Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 березня, 2016   ▪   Тетяна Омельченко   ▪   Версія для друку

Сергій Білан: «Податкова міліція не є інститутом для наповнення тюрем»

В інтерв’ю Тижню перший заступник голови ДФСУ розповів про реформування податкової міліції та створення СФР, боротьбу з корупцією (зокрема, всередині ДФС), успіхи в наповненні держбюджету, проблему детінізації економіки й про те, чи стануть наші митниці власністю іноземців.
Матеріал друкованого видання
№ 9 (433)
від 3 березня
Сергій Білан: «Податкова міліція не є інститутом для наповнення тюрем»

У серпні 2015 року Яценюк анонсував внесення урядом до ВР законопроекту про заміну податкової міліції демілітаризованою Службою фінансових розслідувань (у складі ДФСУ). Яка ваша думка з цього приводу? Наскільки сьогодні необхідна силова структура у складі ДФС?

— Є доручення Кабміну та Мінфіну щодо реформування податкової міліції, і ми вже направили до міністерства пропозиції у вигляді законопроектів із реформування податкової та створення Служби фінансових розслідувань. Вони на розгляді, але, сподіваюся, найближчим часом податкову замінить СФР. Поки що основні завдання податкової — конт­ро­ль за наповненням держбюджету, сприяння «білим» платникам податків та зміна підходів у роботі (відмова від силових методів або максимальне їх уникнення та перехід до аналітичних).

Що стосується контролюючого органу, то в усіх цивілізованих державах є орган, що здійснює конт­роль за сплатою податків та адміністративно-кримінально переслідує тих, хто цього уникає. Такі органи мають надширокі повноваження в США та ЄС. На жаль, за 24 роки незалежності в Україні ще не сформувалася культура сплати податків і більшість підприємців намагаються оптимізувати свою базу оподаткування поза межами правового поля. Тому цей орган на сьогодні необхідний. Але наша робота не спрямована на навмисне порушення кримінальних справ, і податкова міліція не є інститутом для наповнення тюрем. Адже утримання одного ув’язненого в СІЗО або тюрмі обходиться державі в середньому в 43 тис. грн за рік. Тому намагаємося переконати платників повернути приховане добровільно ще до суду.

Читайте також: Ян Томбінський: «ЄС підтримає Україну, якщо вона буде провідником власних реформ»
        
Сьогодні багато говорять про дублювання функцій податкової міліції органами СБУ, МВС та іншими. Що ви думаєте про це?

— Справді, сьогодні до платника податків можуть прийти з перевірками різні служби, що економічно невигідно. Функцію боротьби з усіма фінансовими злочинами слід надати одному органу. Є концепція надати ці повноваження СФР.   
 
Ще торік Яценюк зобов’язав ДФС навести лад у роботі фіскальних органів, зменшити корупцію, збільшити податкові надходження. Що зроблено?

— Скажу про те, за що не соромно. Коли я заступив на посаду (травень 2015 року), вартість переведення чорного налу в готівку становила 6,5%, а зараз 11,5%. Тобто ми зробили ці операції ризикованішими майже вдвічі. Якщо доведемо до 18%, пересічному громадянинові вони стануть уже економічно невигідними. Тепер про щомісячні збори ПДВ: у травні 2015-го сплачено 8,2 млрд грн, у січні 2016-го — 12,4 млрд грн. Тобто платники вже самі сплачують податки. Ще один результат — фіктивний податковий кредит (конвертаційні центри, податкові ями). З червня 2015-го запроваджено нову систему аналізу ризиків (цьому сприяло введення електронного адміністрування ПДВ). Запобігли фіктивним операціям на суму 243 млрд грн (це 40,6 млрд грн фіктивного ПДВ). Згідно із законом про очищення влади лише в жовтні звільнено 76 посадових осіб із керівного складу ДФС. Що стосується корупції, то за 2015-й відкрито 537 кримінальних проваджень за ознаками вчинення працівниками ДФС корупційних злочинів. У ДФС зараз нульова толерантність до корупції. Але ми не можемо викорінити її без допомоги соціальних чинників. Важко мотивувати до законності податкового інспектора або митника, який отримує зарплату в середньому 2,5 тис. грн.   

Як реформа ДФС долає проблему дискреційності, коли податківці, по-різному трактуючи законодавство й правильність його застосування, можуть погрожувати бізнесу великими нарахуваннями, вимагати хабарі?

— Щодо хабарів і штрафів це поодинокі випадки. Але коли інспектор перевіряє великі компанії, фінансовий оборот яких сотні мільйонів гривень, то не він вимагає гроші — йому пропонують, щоб сховати недоліки. Це визнають самі підприємці. А нашому працівникові, що отримує мізерну зарплату, важко встояти, коли йому дають у 10–100 разів більше. Але ми боремося з такими виявами. Є рішення колегії ДФС про персональну відповідальність керівників за дії підлеглих, щодо кожного випадку проводимо службові розслідування, наше Головне слідче управління відкриває кримінальні провадження за сприяння фінансовим злочинам. Узагалі починаючи з травня 2015 року не було серйозних претензій бізнесу до податкової міліції. Проте коли ми почали ламати злочинні схеми, що існували десятиліттями, то це не всім сподобалося. Зокрема, влітку зчинили галас зерновики, коли ми зруйнували схеми формування фіктивного кредиту та придбання товарів і послуг за готівку, які працювали роками, арештували зерно в портах деяких аграрних компаній. Ми всіх зібрали в себе, пояснили, що час, коли можна було «вирішувати» питання, минув, тому доведеться працювати в правовому полі, сплачуючи всі належні податки.       

Читайте також: Слон у кімнаті

Тепер щодо трактування законів. Якщо податкова та підприємець розходяться в питанні недоплати податків до держбюджету, це вже цивільно-правові відносини. Справді, деякі норми закону трактуються двояко. А податківець не може стати на бік бізнесмена, бо це вже невідповідність його посаді. У такому разі є система апеляційного (досудового) оскарження. Але багато підприємців одразу йдуть до суду. Як результат — зусилля правоохоронних органів перебивають судові рішення. Та сама Укрнафта заборгувала державі 10 млрд грн. ДФС взяла майно компанії в податкову заставу й мала намір його продати, а гроші спрямувати до держбюджету. Але є три рішення нашого суду, що забороняють ДФС реалізовувати це майно. І такий випадок не один…

Як ДФС оцінює потенціал заходів, спрямованих на детінізацію економіки через різке зменшення відрахувань із зарплат? Чи не завдасть це великих втрат без значного позитивного ефекту?

— ДФС не формує податкової та митної політики, а лише реалізовує прийняті державою норми. Так, ставка ЄСВ суттєво знижена. Нещодавно президент збирав Раду регіонів, де порушувалося це питання. Тому що зниження ЄСВ (у прийнятих межах) створює дефіцит бюджету пенсійного фонду в 100 млрд грн. Якщо ця різниця піде на зарплати, то більша її частина нівелюється. Є кілька концепцій і проектів, яким чином поповнювати брак коштів у пенсійний фонд. Зокрема, форс-мажорний варіант. Логічно, щоб ті гроші надходили роботодавцям на виплату зарплат. І тенденція до цього є: січень 2016 року показав зростання по ПДФО на рівні 37%. Але змусити роботодавця пустити різницю з ЄСВ на зарплати ми не можемо. Це роз’яснювальна робота органів місцевого самоврядування, керівників областей, підрозділів Мінсоцполітики з охорони праці.   
            
Наскільки ефективним виявився експеримент із детінізації через зменшення оподаткування фонду оплати праці (у разі її підвищення бізнесом)? Назвіть конкретні цифри та частку в загальному фонді оплати праці.

— В Україні працевлаштовано понад 12 млн осіб. З них лише 3 млн працюють офіційно й отримують повну зарплату. Ще 3 млн самозайняті, а 7 млн перебувають у тіні, не в повному обсязі показуючи зарплату. І це велика проблема. Тому не лише ДФС, а всі держоргани проводять активну роботу з детінізації зарплат. За попередньої системи податків підприємцю було невигідно виплачувати повну зарплату. У 2015-му ДФС вивела з тіні 102 тис. працівників. Цю роботу проводимо й далі. Але діяти слід виважено, бо різкі каральні методи призведуть до соціального вибуху (коли в результаті виведення з тіні підприємства власник зменшить зарплати працівникам удвічі-втричі). Тому вживається комплекс соціальних, адміністративних, роз’яснювальних, кримінально-процесуальних заходів щодо роботодавців.

Читайте також: Світ про Україну: політичний суїцид і досвід Гватемали

Ще одна проблема для наповнення держбюджету — фізичні особи, що послуговуються спрощеною системою оподаткування. Це успішно використовують власники великих підприємств, супермаркетів. Замість того щоб наймати на роботу людей, сплачувати їм повну зарплату, податки, вони укладають договори як із фізичними особами. Неправомірно — так, але законом дозволено.       
      
Стягнення прямих податків та відрахувань із зарплат наштовхується на приховування реальних доходів. Тобто можливості розширення бази оподаткування за їх рахунок мінімальні. Чи не краще зробити ставку на збільшення непрямих податків, зокрема на предмети й послуги, пов’язані з розкошами або просто недоступні соціально вразливим верствам?

— У нас вже є податки на авто, житло (передбачено метражі, з яких стягуються податки). Звичайно, має бути соціальна справедливість: багаті повинні платити більше. Що ще буде зараховано до непрямих податків, у якій формі вони сплачуватимуться, чи будуть збільшені, стане відомо з часом. Але першоджерело — максимальна детінізація й сплата прямих податків.

Чи реально віддати окремі регіональні митниці в управління іноземцям?

— Митниці не передаватимуться ні в управління, ні у власність (ні іноземцям, ні громадянам України). Згідно з Конституцією це неможливо. Не можна державну функцію передати іноземцю або іншій державі. Йдеться про методично-консультативну, експертну допомогу митницям західного кордону України. Тобто про залучення іноземних фахівців для навчання наших спеціалістів. Така співпраця була в Болгарії, Албанії. Проект має реалізуватися найближчим часом, а кошти на нього виділять МВФ і USAID.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено