Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 березня, 2017   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Дива декларування

Боротьба з корупцією стала топ-темою останніх років. Про неї говорили всі: від простих громадян до тих самих корупціонерів. А саме гасло не завжди використовували заради заявленої мети, подеколи прикриваючи добрими намірами власні інтереси. Минулого тижня така «боротьба» сягнула апогею.
Матеріал друкованого видання
№ 13 (489)
від 30 березня
Дива декларування
Фото: Українське фото

23 березня Верховна Рада проголосувала пропоновані президентом Петром Порошенком поправки до закону про запобігання корупції. Декларована мета — звільнити військовослужбовців від обов’язкового електронного декларування, оскільки із цим у них цілком об’єктивно можуть виникати проблеми. І не лише в зоні АТО. Тут тобі і нестача комп’ютерів, і проблеми із захищеністю інтернету. Але особливо в Адміністрації президента були стурбовані часом, який армійцям доведеться витратити на отримання відповідних довідок і цифрових ключів, що, своєю чергою, «може призвести до масового залишення місць проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції». Власне, щоб цього уникнути, в АП і запропонували відповідні зміни.

Але український політикум і тут не зрадив своїм традиціям. Під маскою правильної ініціативи депутати встигли провести поправки, які змушують декларуватися активістів-антикорупціонерів і членів наглядових рад банків та підприємств. Проблем додає те, що декларуватися, за ідеєю депутатів, мали б і особи, які надають таким громадським організаціям (через які працюють антикорупціонери ) різні послуги, починаючи від оренди приміщень і завершуючи прибиранням. Активна спільнота заговорила про помсту з боку президента й депутатів. Ініціатором змін до проекту закону стала депутат від «Народного фронту», колись громадська активістка Тетяна Чорновол.

Читайте також: Е-декларування для антикорупціонерів. Міжнародне обурення й "поступки" Порошенка

«Для чесного антикорупціонера, чесного редактора ЗМІ, чесного члена громадської ради при державній структурі не проблема заповнити е-декларацію. Зате він зможе пишатися, що дотримується головного принципу антикорупції — прозорості… Я не розумію, чому в наших «найчесніших у світі» антикорупціонерів — батьків е-декларування почалася істерика?» — написала Чорновол на сторінці у Facebook.

народні депутати фактично прирівняли активістів-антикорупціонерів до суб’єктів владних пов­новажень, тобто до осіб, які уповноважені на виконання функцій держави

Варто зауважити, що від початку у своїх правках до згаданого законопроекту № 6172 вона пропонувала запровадити й декларування для редакторів ЗМІ, проте після обурення представників медіа цю норму виключили.

На перший погляд, такі депутатські ініціативи мають під собою цілком слушне підґрунтя, адже відповідно до ст. 67 Конституції усі громадяни повинні щороку подавати до податкової декларації про свій майновий стан і доходи. Але що не так із пропонованими змінами до закону про запобігання корупції? Тут криється чи не основний нюанс пропонованих Чорновол поправок. Відповідно до згаданого вище документа корупція — це використання службових повноважень та можливостей з метою отримання неправомірної вигоди. Службові повноваження, як визначає закон, є в президента, міністрів, депутатів, чиновників різних рівнів, суддів, членів ЦВК, правоохоронців тощо. А ухваливши згадані вище зміни, народні депутати фактично прирівняли активістів-антикорупціонерів до суб’єктів владних пов­новажень, тобто до осіб, які уповноважені на виконання функцій держави.

Другий нюанс полягає в тому, що одним із завдань антикорупційного законодавства був контроль над чиновниками, яких суспільство утримує власним коштом. Таким чином громадськість дістала інструмент, який дає змогу відстежувати майновий стан депутатів, мерів, суддів тощо й у разі виявлення невідповідностей доходів і майна звертати на те увагу компетентних органів. Зокрема, НАЗК, НАБУ і САП (про це Тиждень писав раніше).

Читайте також: В Україні опублікували скандальний закон про е-декларування для громадських організацій

Із публічним декларуванням антикорупціонерів ситуація інакша. І журналісти-розслідувачі, і активісти, залучені до розробки законопроектів, працюють у громадських організаціях, фінансованих не з бюджету, а з грантових програм. Керівники тих ГО постійно звітують про використання виділених коштів своїм донорам. Але це не відбувається публічно. Водночас депутати та президент змушують активістів не так звітувати про використані кошти, як відкривати свої статки на широкий загал, мотивуючи це, зокрема, боротьбою з корупцією. Як діяльність активістів може нести корупційні ризики, ніхто так і не пояснив. Громадськість сприйняла такі ініціативи як спробу помсти й закручування гайок. З критикою ухвалених змін встигли виступити і громадські організації, і міжнародні партнери України.

«Закон про електронне декларування значно ускладнить діяльність журналістів, особливо тих, що займаються розслідуваннями. Ні для кого не секрет, що антикорупційні розслідування проводять медійники, які працюють не в традиційних медіа з власником-олігархом, а в ЗМІ, що зареєстровані як громадські організації. Тому ці норми є не чим іншим, як тиском на журналістів та ускладненням їхньої роботи», — прокоментувала Тижню ситуацію Ірина Земляна, медіа-експерт Інституту масової інформації.

«Нові вимоги спрямовані на захист політиків, незадоволених громадським контролем, і дають їм можливість помститися тим, хто бере участь в антикорупційних розслідуваннях. Понад те, закон, вочевидь, порушує стандарти Ради Європи, що забороняють довільне та дискримінаційне втручання в незалежну діяльність громадянського суспільства» — так на правки Чорновол відреагував директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

«Е-декларації для вищих державних службовців — потужний крок уперед у просуванні реформ в Україні. Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості; робити їх мішенню — робити крок назад», — заявили в посольстві США.

Читайте також: У Transparency International закликали скасувати скандальні зміни до закону про е-декларації

«Зміни до закону про е-декларування — це крок назад, не вперед, вони мають бути переглянуті», — прямо заявив єврокомісар із питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган.

Але якщо вчитатися в пропоновані депутатами зміни уважніше, то можна побачити, що насправді «ініціатива» Чорновол не нова. Восени минулого року депутати вже намагалися поставити систему е-декларування собі на службу. Тоді в Раді обговорювали законопроект № 5318, поданий Юрієм Дерев’янком. Він також пропонував запровадити обов’язкове електронне декларування для ГО та підрядних організацій, які отримували кошти «від програм міжнародної допомоги у сфері запобігання та протидії корупції». Такі законодавчі ініціативи навіть встигли порівняти з «боротьбою з іноземними агентами» в Росії.

Півроку тому протягти цей законопроект у парламенті не вийшло. Нині ж він виринув з іншою назвою і від іншого депутата. Це, своєю чергою, дає підстави сумніватися в тому, що Банкова не знала про підготовку таких законодавчих змін. Особливо якщо зважити на темники для депутатів з АП, які потрапили до українських ЗМІ. Президент виявився на шпагаті. Під час своєї зустрічі з активістами він заявив, що не може не підписати закону, оскільки інакше поставить під удар 160 тис. українських військових. Але й зі скандальними поправками треба щось робити. Врешті антикорупціонерам пообіцяли розібратися з питанням за допомогою інших «невідкладних» законодавчих ініціатив. Але такі обіцянки сприйняли скептично. Лишається сподіватися, що гарант Конституції зі своїми депутатами таки дотримає слова, прислухавшись якщо не до активістів, то до західних партнерів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як українська поп-музика робила перші кроки на самому початку 1990-х
    23 квітня, Сергій Харинович
  • Економічне зростання європейських виборців більше не цікавить
    23 квітня, The Economist
  • Чому його економічна модель виявилася провальною
    23 квітня, Станіслав Кульчицький
  • Окрім цілодобового масиву пропагандистської інформації на телебаченні та в інших ЗМІ (з розповідями про успіхи «республіканської» економіки, про «нацистів» та святих Романових) в окупації стала помітна ще й активна робота з місцевими жителями.
    23 квітня, Станіслав Васін
  • Гучне затримання екс-нардепа Миколи Мартиненка саме по собі відійшло на другий план на тлі групи підтримки з міністрів та депутатів, які прийшли йому на допомогу
    22 квітня, Андрій Голуб
  • Чим живе арабське письменство сьогодні
    22 квітня, Михайло Якубович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено