Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 лютого, 2016   ▪   Станіслав Козлюк   ▪   Версія для друку

Володимир Миколаєнко: «Не можна через забаганки лідерів заважати працювати політичним силам на місцях»

Тиждень поспілкувався з мером Херсона Володимиром Миколаєнком про блокаду Криму, переселенців і конфлікти всередині «Батьківщини» напередодні місцевих виборів.
Матеріал друкованого видання
№ 5 (429)
від 4 лютого
Володимир Миколаєнко: «Не можна через забаганки лідерів заважати працювати політичним силам на місцях»

Як на Херсон вплинула продовольча блокада?

— Блокаду треба було робити в березні 2014-го, коли прибули перші переселенці. Більшість херсонців не бажають годувати державу-агресора. Так, там багато українців, які вимушено залишилися. Але політика Кремля в тому, що Крим вони вважають територією РФ. Тому треба показувати: якщо територія окупована, то вона окупована. Агресором. І не можна годувати людей, які катували кримських татар, які будують поліцейську державу, завдяки яким з’явилися політичні в’язні. І рахувати в таких умовах економічні втрати не зовсім доцільно. Коли триває війна, економіка не розквітає.

А як щодо малого бізнесу? Адже частина підприємців працювали на півострів.

— Дуже дивно, коли люди розраховують розвивати бізнес із ворогом. У нас відкрився великий європейський ринок. Так, там складніше, вимоги жорсткіші, але треба виходити на новий ринок збуту. А якщо кримських татар, українців виганяють із їхніх територій, має бути адекватна відповідь.

Чи багато в місті переселенців?

— В області більше ніж 13 тис., у Херсоні понад 5 тис. Місто з березня 2014 року започаткувало програму допомоги, бо щодня приймало близько сотні людей. І тут слід подякувати херсонцям, які, розуміючи, що треба допомагати співвітчизникам, пропонували житло, їжу, речі. Також ми заклали в бюджет гроші для підтримки переселенців. На допомогу потрібні мільйони гривень, і без держави впоратися складно. Окрім проблем із розміщенням, працевлаштуванням виникла ще одна: свідомо чи несвідомо, але деякі ЗМІ шкодили своїми матеріалами. Переселенців розміщували в будинках відпочинку. І преса писала, що замість того, аби захищати країну, жителі Донбасу непогано влаштувалися в санаторіях коштом держави. Так, виникає питання, коли чоловік 30–40 років живе коштом місцевого бюджету. Але є діти, жінки, літні люди. Як на мене, свідомо налаштовували людей проти переселенців. Ніби вони займатимуть ваші вільні місця: на ринку праці, у садочках, школах тощо.

Читайте також: Чи є перспективи? Крим і чинна влада в Україні…

Як місто переживає війну?

— Складно. Ми розуміємо, що за сотню кілометрів стоїть потужне російське військове угруповання. Є напруження, є стрес. У Херсонську область залітають ворожі гелікоптери, безпілотники. Це позначається на спокої людей. Навіть спротив окупації Криму, нещодавня енергетична блокада з підривом електроопор викликають питання. Тут можна дивитися двояко. З одного боку, ми маємо протидіяти агресорові, не повинні постачати світло та воду окупанту. Не можна до нього з короваєм ходити. А з другого — від підриву опор страждають населені пункти в Україні. Тож питання: а чому їх не підривати на території Криму, якщо ви такі партизани й патріоти?

Як у Херсоні з проросійськими настроями?

— Були певні провокації в лютому — березні 2014-го. Але в нас немає великої підтримки псевдореспублік. Народ розуміє, що Херсонщина — це Україна. І коли розповідають, що будувала Єкатєріна, а Потьомкін приїхав із папірцем про закладення Херсона, це не зовсім так. До того моменту тут жили і татари, і євреї, і французи, і наші козаки. Багато людей це розуміє. Вони усвідомлюють, що Росія — то СРСР. Можливо, їм за тих часів було комфортніше, бо були молодшими, красивішими й ковбаса по 2,20. Але ковбасою не можна замінити свободу. Є люди, прихильні до Росії. Але більшість із них не готові виходити на вулиці. Намагалися підняти триколор, чіпляли колорадські стрічки. Але це більше робилося для картинки на телекамери: вийшли, камера відзняла, і втекли швидко. Ну й завдяки активній позиції громадян Путіну не вдалося реалізувати свій план «від Придністров’я до Донбасу». «Новоросія» не відбулася.

Чи сильні колишні регіонали? Взагалі наскільки вони можуть контролювати місто?

— Херсонщина й Херсон зав­жди були більше прихильні до демократичних сил, ніж інші південні регіони. Починаючи навіть від Помаранчевої революції. Було розуміння вибору шляху, яким ми рухаємося. Так, у лідерах було розчарування, зокрема через чвари Ющенка й Тимошенко. На цих місцевих виборах до рад пройшли і Опоблок, і «Наш край». Але, гадаю, люди усвідомлюють, що місцеві політики вирішують господарські питання. Не думаю, що керівники партій мають аж такий вплив, щоб формувати політику міста. Для прикладу: минула каденція, більшість регіонали. Але 2/3 депутатського корпусу проголосували за рішення, яким Росію визнали агресором. Так, виникають конфлікти. Певне підбурювання. Так, проголосували звернення щодо відставки уряду. Ви ж розумієте: у депутатів можуть бути певні завдання, які спускають партійні керівники з Києва. Але я не бачу політизації з питань і проблем, які впливають на життя міста.

Читайте також: Чи має влада план «Б»?

Як відбувається люстрація чиновників?

— Процес досі триває. Скажімо, мій попередник Сальдо був міським депутатом, мером, депутатом Верховної Ради, голосував за закони 16 січня. Приблизно через півроку після того голосування він заявив, що кається через ці події. Намагався балотуватися на мера. Але знявся. Не думаю, що зробив це через муки совісті. Радше розумів несприйняття його свідомими громадянами, громадськими організаціями. Саме під впливом суспільства, напевно, і зняв свою кандидатуру. Зараз Сальдо намагається зайти як депутат і почати працювати.

У чому суть вашого конфлікту з партією «Батьківщина»? Вас таки виключили з її лав чи ви призупинили членство?

— Можете відкрити сайт і подивитися політраду партії. З 54 людей під номером 28 Миколаєнко Володимир Васильович. Історії про моє виключення — це брехні керівників місцевого осередку. Головні питання для міста — господарські. Не можна через забаганки лідерів заважати працювати політичним силам на місцях.

У партії була альтернативна кандидатура в крісло мера?

— Та яка там альтернатива. Мені перед виборами висунули умови від місцевого осередку партії. Скажімо, весь адмінресурс повинен працювати на «Батьківщину». Або звільнення всіх, хто не є членом «Батьківщини». Такі умови мені не подобаються. Врешті, чим ми тоді від ПР відрізняємося? Звільнити хотіли, наприклад, почесну громадянку міста, поважну людину, головну лікарку однієї з міських лікарень, до якої прихильні всі херсонці, яка багатьом урятувала життя. Як я мав це пояснювати людям? Тому перед виборами призупинив членство в партії. І після того пішли заяви про виключення. Після цього конфлікту я втратив
контакти з місцевим осередком.

Перед виборами ви реєстрували партію «Блок Володимира Миколаєнка». Вона жива? Чи плануєте її розвивати?

— Так, вона нині жива. Поки що не знаю, чи розвиватиму її. Просто коли почалися агресивні дії щодо мене, погрози, що мене не висуватимуть, не поставлять на чолі списку, певні фінансові вимоги, абсолютно для мене не зрозумілі, створив партію. «Батьківщина» ніколи не торгувала місцями для депутатів. Але останнім часом щось змінилося. Чи в головах, чи в кишенях.

Читайте також: Посилений контроль

У міста є проблема з незаконними забудовами?

— У нас більше проблем із МАФами. Намагаємося з ними боротися. Наклали мораторій на їх установлення. Але є певні прогалини в законодавстві. Можна встановити кіоск, але неможливо його зняти. На центральній площі нам довелося примусом знімати МАФи. Та й зовнішній вигляд не дуже в них. З шиферу збивають невеличку коробочку, ставлять посеред міста й називають це магазином. Можна було б усе зробити цікавіше, щоб підкреслити наш колорит. Я просив архітекторів, аби вони щось придумали. Але ситуація не надто покращилася. І через ці кіоски маємо самоврізи в мережі: електрика, каналізація. Добре, що передають повноваження державних архітектурно-будівельних інспекцій на місця. Раніше ми всі ці папери про встановлення та будівництво могли сприймати лише як факт. З березня ж починає працювати наш ДАБІ, думаю, діятимемо ефективніше в цьому напрямі.

Перед виборами ви заявляли про будівництво нового житлового масиву. Навіть план був підготовлений. Як нині просуваються справи? За чий кошт будівництво?

— У нас є великий шмат землі, який не забудований, і є певні перспективи. Ми планували звести там до 20 тис. квартир. Також мали бути школа, три дитсадки, сквери. І забудовники, із західної України та Києва, були готові все це звести власним коштом, бо в місцевому бюджеті немає грошей. Навіть ладні були видати трохи квартир, щоб черга на житло в місті рухалася. Але я не зміг переконати депутатів підтримати проект. Вони ж пропонували поділити цю землю на клапті по 10 соток і розпродати. На мою пропозицію забракло кількох голосів, пропозиція про розпродаж земель також не пройшла. Депутати зараз вивчають це питання. Забудовники, якщо ми повернемося до будівництва, готові допомогти.

Як залучити інвестиції в Херсон?

— Торік почали надавати підтримку міжнародні фінансові інституції. Гроші беремо в кредит для наших підприємств. Є кошти, які ми одержали як гранти. Це фінансування на облаштування приміщень для переселенців, більше ніж €800 тис., €500 тис. на реконструкцію котельні для лікарні, €2,5 млн на побудову школи. Але дуже важко говорити про інвестиції, коли за 100 км стоять російські війська. Інвестори, які приїжджають, наче й не проти працювати, але хочуть почекати. У справі Херсонського суднобудівного заводу разів чотири приїжджали великі замовники, але все завершувалося обіцянками «трохи згодом».

----------------------------------------------------

Володимир Миколаєнко народився 1960 року в Херсоні. Закінчив Херсонське морехідне училище рибної промисловості, після чого кілька років працював у Владивостоку, потім повернувся до Херсона, де продовжив роботу за фахом. Із 1993-го по 2006-й — керівник приватного підприємства. 3 червня 2006-го — заступник голови Дніпровської районної ради Херсона. Депутат Херсонської міської ради V (2006–2010 роки) та VI (з 2010 року) скликань. Із травня 2014-го — мер Херсона, переобраний на виборах у 2015-му.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено