Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 лютого, 2011   ▪   Юрій Ніколов   ▪   Версія для друку

Задовби прогульника-«регіонала». Інструкція з використання

Опозиційні нардепи почали отримувати приватні запити про їх прогули та голосування чужими картками
Задовби прогульника-«регіонала». Інструкція з використання

У розпорядження «Тижня» потрапив запит до одного з народних депутатів з фракції БЮТ-Б. До нього можна відноситись як завгодно. Це може бути і лист щастя від «міського божевільного». А може – провокацією прихильників діючого режиму, який під час прийняття змін до Конституції 1 лютого руками й ногами вляпався в історію, що може мати кримінальні наслідки. Хоча вже за іншого режиму.

Отже такий собі Степан Васильович Вивюрка з Тернополя 19 січня зробив на принтері невідомо скільки копій свого запиту, від руки поставив свій підпис і вписав ПІБ народного депутата (чи депутатів, у «Тижня» поки що немає підтвердження, що такі запити отримали інші нардепи). Потім вклав папірця у звичайний конверт і відправив депутату.

Запитання Степана Васильовича цілком природні:

«Чи були факти, коли Ви голосували не тільки своєю персональною карткою народного депутата, а й чужою карткою…?»

«Вказати, на яких пленарних засіданнях Верховної Ради України Ви були відсутні зі вказанням причини (відрядження, хвороба тощо).»

«Надати повну інформацію стосовно Ваших відряджень (з якого по який період, на підставі чого).»

В принципі, саме такі питання має ставити виборець нардепу. І навіть наказовий дискурс («вказати…», «надати…» без знаку питання) цілком доречний. Бо це виборець наділяє депутата мандатом повноважень. Отже цілком природно, що він суворо запитує з народного обранця.

«Тижню» ця ініціатива сподобалась. Тому пропонуємо всім небайдужим долучитись до справи, початою паном Вивюркою. Ми публікуємо повністю весь текст його запиту, аби кожен міг роздрукувати і вписати прізвище депутата.

Корисна порада – запити слід надсилати рекомендованим листом з повідомленням, аби у нардепа не було можливості сказати, що він нічого не отримував. І тоді він буде змушений відповідати хоча б щось. Інакше на нього можна буде жалітись у прокуратуру через ігнорування звернення громадян. А з прокуратурою зайвий раз не любить спілкуватись ніхто, навіть впливовий нардеп.

Однак дуже хотілося б, щоб такі листи щастя отримали не тільки опозиціонери, а у першу чергу владні депутати. Відомо ж, що Рінат Ахметов за останні три роки був в парламенті лише один раз – на відкритті. І зовсім не факт, що Юру Єнакієвського там бачили хоч раз.

Бо історія з запитом до опозиціонера виглядає дуже дивно. Коли 2 лютого у Раді за зміни до Конституції голосували картки опозиціонерів, навіть ті картки, що були у Вашингтоні, керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов не знайшов нічого кращого, ніж поставити цим самим опозиціонерам питання: «А на якій підставі вас не було в Раді? А де відомості про ваше відрядження?»

Нібито це знімає питання Основного закону України, в чергове фальсифікованого «парнокопитним» голосуванням. Бо «регіонали» нині міняють Конституцію на її кумівський варіант саме через те, що за неї непрвильно голосували у 2004 році. Нагадаємо, тоді депутати під керівництвом Литвина голосували за конституційну реформу двома руками у прямому сенсі – один депутат піднімав дві руки і його руки рахувались за два голоси.


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Персонажів цих дуже різних книжок об’єднує бажання, якщо не знайти коріння, то принаймні відшукати те, що прив’язує нас до минулого, утворює тяглість і допомагає сприймати смерть не як кінець, а як проміжний етап існування. Пошук себе через спробу зрозуміти іншого – вічна тема, тож від вторинності ці історії рятує лише оригінальність форми. Адже, будьмо чесними: зміст у літературі – справа другорядна.
    23 січня, Богдана Романцова
  • За підрахунками організаторів, учасниками Жіночого маршу стали понад 2,5 млн осіб у кількох сотнях маршів по всіх Сполучених Штатах Америки.
    23 січня, Ольга Ворожбит
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
  • Як показує практика, хворіти в «ДНР» небезпечно для життя не лише з огляду на самі захворювання, а й зважаючи на рівень медицини, яка ще лишилася тут, в окупації.
    22 січня, Станіслав Васін
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено