детальніше про це Тижню розповів Директор Центру стратегічних справ УГСПЛ та адвокат Михайло Тарахкало: «Питання в тому, що на розслідування кожного злочину витрачається певна кількість ресурсів. Ці ресурси не беруть із повітря, це кошти платників податків. Наші з вами кошти. Є такі злочини як убивства, тяжкі тілесні ушкодження, які дійсно важливо розслідувати повно та витрачати максимум ресурсів. Однак багато злочинів, які зараз закріплено у Кримінальному кодексі, за своєю суспільною небезпекою не є достатньо серйозними, щоб розслідувати їх за повною процедурою та витрачати повний об’єм ресурсів. У той же час, таку категорію злочинів із тих чи інших причин не можна переносити у категорію адміністративних правопорушень, де можлива найбільш проста схема притягнення до відповідальності. Це дещо середнє. Правопорушення, на які можна витрачати якомога менше ресурсів, а суспільство не зацікавлене у тому, щоб за ці правопорушення були дуже серйозні покарання. (Запровадження кримінальних проступків – Ред.) збереже велику кількість грошей та допоможе «розвантажитися» правоохоронним органам».

За його словами, станом на сьогодні слідчий не має жодних підстав віддавати перевагу в розслідуванні того чи іншого злочину. Інакше кажучи, слідчий за однією процедурою та з однаковим завзяттям та витратою ресурсів і часу змушений розслідувати як вбивство, так і дрібну крадіжку.

«Зараз немає жодних підстав, які б надавали можливість тому ж слідчому віддавати приорітет розслідуванню вбивства перед незначним злочином, який пов’язаний, скажімо, зі зберіганням незначної кількості наркотичних речовин. Для мене вибір очевидний, я думаю і для інших також», – каже Тарахкало.

За інформацією іншого співрозмовника Тижня, радника міністра внутрішніх справ Івана Варченка, середньомісячне навантаження на одного слідчого сьогодні становить близько 500 справ. Порахувати точно, яку кількість складають тяжкі злочини – неможливо. Однак за статистичною інформацією про загальну кількість відкритих на рік проваджень, середня кількість тяжких злочинів становить близько 25%, натомість кількість таких як дрібні крадіжки, шахрайства або легкі тілесні ушкодження – близяться до половини.

Читайте також: Терапія президентської партії

Склалася ситуація, коли кожен слідчий віддає перевагу в розслідуванні на власний розсуд. Якщо працівник сумлінний – то звісно він розслідуватиме складний злочин. Якщо ж ні – то «працюватиме на статистику» і закриватиме стоси легких проваджень. Тому запровадження кримінальних проступків мало б не тільки спростити роботу слідчого, а й дисциплінувати його та надати більше часу для розслідувань насправді важливих справ. Натомість справи про дрібні правопорушення, які часто є очевидними, швидше передавали б до суду.

Інша важлива річ, яка частково залежить від запровадження кримінальних проступків – гуманізація покарань за ці правопорушення. Йдеться про те, щоб зняти вірогідність засудження особи до тюремного ув’язнення за скоєння незначного злочину, наприклад, ті ж побутові бійки або зберігання незначної кількості наркотичних речовин. Здатність української пенітенціарної системи до виправлення людей оцінили самі ж депутати Верховної Ради, які нещодавно скасували закон Савченко, який дозволяв засудженим швидше виходити на волю. Рівень рецидиву злочинів в Україні дійсно дуже високий. Відповідно, запроторюючи людину за ґрати за легкий злочин, суспільство з високою долею вірогідності отримує особу, яка коїтиме нові злочини.

Закон про кримінальні проступки пропонував скасувати можливість тюремного ув’язнення за такі типи злочинів. Натомість людей карали б штрафами, виправними роботами та службовими обмеженнями.

Хороший-поганий законопроект

Коли у залі Верховної Ради дійшла черга до розгляду проекту 2897, то до великої перерви у засіданні залишалося близько 15 хвилин. На практиці це часто означає, що й до того неповна зала парламенту ще більше пустішає. Багато депутатів у кулуарах в цей час роздавали коментарі ЗМІ про запровадження мовних квот та вихваляли себе з різних боків.

Законопроект у залі представив особисто голова комітету Андрій Кожем’якін. Під час промови він наголосив на тому, що документ неодноразово обговорювали з експертами Ради Європи, які залишили позитивні відгуки про нього. Також Кожем’якін згадав, що депутати працювали над удосконаленням проекту понад рік і поставив цю роботу в приклад іншим депутатам: «Так, дійсно довго, рік. Але це була насправді плідна робота з усіма юридичними інституціями України: академіями, МВС, СБУ… Комітет ухвалив рішення ухвалити законопроект за основу. Але! Коли ми провели консультації з МВС, СБУ і ГПУ, до речі генпрокурор є одним з авторів цього законопроекту, коли був депутатом, то ми дійшли висновку, що законопроект потрібно доопрацювати, зробити якіснішим і професійнішим. Тому є пропозиція доопрацювати цей законопроект та відправити його на повторне перше читання».

За інформацією низки опитаних Тижнем народних депутатів, рішення зачекати із ухваленням документу ухвалили через те, що МВС вирішило внести на розгляд Ради альтернативний законопроект на ту ж тематику. Згодом підготовку такого документу підтвердив і радник голови МВС Іван Варченко.

Читайте також: Терапія президентської партії

За його словами, у процесі доопрацювання документ став занадто навантаженим, що нівелює основну ідею – спрощення роботи слідчого. Як приклад він наводить те, що до числа кримінальних проступків потрапило близько 180 правопорушень, які раніше регулювалися КУПАП (Адміністративним кодексом, який передбачає найпростішу процедуру розслідування – Ред.). «Слідчі мали розглядати це не у вигляді спрощеної процедури, як передбачалося, а за загальною процедурою розробки та отримання усіх доказів – тобто експертизи, свідки та інші процедури, у тому числі в очевидних справах», - каже Варченко та додає, що у такому разі навантаження на слідчих зросло б із 500 до тисяч справ на місяць.

Законопроект 2897 за два роки в Раді дійсно став завеликим. Сумнівно, що з документом у понад 600 сторінок повністю ознайомився навіть кожен фахівець. Крім того, документ фактично передбачає створення нового Кримінального кодексу, адже не тільки додає до нього велику кількість нових норм, а й змінює існуючі. Багато пропозицій різко критикують. Зокрема, той же Варченко зазначає запропонований принцип визначення розміру штрафів залежно від майнового стану обвинуваченого: «Це неприйнятно у демократичному суспільстві, у суспільстві, яке пропонує ринкову логіку розвитку. Таким чином, ми каратимемо людину за те, що вона намагається заробляти більше грошей і накладатимемо на неї більші штрафи».

Однак проблема рішення Ради 23 травня зовсім не в суперечності законопроекту 2897. Важливо те, як саме парламент учинив із обговоренням законопроекту, який готували два роки та який прямо впливає на життя кожного громадянина. Під час і без того куцого обговорення документу, яке зайняло 10 хвилин, окремі депутати закликали янайшвидше провести голосування, адже засідання затягнулося. Також про те, що нардепи не надто заглибилися у тему свідчить те, що окремі представники «Народного фронту» (саме вихідцем із цієї фракції є чинний голова МВС Арсен Аваков) ще вранці заявляли про підтримку законопроекту як особисто, так і всією фракцією.

У результаті законопроект поставили на голосування за основу, під час якого він набрав 113 голосів. Після цього документ спробували направити на повторне перше читання, як і пропонував Кожем’якін, однак тут сталося найцікавіше. Депутатам не вистачило сил зробити і це, також голосів забракло і за пропозицію відправити проект суб’єкту законодавчої ініціативи. Це б не мало великого значення, якщо документ дійсно не мав підтримки депутатів, а МВС готує новий. Однак такий результат призвів до серйозної процедурної проблеми. Законопроект вважається відхиленим. Це означає, що будь-який проект на цю тематику точно не розглянуть повторно на поточній сесії Верховної Ради та навряд чи зможуть підготувати до наступної чергової сесії парламенту, яка почнеться у вересні та триватиме до січня 2018 року. Це означає, що навіть у разі наявності всіх сприятливих обставин будь-який проект про кримінальні проступки з урахуванням всіх процедурних моментів знову потрапить на розгляд депутатів у сесійній залі щонайменше за рік. До того часу слідчим доведеться поратися з наявним об’ємом навантаження та самостійно визначати порядок розгляду справ. За цей час виповниться вже шість років відколи норма КПК про кримінальні проступки нічим не підкріплена законодавчо.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
  • 2017-го минає 25 років як відкрився український офіс глобального лідера юридичних консалтингових послуг, міжнародної компанії Baker McKenzie. На святкування цієї річниці до Києва завітав виконавчий директор компанії Пол Ролінсон, із яким Тиждень розмовляв про глобальні економічні тенденції та пов’язані з ними юридичні виклики.
    20 жовтня, Любомир Шавалюк
  • Учасниця 83-го Міжнародного Конгресу PEN, виконавчий директор Південноафриканського PEN-клубу, дисидентка часів апартеїду Мерґі Орфорд розповіла Тижню про досвід насильства та вразливість демократії, російські впливи в ПАР, біженців і природу криміналу.
    20 жовтня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено