Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
24 березня, 2016   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Чистка для «Солідарності»

У президентській партії готуються до з’їзду та усунення неугодних
Матеріал друкованого видання
№ 12 (436)
від 24 березня
Чистка для «Солідарності»

Фракція Блоку Петра Порошенка в парламенті не вирізнялася монолітністю навіть у перший рік існування Верховної Ради VIII скликання. А тепер, із наростанням політичного «роздраю», утримати абсолютно різномастих людей, зібраних під особисте ім’я президента, — досить важке завдання, покладене на угруповання «любих друзів» на чолі з Ігорем Кононенком і Сергієм Березенком. Найближчий з’їзд «Солідарності» має стати моментом істини. Крім офіційного оголошення свого претендента на посаду прем’є­­ра — Володимира Гройсмана — партійні збори повинні, за задумом керівництва, виконати функцію інквізиції й вичистити всіх неугодних з фракції та партії, використовуючи нещодавно ухвалений закон № 3700, а також принцип імперативного мандата. Передусім ідеться про депутата Єгора Фірсова, який нещодавно вийшов із фракції БПП а також Миколу Томенка, котрий зробив це одразу після прийняття бюджету на знак незгоди з ним.

Отже, Верховна Рада нещодавно ухвалила так званий закон про партійну диктатуру, який дає право політичній силі постфактум виключати зі свого списку неугодних кандидатів. Зворушливе єднання, яке показали майже всі парламентські фракції, голосуючи за цей документ, не дивує, адже партійні вожді дістануть майже необмежені важелі впливу. Відтепер включення до списку абсолютно нічого не означає. Наприклад, став ти неугодний керівництву — і в Раду не зайдеш, навіть якщо наступний за списком. Зібрали з’їзд і виключили, які проблеми. У цьому сенсі БПП є одним із головних бенефіціарів закону, адже вже довгий час кандидатом на входження в парламент за його списком є Андрій Богдан, відомий адвокат, головний клієнт якого не хто інший, як Геннадій Корбан. Саме через це, подейкують, Банкова довго не могла призначати нікого з діючих депутатів у виконавчу владу.

Читайте також: БПП: дефрагментація

Ще одна політсила, що послідовно домагалася ухвалення закону № 3700, — радикали Ляшка, у яких за останній рік була дуже велика кількість перебіжчиків. Буквально через два тижні після того, як ВР з енної спроби таки протягла «партійну диктатуру», Ляшко провів з’їзд своєї партії, на якому було виключено зі списків одразу дев’ятьох кандидатів у нардепи. Наприклад, першого кандидата на проходження в Раду під № 27 Андрія Мисика через те, що він очолює секретаріат партії «Народний контроль»; № 29 у списку Євгенію Смолянчук, яка, за словами Ляшка, обрала сімейне життя навзамін політики; № 34 Валентину Ковтун, яка за квотою партії була призначена головою Прилуцької РДА, однак не захотіла звільнятися за наказом Ляшка після його формального відходу в опозицію. Таким самим шляхом збирається піти й «Самопоміч».

Тож можна не сумніватися, що на з’їзді БПП будуть прийняті аналогічні рішення щодо цілої низки політиків зі списку. Адже незабаром чимало бепепешників планують піти у виконавчу владу — у новий Кабмін. І Кононенко — Березенко хочуть бути впевнені, що ті, хто зайде, чітко дотримуватимуться лінії партії.

немає ніякої конкретної законодавчої процедури, за якою народного обранця можна реально позбавити депутатства за його вихід із фракції

Однак найцікавішими й найскандальнішими можуть стати рішення, які не випливають із закону № 3700. Річ у тім, що не пустити в Раду того самого Богдана — це ще не панацея. Оскільки останнім часом БПП втрачає депутатів із частотою, що лякає, а ті, хто ще входить до складу фракції, зовсім не такі лояльні, як того хотілося б президентові Порошенку та його найближчим сподвижникам. Завдання-максимум для Березенка — Кононенка — публічна погроза саме народним депутатам від БПП, покликана підпорядкувати їх партійній дисципліні.

За інформацією Тижня, однією з основних цілей майбутнього партійного зібрання стане рішення про позбавлення мандата Єгора Фірсова та Миколи Томенка. Це два депутати, які пройшли в парламент за списком БПП під номерами 54 і 8. І обидва за власним бажанням та зі своєї ініціативи вийшли з фракції. Те, що вони не були виключені, як той самий Степан Барна після нападу на прем’єра Яценюка, а з власної волі покинули президентську політсилу, і дало підстави юристам БПП порушити питання про використання норми так званого імперативного мандата.
Отже, у ч. 6 ст. 81 чинної Конституції написано, що «в разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії з дня прийняття такого рішення». Якщо перекласти простою мовою, це означає ось що: якщо ти був у партійному списку й вийшов із фракції, отже, партія має право проголосувати за позбавлення тебе мандата. Той факт, що європейські органи багато разів критикували цю норму як недемократичну, нікого, як зазвичай це буває, у нас не лякає.

Щоправда, тут виникає цікава правова колізія у фірмовому українському стилі. Текст Конституції відсилає до якогось закону, виходячи з котрого й повинні позбавляти мандата депутатів-«зрадників». Тільки от біда: цього закону досі не існує. Тобто немає ніякої конкретної законодавчої процедури, за якою народного обранця можна реально позбавити депутатства за його вихід із фракції. Однак не сумніваймося, що це не зупинить Кононенка в його бажанні остаточно підім’яти під себе партію. Голов­не — прийняти рішення, а вже як його протягнути потім — справа десята. Навіть якщо не вийде позбавити Фірсова мандата через парламент, завжди залишається можливість провернути все те через найчесніші українські суди. Приклад, як це робити, подав ще Янукович у позаминулому скликанні.

Читайте також: Утрачений імідж

Незважаючи на очевидні репутаційні загрози: недобре викидати з парламенту людину за її принципову позицію, Кононенко з точністю 99,9% піде на них. Тому що Фірсов становить реальну загрозу. І в політичному сенсі, і в особистому. Річ у тім, що він потрапив до списку партії за квотою УДАРу, тобто в нього немає абсолютно ніяких зобов’язань особисто перед Порошенком. Понад те, з перших днів перебування в парламенті ще минулого скликання він вирізнявся незалежною позицією і ніколи не стримував себе в оцінках. Наприклад, різко виступив проти звільнення Валентина Наливайченка з посади голови СБУ без надання йому слова у Верховній Раді. Не підтримав поглинання УДАРу «Солідарністю» й відмовився входити до об’єднаної структури. Першим підписав звернення про необхідність звільнення Віктора Шокіна з посади генерального прокурора. Давно й жорстко педалює тему повного оновлення складу ЦВК — дуже болюче, до речі, питання для Банкової. Багато сказав неприємних слів та навів факти й про співпрацю Банкової з Опозиційним блоком, особливо на рідній для депутата Донеччині.

У грудні 2015 року ввійшов до фрондуючої «Антикорупційної платформи» у фракції БПП. Нарешті, різко виступав проти корупції в оточенні президента, зокрема особисто Кононенка та Березенка. Ну а 8 лютого 2016-го покинув фракцію через незгоду більшості депутатів від БПП підтримати рішення про необхідність позбавлення депутатського мандата Кононенка, якого звинуватили в корупції й тиску на Кабмін з метою продавити своїх людей на потрібні посади. «Залишатися у фракції разом із паном Кононенком я більше не можу, тому що не згоден покривати його корупційну діяльність і не хочу, щоб мене асоціювали з нею», — написав Єгор Фірсов у своєму блозі.

Читайте також: Віртуальна коаліція. Як відформатувалась парламентська більшість

Здається, останньою краплею для початку операції «Віддай мандат» став похід Фірсова до Національного антикорупційного бюро, куди він передав кілька томів матеріалів щодо рейдерського захоплення торговельного центру Skymall близьким соратником Кононенка й Порошенка народним депутатом від БПП Олександром Грановським. Найімовірніше, група «любих друзів» тепер сприймає справу видворення Фірсова з парламенту як щось особисте, адже він посмів не просто критикувати їх у телевізорі, а реально зібрати документи й піти з ними до правоохоронних органів.
Небезпека Фірсова ще й у тому, що він не вписується у звичайну схему українського політикуму: дуже молодий, не має покровителів та спонсорів, не є клієнтом ніякого олігарха. Та й із фракції він вийшов із принциповою позицією, чітко пояснивши, чому так вчинив, і здобувши цілковиту підтримку ЗМІ, а також схвалення більшості активних громадян. Його поведінка подає поганий приклад багатьом депутатам, мовляв, виявляється, таки можна мати власну позицію навіть у президентській фракції, а не бути смиренним «кнопкодавом». Тому його спробують прибрати в першу чергу, щоб іншим не кортіло фрондувати. Це, до речі, сигнал для групи так званих єврооптимістів та екс-колег Фірсова по «Антикорупційній платформі», які поки що не ризикнули вийти з фракції: Мустафи Найєма, Сергія Лещенка, Світлани Заліщук. Мовляв, сидіть тихо, а то ж і вас приберемо.

Однак просто так викинути Фірсова — це розписатися в тому, що всі його звинувачення правдиві. Тому комбінація буде трохи хитрішою. Ходять чутки, що обґрунтувати позбавлення мандата спробують з допомогою Віталія Кличка, котрий і повинен зажадати від БПП прибрати людину, яку він привів у політику, під соусом «ех, Єгоре, та який же ти невдячний, став тушкою». «Тарасбульбівщина» якась: «Я тебе породив, я тебе і вб’ю». Саме через відсутність у країні Кличка, подейкують, з’їзд і перенесли з минулої неділі. Та й не всі депутати в БПП готові покірно підтримати рішення, яке остаточно їх закабалить.

Що стосується Миколи Томенка, то подейкують, що він уже домовився з групою Кононенка. Тобто згоден на позбавлення мандата, обіцяє не критикувати, а натомість має здобути якісь преференції у виконавчій владі. Загалом з’їзд БПП обіцяє стати досить скандальним. І навіть оголошення офіційного претендента на посаду прем’єр-міністра — Гройсмана — може відійти на другий план. Для БПП настає час Х, коли всі маски зриваються, а президентська партія набуває таких знайомих обрисів ПР-КПРС.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чому і як між собою пов’язані питання існування й легалізації приватних музейних колекцій та міжнародна репутація України
    28 серпня, Ганна Трегуб
  • Присутність американських солдатів на чужій землі стає дедалі контроверсійнішою
    28 серпня, The Economist
  • Заповітне право на свободу пересування по ЄС не таке надійне, як здається
    28 серпня, The Economist
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено