Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 грудня, 2016   ▪   Андрій Голуб   ▪   Версія для друку

Оновлений рекорд: як пройшла бюджетна ніч у Верховній Раді

«Чесний та професійний підхід» до ухвалення кошторису на 2017 рік, яким так пишався прем’єр-міністр Володимир Гройсман, завершився повторенням процедури попередніх років.
Оновлений рекорд: як пройшла бюджетна ніч у Верховній Раді

Вранці у вівторок біля гостьового гардеробу Верховної Ради людно. Кілька годин тому оприлюднили порядок денний парламенту і на здивування багатьох у ньому з’явився проект закону №5000 «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

«Ви сьогодні до ночі сидітимете?» - запитує відвідувачка у працівниці гардеробу.

«Так. Бюджет. Хоча це й несподівано. Нас орієнтували на четвер…» - відповідає жінка та відходить повісити чергову куртку.

На четвер орієнтували не тільки працівниць Ради, але й журналістів, і все суспільство. Напередодні у запропонованому на розгляд погоджувальної ради парламенту розкладі засідань вказали, що вівторок депутати присвятять обговоренню пов’язаних із бюджетом законопроектів, а сам кошторис ухвалять у четвер, 22 грудня. Проте нардепи вирішили працювати «ударними» темпами.

Заступник голови фракції БПП Сергій Березенко зранку не поспішає та випромінює упевненість, прогулюючись коридорами Ради.

«Я думаю, що голоси за бюджет будуть. Є максимальна концентрація у двох фракціях – БПП і «Народного фронту» - тобто це 210. Є близько 40 позафракційних. От вам уже 250 голосів у залі точно є. Невідомо, як голосуватимуть групи. Точно буде проти «Опоблок» і точно проти «Батьківщина», - розповів нардеп кореспонденту Тижня. На уточнююче запитання, чи затягнеться процес до ночі, він відповів ствердно: «Так, я думаю, що десь під ранок».

Читайте також: Бюджет України на 2017 рік. Основні цифри

Згодом прогноз Березенка справдиться майже стовідсотково, але перед тим Раді необхідно скласти перший тест для засвідчення готовності до марафону довжиною майже у добу. Йдеться про голосування щодо продовження вечірнього засідання парламенту до розгляду всіх питань порядку денного. Без цього спікер Андрій Парубій не зможе проводити засідання після 18:00.

І тут виникають певні проблеми. Рада все ж ухвалює рішення, але тільки з п’ятої спроби. Під час вирішального голосування фракції коаліції дають лише 191 голос, позафракційні – 13. Рішення змогли ухвалити завдяки «радикалам» Ляшка, які проголосували у повному складі, та чотирьом депутатам від «Самопомочі».

Одна з них – Тетяна Острікова, яка цього дня користується підвищеною увагою ЗМІ. Справа у тому, що Острікова – член комітету з питань податкової та митної політики. Від цього комітету, а також від бюджетного, залежить ухвалення ключових для кошторису законопроектів.

«Зараз є кілька неузгоджених питань – індексація оцінки земель, аграрні питання, вартість розробки нових родовищ… Чи голосуватиме фракція («Самопомочі – Ред.), наразі мені невідомо. Можливо кілька людей дадуть голоси», - каже вона журналістам.

Про те, що консенсус з питання голосування про бюджет – хиткий, свідчить розмова двох депутатів коаліційної фракції «Народного фронту», свідком якої став кореспондент Тижня:

  • Ну що? Налаштувався вже на ніч? – почав розмову один із депутатів.
  • Налаштувався взагалі за це не голосувати, - роздратовано відповів його колега.
  • Ну це буде проблематично…
  • А що? Вони всі мої правки зарубали! Жодної не ухвалили!
  • Свої питання?
  • У мене своїх немає, всі питання суспільної важливості! – голосно відповів депутат, щоб почули якомога більше людей.

Варто додати, що обидва колеги згодом синхронно проголосували «за» всі питання порядку денного, а вказані правки стосувалися вартості акцизів на алкогольні товари.

Стосовно причин поспіху, з яким Рада працює, самі обранці наводять різні версії. Більшість, однак, зводяться до однієї: відкладати голосування до четверга ризиковано. Депутати можуть банально роз’їхатися у різдвяні відпустки і тоді бюджет точно не ухвалять цьогоріч. Голосування ж у вівторок залишає ліміт часу для нових домовленостей, навіть якщо не складеться успішно.

Читайте також: Верховна Рада прийняла Держбюджет-2017

Щоправда, перемогу за найекстравагантнішу версію можна віддати Вікторії Сюмар з «Народного фронту»: «Логіка уряду є наступною. Вони вважають, що з ухваленим бюджетом є шанс на отримання кредиту від МВФ. Ви знаєте, що на Заході різдвяні свята розпочнуться вже у п’ятницю, і якщо бюджет буде схвалено у четвер вночі, то ми вже ніяк не встигаємо на рішення МВФ по наданню наступного траншу. Якщо це відбудеться сьогодні, то відповідно у нас є середа, четвер, п’ятниця для того, щоб Україна мала шанси отримати цей кредит до Нового року. Ці шанси є мізерними, але уряд і прем’єр пояснював нам, що може скористатися цим шансом. Якщо є навіть 10% шансу, щоб посилити фінансову незалежність України цим кредитом, то уряд готовий зробити все можливе, щоб ухвалити бюджет у вівторок».

«Ви дійсно вірите, що питання мільярдного кредиту Україні залежить від вихідних у МВФ?» - реагує на таку версію нардеп від БПП Мустафа Найєм, коли журналісти адресували це питання йому. І додає: «Не вірте нікому. Ніхто зараз не знає, коли ухвалять бюджет».

«Це така традиція. Традиції треба поважати. Українці дуже консервативна нація», - чи то жартома, чи всерйоз каже інший нардеп з Блоку Порошенка Олексій Гончаренко: «Ми вже звикли до того, що саме вночі ухвалюється бюджет».

До розгляду трьох найважливіших законопроектів цього дня за номерами 5131, 5132 та 5368 депутати підійшли тільки після великої перерви о 16:00. Саме під ці три законопроекти постійно збирали засідання податкового та бюджетного комітетів. Від закладених до них норм, а не від самого проекту бюджету, насправді й залежать важливі показники кошторису на наступний рік. Депутат Гончаренко, який розповідав про «традиції», забув указати ще одну. Не тільки сам бюджет, але й закони для його наповнення Рада щороку ухвалює «під ялинку». Якщо перечитати репортажі про ухвалення бюджету в 2014 та 2015 роках, то перелік обговорюваних питань щоразу залишається тим самим: акцизи на алкоголь, рента на видобуток вуглеводнів, податки аграріям. На став винятком і цей рік. Чим саме наповнять ці показники вирішують в останній момент на засіданнях комітетів та у приватних бесідах подалі від зайвих очей. Саме тому країна дізнається про справжні показники бюджету лише за кілька днів після його ухвалення, незалежно від того, внесено проект у грудні чи 15 вересня як цьогоріч.

Перший закон 5131 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу» нардепи ухвалюють о 19:40. Спікер зачитує та ставить на голосування ледь не кожну подану до законопроекту правку. Дещо раніше вже згаданий Гончаренко робить оптимістичний прогноз: «Я думаю нам вистачить шести годин для ухвалення всіх питань і близько опівночі матимемо бюджет». В опонентів процесу виникає найменше запитань до проекту 5131, а тому цей прогноз від початку видається хибним. Закон підтримали 244 нардепи: цього разу без «ляшківців», але з 24 голосами групи «Відродження» та 18 «Волі народу».

Читайте також: Гройсман запевнив, що місцеві бюджети зростуть щонайменше на 25%

«Володя – молодець. З усіма домовився. Уже й «Воля» голосує», - розповідає комусь телефоном у кулуарах Ради нардеп Сюмар. Хто такий «Володя» - достеменно невідомо, але в той же час прем’єр-міністр Володимир Гройсман інтенсивно спілкується  з депутатами в урядовій ніші зали Верховної Ради. Гройсман не залишає свого місця протягом майже всього засідання, а кількість його розмов з депутатами цього дня та ночі можливо перевищила кількість за весь час його перебування на посаді голови уряду. В якості «групи підтримки» Гройсмана – міністри та їх заступники, які поволі змінюють один одного.

Із законопроектом 5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» виникає куди більше суперечок. Причина дискусій - низка норм про оподаткування нафто- і газовидобутку. Опонентам удалося заблокувати «поправку 43» про застосування зниженої ставки рентної плати на сировину 2% для видобування з важковидобувних покладів. Вибухає перший скандал. 

Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко справно виходить до преси після кожного голосування та критикує владу на чому світ стоїть. Це нагадує її бенефіс. Важко пригадати, коли востаннє лідер «Батьківщини» отримувала стільки підстав для критики опонентів, та ще й по суті, й без зайвого популізму. «А Баба Яга проти. Скільки ж можна», - крізь зуби коментує виступ Тимошенко один із членів коаліції.

Із законопроектом 5368 виникає затримка. «Комітет сьогодні тривав безперервно з 12 і десь до 18-19 години. За цей час була перерва хвилин 15. А потім прийшла смс від Секретаріату, що просимо зібратися на третьому поверсі ще раз, але я туди не дійшла. От можу смс показати», - розповідає депутат Острікова і показує телефон: «Стоп! То це ж зараз! Я побігла, вибачте». На годиннику 21:25.

Близько 23:00 спікер оголошує перерву в засіданні на годину. Вочевидь, консультації досі тривають. Депутати радо користуються можливістю та вишиковуються в черзі у гардеробі, щоб вийти на вулицю.

«У мене вже штани спадають з вашими бюджетами. Чи худшати починаю, чи що», - жартує у черзі нардеп Олександр Кірш: «Добре, хоч раз на рік таке «щастя». За весь рік відпрацювали».

«Юра, всі уклінно просять, щоб ти вже не виступав», - звертається інший обранець до «свободівця» Юрія Левченка, який відомий тим, що ставить на підтвердження під час голосувань кожну свою правку, відхилену комітетом. За правки ніколи не голосують позитивно, але час на розгляд законопроектів значно збільшується.

Читайте також: Рада підтримала зміни до Бюджетного кодексу

Перерва затягується. О пів на першу працівники секретаріату Ради розносять до зали величезні стоси таблиць поправок. У кулуарах в оточенні колег по фракції йде лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко. «То що? Просто мовчки голосуємо і все?», - запитує лідера один із партнерів. Бойко тільки ствердно хитнув головою.

Про що йшла мова стає зрозумілим аж за дві години. Законопроект 5368 ухвалюють 240 голосами депутатів під вигуки «Ганьба!» з боку незгодних. 26 голосів за проект віддають саме депутати «Опозиційного блоку». Це стало їхнім єдиним позитивним голосуванням цього дня. Але визначальним.

З цим законопроектом виникало найбільше питань. Ще до засідання було відомо, що спікера Парубія спіймали на регламентній суперечності. Стенограма засідань свідчить, що депутати ухвалили за основу законопроект в редакції уряду, однак до другого читання його готували в редакції комітету. Про неможливість ухвалення цього проекту з трибуни Ради заявили «єврооптимісти», «Батьківщина» та ще низка депутатів, які їх підтримали. Однак Парубій змушений піти на перше відверто сумнівне рішення цього дня. Він ставить на голосування пропозицію, щоб депутати погодилися все ж розглянути законопроект в редакції комітету. Рішення підтримали і голосували проект саме в редакції комітету.

Близько 2-ї ночі нардеп Олексій Рябчин повідомив, що до Ради прибули президент Петро Порошенко та лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк. Підставою став побачений ним президентський штандарт біля кабінету Парубія. Водночас депутати більшості у розмовах цього прямо не визнають та відповідають «не бачили, не чули». У сесійній залі президент так і не з’явився.

Після голосування за проект 5368 владу звинувачують уже у двох гріхах: співпраці з екс-регіоналами та повторній спробі фальсифікації законопроекту. Між 270 і 271 поправкою у проекті якимось чином опинилася «правка 43» про рентну плату 2% з попереднього закону. Нардеп Сергій Лещенко ствердно хитає головою під час виступу перед журналістами Юлії Тимошенко. Таке побачити раніше не доводилося. На тлі такого голосування навіть виступ Олега Ляшка, який спробував нагадати Тимошенко її попередні гріхи і співпрацю з регіоналами під час прем’єрства, не досягає звичного рівня ефектності.

Далі Рада ухвалює ще низку законів. Важливий проект про Вищу раду правосуддя голосують без обговорення, змінюють календарний план Ради для продовження канікул депутатів. Складається враження, що в цей час Парубій може поставити на голосування будь-що: хоч місію на Марс, хоч закони про визнання окремого статусу Донбасу. Розрахунок авторів парламентського марафону спрацьовує: депутати досягли потрібної кондиції та видають закони наче пиріжки.

Близько 4-ї ранку після трьох засідань Бюджетного комітету та двох підкомітетів нарешті зведено кошторис, висновки з якого, але без додатків з показниками, роздають депутатам. О 04:53 закон ухвалюють в цілому 274 голосами.  Це новий рекорд. Торік це сталося о 04:05, позаторік о 04:24. Кулуари Ради в цей час майже порожні. Навіть охоронці у більшості залишили свої пости і вже ніхто не перевіряє документів на проходах між приміщенням. Досі працюють заспані працівниці гардеробу. «Надобраніч», - кажу одній з них, отримуючи свою куртку. «Доброго ранку», - втомлено відповідає вона.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено