Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 серпня, 2016   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: українські гроші Манафорта, феномен Мінських угод та плани Путіна

Цього тижня світові медіа в основному аналізували загострення ситуації в Криму та ескалацію конфлікту на Донбасі, а також й дали розслідували українське минуле Пола Манафорта
Світ про Україну: українські гроші Манафорта, феномен Мінських угод та плани Путіна

“Путін збирає своїх людей, щоб нанести удар по Україні”, - під таким заголовком вийшла колонка журналіста Торстена Крауеля у німецькому виданні Die Welt . Там він аналізує нещодавні рішення російського президента звільнити багаторічного голову своєї адміністрації та свого близького соратника Сєргєя Іванова та призначити на його місце Антона Вайно.

“До 100-ї річниці Жовтневої революції у 2017 році, президент Путін хоче зробити Росію знову великою. Для цього йому потрібні військові успіхи. Найкращий час для цього — це напередодні виборів у США”, - вважає автор. На його думку, незважаючи на те, які плани у Путіна щодо України, він збирається втілювати їх сам, без своїх соратників, колишніх агентів КДБ.

“Іншими словами, Владімір Путін стає абсолютним правителем, як і його новий друг — Реджеп Таїп Ердоган”, - зазначає Крауель

У США й далі тривають викриття із минулого теперішнього керівника передвиборчої кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта, який раніше був радником Віктора Януковича. Цього тижня вибухнув скандал щодо того, що Манафорт міг отримати близько $ 12,7 млн, працюючи на Януковича. Такі дані містяться у так званій “чорній бухгалтерії Януковича”. Публікація, яка вперше з'явилася в The New York Times вже стала широко цитованою.

Великий матеріал вийшов в німецькому виданні Frankfurter Allgemeine Zeitung під назвою “Хто порушує режим припинення вогню”. У ньому журналіст Конрад Шуллер, базуючись на даних, зібраних ОБСЄ із 16 квітня до 31 липня 2016 року, але за власною методологією аналізує, яка зі сторін конфлікту несе більшу відповідальність за порушення режиму припинення вогню. Окрім актуальних цифр та порівнянь, FAZ робить висновок, що “проросійська сторона використовувала ці майже 23 місяці (поки триває режим припинення вогню, згідно із Мінськими угодами — Ред.) для постійних територіальних здобутків”. Автор також зазначає, що найбільші наступальні операції відбувалися часто одразу після підписання свіжих угод — після Мінського протоколу або після того, як три президенти та канцлер Меркель погодили “Мінський пакет” у лютому 2015 року.

Читайте також: Світ про Україну: втрати на Донбасі, мінливий Трамп та медійна риторика

“Порівнюючи нинішні карти та карти майже дворічної давнини із першого дня режиму припинення вогню, територіальний здобуток сепаратистів складає близько 5 тис. квадратних кілометрів. Це відповідає території Люксембурта та Саару разом узятих”, - пише Шуллер. Він також зазначає, що здобуті терористами території протягом часу, який він аналізує у статті (з 16 квітня до 31 липня 2016 року) цілком відповідають феномену східноукраїнського режиму припинення вогню, започаткованого ще першим підписанням восени 2014- го року: “вони (режими припинення вогню — Ред.) у той же час були основою для нових територіальних надбань сепаратистів”.

Оскільки минулий тиждень минув під знаком загострення ситуації в Криму, більшість світових видань не оминули цю подію. Багато видань акцентувало увагу і на часі ескалації (серпень, видання The New Yorker, ще п'ять років тому назвало найжорстокішим російським місяцем, крім того саме у серпні Росія напала на Грузію у 2008 році) і пропонували власні версії розвитку подій.

“На лінії Москва-Київ щоразу гарячіше”, - з таким заголовком вийшла стаття у польському виданні Gazeta Wyborcza. Зі схожими думками пишуть і інші польські видання, наприклад, Rzeczpospolita - “Війна Росії та України дуже близько”.

Читайте також: Світ про Крим: Росія планує ще одне вторгнення до України?

Оглядачка іншого польського видання Polityka Ягєнка Вільчак роздумує, чи вдасться Путіна застосувати старий сценарій для нападу втретє? На її думку, і світ і Україна вже багато, чому навчилися за час війни. Тому “тепер все залежить від реакції світу, який має проявити твердість. Також від холоднокровності українців, які не можуть дати себе спровокувати. Оскільки це було б Путінові на руку”, - зазначає вона.

“Ми вже бачили це кіно”, - такий підсумок російських провокацій у Криму робить у  своїй редакційній статті американське видання The Washington Post

“Президент Росії Владімір Путін знову грає з вогнем. Цього разу це може бути літнім блефом, або приводом до ескалації війни з Україною. У будь-якому випадку це відображає рішучість Путіна обманювати чи порушувати щось, якщо це відповідає його цілям вдома чи закордоном, користуючись нагодою, що США та ЄС зайняті іншим”, - йдеться у статті

Читайте також: Світ про Україну: ескалація насильства проти журналістів

На думку видання, причиною розпалювання нового витка війни можуть бути і парламентські вибори, що мають пройти в Росії через місяць. Захоплення Криму мало надзвичайну підтримку серед Росіян, новою війною він сподівається відволікти своїх громадян від економічних проблем. “Путін також може розраховувати, що США зараз відколіклися через президентську кампанію, Європа стурбована Brexit та міграційною кризою, світ спостерігає за Олімпіадою в Ріо, - все це може дозволити йому діяти без страху і серйозної відповіді”, - зазначає видання.

Схожі думки висловлює і британське видання The Economist, яке втім акцентує увагу на відмові російського президента від Нормандського формату.

Як пише видання, час, у який сталося загострення ситуації в Криму важливий у зв'язку із близькістю виборів, як у США так і в Росії. “Американські чиновники заявляють, що чинний американський президент Барак Обама чітко висловився, що хоче прогресу щодо України до кінця свого терміну”, - зазначає видання. Також автор матеріалу згадує про переговори, які відбувалися між Вікторією Нуланд - представницею Держдепартаменту США, що відповідає за Україну, та Владіславом Сурковим, помічником російського президента, у сферу відповідальності якого входили, зокрема, російсько-українські відносини. “Відкидаючи формат Нормандської четвірки, Путін сподівається дотиснути Обаму до укладання великої угоди у Ялтинському стилі, якої він так давно прагне”, - пише The Economist.

Читайте також: Світ про Україну: контрабанда зброї з Донбасу йде на Близький Схід

Повтор “української драми” може також добре зіграти на внутрішній арені, адже в Росії 18 вересня мають відбутися парламентські вибори. На думку автора статті, через економічну кризу, майбутнє голосування змушує Кремль тривожитися. “Оскільки війна в Україні в останні місяці в основному зникла із державних медіа, її повернення до заголовків (російських ЗМІ - Ред.) може спричинити довгоочікуване відвернення уваги”, - зазначає The Economist.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У 70-х роках минулого сторіччя почалася забудова сходу Луганська. Місто зводило спальні квартали та повну інфраструктуру до них: лазні, гастрономи, ринки, парки, будинки побуту, кінотеатри, бібліотеки, школи, дитячі садки. Отримати житло в тому районі, який розбудовувався відразу та цілком на порожньому місці, було дуже престижно. Школи № 42 і № 24 були близнюками й споруджувалися за кубинським проектом із нульовим першим поверхом: чи то від землетрусів, чи то від повені.
    14 грудня, Вікторія Малишева
  • Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.
    14 грудня, Ганна Трегуб
  • Українська політика за традиціями й за жанром — це цирк і розважальне шоу.
    14 грудня, Роман Малко
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.