Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 травня, 2016   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

На підтанцьовках. Чиї інтереси лобіює Льовочкін у французькій пресі

Поки постмайданне товариство святкує перемогу Джамали на Євробаченні, а разом з нею — здатність України бути суб”єктом світової сцени, опоненти з “єдиної опозиційної партії, яку було обрано в український парламент” просувають у західних медіа протилежні політичні цілі.
На підтанцьовках. Чиї інтереси лобіює Льовочкін у французькій пресі

Сергій Льовочкін — колишній керівник адміністрації президента Януковича та співкерівник фракції  Опозиційного блоку в Верховній Раді — відкрив блог на французькій версії Huffington Post. Перший текст, що з”явився два дні тому, має назву «За підтримки Франції та Німеччини, Україна мусить, в ім”я миру, виконати Мінські угоди — 2”.

Принципи реєстрації на цьому сайті доволі прості. Кандидату в блогери треба надіслати до редакції фото, резюме та мотиваційний лист з поясненням, чому і про що маєш бажання та підстави писати. Хоч інтернет-газета винаймає декілька журналістів, саме блоги забезпечують її репутацію своєрідного вільного мікрофона, такої собі плюралістичної платформи з прицілом на максимальну популярність.

Отже, український політик, власник шикарної вілли в Сен Жан Кап Ферра на Лазурному узберіжжі Франції, про яку писали як українські, так і французькі медіа, знайшов можливість випробувати свій комунікаційний талант французькою. Сказати б, нічого дивного. Колишня Партія регіонів, що переродилася в Опозиційний блок, використовує кожну нагоду, аби наблизити та здійснити реванш. Зрозуміло, що Франція, як учасник нормандського переговірного процесу та депозитарій потужного прокремлівського лоббі, виглядає ласим комунікативним майданчиком для осіб з найближчого кола Януковича.

Читайте також: «Вижити на своїй землі»

Вельми оптимістично, Сергій Льовочкін повідомляє, що “найближчі тижні дарують справжнє вікно можливостей, щоб покласти край конлфікту” на українському Сході. На його думку, закінчити війну за якісь півтора місяці — легше легкого. Бракує виключно політичної волі з боку української влади. Інші передумови, дає зрозуміти народний обранець, давно вже ідеально склалися в сприятливий пазл. Питання лише — для кого. І якщо Льовочкін так наполегливо, чужою мовою, агітує за невигідні для України Мінські угоди-2, зовсім не складно зрозуміти, на чий млин лиє воду і він, і співкерована ним політична сила.

Підтвердження реальних орієнтирів та цілей Оппоблоку знаходимо у фрагменті тексту, де автор розповідає про голосування в нижній палаті парламенту Франції, організоване одним з очільників прокремлівського лоббі, депутатом Тьєрі Маріані. “Минулого тижня, - пише Льовочкін, - голосування без зобов'язуючих наслідків у Національній Асамблеї продемонструвало критичну важливість нинішнього моменту в пошуках миру. Під час голосування 27 квітня в залі засідань бракувало кворуму. Але голоси більшості депутатів, присутніх на обговоренні зняття санкцій, вказує, що невдовзі друзям України урветься з нами терпець. Щоб досягти миру, нам потрібні друзі, а також — потужна політична воля в середині самої держави”.

Спочатку про друзів. Ті, хто підтримав резолюцію Маріані за сняття санкцій, не просто не є прихильними до України, а з точністю до навпаки: йдеться або про відвертих лобістів Кремля, або про тих, хто ставить перспективу заробляти гроші вище будь-яких моральних цінностей та стандартів міжнародного права. Маріані та його команда — це група політиків, заборонених до в”їзду в Україну через скандальну поїздку до Криму минулого літа. Саме Маріані, в обхід санкцій, привозив до Парижа та Страсбурга забороненого до в”їзду на територію ЄС Сергєя Наришкіна, користуючись можливостями Ради Європи. Саме він знову сподівається звозити французьких політиків до Криму наступного літа, попри невідповідність проекту офіційній позиції Франції. До речі, саме Тьєррі Маріані був свідком на весіллі ще одного друга партії Регіонів та Оппоблоку — Омара Арфуша, про що написала два роки тому паризька преса. Усіх цих “друзів” зовсім не України закликає не дратувати новоспечений блогер.

Читайте також: Ціна медальки в російській пропаганді

Далі — про пошук миру. Львочкін пропонує своїм франкомовним читачам повірити, ніби мир на Сході залежить виключно від політичної волі Києва, якої “бракує”. Ніби й нема ніякої російської зброї, російської агресії, російських найманців та інтересів на Донбасі. В унісон з московською дипломатією та її активними помічниками в Парижі, Льовочкін  не просто проштовхує концепт Мінських домовленостей — 2, які формально не передбачають за Росією жодної прямої відповідальності, але й робить це в аналогічній з ними манері: методом тиску лише на Україну, уникаючи навіть косметичної критики на адресу Москви.

 Як для одного з очільників Опоблоку — нічого дивного. Молодший партнер з Києва підхоплює лобістську технологію старших товаришів з Росії та Франції. Якби не деталь: Льовочкін — все-таки депутат українського, а не російського парламенту. Такими дрібницями наш блогер, звичайно, не переймається : поки війну не названо війною, ворога також не визначено ворогом. Тому партнерство з ним — ніби й не злочин. Принаймні, на суто юридичному рівні.

Інтригує заставка, яку колишній голова адміністрації Януковича обрав для свого дебюту во французькій пресі. На ній Крим розфарбовано коричневим кольором, Донецьку та Луганську область — червоним, Харківську — чомусь блакитним, а Одеську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську та Запорізьку — жовтим. Решта України — біла як сніг, без номінації обласних центрів. Що б це все означало? Розшифровки до ілюстрації Льовочкін не пропонує. Чи не йдеться часом про перспективи нових захоплень, що відкриває Москві втілення Мінських домовленостей без повного виведення з Донбасу російських військ та техніки?




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Колишній аеророзвідник, ветеран АТО Євген Ярило та його брат-шахтар Євген Гущин відкрили в Києві ветеранську тату-майстерню Der Igel (з нім. «їжак»). Обоє кардинально змінили рід занять, дуже цим задоволені й закликають інших займатися тим, чим справді хочеться.
    21 жовтня, Ганна Чабарай
  • Президент Польщі проти свого колишнього керівника
    21 жовтня, The Economist
  • В Україні зростає кількість муніципальних структур, які претендують на виконання функцій поліції
    20 жовтня, Андрій Голуб
  • Майор авіації в відставці, який з 2014 року перебуває у СІЗО Бахмута, нещодавно отримав вирок в десять років позбавлення волі за звинуваченням у здирництві. Підсудний наголошує на тому, що давав свідченням під тискам і тортурами, але уповноважені органи не квапляться розслідувати заяви про катування
    20 жовтня, Єлизавета Гончарова
  • 2017-го минає 25 років як відкрився український офіс глобального лідера юридичних консалтингових послуг, міжнародної компанії Baker McKenzie. На святкування цієї річниці до Києва завітав виконавчий директор компанії Пол Ролінсон, із яким Тиждень розмовляв про глобальні економічні тенденції та пов’язані з ними юридичні виклики.
    20 жовтня, Любомир Шавалюк
  • Учасниця 83-го Міжнародного Конгресу PEN, виконавчий директор Південноафриканського PEN-клубу, дисидентка часів апартеїду Мерґі Орфорд розповіла Тижню про досвід насильства та вразливість демократії, російські впливи в ПАР, біженців і природу криміналу.
    20 жовтня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено