Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 березня, 2017   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Аудит у НАБУ: за що борються сторони конфлікту

Історія з призначенням аудитора НАБУ від Верховної Ради завершилася проміжною нічиєю на користь опонентів чинної влади та коаліції. Остаточного розуміння намірів самої влади досі немає.
Аудит у НАБУ: за що борються сторони конфлікту

Табло з результатами голосування у залі парламенту показує цифру «200». Для призначення аудитором НАБУ британця Найджела Брауна не вистачає 26 голосів. У цей момент близько десятка камер мобільних телефонів направлені на екран з трансляцією засідання у кулуарах Верховної Ради. Кожен бажає зафіксувати важливий момент з історії українського політичного багатоборства.

"Рішення не прийнято. І я доручаю Комітету з питань запобігання та протидії корупції доопрацювати це питання і в нормальній, спокійній атмосфері внести на розгляд Врховної Ради", - каже після голосування спікер Андрій Парубій та швидко переходить до розгляду іншої теми. Особливих протестів та вимог повторно поставити питання на розгляд немає.

Минув майже місяць, відколи протистояння щодо призначення аудитора НАБУ від Верховної Ради стало публічним, а практичного результату й досі немає. Ще 23 лютого до порядку денного засідання Ради внесли проект постанови про призначення американця Роберта Сторча до комісії з контролю ефективності НАБУ. Раніше Сторч пройшов відбір Комітету з питань запобігання та протидії корупції з-поміж п'яти інших кандидатів. Конкурентами представника Департаменту юстиції США Сторча на конкурсі стали екс-голова прокуратури Донеччини у 2013-2014 роках; люстрований екс-заступник голови Держслужби з контролю за обігом наркотиків у 2010-2014 роках; адвокат, який захищав права юристів Олександра Онищенка під час обшуків, здійснених, власне, детективами НАБУ; особа, що представилася членом Міжнародного комітету захисту прав людини та колишнім «помічником депутата Великобританії Грогана», але в документах комітету записана як представник Нацради з питань антикорупційної політики при президенті України. Ще одним кандидатом був Джованні Кесслер – відомий італійський прокурор та гендиректор Європейського управління по боротьбі з шахрайством, який раніше брав участь у визначенні директора НАБУ Артема Ситника. За Сторча на засіданні комітету віддали 12 з 12 голосів присутніх депутатів.

Читайте також: Верховна Рада не змогла затвердити Найджела Брауна аудитором НАБУ

Однак безпосередньо у день голосування в Раді фракції БПП та «Народного фронту» внесли на розгляд парламенту кандидатуру Брауна. Широким колам громадськості про нього на той час не було відомо нічого. У короткій біоноті, розданій депутатам напередодні голосування, Брауна характеризували як «професійного слідчого/консультанта з питань безпеки із видатними досягненнями у розвитку бізнесу». Жодної інформації про аудиторські послуги у слідчих органах, які він здійснював, у довідці немає.

Біонота Найджела Брауна, яку видали депутатам

Громадські активісти шляхом швидкого пошуку в інтернеті змогли встановити, що Браун був фігурантом справи про хабарі британським поліцейським за отримання інформації. Також компанія, в якій він працював, помічена у тісних зв’язках із російськими «опозиційними олігархами» Борісом Бєрєзовскім та Міхаілом Ходорковскім.

23 лютого депутатам забракло голосів на підтримку обох кандидатів. Після цього відбулася спроба легалізувати кандидатуру Брауна через уже згаданий антикорупційний комітет, яка завершилася черговим скандалом. Голова комітету Єгор Соболєв призначив засідання на 17 березня, однак 13 прихильників Брауна зібралися на день раніше і ухвалили своє рішення. Опоненти на чолі із Соболєвим заявили, що така постанова незаконна, а нардеп Віктор Чумак пригрозив спікеру Андрію Парубію судовим позовом, якщо він виставить її на голосування. Зрештою, голосування все ж відбулося 21 березня, але табло показало цифру «200».

Тонкощі аудиту

Головною небезпекою обрання лояльного до Банкової аудитора НАБУ опоненти називають ризик звільнення голови Бюро Ситника. Однак така загроза не єдина і цілком може бути не головною.

Навіть побіжне ознайомлення з нормами закону про Антикорупційне бюро, які стосуються аудиту, викликає низку запитань щодо трактування.

Стаття 6 закону визначає чіткий перелік з 11 підстав, які можуть стати причиною звільнення директора НАБУ до вичерпання п’ятирічного терміну його повноважень. Їх можна звести до трьох головних: хвороба або смерть директора, його власне бажання залишити посаду та негативний висновок аудиту, який повинні проводити раз на рік.

Читайте також: Громадськість запропонувала уряду трьох кандидатів на посаду аудитора НАБУ

Інша стаття закону пояснює як відбувається незалежна оцінка. Президент, Кабмін та Верховна Рада призначають до комісії по одному представникові, «які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію».

Висновок аудиту додають до письмового звіту Національного бюро та заслуховують у Верховній Раді. Якщо цей висновок свідчить про «неефективність діяльності Національного бюро та неналежне виконання обов’язків його директором», з’являється підстава для звільнення керівництва органу.

Однак досі незрозуміло, яким чином має виглядати та подаватися названий висновок. Варіантів кілька. Кожен член комісії може подавати свою окрему оцінку, і їх усі долучать до щорічного звіту НАБУ. Тоді підставою для звільнення Ситника можна вважати дві з трьох оцінок, які є негативними, чи навіть одну з трьох.

Інший варіант, коли всі три аудитори повинні погодити один спільний висновок. За словами виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Дар’ї Каленюк, технічне завдання для здійснення аудиту, зрештою, ухвалять самі члени комісії. Там і будуть остаточні відповіді на всі питання.

Однак наразі є кілька причин вважати, що переможе саме другий варіант. За словами співрозмовників Тижня, він є найлогічнішим та відповідає світовому досвіду і законодавству. Зокрема, у законі про НАБУ йдеться про висновок «комісії з аудиту», а не висновок «аудиторів».

Читайте також: В ТІ Україна назвали Брауна "кишеньковим" аудитором НАБУ і вимагають не вносити його на розгляд Ради

Інша, й куди вагоміша в українських умовах, підстава вважати, що оберуть другий варіант – можливий контроль з боку Міжнародного валютного фонду. Станом на березень 2017 року Україна чекає погодження чергового траншу фінансової допомоги від фонду в $1 млрд. В умовах, коли влада очікує фінансових збитків для бюджету внаслідок блокади ОРДЛО, необхідність у цих коштах зростає. Також від домовленості з МВФ залежить, чи отримає Україна ще $600 млн допомоги від ЄС. 20 березня МВФ відклав розгляд українського питання. У Мінфіні офіційною причиною назвали необхідність уточнити макрофінансові показники після рішення про блокаду окупованих територій. Однак за кілька днів до того на офіційному сайті партії «Батьківщина» оприлюднили нібито проект меморандуму з МВФ, який готують до підписання. Підтверджень, що документ справжній, немає, але й спростувань ніхто не зробив. В оприлюдненому тексті є норми щодо діяльності НАБУ, де ідеться саме про одноголосний висновок трьох експертів щодо неефективності роботи Бюро:

«До кінця квітня 2017 р. Президент, Верховна Рада і Кабінет Міністрів кожен призначить одного експерта, що входитиме до комісії зовнішнього контролю, згідно з статтею 26.6 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”. Комісія схвалить технічне завдання для здійснення річного зовнішнього аудиту НАБУ до кінця червня 2017 р., узгоджуючи його з експертами МВФ. Базуючись на результатах аналізу, проведеного аудиторами, аудиторський звіт міститиме чіткі рекомендації з визначенням пріоритетів щодо підвищення ефективності діяльності НАБУ в контексті кращих світових практик. В разі одноголосного підтвердження аудиторами виконання критеріїв статті 6.4.11 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”, до звіту буде доданий детальний опис та рекомендації. Аудиторський звіт буде завершено до кінця жовтня 2017 р, і додано до наступного дворічного звіту НАБУ».

Можливості аудиторів

Якщо проект меморандуму з МВФ дійсно справжній, то про вимоги фонду влада знала у лютому, до початку епопеї з Брауном. На Банковій було відомо, що для повного контролю над висновком комісії необхідно мати голоси усіх трьох її членів. Для цього потрібно схилити на свою сторону не тільки Раду, але й уряд. Його голова Володимир Гройсман останнім часом не поспішає виконувати всі забаганки Банкової та вибудовує власний політичний образ, частиною якого є показна співпраця з громадськими організаціями. 21 березня, ще до голосування щодо Брауна у Раді, вже згаданий ЦПК запропонував урядові трьох кандидатів на посаду аудитора. Серед них – Марта Борщ, яка розслідувала справу Павла Лазаренка в США; Карлос Кастресана, іспанський прокурор, що очолював створену ООН Міжнародну комісію по боротьбі з безкарністю в Гватемалі та домігся ув’язнення президента цієї країни; і вже згаданий італієць Джованні Кесслер.

За словами активістів, раніше з уряду надійшли «позитивні сигнали». Там нібито відмовилися просувати нав’язаного їм кандидата. Однак, хто саме це був – невідомо.

Також, уже після провального голосування у парламенті, низка депутатів повідомили, що президент може призначити підтриманого громадськістю, але не більшістю Ради, Роберта Сторча за своєю квотою. І таким чином публічно продемонструвати свою рівновіддаленість від подій, які відбувалися навколо обрання аудитора протягом останнього місяця. Це означатиме майже точно втратити важіль упливу на долю директора бюро Ситника.

Читайте також: Антикорупційний комітет Ради рекомендував кандидатури Брауна і Сторча на посаду аудитора НАБУ

Навіть з огляду на таку інформацію, стверджувати, що скандали з аудитом в НАБУ припиняться - зарано. Підконтрольний член комісії – це не тільки голос під час підготовки висновку щодо діяльності бюро. Згідно з тим же законом про НАБУ, кожен член комісії має право доступу до матеріалів кримінальних проваджень та іншої інформації у володінні Бюро. Такий доступ обмежено тільки законом «Про держтаємницю». Тиждень звернувся до НАБУ з проханням роз’яснити, до якої саме типу інформації аудиторам нададуть доступ, а до якої ні. У Бюро повідомили, що не можуть швидко надати таку інформацію, адже докладного аналізу цієї норми законодавства ще не проводили.

Навіть, якщо аудитори не отримають всіх матеріалів слідства НАБУ, вони матимуть виключний доступ до внутрішньої інформації Бюро. З огляду на це, навіть один заангажований член комісії фактично перетворюється на шпигуна, який зможе дістати значний обсяг інформації. Зокрема, і про те, хто саме на владних посадах ризикує найближчим часом опинитися в СІЗО. Це дає можливість завчасно підготувати стратегію захисту або «підчистити» сліди злочинів. У крайньому випадку можна завчасно взяти лікарняний, як це сталося з відстороненим головою ДФС Романом Насіровим. Щоправда, тоді Директор НАБУ Ситник заявив, що перевірка не встановила витоку інформації про підготовку до арешту посадовця.

Історія з визначенням аудиторів далека від завершення. Незважаючи на постійні чутки, станом на 22 березня не призначено жодного з трьох членів комісії. Після відхилення рішення Верховною Радою, проект постанови відправили на доопрацювання у комітет. За словами голови комітету Соболєва, він бачить два варіанти розвитку подій: повторно подати на розгляд депутатів кандидатуру Сторча або призначити новий конкурс. Однак більшість у комітеті, на відміну від грудня 2016 року, тепер складають прихильники Брауна.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як українська поп-музика робила перші кроки на самому початку 1990-х
    23 квітня, Сергій Харинович
  • Економічне зростання європейських виборців більше не цікавить
    23 квітня, The Economist
  • Чому його економічна модель виявилася провальною
    23 квітня, Станіслав Кульчицький
  • Окрім цілодобового масиву пропагандистської інформації на телебаченні та в інших ЗМІ (з розповідями про успіхи «республіканської» економіки, про «нацистів» та святих Романових) в окупації стала помітна ще й активна робота з місцевими жителями.
    23 квітня, Станіслав Васін
  • Гучне затримання екс-нардепа Миколи Мартиненка саме по собі відійшло на другий план на тлі групи підтримки з міністрів та депутатів, які прийшли йому на допомогу
    22 квітня, Андрій Голуб
  • Чим живе арабське письменство сьогодні
    22 квітня, Михайло Якубович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено