Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 травня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Церковні питання: що призвело до протестів УПЦ МП у Києві

Що пропонують у «релігійних» законопроектах Ради та чому вони викликали обурення передусім представників однієї конфенсії.
Церковні питання: що призвело до протестів УПЦ МП у Києві

Зранку 18 травня кілька жінок швидко йдуть від станції метро «Арсенальна» у Києві  в напрямку Маріїнського парку. Іноді вони навіть збиваються на біг. «Запізнюємося», - каже одна. «Та нічого. Це нормально. Одні приходять, а кому на роботу треба, йдуть. Так змінюємо один одного», - намагається підбадьорити її подруга. «Ми бабушкі-спецназ», - жартує третя, а інші відповідають сміхом. 

У Маріїнському парку та на площі перед Верховною Радою в цей час уже зібралося кілька тисяч людей. Українська православна церква Московського патріархату анонсувала на цей день «молитовне стояння» у різних містах країни. Головна акція мала відбутися саме під Верховною Радою у столиці. Причиною став можливий розгляд 18 травня двох законопроектів під номерами 4128 та 4511. Обидва законопроекти пролежали у Раді вже фактично рік, доки у депутатів дійшли до них руки. 

«Бабушкі-спецназ» поспішали дарма. Незважаючи на включення законопроектів до порядку денного Ради, вже зранку було відомо, що розгляд документів відкладуть. А після подій четверга повернутися до них можуть ще не скоро.


4128

Перший за номером та часом подання документ називається «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо зміни релігійними громадами підлеглості)». 

Цим документом запропоновано змінити лише одну статтю 8 закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Правки стосуються процедури зміни підлеглості певної релігійної громади тому чи іншому релігійному центру. Чинний в Україні закон завжди гарантував право громади на вільну зміну підлеглості, однак сама процедура не була прописана. Неунормованість цих положень часто викликала конфлікти всередині релігійних громад, однак ситуація особливо загострилася після окупації Росією Криму та початку війни на Донбасі. У більшості випадків конфлікти відбуваються між представниками різних груп православних. За офіційними даними станом на 2016 рік, після початку війни близько 60-70 релігійних громад змінили своє підпорядкування від УПЦ МП до УПЦ КП. Найчастіше такі зміни відбуваються у західних регіонах країни, однак непоодинокі випадки трапляються й у центрі. Якщо рішення про зміну підпорядкування одностайне та підтримане місцевим священиком, то проблем зазвичай немає. Однак у переважній більшості випадків громада розділяється, виникають конфлікти, нерідко й із застосуванням сили. Наприклад, у 2015 році розголос у ЗМІ отримала ситуація у Катеринівці Тернопільської області, де через належність храму побилися прихильники двох православних конфесій. Питання конфлікту навколо храмів в Україні навіть постало під час підготовчого засідання до Великого Всеправославного собору. Під час зібрання церков у Швейцарії на початку 2016 року патріарх РПЦ Кірілл заявив про «захоплення насильницьким шляхом» 30 храмів УПЦ МП та назвав це «рейдерськими діями» з боку «бойовиків-націоналістів».

Читайте також: Людмила Филипович: «Релігійність українців здебільшого ситуативна»

У той час, коли молебень УПЦ МП на площі перед Верховною Радою вже був у розпалі, всередині парламенту тільки готувалися відкрити засідання. Журналісти у кулуарах одразу оточили головного автора законопроекту 4128 Віктора Єленського. За його словами, документ має на меті створити легальну можливість громадам законно змінювати підпорядкування і, таким чином, знизити конфліктність. Формула проста: підпорядкування змінюватимуть «шляхом реєстрації нової редакції  статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади». Значно більше питань виникло із уточненням поняття «проста більшість членів релігійної громади».

Якщо вірити тексту законопроекту, який досі розміщено на сайті Верховної Ради, то «належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади». Саме цю норму розкритикували як в УПЦ МП, так і низка колег по депутатському цеху.

УПЦ МП ще на початку травня розпочала неабияку інформаційну кампанію проти ухвалення обох законопроектів. Аби оцінити масштаб, можна зазначити хоча б те, що навіть переможець останнього сезону шоу «Голос країни» протоієрей УПЦ МП Олександр Клименко записав відеозвернення з цього приводу. Він неодноразово згадав про «розхитування човна» з боку влади, а завершив так: «Церква вміє підніматися з могили. Але чи варто зараз копати їй таку могилу?»

З боку найвищої церковної влади, тему найчастіше коментував  керуючий справами УПЦ МП митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. «У випадку ухвалення антицерковних законів громадяни держави – багатомільйонна паства УПЦ – піддадуться безпрецедентним репресіям за всю історію існування незалежної України. Невже ми знову повертаємося до років тоталітаризму та гонінь? Чи варто декларувати боротьбу з радянським минулим та одночасно на практиці застосовувати методи боротьби з церквою із того самого минулого? Яка ціна такої «демократії?» - написав митрополит на сторінці у мережі Facebook. Також він окремо наголосив на фактах «рейдерських», на його думку, захоплень храмів УПЦ МП в Україні.

Читайте також: Свобода від совісті. Сепаратисти розв'язали релігійний терор

Взагалі у середовищі вірян УПЦ МП тема про репресії, які готує влада, дійсно отримала поживу. Дехто навіть почав заявляти, що доведеться повертатися до часів підпільних богослужінь та «катакомбної церкви».

Учасників молебня на площі перед Верховною Радою, можна було поділити на три умовні групи. Перша і найчисельніша – це вже згадані «бабусі-спецназ», які у більшості навідріз відмовлялися спілкуватися з журналістом Тижня, а з усіма питаннями відсилали до «батюшки»; друга – це самі служителі УПЦ МП, яких на площі було чимало та вони часто виконували роль координаторів для першої групи. Нарешті, третя група – це кияни або приїжджі, які також брали участь у молебні, але часто стояли поодинці. Ця категорія, хоч і була найменшою за представництвом, але серед них можна було зустріти найбільше молоді із дітьми. Також вони не відмовлялися спілкуватися з журналістами та могли приблизно пояснити мету «стояння» під Верховною Радою. Один із таких представився Петром із Миколаївської області. «У нас до церкви ходять десяток людей і батюшка. Це люди, які з року в рік ходять до церкви, православні. А населення у нас 10 тисяч осіб. Цим законом вони хочуть, щоб прийшли за гроші будь-які люди, які раз на рік ходять до церкви, їх запишуть у список та скажуть, що ми хочемо, щоб у цій церкві були Київський патріархат, УАПЦ або УГКЦ. Вони будуть ходити туди місяць, а потім перестануть. Ми ж не зможемо туди вже ходити, бо церкву осквернили. А на церкву треба гроші, її треба ремонтувати, реконструювати. Коли вони побачать, що цього не тягнуть, то будуть нас дубинами назад загоняти. Держава нічого не робить, а такі закони ухвалює. Ми, православні нікого не чіпаємо, ні Київський патріархат, ні інші конфесії. Це просто мутять розкол і доводять до конфліктів», - заявив він.

Читайте також: Багатолика традиція

Поживу для таких занепокоєнь дає друга норма законопроекту 4128, яка уточнює поняття «проста більшість членів релігійної громади», які приймають рішення про зміну підпорядкування. Якщо вірити тексту законопроекту, який досі розміщено на сайті Верховної Ради, то «належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади». Саме цю тезу критикують як в УПЦ МП, так і низка колег по депутатському цеху.

Зокрема, згідно з висновком антикорупційного комітету Ради, законопроект уцілому не містить корупційних ризиків, однак «зі змісту запропонованих доповнень не зрозуміло, що слід розуміти під поняттями «самоідентифікація» та «релігійне життя». Головне науково-експертне управління Ради рекомендувало взагалі відхилити законопроект, адже незрозумілі норми можуть створити юридичний хаос, коли різні нібито члени релігійної громади на різних зборах ухвалюватимуть абсолютно протилежні рішення.

Після критики законопроекту ще в червні 2016 року до нього запропонували зміни, які підтримав Комітет Ради з питань культури та духовності. За словами Єленського, а також голови Департаменту Мінкульту у справах релігій та національностей Андрія Юраша, саме у цій редакції його мають винести на голосування. Зміни полягали в уточненні того, що саме слід вважати рішенням загальних зборів: «Рішення про затвердження нової редакції статуту або змін та доповнень до нього засвідчується підписами членів конкретної релігійної громади, присутніх на загальних зборах віруючих громадян із зазначенням їхніх паспортних даних. Правомочність загальних зборів віруючих громадян визначається на підставі рішення компетентного органу управління релігійної громади, передбаченого її статутом».

За словами Юраша, така редакція створює одразу два запобіжники для можливих зловживань у питаннях зміни належності громади: по-перше, йдеться саме про рішення членів не територіальної, а конкретної релігійної громади, по-друге, таке рішення повинен затвердити виконавчий орган конкретної релігійної громади.


Конфлікти навколо храмів

Конфлікти навколо церковного майна та храмів не були рідкістю в Україні і до подій останніх років. Поживою для цього, власне, й була велика кількість православних та християнських конфесій. Понад те, з юридичної точки зору ані УПЦ МП, ані УПЦ КП – не є єдині структури з одним органом управління. На відміну від тієї ж РПЦ. Так, в Україні нині зареєстровано понад 12 тисяч громад, які ідентифікують себе з УПЦ МП та 5 тисяч громад, які ідентифікують себе з УПЦ КП. Ще понад тисяча громад перебувають у зв’язку з УАПЦ. Кожна така громада має свій власний орган управління, керівника та статут. Наприклад, в Україні існує релігійна громада під назвою «Київська митрополія УПЦ», зареєстрована у Києві за адресою вулиця Лаврська 15, корпус 49. Відомості про органи управління цієї громади у Єдиному реєстрі юросіб відсутні, а от керівником громади з 2014 року є пан Березовський Орест Володимирович. Він же більш відомий як митрополит Київський та всієї України, предстоятель УПЦ (МП) Онуфрій. Однак це вже з точки зору внутрішнього життя. З точки зору держави, Орест Березовський – лише один із багатьох керівників релігійних громад, яких в Україні понад 30 тисяч. Така умовно «незалежна» юридична особа сформована навколо майже будь-якого збудованого в Україні храму, її керівником зазвичай виступає місцевий священик, а уповноваженим керівним органом є саме загальні збори членів громади. Кого вважати такими, визначено внутрішнім статутом громади, який зареєстровано у держорганах. 

Читайте також: Український тиждень про релігійне розмаїття

Загалом, конфлікти навколо переходів громади стосуються переважно сіл та невеликих містечок, де є тільки один храм на весь населений пункт. У великих містах, в разі незгоди з політикою тієї чи іншої конфесії, можна просто відвідувати інший храм.

Законопроект у редакції комітету мав би зняти ризик захоплення храмів з боку невідомих осіб або тих, хто тільки називається прихожанином певної церкви, та дати змогу вирішити конфлікти на місцях. Цьому є ще одне побічне підтвердження. Торік на розгляд Верховної Ради було внесено альтернативний до законопроекту 4128 документ. Його автором став нардеп від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський, якого у ЗМІ називають чи не головним спонсором та симпатиком УПЦ МП в Україні. Однак згодом Новинський не прийшов на розгляд його законопроекту у комітеті і про документ забули. На запитання кореспондента Тижня, чому саме так сталося, він не відповів та відіслав за поясненнями до помічників. Помічниця нардепа з Опозиційного блоку Тетяна Кириченко пояснила, що законопроект відкликали через зауваження науково-експертного управління, а зараз працюють над усуненням недоліків та подадуть повторно. На уточнююче запитання, які саме норми пропонував Новинський, його помічниця відповіла: «Якщо йде мова про самоідентифікацію, то слід, принаймні, уточнити, що люди, які братимуть участь у зборах релігійної громади, мусять проживати на території, де розташований храм. Тобто йдеться про більш точне прописання всіх норм. Якщо все за законом, то нехай збирається релігійна громада, але вони мають проживати на певній території. Якщо вже люди бажають змінити підлеглість, то нехай так і буде, але це має бути виписано чітко, щоб не допускати провокацій і викривлень».

Невідомо, чи бачив Новинський, законопроект 4128 у новій редакції, але пізніше він нічого не казав про уточнення та альтернативи, натомість під час брифінгу у парламенті вимагав зняття з реєстрації і законопроекту 4511 і 4128, а на молебні під Радою взагалі заявив про можливість «релігійної громадянської війни» у разі їхнього ухвалення.

Варто додати, що стаття 17 закону «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає можливість здійснення почергових богослужінь у культових спорудах за взаємною згодою релігійних організацій. Така практика існує у храмах, які перебувають у державній власності. Також вона б могла знизити напругу у випадках, коли на місцях існують майнові конфлікти між релігійними громадами різних конфесій. Однак УПЦ МП виступає проти такого рішення. На початку 2016 року митрополит Онуфрій розіслав внутрішньоцерковний інформаційний лист, у якому прямо забороняє священикам УПЦ МП здійснювати практику почергових богослужінь. Також і багато вірян, як і пан Петро з Миколаївщини, вважають, що почергові богослужіння «оскверняють» храм.


4511

«Треба одразу розділити питання 4128 і 4511. Ми брали участь у розробці законопроекту 4128. До 4511 ми не мали відношення, ми дали висновок із застереженням щодо ухвалення цього законопроекту. Тому, по-перше, я б хотів сказати, що у жодному разі не можна змішувати ці два законопроекти і подавати їх одним масивом. Як в оцінках, так і в розгляді. Це зовсім різні за своїм характером, змістом і наповненням законопроекти», - заявив у коментарі Тижню голова Департаменту з питань релігій та національностей Мінкульту Андрій Юраш.

На його думку, законопроект 4128 потрапив у пастку саме через ув’язування його із законопроектом 4511.

Законопроект має назву «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором». Його внесено групою з 13 депутатів від БПП, «Народного фронту» та «Самопомочі». Головним автором законопроекту став депутат від БПП Олег Петренко. Депутати фактично пропонують дві норми: по-перше, релігійні організації, які у канонічних та організаційних питаннях підпорядковані центрам у державі-агресорі, підписують спеціальні угоди про діяльність в Україні. В цих угодах вони беруть зобов’язання поважати суверенітет, територіальну цілісність, закони, а також інші релігійні організації, які проводять свою діяльність на території Україні.

Друга головна пропозиція законотворців викладена так: «Призначення центрального та регіонального керівництва релігійних організацій, які визначені статтею другою цього закону, відбувається після погодження відповідних кандидатур від релігійної організації з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії».

Іншими словами, йдеться про те, що держава бере під свій контроль призначення церковних ієрархів. Фактично ця норма прямо суперечить статті 35 Конституції про те, що церква і релігійні організації відокремлені від держави, а школа від церкви. 

Факти втручання визнав навіть головний автор законопроекту Петренко, який також заявив, що проект містить «суперечливі» норми. Однак він зазначив, що таке рішення необхідне виключно на час війни з Росією та необхідно ухвалити з огляду на питання безпеки.

Однопартієць кількох авторів законопроекту Єленський також визнав, що той містить суперечливі положення, однак усе ж заявив, що підтримає його у першому читанні. За його словами, до другого читання документ можна доопрацювати, просто зазначивши, хто саме не може займати керівні посади у релігійних громадах. 

За словами Юраша, хоча Департамент Мінкульту і не підтримує законопроект, однак буде змушений його виконувати у разі ухвалення. Погодження та перевірка керівників релігійних організацій у цьому випадку ляже на плечі саме цього органу. Водночас він зазначив, що не уявляє, як саме виконати цей законопроект та перевірити 12 тисяч громад УПЦ МП силами 25 працівників департаменту.

Коли йдеться про безпекові питання, то вочевидь автори законопроекту мають на увазі позицію окремих служителів УПЦ МП, які відкрито виступили на підтримку Росії та терористичних організацій на Донбасі. Однак запитанням без відповіді залишилося те, чому їх просто не можна судити згідно чинного кримінального законодавства, незалежно від того, яку посаду вони займають у церквах? Натомість законопроект 4511 дав можливість опонентам заявляти про репресії та втручання у діяльність церкви і фактично заблокував унормування питання переходу релігійних громад. Коли депутати ризикнуть повернутися до вирішення цього питання після подій 18 травня - невідомо.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено