Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 листопада, 2016   ▪   Анна Корбут   ▪   Брюссель   ▪   Версія для друку

Саміт Україна-ЄС: годинники звірено, працюємо далі

Про що говорили президенти і дипломати у Брюсселі
Саміт Україна-ЄС: годинники звірено, працюємо далі

На робочому ланчі після зустрічі Петра Порошенка з лідерами ЄС панувала дружня атмосфера. Український президент привітався поцілунком у щічку, як це прийнято у Франції чи південних країнах Європи, з Федерікою Могеріні, перекинувся кількома словами з Комісаром з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганесом Ганом. На підсумковій прес-конференції трьох президентів - України, Європейської Ради та Єврокомісії - Дональд Туск розпочав свій виступ українською. "Я глибоко вражений терпінням та рішучістю українського народу в його боротьбі за збереження територіальної цілісності, суверенітету", - сказав він. І додав: "Я знаю, що ви заслуговуєте на більше - також від нас, від Європи." Жан-Клод Юнкер запевнив аудиторію: рішення, що гальмує надання Україні безвізового режиму - про механізм його призупинення за кризових ситуацій, який зараз намагаються виробити і узгодити країни-члени ЄС - буде прийняте до кінця року.

Але висловлювати надмірний оптимізм з цього приводу не варто. Одне з найпопулярніших питань українських журналістів до європейських чиновників: які країни у ЄС зволікають із розробкою механізму призупинення безвізового режиму з третіми країнами, а отже і з наданням безвізу Україні, бо той прив'язаний до запровадження такого механізму. Очільники ЄС відповідають, що майже все з цього механізму вже узгоджено, залишаються невеличкі доопрацювання. І додають, що політична воля надати Україні безвіз задекларована уже всіма країнами ЄС. Утім в приватних розмовах з єврочиновниками найчастіше доводиться чути, що проблеми і з самим механізмом, і взагалі ідеєю безвізу (для будь-якої країни з нижчим ВВП, а не конкретно України), є у Франції, де невдовзі вибори і балів набирає Марін Ле Пен, яка виступає проти міграції, простору без кордонів. Загалом єврочиновники сходяться на одній думці: Україна дійсно виконала усі зобов'язання зі свого боку і безвіз буде - але скоріш за все "колись" наступного року. Прогнозувати дату не беруться. Тому якщо й радіти останнім заявам Юнкера, то обережно.

Читайте також: Юнкер про безвіз для українців: Це відбудеться у наступні тижні

Інше питання на порядку денному - повна ратифікація Угоди про асоціацію. Тут перепона - відсутність рішення за результатами референдуму в Нідерландах. Головне питання для ЄС зараз у тому, як знайти варіант, щоб задовольнити виборців Нідерландів і водночас не допустити необхідності переглядати угоду, повторно її ратифікувати усіма членами ЄС, уникнути деяких формулювань, які є в пропонованому голландським прем'ром варіанті зараз (наприклад, про те, що угода не є сходинкою до вступу України в ЄС). Робота над цим іде, але й тут вагому роль грають внутрішньополітичні розклади в Нідерландах і той факт, що прем'єр країни має мінімум простору для маневрів у цьому питанні. Однак його дійсно сподіваються вирішити ближчим часом.

Третє питання саміту - допомога на реформи і технічна співпраця. 24 листопада підписано десятирічний Меморандум про стратегічну співпрацю в енергетичній сфері. Один із пунктів меморандуму - збереження позиції України в транзиті російського газу до Європи. Хоча наприкінці жовтня стало відомо, що Єврокомісія та німецький регулятор - Федеральне мержеве агентство Німеччини - розглядають можливість дозволити Газпрому прокачувати більше газу через трубопровід OPAL. Петро Порошенко на саміті заявив, що така політика суперечить "договору про асоціацію та договору про Енергетичне співтовариство". Проти неї виступають також країни Балтії, Польща.

Щодо матеріальної допомоги, то на саміті оголошено про виділення 15 млн євро в рамках угоди про підтримку антикорупційних зусиль, розбудови спроможностей нових інституцій з боротьби з корупцією. Також очікували підписання угоди про виділення 104 млн євро на реформу державної служби - з них 90 млн євро прямої допомоги в бюджет України. Останню можуть використати на призначення адекватних зарплат (тобто вищих, ніж традиційні для цієї ланки бюджетного сектору, але значно нижчих за щедрі компенсації, що зараз пропонуються запрошеним із бізнесу або закордону консультантам чи управлінцям) тим працівникам пілотних міністерств, що займатимуться втіленням реформ у своїх відомствах, а також підвищення кваліфікації персоналу. 24 листопада останньої не підписали - недопрацьованими залишаються деякі деталі. Але це формальності.

Читайте також: Україна і ЄС підписали на саміті низку двосторонніх документів

Виділення іншої суми - 600 млн євро макрофінансової допомоги - спіткнулося об заборону експорту лісу-кругляка, що порушує норми Угоди про асоціацію, та пенсії, соціальні виплати для внутрішньопереселених осіб. У ЄС цілком усвідомлюють, що у останньому питанні є багато простору для махінацій навколо цих грошей, статусу переселенця тощо. Але вважають, що через це не варто залишати людей без виплат, від яких вони дійсно часто залежать.

Загалом, 18-ий саміт Україна-ЄС став більше демонстрацією активного робочого процесу, ніж гучних результатів, на які часто в таких випадках орієнтує очікування аудиторії українська сторона. З розмов з європейськими дипломатами зрозуміло, що вони планують і розробляють подальшу підтримку України в реформах - не на один, а на кілька років наперед; намагаються, аби вона була системною, а не надто загальною або точковою і вузькоспеціалізованою; допомагати змінам не тільки на центральному, а й на місцевому рівнях. І кажуть, що готові надавати цю підтримку, доки Україна буде готовою реформуватися. До речі, чи не всі дипломати, з якими спілкувався Тиждень, назвали один із важливих факторів у цьому процесі змін: напрацювання реформ попереднього уряду багато в чому використовуються, реалізуються та удосконалюються нинішнім - і така спадковість, попри всі політичні перипетії, вкрай важлива, бо дозволяє не марнувати час на непотрібну додаткову роботу і місяці перехідних періодів.

Читайте також: Механізм призупинення "безвізу" не можуть узгодити через низку країн - Шульц

"Одним з найважливіших моментів саміту буде підтвердження підтримки з боку ЄС суверенітету, цілісності України", - поділився з Тижнем напередодні саміту один єврочиновник. Серед повідомлень про безвіз, асоціацію і гроші цей меседж загубився. Та й українській аудиторії він уже давно видається суто риторичним. Хоча він ключовий у питанні санкцій проти Росії, які, на думку співрозмовників Тижня, у грудні ЄС скоріше за все продовжить. А далі побачимо - хочеться сподіватися, що після щонайменше виборів у Франції нам не доведеться згадувати про нього у минулому часі.

 

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено