Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
8 грудня, 2016   ▪   Світлана Майструк   ▪   Інформаційна кампанія «Сильніші разом!»   ▪   Версія для друку

Потрапити в топ-40 Doingbusiness: яким чином Україна ламає застарілу «регуляторку»

Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
Потрапити в топ-40 Doingbusiness: яким чином Україна ламає застарілу «регуляторку»

Тягар неефективної зарегульованості

Відповідно, до оприлюдненого у кінці жовтнярейтингу Doing Business-2017, який готує Світовий банк, Україна посіла 80 місце серед 190 країн світу. Так, це на три позиції вище у порівнянні із минулорічним рейтингом, однак у тому числі через застосування методологічних змін. При цьому відставання України від сусідів колосальне - Румунія знаходиться на 36 місці, Білорусь на 37, Молдова на 44, РФ на 40.Одна з головних причинвідсутностіпрогресу у рейтингу легкості ведення бізнесу – неефективна регуляторна система, яку Україна отримала у спадок від СРСР та комплексно й досі не переглядала.

«Зараз в Україні 60% інструментів регулювання застосовуються не за призначенням. І дерегуляція цієї проблеми не вирішить, бо тут потрібнеосмислення необхідності того чи іншого інструменту та виправлення тих помилок, які були нароблені протягом 25 років», - прокоментував Олексій Гончарук, який очолює створений минулого року Офіс ефективного регулювання (BetterRegulationDelivery Office).

За його словами, Офіс наразі працює і над тим, щоб вирішувати локальні проблеми, в тому числі дерегулювати, і над тим, щоб створювати сучасні правила регулювання бізнесу взагалі.

Робота ведеться у таких секторах, як сільське господарство, інфраструктура, контроль і нагляд, енергетика та будівництво, ICT. За спеціальною методикою відбувається системна оцінка регуляторного поля. Для цього у відповідних міністерствах створено спеціальні робочі групи, які наразі завершили етап інвентаризації актів, цілей та завдань політики, інструментів регулювання і переходять до перегляду пілотних ринків.

У результаті, якщо відомство не довело необхідність того чи іншого акту, вони «прибираються». Що власне й сталося на засіданні Уряду 23 листопада, коли було скасовано 367 непотрібних та постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу в Україні.

Читайте також: Ті, що живуть у сутінках

За словами заступника міністра економічного розвитку та торгівлі Максима Нефьодова,  в Україні досі є документи, які регламентують нагляд за дотриманням радянських стандартів, які  давно скасовані.  «Серед них такі юмористичні як регулювання продажу сіна, заборона зберігання товарів в контейнерах та норми по видачі мила», - коментує Максим Нефьодов.

«Кабмін застосував принцип, коли діє презумпція непотрібності регулювання, - зазначив Олексій Гончарук. - Умовно кажучи, акт вважається скасованим, якщо зацікавлений орган не доведе, що цей акт необхідно зберегти».

Однак, скасування актів не достатньо. Потрібне ефективне регулювання – це правильне застосуванням інструментів регулювання до окремих ринків поряд із вдосконаленням дизайну цих інструментів, коли їх процедура має відповідати їх змісту. Для цього проводиться комплексна оцінка ринків з огляду на пласт проблем, які там існують. І тут найскладніше - комунікація зі всіма зацікавленими сторонами. Оскільки термін, який необхідний для того, щоб успішно оцінювати та пропонувати ефективне регулювання до кожного з ринків,  напряму залежить від того, наскільки якісно побудовано комунікацію.

Не нашкодити міжнародним зобов’язанням

Окремим завданням у процесі реформи регуляторної сфери – врахування зобов’язань України щодо гармонізації законодавства з європейським, а також зобов’язання за міжнародними договорами: СОТ, Угоди про асоціацію з ЄС, щодо зони вільної торгівлі та ін.

За словами Тараса Качки, заступника виконавчого директора міжнародного фонду «Відродження», політика України щодо дерегуляції відповідає цілям Угоди про асоціацію. Зокрема, в Угоді є розділ щодо регуляторної співпраці з положенням по «betterregulation» – «кращому регулюванню». Відповідно до якого держави повинні докладати зусиль до того, щоб краще регулювати ведення бізнесу.

У процесі приведення моделі кількості і функцій контролюючих органів у відповідність до стандартів ЄС та Угоди про асоціацію на першому етапі передбачено скорочення кількості контролюючих органів – з 56 до 28, функцій – з 1032 до 680, на другому – приведення кількості і функцій контролюючих органів у повну відповідність до європейських стандартів.

«У тих сферах, де ми повинні відповідати вимогам ЄС, ми адаптуємо своє законодавство. А це в інтересах бізнесу та споживачів. А там, де ми можемо позбутися непотрібного регулювання, Угода заохочує позбуватися цього регулювання. Тому підготовча роботи завжди потрібна, щоб не скасувати того, що не треба. А це власне наразі й відбувається в Україні»,  - зазначив Тарас Качка.

Читайте також: Євроінтеграція зарплати

ЄС також постійно переглядає та скасовує правила, які втратили актуальність і скоріше заважають, ніж допомагають. «Дуже часто в національному законодавстві країн ЄС є рудименти чогось старого, яке існувало багато років, або було прийнято, щоб регулювати конкретну проблему тут і зараз, а потім залишилося там надовго. І тому національні уряди постійно чистять своє законодавство. І це стосується також тих сферах, де є компетенція ЄС», - зауважив Тарас Качка.

На рівні ЄС дерегуляція, тобто «краща регуляція» («Betterregulation») має ряд компонентів. Зокрема, у Єврокомісії з 2012 року діє так звана REFIT(theRegulatoryFitnessandPerformanceprogramme), яка базується на досвіді попередніх програм зі зниження адміністративного тягаря та консультацій Top-10 для малого та середнього бізнесу. Відповідно до цієї програми, ЄС має щороку переглядати свої законодавчі акти, щоб знайти уже непотрібну регуляцію або послабити, де це можливо. Так, з початку дії платформи було запущено близько 200 ініціатив щодо полегшення  регуляційного  навантаження.

Проблеми «кращого регулювання» в Україні

Окрім складнощів з налагодженням системної комунікації з усіма зацікавленими сторонами та навіть строків гармонізації регуляторних актів відповідно до Угоди про асоціацію, в Україні чимало перешкод виникає під час проходження необхідних законодавчих ініціатив у парламенті. Причина досить зрозуміла – приватні інтереси народних обранців у сферах, що підлягають дерегуляції. І на сьогодні ця проблема все більше актуалізується, оскільки після першого кроку реформи регуляторної системи у вигляді «відрізати все зайве» наступає другий етап – зміни до законодавства там, де недостатньо рішення Уряду. 

Так, ряд законопроектів, спрямованих на покращення інвестиційного клімату, «безрезультатно» знаходяться в парламенті ще з 2015 року. Відтак Україна втратила шанси суттєво просунутися у рейтингу DoingBusiness у 2016 році. Тому в уряді вирішили змінити тактику та об’єднати питань сфер у один пакет. Наприклад, уже підготовлено комплексний законопроект щодо покращення інвестиційного клімату.

«Представили на Уряді законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць. Далі 3 тижні активного обговорення із бізнесом, приймаємо на кабміні, вносимо в Парламент», - повідомив на своїй сторінці у Facebook Максим Нефьодов.

«Це амбіційне завдання на найближчі місяці, оскільки цей закон важливо ухвалити до лютого, до квітня опублікувати уже підписаний президентом, щоб попасти у звіт Світового банку», - відзначив Олексій Гончарук. 

Проект закону включає багато компонентів, наприклад, спрощення умов реєстрації бізнесу, скасування пайового внеску, виключення практики витребування грошової оцінки земельної ділянки, новації щодо захисту прав міноритарних акціонерів, запровадження спрощеної процедури банкрутства та інші,які «піднімуть» Україну в рейтингу DoingBusiness.

Читайте також: Бюджетні можливості

При чому, серед усіх цих компонентів в Україні за методологією рейтингу DoingBusines найгірший стан справ саме з урегулюванням процедури неплатоспроможності, тобто банкрутства. Зокрема, за цим компонентом Україна знаходиться на 150 (!) місці у рейтингу DoingBusiness. Не сильно гірша ситуація, наприклад, у Ірану, Гани, Ємену, Судану, Еквадора тощо. Однак український парламент затягує розгляд питання процедури банкрутства, хоча у Верховній Раді було зареєстровано ряд законопроектів щодо її вдосконалення. Відтак, за словами  Дмитра Романовича, екс-менеджера реформи дерегуляції Нацради реформ,«в Україні 99,9% компаній, розпочавши процедуру банкрутства, не мають жодних шансів на реорганізацію та повернення до комерційної діяльності, а кредитори в середньому отримують лише 8 копійок на гривню заборгованості. У світі середній показник повернення коштів кредиторів складає 36 копійок на гривню, а в ТОП-30 країн – 83 коп. на гривню». Сама процедура занадто довго – два-три роки.

Відповідно ж до нового законопроекту банкрутство відбуватиметсья швидко і без зайвих витрат. Схожий механізм наразі випробовують на банках-банкрутах,  активи яких почали продавати через систему Prozorro. Варто відзначити, що цю систему можна буде продавати і активи звичайних банкрутів у разі прийняття нового законодавства про банкрутство.

Окрім того, суперечки точитимуться навколо питань щодо отримання дозволів на будівництво. Наприклад, скасування пайового внеску, особливо у містах, наближених до мегаполісів, значно зменшить зацікавленість політичних партій у відповідних радах. Оскільки пайовий внесок збільшує витрати на адміністративні процедури в сфері будівництва. При цьому, за даним компонентом отримання дозволів на будівництво Україна знаходиться на 140-му місці в рейтингу DoingBusiness.

Однак очевидно, що дерегуляційні ініціативи можуть дуже не сподобатися депутатам, чиї інтереси вони зачіпають. Тому уже найближчим часом побачимо дискусії навколо ліквідації причин, які заважають зростанню України в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу. Оскільки швидка дерегуляція можлива лише там, де відсутні чиїсь інтереси.Навіть незважаючи на те, що надмірна регуляція поряд з корупцією та неефективними судами є основними перешкодами для приходу інвестицій в країну.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Довгий час кіберзлочинності не приділяли належної уваги. Вірус WannaCry має підштовхнути до зміни такого ставлення
    25 травня, The Economist
  • Чому Англії та Ізраїлю вдалося. І чим їхні уроки корисні для нас
    25 травня, Валерій Примост
  • Є старовинний козацький спосіб зупиняти кров. Дуже жорсткий, але дієвий. Рану засипали порохом (сучасний бездимний не годиться, має бути з деревного вугілля, селітри та сірки) і, поки не просяк кров’ю, підпалювали. Кров запікалася, рана дезінфікувалася. Мабуть, важко, доки не спробуєш, зрозуміти, що відчуває людина під час цієї процедури, але таке життя.
    25 травня, Роман Малко
  • «Нам потрібні нові форми мислення, аби вирішити проблеми, створені старими». Це гасло із Twitter Йона Аґірре Суча.
    25 травня, Ольга Ворожбит
  • Класик західного постмодернізму 86-річний Джозеф Макелрой — один із найвпливовіших прозаїків повоєнної Америки й водночас автор, чиєму літературному талантові більш ніж за 60 років писання текстів зуміло віддати шану лише кілька десятків критиків.
    25 травня, Олена Кухар
  • Генеральний прокурор відповів на питання народних депутатів у Верховній Раді, а очолюване ним відомство створило шефу гідну PR-підтримку.
    24 травня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено