Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 лютого, 2011   ▪   Роман Кабачій   ▪   Версія для друку

З великої хмари – малий дощ

У Польщі немає серйозної сили, яка б могла адекватно оцінити згубну для країни східну політику Туска і Коморовського
Матеріал друкованого видання
№ 6 (171)
від 11 лютого, 2011
З великої хмари – малий дощ
УНІАН

До фото: ПОВ’ЯЗАНІ ЄВРО-2012.Польща погодилася на «економізацію зовнішньої політики» від Януковича, закриваючи очі на паплюження демократичних свобод в Україні


Перед станцією варшавсь­­ко­­­­го метро «Центр» пританцьовує «привид комунізму». Він тримає в руках телевізор, обліплений червоними прапорцями та портретами Лєніна. Обплетений бинтами юнак пускає з нього «в ефір» одну й ту саму мелодію зі словами: «Ти мене ненавидиш». Того ж дня польське приватне телебачення Polsat запускає ролик: «Янукович у Польщі!». Однак, судячи з реакції польського суспільства, дводенний візит лідера найбільшого східного сусіда Польщі викликав менший інтерес, ніж чергова відмова російської влади винести з Мавзолею та поховати вождя світової революції.

Тривалі збори

«З великої хмари – малий дощ»: саме так можна розцінити медіальний ефект відвідин українського президента. Винна в цьому передусім українська сторона: візит кілька разів відкладали, Київ до останнього дня затримував затвердження програми. Тому навіть зацікавлені цією подією журналісти не могли спланувати повноцінного висвітлення перебування Януковича над Віслою. Про те, що делегація з України має намір побувати ще й у Гданську, польським медіа стало відомо лише в перший день відвідин. Журна­­ліст-міжнарод­­ник із тижневика Newsweek Polska Міхал Кацевіч пояснює: «З організацією візиту Канцелярія президента Польщі мала клопоти. Тож про приїзд Януковича мало хто знав. А хто був поінформований, вважав, що запізнілий візит нічого нового не принесе. Ми досі не знаємо, як ставитися до Януковича: позитивно чи негативно». Усі ці чинники склалися докупи і, як наслідок – у новинах польського Першого телеканала повідом­­лення про візит з’явилося на 15-й хвилині вечірніх новин, а щоденна Gazeta Wyborcza, яка завжди подавала прихильні до України матеріали, присвятила цій події півшпальти на 6-й сторінці, на половині якої були уривки з уже надрукованого інтерв’ю з Януковичем.

Уїдливі польські журналісти підрахували, що перед Варшавою Янукович на посаді президента відвідав 25 столиць, щоб зрозуміти: на захід від Польщі навряд чи хтось уже вірить в обіцянки провести швидкі реформи, виконати всі вимоги для вступу України в зону вільної торгівлі, здобуття асоціативного членства в Євросоюзі та скасування візового режиму з ЄС. Саме на просування цих питань розраховує офіційний Київ від головування Польщі в ЄС у другій половині цього року.

Здавалося, Україна поставилася до візиту з усією серйозністю. Янукович привіз із собою до Варшави делегацію зі 166 осіб, серед яких: міністри, губернатори, представники великого бізнесу. У польській столиці президент штампував заяложені «стратегічний партнер», «наш адвокат у Європі» та інші милі речі. 

Несподіваний «друг» Януковича Броніслав Коморовський (так його назвав наш керманич) і справді пообіцяв сприяння, пояснюючи, що «нам усім від цього буде краще». Однак озвучене коло проблем ризикує залишитися на папері. 

Прийом у «друга»

Після підписання двох документів – Дорожньої карти на 2011–2012 роки та Меморандуму про співробітництво між Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України, Польським агентством інформації та іноземних інвестицій та По­­льсько-українською господарсь­­кою палатою – президенти дали щось подібне до прес-конфе­­ренції. «Сценарій» передбачав лише по два запитання від українських та польських журналістів (загалом акредитовано їх було близько сотні). Але з-поміж українських видань поставити запитання дозволили чомусь лише журналістам «Известия» і «Комсомольская прав­­да». Не дивно, що найадекватніше запитання стосувалося переслідування представників опозиції в Україні, прозвучало з вуст польської тележурналістки українського походження Марії Степан. Відповідь Януковича звучала так: «У вас однобічна інформація. Я знаю лише про дві кримінальні справи (насправді їх 18. – Ред.)». (Наступного дня Янукович продовжить цю тезу, розповівши полякам про «корупціонерів, які під прикриттям захисту демократії брешуть без совісті».)

Поспілкувавшись із пресою, очільники держав поїхали покладати квіти до монументу Невідомому солдатові. Цей жест деякі сприйняли як архаїзм: поміж собою варшав’яни називають його «Пам’ятник сплячим», через «спання» Червоної армії влітку 1944-го на правому березі Вісли, доки німці не потопили у крові Варшавське повстання. Наступного дня Янукович покладе квіти уже жертвам комуністичного режиму – полеглим у повстанні 1970 року гданським суднобудівникам. Опісля цього український президент зустрівся за зачиненими дверима з прем’єром Польщі Дональдом Туском, головами двох палат парламенту та подивився, як будується столичний Національний стадіон до Євро-2012. На вечерю його чекала вишукана кухня – Броніслав Коморовсь­­кий має шляхетне походження і не боїться акцентувати на цьому. На ранок він обдарував українського президента парою гуцульських коней з місцевого племзаводу, за визначенням Коморовського, «подарунком настільки польським, як і українським».
Ось такі практичні результати візиту.

«Як колишній менеджер...»

Перед початком 10-го польсько-українського економічного форуму в будівлі Варшавської фондової біржі з’являється почет Януковича: прогулюється «дру­­га людина над Дніпром»... Сергій Льовочкін, як вже встигла охрестити його Gazeta Wy­­borcza, цілується із присутніми Дмитро Табачник. Трохи пізніше проплив сам Янукович з купою охоронців (польські журналісти не втрималися і назвали їх «горилами»). Його функція – проїхатися ескалатором до дзвона біржі й задзвонити, сигналізуючи, що ук­­раїнські бізнесмени «прийшли надовго». Після закінчення форуму деякі з них, із найбільш «підприємни­­цькими» обличчя­­ми, безпардонно полізуть на трибуну фотографуватися. 

Чимало оглядачів запитували себе: чому має слугувати цей візит, якою є його основна мета? «Я, як колишній менеджер, знаю: варто бізнесу створити відповідні умови, і він піде на запах грошей», – відкрив таємницю Віктор Федорович. Гроші стали основною темою перемовин Януковича з Коморовським: польські інвестиції в Україну; подовження нафтопроводу Одеса – Броди до Плоцька і Гданська заради створення євроазіатського енергетичного коридору; гідне проведення «цієї чудової події» (Євро-2012. – Ред.) тощо. Гуманітарна ж співпраця мала би полягати максимум у збільшенні обміну студентами (про створення спільного Східноєвропейського університету після одностороннього рішення українського міністра освіти Дмитра Табачника вийти з ініціативи вже ніхто не згадував).
 
Трибуни і кулуари

З офіційних виступів по-справ­­жньому критичним щодо поль­­сь­­ко-українських відносин був голос лише голови Торгово-економічної палати Польщі, екс-міністра економіки Яцека Пєхоти: «Україна в середовищі польських бізнесменів не має доброї опінії. Те, що зараз у цій залі польських підприємців менше, ніж українських, це підтверджує. У 2005 році було навпаки. Повсюдна корупція та бюрократія відлякують наших підприємців. Коли навіть Вища рада юстиції не хоче допомогти з поверненням ПДВ, жодне заохочення інвестицій не врятує, якщо наявний в Україні польський бізнес відраджуватиме вкладати кошти в вашу державу». Пєхота застеріг Януковича від формальних реформ, оскільки у світі є певні бізнесові стандарти, які стосуватимуться й української економіки.

Янукович не сприйняв критики на свою адресу. Він за традицією переклав вину на «купку людей», які «20 років обкрадали країну». Про себе та про своє оточення президент сказав: «Ми все життя сповідували один принцип: казати і робити». Водночас пообіцяв після «розпочатих 7 реформ взятися ще за 14».

В кулуарах поляки були відвертішими. Більшість польських експертів, незалежно від політичної належності, налаштовані досить скептично до закликів «Уві...мкнути Україну», форсувавши її «євроінтеграцію».
«Якщо буде розвиватися лише олігархічна група, а малий і середній бізнес перебуватиме у стагнації, це не задовольнить українське суспільство, – переконаний Ян Пєкло, голова Фундації польсько-української співпраці (PAUCI). – Не можна відокремити демократію від економіки. Навіть якщо ваші олігархи приходитимуть сюди і викуповуватимуть підприємства, за нинішніми українськими чи російськими стандартами вони довго не витримають: за порушення прав пра­­цівників їх штрафуватимуть і змушуватимуть прийняти європейські правила».

Більш категорична Анна Костшева, заступниця директора департаменту Східної Європи МЗС Польщі: «Євросоюз не допустить ніколи ані угоди про асоційоване членство, ані безвізового режиму, якщо громадянські права в Україні порушуватимуться. Вже зараз надходять різні сигнали, зокрема про неприйняття Верховною Ра­­дою пакета антикорупційних законів. Якщо тест на асоційоване членство Україна не пройде, це буде сигнал до іншого трактування влади в Україні, інших грошей на кредитування, інший рівень відносин». 
«Те, що відбувається нині в Україні, не до вподоби не лише Польщі, – зауважив Мирон Сич, депутат Сейму від правлячої партії «Громадянська платфор­­ма». – Про це говорять також у Брюсселі. Самих розмов про реформи недостатньо. Адже сучасна Європа – це Європа сильних регіонів. Якщо не буде проведено децентралізації держави, якщо регіони не отримають реальних засобів до самоврядування, відразу стане зрозумілою реальність намірів української влади».

Із вуст представників польської влади публічно не прозвучало жодної критики на адресу Януковича і К°. Варшава замість об’єктивної оцінки політики українського президента прий­­няла його правила гри. 
Безкомпромісну критику міг дозволити собі лише голова Європарламенту поляк Єжи Бузек, який обурився згортанням свобод в Україні, за що одразу був торпедований послом України при ЄС Костянтином Єлісєєвим: «Я не хотів би бачити євроінтеграцію України заручником емоцій». 

Розмова з глухими

Утім, було би надто просто стверджувати, що в загостренні українсько-польських відносин винна лише українська сторона. Зрештою, жодного нового критичного зауваження не пролунало. Як, на жаль, і конкретних пропозицій щодо налагодження містків між Україною і «польськими воротами» в ЄС.

Польська інтелектуальна еліта не сприймає «реактивації» відносин з Україною у нинішньому форматі. При цьому більшість втомилася від радикалізму лідера польської опозиції Ярослава Качинського, який повсюди бачить змову, продаж державних інтересів, спроби конституційного перевороту. Зо­­­­лота середина поки що на етапі розробки. На сьогодні в Польщі немає серйозної сили, яка б могла адекватно оцінити східну політику керівництва країни. В Польщі наразі немає кому донести до суспільства ризики, які постали перед країною, що опинилася під впливом Кремля. Польські інтелектуали, яких роз’єднала смоленська катастрофа, не мають що протиставити угодівській політиці Туска і Коморовского щодо авторитарних режимів на Сході.

Тому виникають справедливі, але знайомі й неефективні докори. Вони лише зміцнюють думку нинішнього керівництва України, що «Захід їх не зрозуміє». А отже, залишається дорога на Москву. Однак у кінці цієї дороги – «двополюсна Європа». Захід намагатиметься будувати рай за охоронюваним периметром. «Російська» натомість потребуватиме нових ресурсів і нового образу зовнішнього ворога для утримування під контролем приєднаних територій. Адже корумпована еко­­­­­номіка і неефективне централізоване управління не дають можливості забезпечити на цих територіях обіцяного добробуту. Тому можна очікувати, що і надалі, використовуючи енергетичний важіль, Росія корумпуватиме представників елі­­ти країн ЄС, поступово знищуючи його як систему.

Українська, польська, німе­­цька та інші європейські спільноти можуть не допустити такого розвитку подій. Необхідно об’єднати зусилля інтелектуалів і організацій, які підтримують європейський вибір України – як українських, так і європейських. Мета – розробити реалістичний план демократичних змін для України та знайти реальні важелі тиску на ключових представників українського істеблішменту. Без цього Україна і ЄС продовжуватимуть обмінюватися докорами, а Європа рухатиметьс

ПОГОВОРИЛИ . Спікер сенату Богдан Борусевич (на фото ліворуч), як і решта польських керівників, не спромігся на публічну критику української влади


Новим послом Польщі в Україні після піврічних суперечок між МЗС та Броніславом Коморовським призначений Генрик Литвин, історик за освітою, у 2007–2010 роках – посол у Білорусі



Янукович і Коморовський домовились про нову форму військової співпраці – створення польсько-українсько-литовської бригади зі штаб-квартирою в Любліні


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як живе обласний центр з новою українською назвою
    26 липня, Світлана Орел
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про чорний ринок зброї в Україні, смерть Павла Шеремета, хресну ходу Московського патріархату та військові навчання біля берегів Одеси
    26 липня, Віталій Рибак
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено