Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 травня, 2017   ▪   Денис Казанський   ▪   Версія для друку

Казус Бойка. Чому влада не карає функціонерів Януковича

18-го травня, Верховна Рада не змогла дати достатньо голосів за проект постанови РНБО, яким пропонувалося ввести санкції проти Віктора Януковича та його оточення. Проект постанови №5350 кілька разів ставили на голосування, однак він так і не зміг набрати потрібної кількості голосів. У підсумку в парламенті знайшлося лише 206 депутатів, які виявили бажання його підтримати.
Казус Бойка. Чому влада не карає функціонерів Януковича

Провину за провал голосування громадськість поклала в першу чергу на правлячу фракцію Блоку Петра Порошенка, оскільки відразу 35 депутатів з цієї фракції не дали свої голоси на підтримку законопроекту. Цих голосів у підсумку й не вистачило для того, щоб все-таки ввести санкції проти Януковича, Азарова, Пшонки, Іванющенка та інших яскравих представників знесеного Майданом режиму. Адже якщо від Оппоблока та «Відродження», які складаються з колишніх «регіоналів», ніхто не чекав підтримки санкцій, то БПП був просто зобов'язаний голосувати.

Втім, якщо розібратися в ситуації, стає ясно, що нічого дивного не відбулося. Більшість депутатів, які відмовилися голосувати за санкції, представляють колишню партію УДАР. У кулуарах таку позицію «ударівці» пояснюють просто - серед інших у списку санкцій значиться ім'я Дмитра Фірташа, якого називали спонсором партії Віталія Кличка. Здавалося б, УДАРу, як самостійної політичної сили, давно не існує. Однак, в день голосування привид цієї партії блукав у кулуарах парламенту.

Зі схожої причини не голосував за санкції і нардеп Олег Недава, який вважається людиною Юрія Іванющенка та відкрито підтримує його на своїх брифінгах. Фракція БПП у своїй заяві позицію Недави по Іванющенку засудила, але далі слів справа так і не пішла. Окремо варто відзначити також відсутність в списку тих, хто голосував, представника президента в парламенті та дружини Генерального прокурора Ірини Луценко. Ця обставина також не виглядає випадковою на тлі очевидного «зливу» справи Іванющенка прокуратурою.

Читайте також: Верховна Рада відхилила проект постанови за санкції проти Януковича та його оточення

Скандальне голосування у Верховній Раді за часом майже збіглося з іншим, не менш резонансним інцидентом. 16 травня прес-секретар Юрія Луценка Лариса Сарган заявила, що ГПУ не знайшла доказів причетності Юрія Бойка до розкрадання коштів під час закупівлі легендарних «вишок Бойка» у 2011 році і не планує оголошувати йому підозру.

"Слідством на даний час не встановлено фактів підписання від імені Бойка Ю.А. документів (наказів, листів, протоколів, погоджень тощо) щодо проведення закупівель СПБУ, а допитані в ході досудового розслідування свідки про безпосередню його причетність до злочинної схеми закупівлі платформ за завищеними цінами не повідомляли, у звязку з чим прямих доказів щодо такої участі не здобуто і проект повідомлення про підозру не складався", - говорилося у докладній записці на им'я Генпрокурора Юрія Луценка, скан якої оприлюднила Сарган.

На цей крок прес-секретарка Луценка пішла після того, як народний депутат Сергій Лещенко в черговий раз звинуватив ГПУ в навмисному зливі справи Юрія Бойка. В ході свого брифінгу Лещенко заявив, що за рік перебування на посаді Генпрокурора Луценко, він фактично вивів Бойко з-під удару.

«Луценко не тільки нічого не вжив для притягнення Бойка до відповідальності, але й навіть поховав ті розслідування, які були відносно Бойка зроблені в нетрях прокуратури до приходу Луценка на посаду”, - заявив Лещенко.

При цьому він показав подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Юрія Бойка. За словами Лещенка, документ був підготовлений ще у 2015 році, але тодішній Генпрокурор Шокін заблокував його. Після того як Шокіна відправили у відставку, а замість нього призначили Луценка, Лещенко надіслав новому Генпрокурору копію подання та став розпитувати про хід справи, але Юрій Віталійович відмовився визнати, що розслідування проти Бойко взагалі існує.

Читайте також: Що топ-політики обіцяють і як за це (не) голосують

“Очевидно, існує корупційна змова на рівні генерального прокурора та керівництва Опозиційного блоку”, - підкреслив Лещенко.

Цікаво, що в Генпрокуратурі існування документа, який демонстрував Лещенко, не визнають взагалі. Але як би там не було, незалежно від того, існувало подання чи ні, факт залишається фактом - справу Бойка поховано.

Ще в березні на свободу вийшов колишній заступник голови правління НАК "Нафтогаз України" Олександр Кацуба, який вважався ключовим свідком у справі вишок Бойка. Кацуба уклав угоду зі слідством, виплатив державі цілих 100 млн грн в якості компенсації (при тому, що за матеріалами слідства збиток Україні було завдано у розмірі 800 млн доларів) і отримав умовний термін. Цією угодою ГПУ по суті остаточно закрила питання «вишок Бойка», оскільки головним організатором корупційної схеми Кацуба назвав втікача Сергія Курченка. Олігарха, недосяжного для українського правосуддя, зробили крайнім у всій цій історії, що виявилося дуже зручно як для представників влади, так і для тих членів команди Януковича, що залишилися в Україні. Немає людини - немає проблем.

Сам Юрій Бойко, який на момент афери з вишками займав пост віце-прем'єра, а також міністра палива та енергетики, за версією правоохоронців дивовижним чином виявився не замішаний у всіх цих корупційних схемах.

На жаль, звинувачення у «договірняку» з представниками режиму Януковича, які часто лунають останнім часом на адресу президента та його людей, в черговий раз знайшли своє підтвердження на практиці. І справа не тільки у саботажі голосування по санкціям щодо Януковича, Фірташа та Іванющенка, та зливі справи вишок Бойка. На додаток до цього можна згадати ще й знаменитий тариф Роттердам +, який був прийнятий в інтересах Рината Ахметова (до речі, на відміну від Фірташа, його чомусь не було в санкціонному списку) і дивну домовленість з Наталією Королевською, якій дозволялося вивозити з України до ОРДЛО лом кольорових металів. А про «регіоналів», що брали участь в розпалюванні воєнних дій на сході України та організації незаконного «референдуму», вже написано стільки, що немає сенсу зайвий раз згадувати.

Читайте також: Андрій Левус: Суспільство може допомогти владі боротися з корупцією, якщо сфокусується на конкретиці

Секретом такого взаєморозуміння між колишніми соратниками Януковича та представниками нинішньої влади не обов'язково може бути корупція. Не секрет, що Юрій Бойко розглядається Адміністрацією президента в якості зручного кандидата у другий тур майбутніх виборів. Вважається, що такий кандидат буде для Порошенка набагато зручнішим, ніж Юлія Тимошенко, яка має шанси виграти другий тур у діючого гаранта. З цієї причини Порошенко може спеціально підігравати Опозиційному блоку.

Така тактика зовсім не є новою. В новітній історії України вже був випадок, коли президент Ющенко після сварки з Юлією Тимошенко аналогічним чином допоміг піднятися побитому суперникові Віктору Януковичу, щоб не дати суперниці надмірно підсилитися. Залишається тільки сподіватися, що загравання Порошенко з регіоналами не приведе до аналогічних сумних наслідків для країни.

Останні події показують, що виключати повторення такого варіанту розвитку подій не можна. Особливо привільно представники Оппоблоку почувають себе у південних та східних регіонах України. І сьогодні ніхто не може дати гарантію, що в майбутньому вони не спробують повторити того, що намагалися зробити в 2014-му.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
  • 2017-го минає 25 років як відкрився український офіс глобального лідера юридичних консалтингових послуг, міжнародної компанії Baker McKenzie. На святкування цієї річниці до Києва завітав виконавчий директор компанії Пол Ролінсон, із яким Тиждень розмовляв про глобальні економічні тенденції та пов’язані з ними юридичні виклики.
    20 жовтня, Любомир Шавалюк
  • Учасниця 83-го Міжнародного Конгресу PEN, виконавчий директор Південноафриканського PEN-клубу, дисидентка часів апартеїду Мерґі Орфорд розповіла Тижню про досвід насильства та вразливість демократії, російські впливи в ПАР, біженців і природу криміналу.
    20 жовтня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено