Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Закони 16 січня. Чому не карають винних

Суспільство вже два роки вимагає притягнути до відповідальності тих, хто ухвалив диктаторські закони. Проте частина підстав для законних обвинувачень зникла з Кримінального кодексу
Матеріал друкованого видання
№ 8 (432)
від 25 лютого
Закони 16 січня. Чому не карають винних

«Чому не сидять регіонали», напевно, одне з найпопулярніших питань і в активістів, і в журналістів до Генеральної прокуратури загалом та генерального прокурора зокрема. Щоправда, у деяких випадках, як-от диктаторські закони 16 січня, і Вікторові Шокіну, і його попередникові Віталію Яремі лишається хіба що знизувати плечима й кивати на Верховну Раду. І справа тут не лише в депутатській недоторканності, яку за бажання парламентарії могли зняти під час засідання. Проблема криється у змінах, які внесли до Кримінального кодексу в першій половині 2014-го. Майже одразу після Революції гідності.

Сліпе голосування

«Колеги, класний закон вийшов!.. Прошу, шановні колеги, підтримати в другому читанні й у цілому. Прошу голосувати. За безвізовий режим. Проти корупції. Будь ласка, всі разом!» — Олександр Турчинов підганяє депутатів тиснути на кнопки системи «Рада».

Народні обранці голосують. 289 парламентаріїв висловлюються «за» пакет уточнень до трьох законів та чотирьох кодексів (зокрема, і Кримінального, який зазнав найбільше змін). Це сталося 13 травня 2014 року, а «класний закон» має довгу офіційну назву № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України».

Урядовий законопроект № 4556, який згодом став законом № 1261-VII, надійшов до Ради 25 березня 2014-го. Згідно з текстом пояснювальної записки автори мали на меті виконати європейські рекомендації з Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Зокрема, йшлося про посилення покарання за корупційні злочини, а також уточнення процедури спеціальної конфіскації. Вже 15 квітня ВР прийняла документ за основу й відправила його на доопрацювання. Упродовж 28 днів, які минули відтоді до другого читання, на розгляд профільного Комітету ВР з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією надійшла 151 поправка від народних депутатів.

Читайте також: Апеляційний суд відновив процес щодо трьох нардепів-ініціаторів "законів 16 січня"

Цей перелік під номером 76 містить поправку тепер уже колишнього депутата-регіонала Антона Яценка. Вона стосується приміток до ст. 364 Кримінального кодексу, яка регулює покарання за зловживання владою або службовим становищем. За такий злочин суд може позбавити волі щонайбільше на шість років і заборонити обіймати певні посади ще на три. У примітках до цієї статті уточнюються поняття «службова особа» (примітки 1 і 2) та «істотна шкода» й «тяжкі наслідки» (відповідно 3 і 4). Останні стосуються ст. 364–367.

Урядовий законопроект спочатку не передбачав жодних змін до вказаних приміток. Ухвалена ж поправка Яценка фактично унеможливила покарання держслужбовців і чиновників за зловживання владою. Важливо й інше: є вагомі підстави вважати, що в Раді сфальсифікували цю норму закону.

Досудове розслідування за фактом можливої підробки законопроекту Генпрокуратура почала лише через рік — 18 травня 2015-го

Пропозиція колишнього регіонала передбачала виключення з попередньої редакції статті фрази «якщо вона (шкода. — Ред.) полягає у завданні матеріальних збитків». Фактично правки Яценка змінили формулювання того, що слід вважати істотною шкодою та тяжкими наслідками, які спричинив злочин.

Нині в Кримінальному кодексі міститься саме його версія приміток: «3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365–2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 4. Тяжкими наслідками у статтях 364–367 вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Редакція КК, яка діяла до ухвалення закону 13 травня, викладає примітки інакше: «3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 4. Тяжкими наслідками у статтях 364–367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний
мінімум доходів громадян».
Таким чином, поправка нардепа Яценка звузила відповідальність за злочини за статтями 364–367, звівши її до покарання за порушення, які можна оцінити лише грошима. Якщо спростити, то для засудження людини за певний злочин, зокрема зловживання владою або службовим становищем, слідству необхідно довести, що дії підозрюваного завдали «істотної шкоди» суспільству. Або ж довести, що вони призвели ще й до «тяжких наслідків», як передбачає ч. 2 статті. Змінені з подачі Яценка примітки пояснюють суду та слідству, що «істотна шкода» й «тяжкі наслідки» вимірюються тільки фізично. Таким чином слідство позбавили можливості довести в суді факт порушення прав і свобод громадян, оскільки це нематеріальні, а отже, не вимірювані грошима категорії.

Слід зазначити, що вже згаданий Комітет з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією, який розглядав законопроект № 4556 перед другим читанням, відхилив поправку Оксани Продан, котра також пропонувала змінити примітки 3 і 4 згаданої вище статі КК. Її пропозиція передбачала збільшення розміру матеріальних збитків, які підпадають під поняття «істотна шкода» й «тяжкі наслідки», вдвічі. Водночас Продан лишала уточнення «якщо вона (шкода. — Ред.) полягає у завданні матеріальних збитків». Комітет обґрунтував відмову від поправки тим, що вона не відповідала рекомендаціям Єврокомісії, оскільки суттєво звужувала відповідальність за злочин. Рішення видається доцільним також з огляду на мету законопроекту, а саме посилення відповідальності за корупційні дії. І водночас комітет нібито врахував поправку Яценка й не помітив у ній невідповідності заявленій меті.

Читайте також: Суд відмовився розглядати обвинувачення проти Єфремова

За словами адвоката Євгенії Закревської, критичні зміни до ст. 364 відбулися у два етапи. «21 лютого 2014 року, наступного дня після розстрілу Небесної сотні, слова «з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» замінили словами «з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи». Окрім того, обмежили коло потенційних підозрюваних ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) лише працівниками правоохоронних органів», — пояснює Закревська.
«Другий, убивчий етап відбувся 13 травня, коли істотну шкоду й тяжкі наслідки, яких може завдати злочин, обмежили лише майновою шкодою. Тобто фактично декриміналізували велику кількість службових злочинів, де вона відсутня або її неможливо довести. А саме злочини, які спричинили порушення та обмеження конституційних прав і свобод громадян (виборчих, трудових, житлових, права на життя, здоров’я, особисту гідність), підрив авторитету та престижу органів державної влади, порушення громадського порядку та громадської безпеки, створення  умов, які заважають роботі підприємств, тощо», — зауважує Закревська.

За її словами, створено велику перешкоду для притягнення до відповідальності високопосадовців.

«Скажімо, це і Олена Лукаш, і Олександр Єфремов та ін. Крім того, ці зміни можуть ускладнити притягнення до відповідальності працівників ДАІ, причетних до переслідування автомайданівців. Безпідставні обшуки, незаконне спостереження чи прослуховування, складення липових протоколів — усі ці дії не можуть тепер кваліфікуватися за ст. 364 КК», — наголошує адвокат.

Хоча злочин і може містити додатковий склад, проте, зауважує Закревська, такі дії є менш важкими й відповідно за них передбачено менше покарання.

«Якщо ст. 364 належить до категорії тяжких або середньої тяжкості злочинів, то супутня ст. 366 (службове підроблення. — Ред.) — це легкий злочин. Тож для його розкриття вже не можна проводити негласні слідчі та розшукові дії», — додає Закревська.

Водночас прокуратура припускає, що «закон 13 травня» сфальсифікували й ні профільний комітет, ні Верховна Рада насправді за поправку Яценка не голосували.

Порушення процедури

Свого часу в інтерв’ю начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк розповів Тижню, що в прокуратури виникли певні складнощі в судах із законами 16 січня. Зокрема, щодо того самого Єфремова. За словами слідчого, внесені Яценком зміни створили колізію, адже в перехідних положеннях документа зазначено, що ухвалений 13 травня закон не має зворотної дії. Тобто всі злочини, у яких не визначена матеріальна шкода, інкриміновані підозрюваним за ст. 364–367 до 4 липня 2014 року, теоретично можуть вільно розглядатися в судах. Проте відповідно до вимог Конституції, якщо йдеться про послаблення покарання, закон зворотну дію має. Тобто злочин, який могли вчинити депутати, проголосувавши за драконівські закони, потрібно оцінювати грошима. Таким чином виникають ускладнення.

«Про проблеми з цими змінами ми дізналися у липні 2014-го, після набрання законом чинності. Почитали текст і зрозуміли, що він становить загрозу для наших проваджень. Стало цікаво подивитися обґрунтування, пояснювальну записку й висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Хотілося зрозуміти, як вони їх узагалі оцінювали. Проте виявилося, що порівняльних таблиць, підготовлених до другого читання законопроекту № 4556, немає. Проглянули стенограму засідання Ради, і виявилося, що голосування відбулося взагалі без них (таблиць. — Ред.). Здійснили низку дзвінків до парламенту, і нам пояснили, що таблиці виготовляли вже після голосування й туди могли бути  внесені якісь зміни», — каже Горбатюк.«Якщо посадовці вчинили протиправні дії до 4 червня 2014 року, ми можемо інкримінувати їм ст. 364. Бо є перехідні положення закону, які вказують на те, що він не має зворотної дії в частині змін до КК. Але є вимоги КПК і Конституції, згідно з якими в разі пом’якшення покарання документ зворотну дію має. На практиці з тими самими законами 16 січня в результаті може статися так, що прокуратура інкримінує депутатам службове підроблення, але ніяк не зловживання владою», — пояснює Горбатюк.

Читайте також: Слідство ГПУ встановило головного ініціатора прийняття "диктаторських законів" 16 січня

Досудове розслідування за фактом можливої підробки законопроекту Генпрокуратура почала лише через рік — 18 травня 2015-го. До сьогодні вона встигла допитати фігурантів провадження: як депутатів, так і окремих працівників апарату ВР. Слідчим вдалося встановити, що обговорення правок відбувалося в день голосування й тривало дві години. Проте, як з’ясував Тиждень, на початок засідання комітету на руках у депутатів були тексти правок, актуальні на кінець квітня 2014-го.

Закон про Регламент Верховної Ради вказує, що після ухвалення проекту в першому читанні парламентарії мають щонайбільше 21 день для внесення пропозицій і поправок. У випадку із законопроектом № 4556 термін спливав 6 травня 2014-го. За цей час 11 нардепів внесли листами свої пропозиції. Серед них листом від 25 квітня й нардеп Яценко. У тексті, який збережено в архіві ВР, не йшлося про зміну приміток ст. 364. Натомість вони виринули в його листі від 12 травня, що фактично був поданий із порушенням Регламенту.

Слід зауважити, що на першій сторінці всіх листів депутатів із поправками до законопроекту є особистий підпис працівника секретаріату комітету Вдовиченко з написом «взято до опрацювання», а також штамп Апарату Верховної Ради. Однак нічого подібного немає на останньому листі Яценка, згаданому вище. Як стало відомо Тижню, Яценко приніс ці поправки безпосередньо на засідання комітету 13 травня. Разом із тим у слідства є вагомі причини для підозр, що їх внесли до законопроекту вже після голосування в сесійній залі.

Так, ст. 51 закону про комітети Верховної Ради прямо вказує, що всі засідання мають стенографувати. Так було під час засідання Комітету з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією 9 квітня, коли законопроект № 4556 рекомендували прийняти за основу. Проте в архівній справі немає стенограми його засідання 13 травня, напередодні ухвалення проекту в цілому. В Апараті Верховної Ради повідомили, що стенографістів тоді взагалі не запросили, а за версією представника комітету, запис розмов не вели, оскільки засідання відбулося не в будівлі комітетів Ради на вулиці Садовій, а безпосередньо в приміщенні парламенту. Таким чином, неможливо достеменно з’ясувати, які саме поправки обговорювали на засіданні та чи ухвалювали рішення щодо пропозицій Яценка. Події можна частково відновити за словами голови комітету Віктора Чумака, сказаними під час розгляду проекту в сесійній залі.

Питання законопроекту № 4556 винесли в зал близько 12:40. Чумак під час виступу заявив про щонайменше три важливі речі. По-перше, на час голосування законопроекту готових порівняльних таблиць з усіма поправками депутатів ще не існувало. «Таблиці зараз виготовляються», — сказав Чумак за хвилину до голосування. Окрім того, порівняльна таблиця, наявна в архівній справі закону, остаточно була сформована 15 травня, тобто за два дні після ухвалення рішення парламентом. По-друге, Чумак заявив, що до законопроекту пропонували 149 поправок, а в остаточній порівняльній таблиці вказана 151. По-третє, голова комітету заявив, що засідання тривало з 10:00 до 12:00 того самого дня. Якщо припустити, що на комітеті за цей час розглянули всі поправки, то в присутніх було близько 48 секунд на кожну з них.

Читайте також: Телеканал "Рада" не зміг надати відео "ручного" голосування 16 січня

«Аргументація тих, хто приймав ці правки, полягає в тому, що ст. 364 не конкретизована. Немає точного визначення, що таке істотна шкода й тяжкі наслідки, порушення прав громадян та інтересів держави. Нібито така розмитість понять давала змогу притягувати будь-кого за будь-що й будь-коли до відповідальності. Тобто коло осіб, які вчиняли правопорушення за цією статтею, може бути велике. Але питання в тому, що неможливо чітко прописати всі випадки порушення прав та інтересів громадян і держави. Крім того, якщо їх спробувати конкретизувати, доведеться вводити десятки статей на заміну загальній 364-й. А це і незаконне закриття справи слідчим, і звільнення з-під варти тощо. Теоретично останнє можна інкримінувати як допомогу у втечі, тобто пособництво. Але це проблематично. У результаті маємо нову редакцію ст. 364 і, як наслідок, декриміналізацію великої частини злочинів правоохоронців і не тільки», — пояснює Горбатюк.

Такою правовою колізією вже встигли скористатися адвокати колишніх регіоналів. Так, за словами слідчих, наразі юристи Єфремова, якому свого часу інкримінували саме зловживання владою, вибудовують захист, спираючись на зміни до ст. 364. Колишньому регіоналові постійно продовжують запобіжний захід, але суд не виносить жодних рішень по суті справи. Такі обвинувачення висували свого часу і покійному Михайлу Чечетову, і колишньому міністрові Олені Лукаш.

Як наслідок — невирішена проблема з правками Яценка й пов’язана з ними правова колізія можуть дати змогу депутатам, які голосували за закони 16 січня, уникнути відповідальності. Адже ескалація конфлікту, що в результаті ухвалення цих законів відбулася згодом, навряд чи підлягає матеріальній оцінці. Вирішення цієї проблеми перебуває в компетенції як мінімум самих депутатів, а як максимум — Конституційного Суду. Проте за два роки вони так і не спромоглися це зробити.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
IT Outsorsing вакансии, ukr.net: новости житомира, погода
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено