Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 лютого, 2011   ▪   Юлія Тищенко   ▪   Версія для друку

Земля розбрату

Політика влади щодо кримських татар залишається суперечливою і непослідовною
Матеріал друкованого видання
№ 6 (171)
від 11 лютого, 2011
Земля розбрату
Анатолій Бєлов
Сьогоднішні взаємини між політичним керівництвом кримських татар та українською владою, кримським урядом можуть радше нагадувати хитання складного годинникового механізму, за яким неможливо точно визначити час, ніж цілісну, послідовну та раціональну політику. 

Такий стан речей став практично традиційною моделлю відносин влади та кримських татар, коли дії першої радше спрямовані на ситуативне реагування на ті чи інші проблеми, ніж є цілеспрямованою стратегією діалогу, що саме по собі є складним і дивним, адже значна кількість проблем кримських татар у соціогуманітарній, економічній сферах вже давно перезріли.

Фактично перша знакова для 2011 року подія щодо інтеграції кримських татар в українське суспільство сталася в грудні 2010-го. У результаті оптимізації органів виконавчої влади указом президента було ліквідовано Державний комітет із питань національностей та релігій – інститут, який адміністрував кошти на реалізацію державних програм розселення й облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну. 

Тепер відповідні ресурси мають відійти у відання Міні­стерства культури і туризму України. Проте указ не містить інформації про надання повноважень відповідному міністерству щодо формування політики інтеграції та облаштування. Окрім того, будь-яка державна політика – це не тільки стратегії та дії, а й реальні ресурси, які мають бути спрямовані на їх реалізацію. До речі, загальне недофінансування програм з облаштування й інтеграції кримських татар та осіб інших національностей за 2006–2009 роки становить 103 млн грн, а в 2010-му було виділено лише 53 млн грн замість необхідних 108 млн.

Політичний 2011 рік у від­носинах між кримськими татарами та владою розпочався з ультиматуму голові Меджлісу кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву з боку глави уряду АРК Василя Джарти. Так, 18 січня було оприлюднено документ, у якому прем’єр просив кримських татар добровільно звільнити земельні ділянки, оскільки самозахоплення заважають соціально-економічному розвитку регіону і є дестабілізуючим чинником міжнаціонального порозуміння. Йшлося про те, що кримська влада відмовляється «заплющувати очі на ігнорування і нехтування Конституцією та законами України з боку окремих представників кримських татар. Закон тільки тоді закон, коли він один для всіх».  

Варто зазначити, що, за даними Республіканського комітету земельних ресурсів, лише 17% становлять кримськотатарські самозахоплення в регіоні, решта здійснені вітчизняними та російськими бізнес-структу­рами. Часто-густо ак­­ту­алізацією саме кримсько­татарської теми в цій проблемі маскується реальний стан справ у розподілі землі на півострові. Замовчуються причини, з яких місцева влада не завжди виділяє землю кримським татарам. Тут переплітаються питання і корупції, і міжетнічних стереотипів.

У відповідь Джемілєв зауважив, що Джарти має звертатися з такою пропозицією до оновленої Ради представників кримських татар при президентові України, в якій більшість становлять кримські татари з опозиційних Меджлісу організацій. Нагадаємо, що в серпні минулого року Віктор Янукович переформатував згадану раду, замінивши принцип делегування кримськими татарами своїх представників, яких вони обирають за власними процедурами, принципом призначення. 

Представники Курултаю-Медж­­лісу на сьогодні мають у цьому органі меншість – 8 проти 11, тож нескладно передбачити результати відповідних обговорень. Попри численні натяки на можливі зміни формату ради, принципи її формування досі так і не були переглянуті. 

Поява таких «оновлених підходів» до діалогу не в останню чергу могла бути визначена політ-історичною пам’яттю ре­гіоналів. Адже представники Меджлісу за багаторічної монополії на півострові партійних регіоналів на виборах підтримували Віктора Ющенка, а пізніше і Юлію Тимошенко. Можливо, не залишилися поза увагою й критика з боку Меджлісу харківських домовленостей і публічна незгода щодо пролонгації перебування російського флоту в Севастополі.

Своєю чергою, специфікою січневого листа став не тільки перелік проблем та ультимативний тон, а й те, що Василь Джарти фактично чи не вперше в таких документах вживав слово «Меджліс» на позначення повноцінного представницького органу кримських татар. Для якого, до речі, протягом 20-річної історії повернення так і не знайшлося місця в українському законодавстві. Як і для закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», що передбачав би закладення механізмів реабілітації та компенсації жертвам депортації й що так і залишився замороженим. До речі, як і інші численні релігійні та історико-гума­­ні­­тарні питання: повернення топоніміки, відродження історичної пам’яті кримських татар, будівництво Соборної Мечеті в Сімферополі. Відповідний ультиматум крим­­ської влади щодо землі не залишився непоміченим і набув неабиякого резонансу в автономії та за її межами, адже сприймався як пряма погроза, а будь-які обіцянки силових дій на півострові відіграють роль справжнього каталізатора міжетнічних конфліктів. 

Водночас складається враження, що такі тонкі матерії кримська влада усвідомлює недостатньою мірою. Адже для представників новітньої кримської політичної еліти з Донецького краю складні питання ідентичності кримських татар не завжди є зрозумілими. Часто-густо переважає думка щодо пріоритетності так званої економізації політики, що нерідко на практиці означає збагачення конкретних посадовців і їхніх партнерів. 
При цьому соціокультурні аспекти кримськотатарської ідентичності для інститутів влади залишаються вторинними. До речі, у стратегії соціально-економічного розвитку Криму, яку було затверджено наприкінці 2010 року, про потребу гармонізації міжетнічних відносин, розвитку мультикультурного діалогу сказано фактично одним реченням. Не артикульовано можливі виклики, що можуть актуалізуватися в процесі модернізації Криму, якщо багатоетнічна специфіка регіону не буде повною мірою врахована.

Нині складний годинниковий механізм знову ніби хитнувся в бік діалогу. Так, має розпочати роботу створена 31 січня Радою Міністрів автономії Комісія з вирішення питань, пов’язаних зі звільненням самовільно зайнятих земель і наданням депортованим та іншим громадянам земельних ділянок для спорудження та обслуговування житлових будинків у Сімферополі та Сімферопольському районі. Це відкриває можливості для діалогу з владою. Хоча те, наскільки це змінить ситуативний характер політики держави стосовно кримських татар, залишається під великим знаком питання. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено